Рішення № 96211364, 12.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/516/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ВІМЕКСІМ» (Окнянська селищна рада, комплекс будівель та споруд, 1, смт. Окни, Одеська область, 67900) до Державної податкової служби України, (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, –

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ВІМЕКСІМ» (далі ТОВ «ТД «ВІМЕКСІМ») до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС), Державній податковій службі України (далі ДПСУ), комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ГУ ДПС) з адміністративним позовом (т.1 а.с.1-43, т.3 а.с.16-57), в якому позивач просить: – визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 14.07.2020 року №1730700/39806334, №1730701/39806334, №1730699/39806334; – зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 30.04.2020 року, №2 від 31.05.2020 року, №2 від 30.06.2020 року.

Позивач зазначив, що він зареєстрований як суб`єкт господарювання 28.05.2015 року, є платником ПДВ з 01.09.2015 року. Перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби у ГУ ДПС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ПОДІЛЬСЬКЕ УПРАВЛІННЯ, ОКНЯНСЬКА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ (ОКНЯНСЬКИЙ РАЙОН).

29.06.2015 року між Окнянською РДА та ТОВ «ТД «ВІМЕКСІМ» було укладено Договір оренди земельної ділянки. Біогазовий комплекс розташований на південній околиці смт. Окни, Окнянського району Одеської області. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.01.2018 року за №111963197, Позивач є власником споруди, комплексу з переробки органічних відходів і силосу в біогаз, для виробництва електричної та теплової енергії.

Основним видом діяльності комплексу є переробка органічних відходів з силосу і біогаз для виробництва електричної та теплової енергії (біогазова установка), в тому числі інші види діяльності. ТОВ «ТД «ВІМЕКСІМ» має основні засоби, вартість яких становить 100 398 293 грн, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю.

В рамках господарської діяльності відповідно до приписів п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «ТД «ВІМЕКСІМ» було складено податкові накладні №2 від 30.04.2020 року, №2 від 31.05.2020 року, №2 від 30.06.2020 року та надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) відповідно 06.05.2020 року, 09.06.2020 року, 07.07.2020 року.

Позивач вказує, що ним були отримані квитанції, в яких було повідомлено про зупинення реєстрації податкових вказаних накладних відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, так як платник податку, яким подано для реєстрації ПН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою зупинення реєстрації вказано зокрема, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. В квитанції зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН7РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Позивач вказує, що ним на виконання вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165 (далі Порядок 1165), пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 року №520 та з метою підтвердження реальності здійснення операцій по вищезазначених податкових накладних, до ДПС України направлено документальне підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, а саме: Повідомлення від 08.07.2020 року за №4 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (Додаток№7) з додатками у кількості 88, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «ТД «ВІМЕКСІМ» та ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ»: пояснення, акти купівлі-продажу електроенергії, оборотно-сальдова відомості, штатний розпис, договір оренди земельної ділянки, дозволи, платіжні доручення, ВМД, акти надання послуг, видаткові накладні та інші.

Однак, оскаржуваними рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено у реєстрації податкових накладних.

Підставами відмови у реєстрації податкових накладних зазначено: Ненадання платником податку копій документів - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач з посиланням на Закон України «Про ринок електричної енергії», на умови договору від 19.08.2019 року з ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ», Порядок купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, що затверджений Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, з посиланням на первинні документи викладає обставини постачання ним електричної енергії. Позивач вказує, що всі документи підтверджують здійснення господарських операцій, а рішення відповідача не відповідає вимогам вмотивованості.

Позивач вважає вищенаведені рішення відповідача неправомірними, що зумовило позивача звернутися за судовим захистом із даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що п.201.16 ст. 201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 №1165, якою затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН , реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок №520.

Позивач вказує, що належного обґрунтування підстав та причин віднесення ТОВ «ТД «ВІМЕКС1М» до ризикових платників податків відповідно до п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість» (які є Додатком №1 до Порядку №1165) Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за 1730701/39806334 від 14.07.2020 року, №1730700/39806334 від 14.07.2020 року та №1730699/39806334 від 14.07.2020 року - не містять.

Позивач вважає, що в порушення п. 11 Порядку №520 оскаржувані рішення комісії контролюючого органу містять лише загальне твердження про ненадання документів, без конкретизації (підкреслення) переліку документів, які, на думку Комісії , не надані.

Позивач стверджує, що ним подані до контролюючого органу позивачем письмові пояснення та копії документів повністю розкривають зміст та обсяг господарських операцій та дають змогу відслідкувати рух товарів від постачальника до покупця, суть та порядок надання послуг, не мають дефекту форми, змісту або походження.

Таким чином, вказівка в оскаржуваних рішеннях на те, що позивач не надав первинних документів є безпідставною, позаяк, конкретний перелік документів при надісланні повідомлення про надання пояснень щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, не витребовувався податковим органом.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

Таким чином, мотивація оскаржуваних рішення не узгоджується із презумпцією правомірності рішень/дій платника податків у відповідності до пп. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 ПКУ, приписів ст. 77 КАС України щодо покладення обов`язку доказування на податковий орган при вирішенні спорів, та відповідною практикою Європейського суду з прав людини, а також із вимогами принципів правової визначеності та передбачуваності.

Позивач зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення

Відповідно до п.19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з п.20 №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 16.01.2021 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представником відповідачів надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому просять відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник у відзиві навів правові норми, що регламентують спірні правовідносини та вказав, що позивачем направлено засобами електронного зв`язку повідомлення №4 від 08.07.2020 року щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовлених податкових накладних від 30.04.2020 року №2, від 31.05.2020 року №2, від 30.06.2020 року №2. Разом із повідомленнями №4 від 08.07.2020 року Позивачем було надано документи довільного формату.

Однак, за рішеннями комісії від 14.07.2020 року №1730700/39806334, №1730701/39806334, №1730699/39806334 позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних від 30.04.2020 року №2, від 31.05.2020 року №2, від 30.06.2020 року №2.

Представник відповідача зазначив, що з огляду на ненадання ТОВ «ТД «ВІМЕКСІМ» разом із повідомленням всіх необхідних документів, Комісією яка приймає рішення щодо реєстрації або відмову в такій реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування були винесені оскаржувані рішення про відмову в реєстрації вищезазначених податкових накладних.

На думку представника дії контролюючих органів щодо зупинення реєстрації податкової накладної та подальшого прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, - є такими, що відповідають критеріям, встановленим ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив, що ТОВ «ТД «ВІМЕКСІМ» є юридичною особою, зареєстровано 28.05.2015 року, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби, є платником ПДВ з 01.09.2015 року.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.01.2018 року за №111963197, ТОВ «ТД «ВІМЕКСІМ» є власником споруди, комплексу з переробки органічних відходів і силосу в біогаз, для виробництва електричної та теплової енергії, якій розташований на південній околиці смт. Окни, Окнянського району Одеської області на земельній ділянці, якою позивач користується на підставі Договору оренди земельної ділянки від 29.06.2015 року, укладеному з Окнянською РДА.

Основним видом діяльності комплексу є переробка органічних відходів з силосу і біогаз для виробництва електричної та теплової енергії (біогазова установка). Також позивач займається іншими видами діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування інших однорічних і дворічних культур; допоміжна діяльність у рослинництві; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин та інші.

Відповідно до ч.1 статті 65 Закону україни «Про ринок електричної енергії». Кабінет Міністрів України з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною, визначає державне підприємство для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії. Фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється в межах кошторису, що затверджується Регулятором.

Згідно до п.2 статті 65 вказаного Закону, гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якшо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Пунктом 3 статті 65 ЗУ «Про ринок електричної енергії» встановлено, що купівля- продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором.

Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.

У процесі здійснення господарської діяльності позивач як виробник за «зеленим» тарифом 19.08.2019 року уклав договір №527/01 з ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ», відповідно до якого виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України.

Пунктом 2.5. Договору встановлено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим тарифом» у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.

Відповідно до п.3.2. Договору, розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за «зеленим» тарифом.

Згідно до п.3.3. Договору, оплата товарної продукції (електричної енергп"), купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Пунктом 7.4. Договору передбачено, що якщо виробник за «зеленим» тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, і регулятор вже встановив «зелений» тариф виробнику. Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (до 01 січня 2030 року).

Відповідно до п. 10.1. Розділу 10 Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, що затверджений Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, до 15 числа розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу виробникам за «зеленим» тарифом із забезпеченням їм пропорційної оплати прогнозної товарної продукції за перші десять днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями виробника за «зеленим» тарифом, що визначені відповідно до пункту 8.7 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості виробника за «зеленим» тарифом перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу виробникам за «зеленим» тарифом із забезпеченням їм пропорційної оплати прогнозної товарної продукції за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями виробника за «зеленим» тарифом, що визначені відповідно до пункту 8.7 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості виробника за «зеленим» тарифом перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Пунктом 10.4. вказаного Порядку передбачено, що після отримання від виробника за «зеленим» тарифом акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів після затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з виробником за «зеленим» тарифом із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

На виконання умов вказаного договору позивач поставляв електричну енергію, про що складались акти купівлі-продажу електроенергії та оплата за поставлену електричну енергію здійснювалась згідно з платіжними дорученнями, що слугувало підставою для складення зведених податкових накладних.

Відповідно до приписів п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «ТД «ВІМЕКСІМ» було складено податкові накладні №2 від 30.04.2020 року, №2 від 31.05.2020 року, №2 від 30.06.2020 року та надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) відповідно 06.05.2020 року, 09.06.2020 року, 07.07.2020 року (т.1 а.с.45,47,49).

Позивач отримав квитанції відповідно 07.05.2020 року, 10.06.2020 року, 07.07.2020 року, в яких було повідомлено про зупинення реєстрації податкових вказаних накладних відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ (т.1 а.с.46,48,50).

Підставою зупинення реєстрації вказано, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН7РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

У квитанціях запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Позивач з метою підтвердження реальності здійснення операцій по вищезазначених податкових накладних, до ДПС України направлено документальне підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, а саме: Повідомлення від 08.07.2020 року за №4 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з додатками, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «ТД «ВІМЕКСІМ» та ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ»: пояснення, акти купівлі-продажу електроенергії, оборотно-сальдова відомості, штатний розпис, договір оренди земельної ділянки, дозволи, платіжні доручення, ВМД, акти надання послуг, видаткові накладні та інші (т.1 а.с.51-250, т.2 а.с.1-246).

Проте Комісією ГУ ДПС прийняті оскаржувані рішення від 14.07.2020 року №1730700/39806334, №1730701/39806334, №1730699/39806334 про відмову про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних №2 від 30.04.2020 року, №2 від 31.05.2020 року, №2 від 30.06.2020 року (т.2 а.с.247-250.т.3 а.с.1-2).

В рішеннях зазначені підстави для відмови в реєстрації спірних податкових накладних: ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм, та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Позивач вважаючи вказані рішення протиправними подав до суду даний позов.

Спірні правовідносини виникли між сторонами стосується питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкові накладні №2 від 30.04.2020 року, №2 від 31.05.2020 року, №2 від 30.06.2020 року та надіслано до ЄРПН, проте реєстрація їх була зупинена.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.7, п.8 Порядку №1165, разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У той же час п.3 Порядку №520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.

Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК) и строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).

Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника надати ці документи до спливу 365 днів.

Тобто зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

Позивач зазначив, що він надав всі необхідні документи для підтвердження господарських операцій за договорами.

З огляду на те, що позивач мав право надати документи протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК, а контролюючим органом взагалі не визначено які документи необхідно подати (або додатково подати в межах 365 днів), то прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних позивача є передчасним.

З іншої сторони Порядок №520 вимагає від Комісії розглянути протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, та прийняти рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.

Таким чином, в цієї частині Порядок №520 не відповідає вимогам до законодавства щодо його якості.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії »

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Судом встановлено, що податкові накладні №2 від 30.04.2020 року, №2 від 31.05.2020 року, №2 від 30.06.2020 року сформовані позивачем у відповідності до умов Договорів та підтверджується первинними документами, відповідно є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню Рішення Комісії від 14.07.2020 року №1730700/39806334, №1730701/39806334, №1730699/39806334 про відмову в реєстрації цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України представники відповідачів не спростували належними та допустимими доказами твердження позивача про наявність всіх первинних документів щодо здійснення господарської операції.

Представника відповідача у відзиві стверджує, що дії контролюючих органів щодо зупинення реєстрації податкової накладної та подальшого прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, є правомірними.

Проте суд дослідивши надані учасниками справи докази дійшов до висновку про протиправність прийнятих Комісією рішень від 14.07.2020 року №1730700/39806334, №1730701/39806334, №1730699/39806334 про відмову в реєстрації цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Що стосується зупинення реєстрації податкових накладних, то враховуючи посилання на п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, таке зупинення було здійснено у відповідності до п.6 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

В цієї частині посилання позивача на те, що належного обґрунтування підстав та причин віднесення ТОВ «ТД «ВІМЕКС1М» до ризикових платників податків відповідно до п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість» оскаржувані рішення не містять суд не приймає до уваги, оскільки таки підстави вказуються у рішення про віднесення суб`єкта господарювання до ризикових платників податку. По даній справі таке рішення не оскаржується та позивачем не надано доказів його скасування.

Проте факт зупинення реєстрації податкової накладної не позбавляє права платника податку на пропозицію контролюючого органу надати всі документи у підтвердження господарських операції для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК, що було у повному обсязі здійснено позивачем.

Факт зупинення реєстрації та відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН не спростовує факту здійснення платником податків господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

Суд дійшов висновку, що рішення Комісії ГУ ДПС про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов`язання ДПСУ зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №2 від 30.04.2020 року, №2 від 31.05.2020 року, №2 від 30.06.2020 року.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відповідно до абзацу 22 пункту201.10 ст.201 ПКУ, відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПСУ провести реєстрацію податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.

Такий спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6810,00грн - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Одеській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ВІМЕКСІМ» (Окнянська селищна рада, комплекс будівель та споруд, 1, смт. Окни, Одеська область, 67900. Код ЄДРПОУ 39806334) до Державної податкової служби України, (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370), Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.07.2020 року №1730700/39806334 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 31.05.2020 року, №1730701/39806334 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 31.04.2020 року, №1730699/39806334 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 31.06.2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання на реєстрацію податкові накладні ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ВІМЕКСІМ» №2 від 30.04.2020 року, №2 від 31.05.2020 року, №2 від 30.06.2020 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ВІМЕКСІМ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області судові витрати за сплату судового збору розмірі 6810,00грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва