Ухвала суду № 96211269, 12.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8854/20

УХВАЛА

12 квітня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 15.10.2020 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року у справі № 420/8854/20 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення № 13 від 06.05.2020 року, зобов`язання вчинити дії.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного ФОНДУ України в Одеській області від 06.05.2020 року № 13 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Південно-Західного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 року № 08-02/1056/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

В іншій частині позову – відмовлено.

Рішення набрало законної сили 17.11.2020 року.

24.11.2020 року за заявою позивача судом видано виконавчий лист.

07.04.2021 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення, з огляду на яку, позивач просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у 60-денний строк звіт про фактичне та повне виконання судового рішення, а у разі невиконання – накласти штраф.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що незважаючи на набрання законної сили судовим рішенням по справі, відповідач добровільно рішення суду у повному обсязі не виконує.

Суд, в порядку письмового провадження, розглянув заяву позивача, дослідив матеріали справи в частині заявленого клопотання та робить наступні висновки.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду по справі № 800/592/17, відповідно до якої встановлення судового контролю може здійснюватися й після завершення розгляду справи.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Суд встановив, що 07.12.2020 року позивач отримав виконавчий лист по справі № 420/8854/20 від 24.11.2020 року, який позивач може пред`явити до виконання до органу виконавчої служби.

Законом України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень суду, які орган виконавчої служби застосовує у випадку невиконання рішення суду у добровільному порядку.

Суд зазначає, що держава забезпечує виконання судових рішень, що виявляється у існуванні окремого державного інституту, який передбачає виконання рішень суду, що набрали законної сили у примусовому порядку у випадку невиконання боржниками таких рішень у добровільному порядку.

Таким чином, на думку суду, враховуючи, що рішення суду у даній справі може бути виконане у примусовому порядку на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження», а також враховуючи те, що встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення є правом суду, а не обов`язком, суд вважає, що в задоволенні клопотання позивача про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 293, ч.1 ст.370, ч.1 ст.382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.

Суддя Н.В. Бжассо