Ухвала суду № 96211218, 12.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14575/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОММОДОР-ТУР» до Міністерства юстиції України, комісії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державне підприємство «MEDISAN» лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова про визнання протиправними та скасування висновку та наказу,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 18 грудня 2020 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «КОММОДОР-ТУР» до Міністерства юстиції України, комісії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державне підприємство «MEDISAN» лікувально-санаторної відновлюючої асоціації державної канцелярії Республіки Молдова, в якій позивач просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 13.10.2020 року;

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 02 грудня 2020 року № 4187/5 «Про задоволення скарги».

21 грудня 2020 року ухвалою позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОММОДОР-ТУР» залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

24 грудня 2020 року до суду від представника позивача за вх. №55299/20 надійшла заява з належним чином оформленою позовною заявою з додатками (у 4-х примірниках).

Ухвалою від 29 грудня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КОММОДОР-ТУР» (вх.№55299/20), відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи

30 грудня 2020 року ухвалою суду доручено Міністерству юстиції України надати до суду належним чином засвідчені копії: висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 13.10.2020 року; наказу Міністерства юстиції України від 02 грудня 2020 року № 4187/5 «Про задоволення скарги»; скарги державного підприємства «MEDISAN» лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова від 30.09.2020 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 року за № 29076-33-20 з усіма додатками та зупинено провадження по справі за позовом товариства до надходження відповіді на судове доручення.

Ухвалою суду від 11 лютого 2021 року поновлено провадження у справі.

11 лютого 2021 року ухвалою суду доручено Одеській дирекції акціонерного товариства «УКРПОШТА» надати до Одеського окружного адміністративного суду інформацію та докази на її підтвердження щодо особи, якій належить/яка користується адресною скринькою 49, м.Одеса, 65045. Зупинено провадження по справі до надходження відповіді на судове доручення.

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року поновлено провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 4 КАС України в частині 1 пункті 1 дає визначення терміну «адміністративна справа», а саме, що це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

В свою чергу пунктом 2 частини 1 цієї ж статті визначено, що публічно-правовий спір – це спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу – участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб`єкта владних повноважень.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст.4 КАС України).

Приписами ч.2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 13.10.2020 року, на підставі якого прийнято наказ Міністерства юстиції України від 02 грудня 2020 року № 4187/5 «Про задоволення скарги», яким скасовано рішення від 03.07.2019 року №47596680 державного реєстратора комунального підприємства «Департамент державної реєстрації» Одеської області Вальвакова Дмитра Гаріальдовича про реєстрацію право власності на незавершене будівництво спального корпусу за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, смт.Сергіївка, вул. Гагаріна, буд.26 за товариством з обмеженою відповідальністю «КОММОДОР-ТУР».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17 (провадження № 11-318апп19) за позовом ОСОБА_324 до Мін`юсту, треті особи: ОСОБА_325, ОСОБА_326, ОСОБА_327, про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 15 березня 2017 року № 1543/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», дійшла висновку про те, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають з владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 813/1362/16, 28 листопада 2018 року у справі № 825/642/18, 29 січня 2019 року у справі № 803/1589/17, від 04.08.2020 у справі №826/13706/17, від 30.09.2020 року у справі №640/6930/19 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

Тобто, суд зазначає, що фактично позовні вимоги у даній справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права ТОВ «КОММОДОР-ТУР».

Позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття позивачем, а також іншими особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси учасників справи, а отже, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, такий спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Тобто предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно.

Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо права власності на об`єкт нерухомого майна і можуть впливати на майнові права та інтереси позивача та третьої особи,

Цей спір не може бути вирішено у межах розгляду адміністративної справи, оскільки потребує оцінки правомірності не лише оскаржуваних висновку та наказу Міністерства юстиції України на предмет дотримання процедури їх складання та прийняття, але й правомірності набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, користування земельною ділянкою та відповідних реєстраційних дій на предмет їх відповідності нормам матеріального права.

За таких обставин, розгляд адміністративної справи окремо щодо лише наказу Міністерства юстиції, яким скасовано реєстраційні дії, може призвести до ситуації, коли реєстраційні записи у Єдиному державному реєстрі не будуть співпадати юридичними фактами, на підставі яких вони вчинені, а отже й не будуть відображати реальний правовий стан. Це може поставити під сумнів офіційність та достовірність відомостей реєстру, а отже підірвати довіру до нього та держави, яка забезпечує ведення реєстру.

Зважаючи на суттєвість цього ризику, суд вважає, що спірні правовідносини є неподільними і правова оцінка наказу Міністерства юстиції України на предмет дотримання процедури не може превалювати над оцінкою права власності.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 року по справі №823/2166/17.

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

Згідно з пунктами 6 та 13 статті 20 ГПК господарські суди розглядають: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Таким чином, Одеський окружний адміністративний суд вважає, що не є судом, який «встановлений законом» при розгляді даної справи.

Враховуючи викладене, суб`єктний склад сторін, суд дійшов висновку, що даний спір має розглядатись за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно п.2 ч.2 ст.183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов до висновку про закриття провадження у даній адміністративній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 241, 248, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОММОДОР-ТУР» до Міністерства юстиції України, комісії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державне підприємство «MEDISAN» лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова про визнання незаконним та скасування висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 13.10.2020 року та наказу Міністерства юстиції України від 02 грудня 2020 року № 4187/5 «Про задоволення скарги».

Суд роз`яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду в порядку господарського судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Вовченко