Рішення № 96211124, 13.04.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2021 р. справа № 400/5718/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаПрибужанівської сільської ради, вул. Одеська, 18, с. Прибужани, Вознесенський район, Миколаївська область, 56523

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачафермерське господарство "ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ", вул. Зеленогаївська, 12, с. Бузьке, Вознесенський район, Миколаївська область, 56541 ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034

провизнання відмови, оформленої листом від 12.06.2020 р. № 743.04.07 протиправною; зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Прибужанівської сільської ради (надалі - відповідач або Прибужанівська сільська рада), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: фермерське господарство "ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ" (надалі - ФГ "ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ"), ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ) та Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області), в якому просить суд:

1) визнати протиправною відмову Прибужанівської сільської ради листом від 12.06.2020 року № 743.04.07 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства у власність ОСОБА_1 площею 34,6172 га пасовищ в межах Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області;

2) зобов`язати Прибужанівську сільську раду затвердити поданий позивачем проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину України ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у користуванні громадянки України ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 28.01.2015 року, в межах території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, кадастровий номер 4822082000:03:000:0148 площею 34,6172 га пасовищ в межах Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою з підстав, які не передбачені чинним законодавством. Так, відмова мотивована наступним: Прибужанівська сільська рада не надавала ні погодження, ні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства. Окрім того, земельна ділянка з кадастровим номером 4822082000:03:000:0149 площею 34,6172 га згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 26.09.2018 року, передана у комунальну власність Прибужанівської сільської ради. Відтак, позивач вважає відмову відповідача, викладену в листі від 12.06.2020 року, незаконною та необґрунтованою.

Відповідач подав відзив, в якому позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити з таких підстав. За твердженням відповідача, питання про затвердження проекту землеустрою, виготовленого на замовлення ОСОБА_1 чи про відмову в його затвердженні, не розглядалось Прибужанівською сільською радою ні на чергових, ні на позачергових сесіях, та, відповідно, рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою - не приймалось. Натомість, виконавчий комітет Прибужанівської сільської ради надіслав позивачу листа про відсутність підстав для розгляду даного питання, оскільки з наданих позивачем документів не вбачалось підстав для його розгляду. Так, з Витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку від 01.11.2017 року не вбачалося, що земельна ділянка перебуває у користуванні будь-якої особи, у тому числі в користуванні ФГ "ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ" чи ОСОБА_2 . Будь-яких рішень про надання дозволу позивачу на розроблення документації із землеустрою сільська рада не надавала, щоб у подальшому приймати рішення про затвердження такої документації (а. с. 137-142).

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено у порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Таким чином, на момент звернення, позивач правомірно очікував виконання Прибужаніською сільською радою свого обов`язку із затвердження проекту землеустрою відносно вказаної земельної ділянки (а. с. 165-173).

Третя особа ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області подала свої пояснення (а. с. 127-130).

Від третіх осіб ФГ "ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ" та ОСОБА_2 пояснень не надходило.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 118-119).

У подальшому, за клопотанням позивача, справа призначена до розгляду з повідомленням учасників справи.

У судове засідання учасники справи не прибули.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 24.05.2017 року № 14-7259/14-17-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у користуванні громадянки України ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 28.01.2015 року, розташованої в межах території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 6,81 умовних кадастрових га ріллі (вартістю 19 918,10 грн.), із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (а. с. 38).

У 2017 році ПП "Земля" виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загального площею 34,6172 га у власність громадянину України ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у користуванні громадянки України ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 28.01.2015 року в межах території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

Даний проект перевірено та внесено до Державного земельного кадастру 01.11.2017 року, про що свідчить штамп ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області (а. с. 28).

18.05.2020 року позивач звернувся до Прибужанівської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у користуванні громадянки України ОСОБА_2 (а. с. 12).

12.06.2020 року позивач отримав лист виконавчого комітету Прибужанівської сільської ради № 743.04.07, в якому повідомлялось про відсутність підстав затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства (а. с. 13).

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (надалі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч. 10-11 ст. 118 ЗК України).

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, за результатами розгляду яких, визначені в ст. 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.

Згідно з ч. 5 ст. 50 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

За приписами ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ч. 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Виходячи з наведених правових норм, рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою належить до виключних повноважень сільської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Рішення, дії або бездіяльність сільської ради про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, надання земельних ділянок, залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

З матеріалів справи вбачається, що наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 24.05.2017 року № 14-7259/14-17-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

При виготовленні проекту землеустрою здійснений поділ земельної ділянки загальною площею 69,2344 га кадастровий номер земельної ділянки 4822082000:03:0000135, на дві земельні ділянки, а саме: земельну ділянку, площею 34,6172 га пасовищ в межах Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, з присвоєнням кадастрового номеру 4822082000:03:000:0148 та земельну ділянку, площею 34,6172 га пасовищ в межах Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, з присвоєнням кадастрового номеру 4822082000:03:000:0149.

Як вже зазначалось судом, ОСОБА_1 подав до відповідача заяву про затвердження проекту землеустрою.

Повноваження щодо затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, регламентовано статтею 118 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.07.2020 року у справі № 621/1349/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/90713920).

В той же час, всупереч ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" заяву позивача розглянуто виконавчим комітетом Прибужанівської сільської ради листом від 12.06.2020 року, який підписаний сільським головою О. Тараненко.

Відтак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем питання про затвердження проекту землеустрою, виготовленого на замовлення ОСОБА_1 чи про відмову в його затвердженні, Прибужанівською сільською радою на пленарних засіданнях сільської ради не розглядалось, та, відповідно, рішення про затвердження чи про відмову у затвердженні проекту землеустрою - не прийнято.

Такі дії з боку відповідача породжують для позивача стан правової невизначеності, так як лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень про затвердження проекту землеустрою або про відмову в такому затвердженні - він містить тільки інформацію, яка не може бути визнана протиправною та скасована.

Таким чином, фактично відповідач допустив протиправну бездіяльність, так як не прийняв жодного з передбачених ст. 118 ЗК України, рішень.

На теперішній час, правовідносини щодо затвердження проекту землеустрою між ОСОБА_1 і відповідачем не відбулись в силу відсутності рішення відповідача з цього приводу, що виключає можливість покладення на відповідача обов`язку затвердити поданий позивачем проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства, без попереднього прийняття Прибужанівською сільською радою рішення з цього приводу, адже рішення суду не може підмінювати законодавчо встановлений порядок.

Одним з критеріїв, на відповідність якому адміністративний суд перевіряє рішення дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, є те, чи діяв він на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (ст. 2 ч. 2 п. 1 КАС України).

З урахуванням встановлених судом обставин справи, приймаючи до уваги той факт, що позивач не міг передбачати, що відповідач всупереч вимогам законодавчих актів розгляне його заяву не у встановлений законом спосіб, суд вбачає підстави для обрання іншого способу захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, яким є покладення на відповідача обов`язку розглянути заяву ОСОБА_1 по суті і прийняте одне з передбачених законом рішень, відповідно до статті 118 ЗК України.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією № ПН2354958 від 07.12.2020 року (а. с. 1).

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.06.2020 року у справі № 620/1116/20: "... Оскільки позов ОСОБА_1 містив декілька вимог (дві) немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат колегія суддів визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог".

Отже, судові витрати у виді судового збору присуджуються позивачу у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Прибужанівської сільської ради (вул. Одеська, 18, с. Прибужани, Вознесенський район, Миколаївська область, 56523, ЄДРПОУ 04376245), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: фермерське господарство "ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ" (вул. Зеленогаївська, 12, с. Бузьке, Вознесенський район, Миколаївська область, 56541, ЄДРПОУ 40315767), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ЄДРПОУ 39825404) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Прибужанівської сільської ради (вул. Одеська, 18, с. Прибужани, Вознесенський район, Миколаївська область, 56523, ЄДРПОУ 04376245), яка полягає у неприйнятті рішення за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 18.05.2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства площею 34,6172 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у користуванні громадянки України ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 28.01.2015 року в межах території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

3. Зобов`язати Прибужанівську сільську раду (вул. Одеська, 18, с. Прибужани, Вознесенський район, Миколаївська область, 56523, ЄДРПОУ 04376245) розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 18.05.2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства площею 34,6172 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у користуванні громадянки України ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 28.01.2015 року в межах території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та прийняти відповідне рішення, згідно вимог статті 118 Земельного кодексу України.

4. У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною відмову Прибужанівської сільської ради листом від 12.06.2020 року № 743.04.07 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства у власність ОСОБА_1 площею 34,6172 га пасовищ в межах Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області - відмовити.

5. У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Прибужанівської сільської ради затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину України ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у користуванні громадянки України ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 28.01.2015 року, в межах території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, кадастровий номер 4822082000:03:000:0148 площею 34,6172 га пасовищ в межах Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області - відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Прибужанівської сільської ради (вул. Одеська, 18, с. Прибужани, Вознесенський район, Миколаївська область, 56523, ЄДРПОУ 04376245) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

7. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз