Ухвала суду № 96211079, 12.04.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 квітня 2021 р. № 400/2149/21

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з матеріалами

скаргиОСОБА_1 , АДРЕСА_1 доЦентрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси), вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54001 надії державного виконавця,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) , в якій просить:

"1. Визнати дії/бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) Добоні Катерини Юріївни протиправними, в особі Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) код ЄДРПОУ 35065742.

2. Зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) код ЄДРПОУ 35065742 усунути порушення, відновити порушене право, а саме:

- закінчити виконавче провадження № ВП 62118385 ідентифікатор доступу БЕЕ5В462БЕАВ;

- скасувати/припинити дію постанов:

постанова від 20 травня 2020 р. про відкриття виконавчого провадження;

постанова від 20 травня 2020 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;

постанова від 20 травня 2020 р. про стягнення виконавчого збору;

постанова від 20 травня 2020 р. про арешт майна боржника;

постанова від 20 травня 2020 р. про арешт коштів боржника;

постанова від 06 липня 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату боржника;

постанова від 15 жовтня 2020 року про звернення стягнення на пенсію боржника.

- внести відомості до Єдиного реєстру боржників, якою вилучити інформацію стосовно Скаржника".

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відтак звернення до адміністративного суду здійснюється з дотриманням установленого ним порядку.

Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, в порядку адміністративного судочинства рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця можуть бути оскаржені шляхом звернення до адміністративного суду із позовною заявою. Процесуальної можливості звернутися до адміністративного суду із скаргою не передбачено.

На підставі зазначеного позивачу належить оформити позовну заяву відповідно до вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши подану позивачем скаргу на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України до позовних заяв, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинтсва України, у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У позовній заяві не зазначений номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти відповідача, що тягне за собою обов`язок позивача зазначити ці відомості у позовній заяві.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач оскаржує постанови про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору, арешт майна боржника, арешт коштів боржника, звернення стягнення на зарбітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, але за текстом позову наводить аргументи лише на підтримку вимог про зобов`язання відповідача закінчити виконавче провадження. Обставин, з якими обставинами позивач пов`язує необхідність скасування оскаржуваних ним постанов, позовна заява (подана позивачем скарга) не містить.

Так само у позові не зазначені обставини, посиланням на які обгрунтовується позовна вимога про зобов`язання відповідача внести відомості до Єдиного реєстру боржників, якою вилучити інформацію стосовно ОСОБА_1 .

У зв`язку із цим позивачу належить зазначити у позовній заяві обставини, якими позивач обгрунтовує необхідність скасування оскаржуваних ним постанов та зобов`язання відповідача внести відомості до Єдиного реєстру боржників, якою вилучити інформацію стосовно нього, та вказати, якими доказами це підтверджується - з наданням суду таких доказів.

Також, відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Позивач не обгрунтував, на якій підставі та з посиланням на які обставини він просить зобов`язати відповідача скасувати постанови державного виконавця, а не просить суд скасувати ці постанови.

Тобто позивачу потрібно обгрунтувати, з якими обставинами він пов`язує обов`язок відповідача скасувати оскаржувані постанови, або викласти позовні вимоги щодо оскарження цих постанов відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовна вимога, наведена у пункті 1 прохальної частини позовної заяви (поданої позивачем скарги), сформульована нечітко, зокрема, у ній не вказано, які саме дії та / або бездіяльність відповідача позивач просить визнати протиправними.

Отже, позивачу необхідно зазначити у прохальній частині позову, в чому саме полягають оскаржувані ним дії та / або бездіяльність відповідача.

Якщо позивач оскаржує як дії, так і бездіяльність відповідача, позивачу належить розмежувати позовні вимоги залежно від того, у чому полягають дії, а у чому - бездіяльність.

За нормами пункту 11 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Оскільки у позовній заяві відсутнє відповідне підтвердження, позивачу належить зазначити його у позові.

Отже, позивачу необхідно подати до суду позовну заяву, оформлену відповідно до статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням оцінки суду, наведеної у мотивувальній частині цієї ухвали.

На підставі частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу також належить подати до суду копію позовної заяви, що буде подана на виконання цієї ухвали, та доказів на підтвердження зазначених у ній обставин (крім тих, що були додані до позову в первинній редакції) - для направлення відповідачу.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Оскаржуючи постанови про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору, арешт майна боржника, арешт коштів боржника, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, датовані 20.05.2020, 06.07.2020, 15.10.2020, позивач не зазначає, коли він дізнався про їхнє існування та не наводить доказів на підтвердження цього моменту.

Дати винесення постанов та дата звернення до адміністративного суду свідчать у сукупності про те, що позивач пропустив дестиденний строк звернення до адміністративного суду в частині вимог про оскарження вказаних вище постанов.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач не додав до позову заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не навів поважних причин його пропуску та не підтвердив їх доказами.

Отже, позивачу належить подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, а саме: такі, що об`єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого десятиденного строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

Також згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви документа про сплату судового збору не подано.

Позивач зазначив, що за звернення до адміністративного суду із скаргою сплачувати судовий збір не належить.

Як зазначив суд вище, Кодекс адміністративного судочинства України не надає можливості звернутися до адміністративного суду із скаргою, у зв`язку з чим позивачу належить оформити та подати до суду позовну заяву.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені у Законі України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).

Прохальна частина позовної заяви (поданої позивачем скарги) містить позовні вимоги як майнового, так і немайнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зокрема, позивач заявив такі позовні вимоги немайнового характеру:

- про визнання протиправними дій/бездіяльності відповідача. Щодо цих вимог позивач повинен конкретизувати, у чому такі дії та / або бездіяльність полягають. Якщо позивач оскаржує і дії, і бездіяльність, відповідно, позовних вимог заявлено дві, за кожну з яких необхідно сплатити судовий збір;

- про зобов`язання закінчити виконавче провадження. Якщо ця позовна вимога взаємопов`язана з першою позовною вимогою, тобто є способом усунення бездіяльності, яку позивач просить визнати протиправною, сплачувати за неї судовий збір не належить;

- про зобов`язання скасувати постанову від 20.05.2020 про відкриття виконавчого провадження;

- про зобов`язання скасувати постанову від 20.05.2020 про арешт майна боржника;

- про зобов`язання скасувати постанову від 20.05.2020 про арешт коштів боржника;

- про зобов`язання скасувати постанову від 06.07.2020 про звернення стягнення на заробітну плату боржника;

- про зобов`язання скасувати постанову від 15.10.2020 про звернення стягнення на пенсію боржника;

- про зобов`язання внести відомості до Єдиного реєстру боржників, якою вилучити інформацію стосовно позивача.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач заявив дві вимоги майнового характеру: про зобов`язання скасувати постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 20.05.2020 в сумі 258,28 грн. та про стягнення виконавчого збору в сумі 1 919,48 грн., всього на суму 2 177,76 грн.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2 270 грн.

Отже, за одну позовну вимогу немайнового характеру або за декілька взаємопов`язаних позовних вимог немайнового характеру належить сплачувати 908 грн. (2 270 х 0,4 = 908).

Позивачу за сім позовних вимог немайнового характеру належить подати до суду документ про сплату судового збору в сумі 6 356 грн. (908 х 7 = 6 356)

За дві позовні вимоги майнового характеру позивачу належить сплатити судовий збір у сумі 908 грн.

На підставі зазначеного позивачу належить подати до суду документ про сплату судового збору в сумі 7 264 грн. (6 356 + 908 = 7 264).

Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду:

- позовної заяви, оформленої відповідно до статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням оцінки суду, наведеної у мотивувальній частині цієї ухвали;

- доказів на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві, що подається на виконання цієї ухвали (крім тих, що були додані до позову в первинній редакції);

- копії позовної заяви, що подається на виконання цієї ухвали, та доказів на підтвердження зазначених у ній обставин (крім тих, що були додані до позову в первинній редакції);

- документа про сплату судового збору в сумі 7 264 грн.;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, а саме: такі, що об`єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

3. Попередити позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви позивачу.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає до оскарження окремо від рішення суду.

Суддя В.В. Птичкіна