Ухвала суду № 96210782, 13.04.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 квітня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/3999/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання: Печегіній Є.Є.,

розглянувши у підготовчому засіданні заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та клопотання представника Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про залишення адміністративного позову без розгляду в частині в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправним та скасування дозволу, визнання дій протиправними, стягнення заборгованості з виплати грошового забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (далі також - відповідач), після уточнення позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Управління Служби безпеки України в Луганській області полковника Вербицького І.М. від 23.11.2015 № 490-ос «по особовому складу» (щодо скасування надбавок та премій до грошового забезпечення з 12.11.2015);

- визнати протиправними дії Головного Управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях щодо фактичного утримання з ОСОБА_1 при остаточному розрахунку при звільнені раніше виплаченого грошового забезпечення у загальному розмірі 187 373,19 грн. за рахунок належних виплат при звільненні;

- стягнути з Головного Управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення в загальному розмірі 187 373,19 грн., яке безпідставно було утримано з нього при остаточному розрахунку при звільненні за рахунок утримання належних йому виплат (допомоги на оздоровлення за 2020 рік (12311 грн.), допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2019-2020 роки (5508 грн.), компенсацій за відпустки як учаснику бойових дії за 2018-2020 роки (16997,40 грн.), одноразової грошової допомоги при звільненні (129265,50 грн.), частини грошового забезпечення за період з 31.08.2019 до 19.03.2020 (21933,60 грн.) та індексації (1357,69 грн.));

- зобов`язати Головне Управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях нарахувати щомісячне грошове забезпечення за період з 01.11.2015 до 19.03.2020 в загальному розмірі 1004711,58 грн. з розрахунку розміру грошового забезпечення за один місяць - 18 605,77 грн. та виплатити невиплачене щомісячне грошове забезпечення за період з 01.11.2015 до 19.03.2020 в загальному розмірі 626156,44 грн.;

- зобов`язати Головне Управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2020 роки в загальному розмірі 53961,35 грн.;

- зобов`язати Головне Управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в загальному розмірі 66095,09 грн.

Також просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

22.02.2021 до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява та заява про поновлення строку звернення до суду, які направлено поштою 18.02.2021, в обґрунтування якої зазначено таке.

Під час вивчення 19.01.2021 матеріалів справи №360/3999/20 позивач ознайомився з наданими відповідачем письмовими доказами, серед іншого, з копією наказу т.в.о. начальника Управління Служби безпеки України в Луганській області полковника Вербицького І.М. від 23.11.2015 № 490-ос «по особовому складу» щодо скасування надбавок з 12.11.2015, вказаний наказ до справи було надано відповідачем. З оскаржуваним наказом позивач раніше ознайомлений не був і його копія не вручалася, про нього позивач дізнався тільки 19.01.2021.

Просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом до Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях щодо скасування протиправного рішення, визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості з виплати грошового забезпечення за захистом прав та законних інтересів, а саме: щодо позовної вимоги по визнанню протиправним та скасуванні наказу т.в.о. начальника Управління Служби безпеки України в Луганській області полковника Вербицького І.М. від 23.11.2015 № 490-ос «по особовому складу» (по скасуванню надбавок та премій до грошового забезпечення з 12.11.2015) та поновити строк звернення до суду.

12.03.2021 від представника відповідача надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якому, серед іншого, просить причини пропуску строку звернення позивача до суду щодо оскарження наказу УСБУ в Луганській області № 490-ос визнати неповажними та позовну заяву в частині визнання протиправним та скасування наказу УСБУ в Луганській області від 23.11.2015 № 490-ос залишити без розгляду.

В обґрунтування клопотання зазначено таке.

Відповідно до статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до вимог частини першої статті 122 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з частинами другою та п`ятою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, а для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. При цьому строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до статті 4 КАС України «публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування».

Із місту позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що останній, зокрема, оскаржує законність та обґрунтованість видання наказу УСБУ в Луганській області № 490-ос від 23.11.2015. Призначення та скасування військовослужбовцю додаткових видів грошового забезпечення підпадає під поняття «проходження служби», у зв`язку з чим при обчисленні строку звернення до адміністративного суду необхідно діяти відповідно до вимог частини п`ятої статті 122 КАС України.

При цьому, на думку відповідача, слід звернути увагу на таке. Позивач у своїй заяві про поновлення строку зазначає, що з наказом № 490-ос від ознайомився лише 19.01.2021. Однак відповідно до положень статті 112 КАС України, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Слід зазначити, що до моменту скасування додаткових видів грошового забезпечення та виведення позивача у розпорядження, він достатньо тривалий час отримував грошове забезпечення у розмірі 8 922,67 грн. Після скасування додаткових видів грошового забезпечення позивач став отримувати та отримував тривалий час грошове забезпечення у значно меншому розмірі, а саме - 2134,5 грн. Враховуючи викладене, зокрема, значне зменшення розміру грошового забезпечення порівняно із попередніми періодами, позивач мав всі можливості дізнатись про причини його зниження (шляхом подання відповідного рапорту, на особистому прийомі у керівництва управління тощо). Таким чином, вважає, що наведені позивачем причини пропуску строку його звернення до суду в частині оскарження наказу УСБУ в Луганській області № 490-ос не є поважними, тому, відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, позовна заява у зазначеній частині повинна бути залишена без розгляду.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою та його поновлення, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви в частині без розгляду у зв`язку з пропущенням строків звернення до суду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення даного клопотання з наступних підстав.

Позивач у період з 06.01.2015 по 22.08.2017 проходив військову службу в УСБУ в Луганській області та у період з 23.08.2017 по 19.03.2020 - в ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Наказом Служби безпеки України від 13.03.2020 № 349-ос/дск позивача звільнено з військової служби за підпунктом «а» пункту 61 (у запас Служби безпеки України) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, пп «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (том 1 арк. спр. 98).

Наказом ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях №101-ос/дск від 19.03.2020 позивача виключено зі списків особового складу з 19.03.2020 (том 1 арк. спр. 91).

Наказом УСБУ в Луганській області від 23.11.2015 № 490 - ос позивачу з 12.11.2015 скасована виплата надбавки згідно з пунктом 2.3.2, скасована виплата надбавки згідно з пунктом 2.3.5, скасована виплата доплати згідно з пунктом 2.3.6, скасована виплата надбавки згідно з пунктом 2.3.8, скасовано преміювання згідно з пунктом 2.3.24 (том 1 арк. спр. 82-83).

З уточненою позовною заявою позивач звернувся до суду 22.02.2021, яку направлено поштою 18.02.2021 (том 2 арк. спр. 2-9).

Відповідно до статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2229-XII «Про Службу безпеки України» (надалі також - Закон № 2229-XII), Служба безпеки України - це державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України. Служба безпеки України підпорядкована Президенту України.

Відповідно до статті 4 Закону № № 2229-XII правову основу діяльності Служби безпеки України становлять Конституція України, цей Закон та інші акти законодавства України, відповідні міжнародні правові акти, визнані Україною.

Згідно статті 20 Закону № № 2229-XII умови і порядок виконання своїх обов`язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив військову службу у Службі безпеки України, його звільнено за підпунктом «а» пункту 61 (у запас Служби безпеки України) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, пп «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Наказом ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях № 101-ос/дск від 19.03.2020 позивача виключено зі списків особового складу з 19.03.2020.

Спірні правовідносини виникли під час проходження військової служби у Службі безпеки України та безпосередньо пов`язані саме з проходженням публічної служби.

Згідно частиною статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною п`ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення таких строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Питання скасування виплати надбавок пов`язане з проходженням та звільненням позивача з публічної служби, а саме: з військової служби у Службі безпеки України.

Отже, даний позов відноситься до категорії справ, пов`язаних з проходженням публічної служби, а тому строк звернення до адміністративного суду з такою позовною заявою встановлюється в один місяць згідно частини п`ятої статті 122 КАС України.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Голдер проти Сполученого Королівства»).

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа «Gradescolo S.R.L. проти Молдови». У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Як підтверджується наданими матеріалами - довідкою про розмір грошового забезпечення позивача, ОСОБА_1 до 30.09.2015 року протягом трьох місяців отримував грошове забезпечення у розмірі 8922,67 грн., а з 01.12.2015 почав щомісяця отримувати грошове забезпечення у розмірі 2134,50 грн., що є значно меншою сумою (Т.2, а.с.36).

Як наслідок, позивач не міг не помітити значне зменшення розміру грошового забезпечення, тобто повинен був дізнатися про порушення своїх прав в частині нарахування грошового забезпечення.

Враховуючи те, що позивач про порушення своїх прав повинен був дізнатися з 01.12.2015, вирішення спірних питань не передбачає досудового врегулювання спору, а з вимогами про визнання протиправним та скасування наказу т.в.о. начальника Управління Служби безпеки України в Луганській області полковника Вербицького І.М. від 23.11.2015 № 490-ос «по особовому складу» щодо скасування надбавок та премій до грошового забезпечення з 12.11.2015 до суду ОСОБА_1 звернувся лише 18.02.2021, суд дійшов висновку про те, що позивачем порушено строки звернення до суду, а зазначені в позові підстави не спростовують цього факту.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Також суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31 березня 2021 року (справа № 240/12017/19).

Зокрема, суд враховує, що грошове утримання позивача є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка його отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення конкретного розміру грошового утримання чи був здійснений його перерахунок, з яких складових він складається, як обрахований та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових.

Отже, з дня отримання грошового забезпечення особою, якій виплачений конкретний розмір грошового забезпечення, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання грошового забезпечення, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових нарахованого грошового забезпечення, звернулась до органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від органу відповіді на подану нею заяву.

Суд погоджується з висновками Верховного Суду, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Інших належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав та не зазначив.

Згідно частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом і в частині визнання протиправним та скасування наказу т.в.о. начальника Управління Служби безпеки України в Луганській області полковника Вербицького І.М. від 23.11.2015 № 490-ос «по особовому складу» щодо скасування надбавок та премій до грошового забезпечення з 12.11.2015, у зв`язку з цим адміністративний позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду, а клопотання представника відповідача - задоволенню.

Керуючись статтями 122, 123, 183, 255, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях в частині визнання протиправним та скасування наказу т.в.о. начальника Управління Служби безпеки України в Луганській області полковника Вербицького І.М. від 23.11.2015 № 490-ос «по особовому складу» щодо скасування надбавок та премій до грошового забезпечення з 12.11.2015, та поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Клопотання представника Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про залишення адміністративного позову без розгляду в частині - задовольнити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях в частині визнання протиправним та скасування наказу т.в.о. начальника Управління Служби безпеки України в Луганській області полковника Вербицького І.М. від 23.11.2015 № 490-ос «по особовому складу» щодо скасування надбавок та премій до грошового забезпечення з 12.11.2015 - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, він має право звернутись до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.В. Борзаниця