Рішення № 96210764, 13.04.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 квітня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/811/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (далі - відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн у ВП №61681277 від 12 лютого 2021 року (а.с.1-4).

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 17.02.2021 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшла постанова начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 12.02.2021 у виконавчому провадженні ВП №61681277 про накладення штрафу на позивача у розмірі 5100 грн. Листами від 10.04.2020 №1200-010302-5/6959 та від 10.02.2021 №1200-010302-8/3464 позивач повідомив відповідача, що виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 по справі №360/4388/19 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області в частині негайного виконання рішення у межах виплати пенсії за один місяць виплатило ОСОБА_1 972,66 грн. Для вирішення питання заборгованості пенсійної виплати за рахунок коштів Державного бюджету у розмірі 38906,16 грн (39878,82 грн - 972,66 грн) дані було внесено в електронний реєстр судових рішень відповідно до Порядку ведення обліку рішень суду у реєстр рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за №1189/32641, що підтверджується Витягом з реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, яка буде виплачена в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн у ВП №61681277 від 12 лютого 2021 року є протиправною, а тому просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, 12.04.2021 подав до суду відзив від 12.04.2021 №31408 (а.с.35-39) в якому зазначив, що 31.03.2020 на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 26.03.2020 № 360/4388/19 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої суми пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року у розмірі 39878,82 грн. 31.03.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. На адресу відділу надійшла відповідь від боржника, з якої встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 по справі №360/4388/19, яким Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зобов`язане виплатити ОСОБА_1 заборгованість у сумі 39878,82 грн, за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, в частині негайного виконання рішення у межах виплати пенсії за один місяць Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області в грудні 2019 року здійснено нарахування доплати пенсії у сумі 972,66 грн на картковий рахунок пенсіонера, відкритий в АТ «Державний ощадний банк України». Пенсійні кошти за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у сумі 38906,16 грн обліковано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та буде виплачено на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів, боржником також не було надано. Окрім того, боржник не зазначає та не надає жодних доказів вчинення будь-яких дій направлених на отримання фінансування для виконання судового рішення в частині виплати заборгованості по пенсії, що виникла за період її несплати. Враховуючи вищезазначене, 12.02.2021 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн. Таким чином, накладаючи штраф постановою від 12.02.2021 на боржника, державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. На підставі викладеного, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Судом по справі вчинено такі процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 березня 2021 року на 10 год. 30 хв. (а.с.22-23).

Ухвалою суду від 17 березня 2021 року зупинено провадження у справі №360/811/21 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 360/3573/20 (а.с.28).

Ухвалою суду від 13.04.2021 поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 13 квітня 2021 року о 10 год. 30 хв. (а.с.71).

В судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с.32,33,34), просили розглядати справу за відсутності представників (зворотній бік а.с.3, а.с.38).

Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. (частина третя статті 194 КАС України).

З огляду на положення статті 194 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути адміністративну справу за відсутності представників сторін у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З даних КП «ДСС» вбачається, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі №360/4388/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості нарахованої суми пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року у розмірі 39 878,82 грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої суми пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року у розмірі 39 878,82 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп).

Рішення суду звернуто до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишено без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі №360/4388/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії залишено без змін.

26 березня 2020 року Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №360/4388/19 (а.с.62-63).

31.03.2020 до відповідача надійшла заява стягувача від 30.03.2020 про примусове виконання виконавчого листа №360/4388/19 (а.с.60-61).

31.03.2020 начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61681277. Копії постанови направлені боржнику для виконання, стягувачу для відома. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (а.с.58,59).

Листом від 10.04.2020 №1200-010302-5/6959 позивач просив відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №61681277 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.54-55).

01.09.2020 за №10334 відповідачем сформовано вимогу виконавця, якою вимагає Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надати до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) інформацію щодо повного та фактичного виконання рішення суду №360/4388/19 (а.с.52-53).

04.02.2021 за №985 відповідачем сформовано вимогу виконавця, якою вимагає Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надати до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) інформацію щодо повного та фактичного виконання рішення суду №360/4388/19 (а.с.50-51).

Листом від 10.02.2021 №1200-010302-8/3464 позивач повідомив відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, що пенсійні кошти за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у сумі 38906,16 грн обліковано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та буде виплачено на умовах окремого порядку, визначеного КМУ, який на теперішній час відсутній. Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області на теперішній час не має правових підстав для проведення виплат за рішенням суду від 26.11.2019 по справі №360/4388/19, оскільки не передбачені відповідними бюджетними законами (а.с.41-43).

12.02.2021 начальником Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винесено постанову ВП №61681277 про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн (а.с.46).

Копію вищевказаної постанови направлені боржнику для виконання, стягувачу для відома (а.с.45).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом

Частиною першою статті 255 КАС України визначено, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Відповідно до пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486 (далі - Положення № 28-2), Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).

Відповідно до пункту 4 Положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами).

Пунктом 1 частини першої статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що кошти Пенсійного фонду використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Отже, до повноважень головних управлінь Пенсійного фонду України серед іншого віднесено забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Як зазначає ГУ ПФУ в Луганській області, ним вжиті усі можливі заходи щодо виконання судового рішення та часткове невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність бюджетних асигнувань.

Проте, позивачем на обґрунтування вказаних доводів жодних доказів, з яких можливо встановити, що у ГУ ПФУ в Луганській області відсутні кошти на виплату пенсії за рішенням суду як у повному обсязі або частково позивачем не надано.

Посилання позивача на здійснення нарахування заборгованості із пенсії, на думку суду, є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача не те, що заборгованість з пенсії включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с.9), оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року у справі № 640/5248/19, яке змінено постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, жодних інших заходів щодо виконання судового рішення боржником не вживалося.

На думку суду, така бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду спростовує твердження ГУ ПФУ в Луганській області, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду.

Щодо невиконання судового рішення за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, оскільки відповідач не належить до категорії розпорядників бюджетних коштів, а тільки є їх одержувачем (пункт 38, 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України) суд зазначає, що невиконання в повному обсязі рішення судів, які набрали законної сили щодо пенсійних виплат, позбавляють пенсіонерів права отримати заборгованість з перерахованої (нарахованої) пенсії на виконання рішень судів, що в свою чергу, позбавляє їх гарантованого Конституцією України (стаття 46) права на соціальний захист в повному обсязі.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Україна гарантує виконання будь-яких рішень суду майнового характеру, боржником за яким є державний орган шляхом проведення безумовного списання з рахунків такого органу коштів, в обсязі, достатньому для задоволення вимог стягувача, а у випадку відсутності у державного органа - боржника коштів на рахунках - шляхом списання коштів з Державного бюджету України, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пунктах 52-54 пілотного рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява № 40450/04, від 15.10.2009, ЄСПЛ зазначив, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, пункт 40 ) зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії («Immobiliare Saffi «проти Італії»), заява № 22774/93, пункт 66).

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Першого Протоколу (пункт 53 рішення ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» від 29.06.2004 № 18966/02).

У пункті 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04,) ЄСПЛ, посилаючись на попередню практику, зазначив, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі «Войтенко проти України» від 29.06.2004 № 18966/02; рішення у справі «Ромашов проти України», № 67534/01, від 27 липня 2004 року; у справі «Дубенко проти України», № 74221/01, від 11 січня 2005 року; та у справі «Козачек проти України», № 29508/04, від 7 грудня 2006 року).

Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (рішення у справі «Шмалько проти України», № 60750/00, п. 44, від 20 липня 2004 року). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України», № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, і у справі «Крищук проти України», № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Наявність права на отримання відповідних виплат встановлена рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі №360/4388/19, яке набрало законної сили, і це право не може бути скасоване/обмежено з підстав відсутності фінансування такого виду виплат з державного бюджету.

Посилання відповідача, як уповноваженого державою органу, в обґрунтування невиконання судового рішення на нестачу бюджетних коштів, на переконання суду, є неприйнятним та неприпустимим, оскільки призводить до підриву самої концепції верховенства права.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 була призначена та нарахована пенсія, отже, витрати на її сплату були заплановані та передбачені відповідним бюджетом Пенсійного фонду та рішенням суду підтверджено право ОСОБА_1 на її отримання. За таких обставин суд відхиляє твердження позивача про відсутність витрат на виплату заборгованості в бюджеті Пенсійного фонду.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 12.02.2021 ВП №61681277.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2270,00 грн, понесені позивачем при зверненні до суду з цим адміністративним позовом, не підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.М. Басова