Ухвала суду № 96210754, 13.04.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 квітня 2021 року СєвєродонецькСправа № 640/18300/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у підготовчому засіданні (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мріябуд” до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2020 до Луганського окружного адміністративного суду з Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Мріябуд” (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2019 № 0001091412; визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2019 № 0001111412; визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2019 №0001081412.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі Акту про результати документальної планової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мріябуд» № 498/12-32-14-12/39958887 від 10.07.2019.

Перевірку, результати якої були визначені в Акті про результати документальної планової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мріябуд» від 10.07.2019 № 498/12-32-14-12/39958887, призначено наказом № 579 від 29.05.2019.

За нормами ст. 77 Податкового кодексу України планові документальні перевірки передбачені планом-графіком на поточний рік, який оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися перевірки.

Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 06.02.2015 № 524.

При цьому позивач не впевнений, що план-графік проведення планових перевірок був затверджений взагалі, так як у загальному доступі немає ані нормативного, ані індивідуального акта, яким такий план-графік був затверджений.

Вказане також свідчить, що план-графік не був оприлюднений до 25.12.2018 за відсутністю ані нормативного, ані індивідуального акта, яким такий план-графік був затверджений.

Вказані обставини свідчить про протиправність Наказу № 579 від 29.05.2019.

Факт протиправності наказу про перевірку свідчить про протиправність дій щодо проведення перевірки, що у свою чергу свідчить про неналежність Акту про результати документальної планової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯБУД» від 10.07.2019 № 498/12-32-14-12/39958887 як доказу для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Ухвалами суду від 03.09.2020 та від 20.01.2021 позов залишено без руху, встановлено строк усунення недоліків, який у подальшому продовжено.

Ухвалою суду від 26.03.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

12.04.2021 до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) надійшов відзив на позов та клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

В обґрунтування клопотання про залишення позову без розгляду зазначено, що спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України.

З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України.

Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, ТОВ «МРІЯБУД» оскаржило в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення від 26.09.2019 № 0001091412, № 0001111412, № 0001081412.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 10.02.2020, яке отримано позивачем 08.04.2020, скаргу позивача залишено без задоволення.

Таким чином, процедура адміністративного оскарження закінчилася днем отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги - 08.04.2020.

Отже, відповідно до статті 122 КАС України, з урахуванням пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України строк звернення з позовною заявою щодо оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень сплинув 08.05.2020.

В той же час, позовну заяву про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень ТОВ «МРІЯБУД» подано до Окружного адміністративного суду міста Києва лише 20.08.2020.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином в порядку.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином в порядку.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду суд виходить з такого.

Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 цього Кодексу якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

При цьому частиною третьою статті 122 вказаного Кодексу визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інші строки для оскарження податкових повідомлень-рішень визначені Податковим кодексом України.

Так, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (тобто 1095 дня), платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд в постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 відступив від попередніх правових позицій про застосування норми права у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, і виклав наступну правову позицію:

«Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.».

Верховний Суд у вказаній постанові погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про те, що позов про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання міг бути поданий у місячний строк з дня отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про результати розгляду його скарги.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач в цій справі скористався правом на оскарження податкового повідомлення-рішення в досудовому порядку (в порядку адміністративного оскарження).

Так, рішенням Державної податкової служби України № 5059/6/99-00-08-05-01-06 від 10.07.2020 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Вказане рішення позивач отримав 08.04.2020.

Отже, про рішення, прийняте за результатами закінчення процедури адміністративного оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення, позивач дізнався 08.04.2020 після його отримання, а до суду з позовом звернувся 07.08.2020, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду з позовом, який встановлений пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України (виходячи з положень частини 3 статті 122 КАС України).

Між тим, в порушення вимог статті 161 КАС України до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що представником позивача пропущено передбачений Податковим кодексом України та КАС України строк звернення до суду, позивачем не надано заяву про поновлення строку звернення до суду, а тому позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказами поважності зазначених причин.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Оскільки факт пропущення позивачем строку звернення до суду встановлено судом після відкриття провадження, суд вважає за необхідне застосувати положення частини 13 статті 171 КАС України.

З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що позивач у разі пропуску строку звернення до суду повинен надати заяву про поновлення строків із обґрунтуванням поважних причин у п`ятиденний строк з дня залишення позову без руху після відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мріябуд” до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду належним чином оформленої заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

В разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддяТ.В. Смішлива