Рішення № 96210167, 15.03.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року Справа № 280/8982/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання П`яниди Б.В.

представника позивача - Літвінова О.Є.

представника відповідача - Гордєєва М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Державної організації "КОМБІНАТ "ЗІРКА" (69067, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Республіканська, 127, код ЄДРПОУ 14373271)

до Управління східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129, код ЄДРПОУ 40477689)

про визнання протиправними та скасування окремих обов`язкових вимог,

ВСТАНОВИВ:

Державна організація "КОМБІНАТ "ЗІРКА" (далі - позивач) звернулась із позовною заявою до Управління східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати пункт 2 та пункт 3 обов`язкових вимог Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області щодо усунення порушень фінансової дисципліни від 12.05.2020 за № 04-08-06-14/1706.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що пункти 2 та 3 обов`язкових вимог, якими відповідач фактично зобов`язує ДО «Комбінат «Зірка» звернутися до суду із відповідним позовом про стягнення з винних осіб зайво виплаченої заробітної плати, є необґрунтованими, незаконними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України. Зазначає, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. Крім того, зазначає, що підприємство не зазнало втрат у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі і не понесло жодних витрат на відновлення свого порушеного права. А отже, відсутні підстави відшкодування нібито зайво виплаченої заробітної плати на суму 1 234 850,80 грн. та єдиного внеску 265 503,33 грн., зайво виплачених відпускних на суму 6627,12 грн та єдиного внеску в сумі 1457,97 грн. Жодних фінансових збитків ДО «Комбінат «Зірка» не завдано. При обчисленні заробітної плати було дотримано норм і гарантій, передбачених законодавством, зокрема положення ст. 96 КЗпП щодо визначення різних розмірів заробітної плати для посад і робіт із різними рівнями складності (диференціація оплати праці). На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позовну заяву не визнав, у відзиві від 13.01.2021 вх. № 1658 посилається на те, що вимога від 12.05.2020 № 04- 08-06-14/1706 винесена у спосіб визначений законодавством, у межах повноважень органів державного фінансового контролю та з урахуванням висновків Верховного Суду. По суті виявлених порушень зазначає, що ревізією правильності розрахунку доплати до рівня мінімальної заробітної плати встановлено, що в ДО «Комбінат «Зірка» протягом 2017-2019 років при обчисленні заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня включалися оклад (тарифна ставка), доплата за класність, доплата за ненормований робочий день. При цьому, до розрахунку не включені такі виплати як: доплата за роботу в нічний час і доплата за шкідливі умови праці, які не повинні включатися до розрахунку відповідно до ст. 3-1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108), а також до розрахунку не включена доплата за суміщення професій, доплата за роботу в святкові і вихідні дні, премії, які повинні включатися до розрахунку згідно з вимогами ст. 3-1 Закону № 108. Внаслідок не включення Комбінатом до розрахунку доплати до мінімальної заробітної плати доплати за суміщення професій, доплати за роботу в святкові та вихідні дні, премії, працівникам Комбінату протягом 2017-2019 років зайво нараховано та сплачено доплату до мінімальної заробітної плати в загальній сумі 1 234 850,80 грн. Також, ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та здійсненні виплат заробітної плати працівникам за час відпустки встановлено, що відповідно до абз. 1 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» у редакції, чинній на час проведення виплат (далі - Порядок № 100), у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. При цьому, абз. З п. 10 Порядку № 100 передбачено, що у разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв`язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду), тощо, таке коригування середньої заробітної плати не провадиться. Проте, при розрахунку відпускних 15 працівникам Комбінату проводилося коригування середньої заробітної плати у випадках підвищення тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв`язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду), що є порушенням абз.3 п. 10 Порядку № 100. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 14.12.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/8982/20. Призначено підготовче судове засідання на 13 січня 2021 року.

Ухвалою суду від 13.01.2021 у задоволенні клопотання Управління східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Протокольною ухвалою суду від 13.01.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.02.2021.

Ухвалою суду від 10.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 24.02.2021.

Протокольною ухвалою суду від 24.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15.03.2021.

У судовому засіданні 15.03.2021 представником позивача підтримано позовні вимоги. Просить суд задовольнити позовну заяву.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві.

У судовому засіданні 15.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 8.7. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби в Запорізькій області на І квартал 2020 року у період з 03.02.2020 по 24.04.2020 ревізійною групою під керівництвом головного державного аудитора відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв`язку ОСОБА_1 було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державної організації «Комбінат «Зірка» за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року про що складено акт ревізії за № 08.06-20/2 від 24.04.2020 року.

Ревізією було встановлено, що протягом 2017-2019 років позивачем здійснювалася доплата до мінімального рівня заробітної плати, як це передбачено статтею 3-1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108), згідно якої розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах та підвищеного ризику для здоров`я, за роботу в нічний та надурочний час, роз`їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати.

Ревізією правильності розрахунку доплати до рівня мінімальної заробітної плати встановлено, що в ДО «Комбінат «Зірка» протягом 2017-2019 років при обчисленні заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня включалися оклад (тарифна ставка), доплата за класність, доплата за ненормований робочий день. При цьому, до розрахунку не включалися такі виплати як: доплата за роботу в нічний час і доплата за шкідливі умови праці, які не повинні включатися до розрахунку відповідно до ст. 3-1 Закону №108, а також до розрахунку не включилися доплата за суміщення професій, доплата за роботу в святкові і вихідні дні, премії, які повинні включатися до розрахунку згідно з вимогами ст. 3-1 Закону № 108.

Тобто, внаслідок не включення до розрахунку доплати до мінімальної заробітної плати доплати за суміщення професій, доплати за роботу в святкові і вихідні дні, премії, працівникам позивача протягом 2017-2019 років було зайво нараховано та сплачено доплату до мінімальної заробітної плати в загальній сумі 1 234 850,80 грн. (у тому числі: у 2017 році - 224 818,25 грн, у 2018 році - 427 329,65 грн, у 2019 році - 582 702,90 грн), на яку нараховано єдиний соціальний внесок в загальній сумі 265 503,33 грн. (у тому числі: у 2017 році - 49 088,46 грн, у 2018 році - 92 286,07 грн, у 2019 році - 124 128,80 грн).

Крім того, ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та здійсненні виплат заробітної плати працівникам за час відпустки встановлено, що відповідно до абз. 1 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок № 100) у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на ДО «Комбінат «Зірка» як у розрахунковому періоді, так і в періоді протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригувалися на коефіцієнт їх підвищення.

При цьому, абз.3 п. 10 Порядку № 100 передбачено, що у разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв`язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться. Ревізією встановлено, що при розрахунку відпускних 15 працівникам позивача проводилося коригування середньої заробітної плати у випадках підвищення тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв`язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду), що є порушенням абз. 3 п. 10 Порядку № 100. Внаслідок вказаного порушення 15 працівникам позивача протягом 2017-2019 років було зайво нараховано та сплачено відпускні в загальній сумі 6 627,12 грн (у тому числі: у 2017 році - 597,05 грн, у 2018 році - 620,37 грн, у 2019 році - 5409,70 грн), на яку нараховано єдиний соціальний внесок в загальній сумі 1457,97 грн (у тому числі: у 2017 році - 131,35 грн, у 2018 році - 136,48 грн, у 2019 році - 1190,13 грн).

На підставі акту ревізії № 08.06-20/2 від 24.04.2020 року Держаудитслужбою в Запорізькій області було складено та надіслано на адресу позивача обов`язкові вимоги щодо усунення порушень фінансової дисципліни від 12.05.2020 р. за № 04-08-06-14/1706 (далі - обов`язкові вимоги).

Так, відповідно до пп. 2,3 обов`язкових вимог, з метою повного усунення виявлених порушень, відповідач вимагає від позивача забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України зайво виплаченої заробітної плати внаслідок не включення до розрахунку доплати до мінімальної заробітної плати доплати за суміщення професій, доплати за роботу в святкові та вихідні дні, премії на суму 1 234 850,80 грн. та єдиного внеску в сумі 265 503,33 грн., а також зайво виплачених відпускних на суму 6 627,12 грн. та єдиного внеску в сумі 1 457,97 грн., а всього на суму 1 508 439,22 грн.

Не погоджуючись із п.п. 2,3 вимоги Управління східного офісу Держадитслужби у Запорізькій області від 12.05.2020 за № 04-08-06-14/1706, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (у редакції, чинній на час прийняття спірної вимоги, далі - Закон № 2939-XII).

Частиною першою статті 1 Закону № 2939-XII передбачено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов`язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень (підпункт 4 пункту 4 Положення № 43).

Уживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь (підпункт 9 пункту 4 Положення № 43).

Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункти 13, 23 пункту 6 Положення № 43).

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 266 «Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби» до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; вертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку, або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. У такому випадку вимога органу державного фінансового контролю стає підставою для вчинення подальших дій, які безпосередньо впливають на права та законні інтереси підконтрольної установи. При цьому законність вимоги поряд із іншими діями стає предметом іншої судової справи.

Відтак, вимога органу державного фінансового контролю в частині визначення характеру та обсягу збитків, як акт індивідуальної дії, вичерпала себе в момент її направлення підконтрольній установі, та самостійно не змінює обсяги прав та обов`язків позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2020 року у справі №2040/5815/18, від 31 березня 2021 року у справі № 826/11931/18.

Отже, у органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

Відтак, збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, неодноразово висловленою у постановах, зокрема, у постановах від 07.10.2014 у справі № 21-368а14, від 14.10.2014 у справі №21-453а14, від 18.11.2014 у справі №21-461а14, від 20.01.2015 у справі №21-601а14, від 27.01.2015 у справі № 21-436а14, від 10.02.2015 у справі №21-632а14, від 15.04.2014 у справах №№ 21-40а14, 21-63а14), від 13.05.2014 у справі № 21-89а14, від 29.05.2017 у справі №826/6304/16, від 23.02.2016 у справі №818/1857/14 тощо.

Подібні висновки щодо застосування наведених норм права викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 820/3534/16 та у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 1440/1820/18, від 10.12.2019 у справі № 808/6509/13-а.

У справі, яка розглядається позивач просить визнати пункти 2 та 3 вимоги Управління східного офісу Держадитслужби у Запорізькій області від 12.05.2020 р. за № 04-08-06-14/1706 протиправними.

Суд наголошує, що предметом оскарження у порядку адміністративного судочинства може бути лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача. Натомість, у справі, яка розглядається, Держаудитслужба пред`явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії ДО «Комбінат «Зірка», при цьому як п.2 так і п.3 вимоги вказують на виявлені збитки та їхній розмір.

Разом з цим дії відповідача щодо включення до оскаржуваної вимоги певних відомостей самі по собі не створюють та не припиняють права чи обов`язків особи, а лише фіксують певні факти.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 820/339/17, від 11 лютого 2020 у справі № 804/2282/16, від 18.03.2020 у справі № П/811/140/17.

Суд наголошує, що наділяючи органи державного фінансового контролю правом пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, законодавець не встановлює будь-яких застережень щодо способу виконання підконтрольною особою вимоги, також таких застережень не встановлюють інші чинні правові акти, які регулюють спірні правовідносини.

В той же час, позивач в ході розгляду цієї справи не довів невідповідність спірної вимоги будь-якому із перелічених вище критеріїв, які ставляться до її форми та змісту, як і не зазначав взагалі, в якій частині вимога контролюючого органу викликає незрозумілість щодо її виконання.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки оскаржувана вимога не містить імперативного характеру та не створює правових наслідків для позивача.

Враховуючи викладене, суд зауважує, що не надає правову оцінку виявлених в ході ревізії порушень. Як зазначалося вище, вказане має бути предметом дослідження у справі про стягнення збитків.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки у задоволенні позовної заяви судом відмовлено, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Державної організації "КОМБІНАТ "ЗІРКА" (69067, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Республіканська, 127, код ЄДРПОУ 14373271) до Управління східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129, код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправними та скасування окремих обов`язкових вимог, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 13 квітня 2021 року.

Суддя Л.Я. Максименко