Рішення № 96210122, 12.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року Справа № 280/519/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ 43143945)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

20.01.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач, ГУДПС у Запорізькій області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФЛП ОСОБА_1 ), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача кошти на користь УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр. (код одержувача 38025423) в Казначейство України (ЕАП) МФО 899998 податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 32 834,44 грн. (код платежу 18050400 на р/р НОМЕР_2 ).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 32 834,44 грн., внаслідок чого відповідно до Податкового кодексу України контролюючий орган набув право звернутися до суду з позовом про стягнення податкового боргу платника податків. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 25.01.2021 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви. В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.

Ухвалою суду від 15.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 15.03.2021.

Представник позивача подав клопотання (вх.№17896 від 15.03.2021), у якому просить розглянути справу без його участі у письмовому провадженні у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Відповідач подав клопотання (вх.№14895 від 15.03.2021), в якому зазначив, що погоджується з позовними вимогами, просить розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 16.03.2010 за номером запису: 21030000000056713, основний вид діяльності за кодом КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у., перебуває на обліку у позивача (Вознесенівське управління у м.Запоріжжі) з 17.03.2010 (а.с.7).

Протягом 2017-2020 років відповідач звітував до контролюючого органу як платник єдиного внеску 3 групи за ставкою податку 5% до доходу, зокрема:

- відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2017 рік №9296543972 від 20.01.2018 (термін сплати 19.02.2018), відповідно до якої самостійно визначено належну до сплати суму єдиного податку 3 722,90 грн. (а.с.9);

- відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за І квартал 2018 року №9073003481 від 19.04.2018 (термін сплати 20.05.2018), відповідно до якої самостійно визначено належну до сплати суму єдиного податку 3 315,18 грн. (а.с.10).

- відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за півріччя 2018 року №9159475620 від 01.08.2018 (термін сплати 19.08.2018), відповідно до якої самостійно визначено належну до сплати суму єдиного податку 3 360,23 грн. (а.с.11);

- відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за три квартали 2018 року №9225231259 від 15.10.2018 (термін сплати 19.11.2018), відповідно до якої самостійно визначено належну до сплати суму єдиного податку 2 426,31 грн. (а.с.12);

- відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2018 рік №9301043010 від 10.01.2019 (термін сплати 21.02.2019), відповідно до якої самостійно визначено належну до сплати суму єдиного податку 2 601,78 грн. (а.с.13);

- відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за І квартал 2019 року №9079452579 від 21.04.2019 (термін сплати 20.05.2019), відповідно до якої самостійно визначено належну до сплати суму єдиного податку 2 640,79 грн. (а.с.14);

- відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за півріччя 2019 року №9157080058 від 18.07.2019 (термін сплати 19.08.2019), відповідно до якої самостійно визначено належну до сплати суму єдиного податку 3 059,42 грн. (а.с.15);

- відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за три квартали 2019 року №9239335942 від 14.10.2019 (термін сплати 21.11.2019), відповідно до якої самостійно визначено належну до сплати суму єдиного податку 3 307,17 грн. (а.с.16);

- відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2019 рік №9325095504 від 12.01.2020 (термін сплати 20.02.2020), відповідно до якої самостійно визначено належну до сплати суму єдиного податку 3 471,52 грн. (а.с.17);

- відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за І квартал 2020 року №9086612393 від 22.04.2020 (термін сплати 22.05.2020), відповідно до якої самостійно визначено належну до сплати суму єдиного податку 2 436,46 грн. (а.с.18);

- відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за півріччя 2020 року №9171382217 від 19.07.2020 (термін сплати 20.08.2020), відповідно до якої самостійно визначено належну до сплати суму єдиного податку 1 363,61 грн. (а.с.19).

Крім того, контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати (перерахування) платником податків - фізичною особою-підприємцем єдиного внеску, за результатами якої складений акт від 07.09.2018 №3140/08-01-50-02/ НОМЕР_1 , згідно з висновками якого встановлено несвоєчасну сплату відповідачем єдиного податку (а.с.20 звор.бік).

На підставі висновків акту камеральної перевірки від 07.09.2018 №3140/08-01-50-02/ 242870844 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0146705007 від 29.10.2018, яким до відповідача застосовано штрафні санкції на суму 977,65 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0146735007 від 29.10.2018, яким до відповідача застосовано штрафні санкції на суму 151,42 грн. (а.с.20).

Податкові повідомлення-рішення №0146705007 від 29.10.2018 та №0146735007 від 29.10.2018 направлялись на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернувся до контролюючого органу без вручення з відміткою пошти «за закінченням встановленого терміну зберігання» (а.с.22).

Контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу ФОП ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку, а саме на адресу відповідача поштою направлена податкова вимога від 29.09.2017 №2311-17/828 на суму 12 312,22 грн., яка отримана відповідачем 27.12.2017 (а.с.22).

З інтегрованої картки платника податків вбачається, що податковий борг відповідача з моменту направлення податкової вимоги від від 29.09.2017 №2311-17/828 не переривався (а.с.5-6).

Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку узгодженого зобов`язання в установлені законодавством строки, ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось з даним позовом до суду на виконання наданих Податковим кодексом України повноважень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

У силу п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.291.2 ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України).

Згідно з п.293.1 ст.293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.3 ст.293 Податкового кодексу України передбачено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість у розмірі 32 834,44 грн. виникла у зв`язку з несплатою відповідачем самостійно нарахованих сум єдиного податку, а також штрафних санкцій, застосованих до відповідача на підставі податкових повідомлень-рішень, які відповідачем не оскаржені.

Пунктом 56.11 ст.56 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення податкових повідомлень-рішень №0146705007 від 29.10.2018 та №0146735007 від 29.10.2018) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 113.1 ст.113 Податкового кодексу України визначеного, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Надані до матеріалів справи письмові докази свідчать про те, що контролюючим органом виконано обов`язок направлення податкових повідомлень-рішень №0146705007 від 29.10.2018 та №0146735007 від 29.10.2018 на адресу відповідача, які не отримані відповідачем з незалежних від контролюючого органу причин, отже вважаються врученими належним чином у відповідності до положень п.42.4 ст.42 Податкового кодексу України.

У визначені податковим законодавством строки відповідачем самостійно нараховане грошове зобов`язання та штрафні санкії не сплачені.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що контролюючий орган виконав обов`язок на направив на адресу відповідача податкову вимогу від 29.09.2017 №2311-17/828, яка отримана відповідачем 27.12.2017.

Згідно з п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв`язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

Відповідач подав заяву, в якій зазначив, що погоджується з позовною заявою, отже, суд дійшов висновку про визнання відповідачем позову.

Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищевикладене, наявний у відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 32 834,44 грн. підлягає стягненню за судовим рішенням, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 205, 243-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 32 834,44 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот тридцять чотири гривні 44 коп.), які зарахувати на користь УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр. (код одержувача 38025423) в Казначейство України (ЕАП) МФО 899998 (код платежу 18050400 на р/р НОМЕР_2 ).

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ 43143945

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 12.04.2021.

Суддя М.О. Семененко