
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2021 р. Справа№200/1602/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:
- визнання протиправним та скасування рішення від 02.12.2020 року про відмову в зарахуванні до пільгового стажу періоду навчання, строкової військової служби та роботи на підприємстві;
- зобов`язання повторно розглянути заяву від 28.11.2020 року, зарахувавши до пільгового стажу період навчання у ДПТУ № 63 м. Новогродівка з 15.09.1986 року по 08.04.1987 року; період проходження строкової військової служби з 16.06.1987 року по 07.05.1989 року; період роботи на підприємстві ЗАТ «Вугледобуток» з 15.01.1998 року по 30.09.1998 року;
- зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VI з 07.03.2019 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 28.11.2020 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок, призначеної у 2019 році пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VI з 07.03.2019 року з доданими до неї документами, зарахувавши до пільгового стажу період навчання у ДПТУ № 63 м. Новогродівка з 15.09.1986 року по 08.04.1987 року; період проходження строкової військової служби з 16.06.1987 року по 07.05.1989 року; період роботи на підприємстві ЗАТ «Вугледобуток» з 15.01.1998 року по 30.09.1998 року, які не було зараховано при призначенні пенсії.
Рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, викладеному в листі від 07.12.2020 року № 0572-03-8/9142 йому було відмовлено в перерахунку пенсії з зарахуванням спірних періодів навчання, проходження строкової військової служби та роботи, оскільки, до вступу до навчального закладу - ДПТУ № 63 м. Новогродівка та після закінчення позивач працював за професією учень електрослюсаря чергового з ремонту обладнання на дільниці ЕМО (поверхня). Період роботи на підприємстві ЗАТ «Вугледобуток» з 15.01.1998 року по 30.09.1998 року не зарахований, оскільки архівна установа не підтверджує повну зайнятість під землею та в матеріалах справи відсутні накази про проведення атестації робочих місць.
Позивач не погоджується з такими діями управління, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 30 березня 2021 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року розгляд справи відкладено на 13 квітня 2021 року.
Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Позивачем подано заяву про розгляд справи без участі (а.с. 68).
Відповідачем надано письмовий відзив від 23.03.2021 року № 0572-07-7/5265 (а.с. 55-58). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що 30.11.2020 року позивач звернувся через веб-портал до управління з заявою про перерахунок пенсії на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу період навчання у ДПТУ № 63 м. Новогродівка з 15.09.1986 року по 08.04.1987 року; період проходження строкової військової служби з 16.06.1987 року по 07.05.1989 року; період роботи на підприємстві ЗАТ «Вугледобуток» з 15.01.1998 року по 30.09.1998 року, які не були враховані при призначенні пенсії 07.03.2019 року.
Відповідач відмовив у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах з зарахуванням спірних періодів навчання, проходження строкової військової служби та роботи, оскільки, до вступу до навчального закладу - ДПТУ № 63 м. Новогродівка та після закінчення позивач працював за професією учень електрослюсаря чергового з ремонту обладнання на дільниці ЕМО (поверхня).
Крім того, період роботи на підприємстві ЗАТ «Вугледобуток» з 15.01.1998 року по 30.09.1998 року не зарахований, оскільки архівна установа не підтверджує повну зайнятість під землею та в матеріалах справи відсутні накази про проведення атестації робочих місць.
З зазначених причин відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивачем надано відповідь на відзив (а.с. 71-79) в якому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність даного позову.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 (а.с. 36-40). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що 30.11.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою № 487/К-0572-20 про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, зарахувавши до пільгового стажу період навчання у ДПТУ № 63 м. Новогродівка з 15.09.1986 року по 08.04.1987 року; період проходження строкової військової служби з 16.06.1987 року по 07.05.1989 року; період роботи на підприємстві ЗАТ «Вугледобуток» з 15.01.1998 року по 30.09.1998 року, які не були враховані при призначенні йому пенсії 07.03.2019 року (а.с. 59-60).
Рішенням управління, викладеному в листі від 07.12.2020 року № 0572-03-8/9142 відповідач відмовив у перерахунку пільгової пенсії (а.с. 61).
Зокрема, в спірному рішенні зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 згідно наданих документів складає 25 років 16 днів. Стаж за Списком № 1 складає 14 років 2 місяці 14 днів, в тому числі: стаж на підземних роботах-шахтарі - 12 років 3 місяці 24 дні та строкова військова служба - 1 рік 10 місяців 20 днів.
Тобто, відповідачем у спірному рішенні зазначено, що період проходження строкової військової служби врахований до пільгового стажу за Списком № 1, однак згідно з даними індивідуального перерахунку у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму цей період врахований лише до страхового стажу (а.с. 62-63). При цьому, позивач на момент призову і відразу після призову працював за професією, що дає право на врахування строкової військової служби до пільгового стажу.
До пільгового стажу також не враховано період пільгової роботи позивача на підприємстві ЗАТ «Вугледобуток» з 15.01.1998 року по 30.09.1998 року, оскільки підприємство ліквідоване, а архівна установа не підтверджує повну зайнятість під землею та в матеріалах справи відсутні накази про проведення атестації робочих місць.
Крім того, період навчання в ДПТУ № 63 м. Новогродівка з 15.09.1986 року по 08.04.1987 року також не врахований, оскільки до вступу до навчального закладу та після закінчення позивач працював за професією учень електрослюсаря чергового з ремонту обладнання на дільниці ЕМО (поверхня).
Відповідно ж до копії диплому № 427607 від 23.03.1987 року позивач навчався за професією електрослюсар підземний (а.с. 23).
Згідно з записом № 2 у трудовій книжці НОМЕР_2 від 22.04.1987 року позивач 15.09.1986 року був направлений на теоретичне навчання з відривом від виробництва в ПТУ № 63 на шість місяців, оскільки відповідно до запису № 1 був прийнятий учнем електрослюсаря чергового з ремонту обладнання шахти «Росія» виробничого об`єднання «Селидіввугілля» (а.с. 16). В подальшому, після закінчення навчання в ПТУ № 63 - 23.03.1987 року позивач відразу з 08.04.1987 року був переведений в електрослюсарі 4 розряду з повним робочим днем під землею, про що свідчить запис № 3 у його трудовій книжці.
Крім того, з 15.01.1998 року позивач працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті на ЗАТ «Вугледобуток», оскільки 14.01.1998 року був переведений з шахти «Новогродівська» виробничого об`єднання «Селидіввугілля» на вказане підприємство за ст. 36 п. 4 КЗпП України, про що в трудовій книжці позивача також наявний належний запис (а.с. 17-18).
Відтак, всі записи в трудовій книжці позивача, а також стосовно відрядження на шестимісячні курси до ПТУ № 63 на навчання за спеціальністю електрослюсар підземний, містять посилання на роботу позивача під землею з повним робочим днем в шахті.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з вимогами ст. 14 цього ж Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру чи наказ про атестацію робочих місць може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача належно відображено період роботи позивача під землею за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи з 15.01.1998 року по 30.09.1998 року на ЗАТ «Вугледобуток», що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, тому саме цей період слід зарахувати до пільгового стажу позивача, який не був зарахований під час призначення 07.03.2019 року.
Також суд зауважує, що у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 від 22.04.1987 року належним чином вчинені всі спірні записи про навчання, проходження служби в лавах Радянської Армії та роботи позивача.
Щодо періоду навчання в професійно-технічному училищі № 63 м. Новоргодівка з 10.09.1986 року по 23.03.1987 року та зарахування його до пільгового стажу, суд зазначає наступне.
Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначались види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. У відповідності до цієї норми до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації (пункт «д» частини 1).
Поняття системи освіти, її мету, та структуру визначено Законом України «Про освіту» (далі - Закон № 1060-XII). Згідно з вказаним Законом професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище,навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію (стаття 41).
Згідно статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Суд зазначає, що оскільки позивач у період з 10.09.1986 року по 23.03.1987 року навчався в СПТУ № 63 по підготовці на спеціальності електрослюсар підземний, що підтверджується наявним в матеріалах справи дипломом цього професійно-технічного училища № 427607 від 23.03.1987 року та довідкою від 03.04.2019 року № 151 (а.с. 22-23) та після проходження навчання почав працювати з 08.04.1987 розу за придбаною спеціальністю під землею, то вказаний вище період також повинен зараховуватися до пільгового стажу з дати призначення пенсії - 07.03.2019 року, оскільки він безпосередньо пов`язується саме із умовами праці за професією після її здобуття, тому зазначені вимоги слід задовольнити.
Стосовно зарахування до пільгового стажу періоду проходження строкової військової служби з 16.06.1987 року по 07.05.1989 року суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вказаної вище трудової книжки ОСОБА_1 підставами його звільнення з посади підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею з шахти «Росія» виробничого об`єднання «Селидоввугілля» вказано п. 3 ст. 36 КЗпП України, згідно з яким, підставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.
Оскільки позивач на момент призову і відразу після призову працював за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період проходження строкової військової служби з 16.06.1987 року по 07.05.1989 року також мав би бути зарахований при призначенні пенсії з 03.07.2019 року до пільгового стажу.
Період проходження військової служби з 16.06.1987 року по 07.05.1989 року підтверджується записом № 5 в трудовій книжці НОМЕР_2 від 22.04.1987 року (а.с. 17) та військовим квитком НОМЕР_3 (а.с. 24).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Прийнявши неправомірне рішення щодо відмови у зарахуванні пільгового стажу спірних періодів, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.
Відтак, після скасування судом рішення, викладеного в листі від 07.12.2020 року № 0572-03-8/9142 відповідач зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача від 30.11.2020 року № 487/К-0572-20 і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до пільгового стажу спірних періодів праці на ЗАТ «Вугледобуток», навчання позивача в ПТУ № 63 та строкової військової служби з дати первинного звернення ОСОБА_1 до управління з заявою про призначення пенсії у 2019 році.
В частині позовних вимог про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VI з 07.03.2019 року слід відмовити з огляду на наступне.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку, суд не може підміняти Пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.
Належним способом захисту буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії з дати її призначення з урахуванням правової позиції суду, викладеної у даному рішенні.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.
У позовних вимогах про нарахування компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати», яка виникне у майбутньому у зв`язку із перерахунком пенсії теж слід відмовити, оскільки вони є завчасними та пенсія позивачу ще не перерахована, тому й відсутня заборгованість з перерахованої пенсії.
Також суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено захист порушених прав позивачів на майбутнє.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позивачем вимог.
За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, викладене в листі від 07.12.2020 року № 0572-03-8/9142.
Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.11.2020 року № 487/К-0572-20 про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 зарахувавши до пільгового стажу період навчання у ДПТУ № 63 м. Новогродівка з 10.09.1986 року по 23.03.1987 року, період проходження строкової військової служби з 16.06.1987 року по 07.05.1989 року та період роботи на підприємстві ЗАТ «Вугледобуток» з 15.01.1998 року по 30.09.1998 року з дати призначення пенсії - 07.03.2019 року.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати з судового збору у розмірі 602 (шістсот дві) гривні 33 копійки.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 13 квітня 2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л.Б. Голубова
Судове рішення № 96209528, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 13.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/1602/21-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: