Рішення № 96209500, 13.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2021 р. Справа№200/1843/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, при Міністерстві соціальної політики України, третя особа Регіональна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, що діє при Донецькій обласній державній адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, при Міністерстві соціальної політики України, яке зафіксовано у протоколі від 28 квітня 2020 року № 12, про відсутність правових підстав для підтвердження йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Донецькою обласною державною адміністрацією;

- зобов`язати Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства соціальної політики України прийняти рішення про підтвердження йому статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році, категорії 1 серії А.

Позов обґрунтовував тим, зокрема, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в підтвердження чого отримував відповідні посвідчення. Так, вперше посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії йому було видане Краматорським виконавчим комітетом 20 серпня 1990 року за № 0565 на підставі постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 03 березня 1990 року № 325.

Натепер має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_1 , видане Донецькою обласною державною адміністрацією у травні 2005 року, з вкладкою до нього № НОМЕР_2 , що видана 04 серпня 2014 року Донецькою обласною державною адміністрацією.

На протязі 30 років неодноразово успішно проходив перевірку щодо наявності підстав для отримання статусу ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, для чого звертався до Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи (що діє при Донецькій обласній державній адміністрації).

Між тим, рішенням Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, при Міністерстві соціальної політики України, яке оформлено протоколом від 28 квітня 2020 року № 12, вирішено, що відсутні правові підстави для підтвердження йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Доненькою обласною державною адміністрацією, оскільки не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження, а посвідчення підлягає вилученню.

Витяг з оскарженого рішення в частині, що стосується його, отримав у серпні 2020 року по пошті простою кореспонденцією.

Вказане рішення вважав протиправним, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом, є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до п. 11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посвідчення видаються обласними державними адміністраціями за рішенням регіональних комісій (далі - регіональна комісія) на підставі одного з таких документів:

довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);

довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку передбачено, що спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються Комісією, до складу якої, крім його фахівців, входять представники МОЗ, ДАЗВ, МВС, Міноборони, Київської облдержадміністрації та громадських об`єднань, статутна діяльність яких пов`язана із соціальним захистом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (за згодою), за поданням уповноважених органів.

Особові справи громадян надсилаються на розгляд Комісії за рішенням регіональної комісії.

За поданням Донецької обласної державної адміністрації документи позивача були розглянуті на засіданні Комісії 28 квітня 2020 року (протокол № 12) та прийнято рішення про відсутність правових підстав для підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки документами не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження.

Після розгляду особову справу ОСОБА_1 надіслано до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації.

Просив в задоволенні позову відмовити.

Третя особа подала письмові пояснення, в яких зазначала, зокрема, що розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 21 серпня 2018 року № 1029/5-18 було утворено Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та затверджено її персональний склад.

Законодавством чітко визначено порядок діяльності Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян. Цей Порядок визначає процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Відповідно до пункту 11 Порядку посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів: зокрема довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.

Розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 21 серпня 2018 року № 1026/5-18 затверджено Положення про Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зареєстроване в Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області 22 серпня 2018 року за №205/2647, відповідно до п. 1 якого Регіональна комісія є постійно діючим колегіальним органом Донецької облдержадміністрації. До основних завдань Регіональної комісії, згідно з пунктом 4 Положення, відносяться: 1) аналіз та розгляд документів, які відповідно до Порядку є підставою для видачі посвідчень; 2) розгляд питань щодо встановлення (підтвердження) статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) встановлення факту необгрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії; 4) прийняття рішень щодо видачі (відмови у видачі, вилучення) відповідних посвідчень згідно з нормами Порядку. Водночас, згідно з пп. 3 п. 5 Положення, Регіональна комісія має право приймати рішення щодо направлення особових справ громадян на розгляд комісії при Мінсоцполітики зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Основною організаційною формою роботи Регіональної комісії є засідання; рішення Регіональної комісії приймаються колегіально (п. 11 Положення).

26 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Регіональної комісії із заявою про розгляд особової справи щодо встановлення статусу особи «учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році» та надав копії наступних документів: паспорта, посвідчення старого зразка від травня 2005 року № НОМЕР_3 , пояснення, лист Головного управління МВС України в Донецькій області від 16 серпня 2019 року № 449лк, лист Департаменту з питань режиму та службової діяльності МВС від 27 грудня 2018 року № 18769/11-2018, довідку від 01 січня 1990 № 744, довідку МСЕК від 26 травня 2014 року № 238838 про результат визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, довідку МСЕК від 26 травня 2014 року № 399370.

На засіданні Регіональної комісії 23 грудня 2019 року було розглянуто надані копії документів ОСОБА_1 та вирішено направити документи на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, при Міністерстві соціальної політики України. Таке рішення було обумовлено відсутністю у наданих ОСОБА_1 документах інформації про дні виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження (протокол від 23 грудня 2019 року № 16).

На адресу Регіональної комісії надійшов витяг Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, від 28 квітня 2020 року № 12, в якому зазначено, що відсутні правові підстави для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Донецькою обласною державною адміністрацією. Не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження, із зазначенням, що посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування (протокол від 28 квітня 2020 року № 12).

Третя особа вважала, що позивачем не доведено порушення його прав Регіональною комісією; позовні вимоги вважала необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Просила в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, якою підтримав доводи позовної заяви.

Також звернув увагу на те, що у відзиві містяться посилання лише на дві підстави видачі посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які передбачені п. 11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551.

Однак, не зазначено про те, що згідно з цим же п. 11 цього ж Порядку посвідчення видаються, зокрема особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою.

Не звернуто уваги і на положення п. 3 розд. ІІІ Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 26 грудня 2018 року № 1945, яким визначено, що рішення такої Комісії є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.

Крім того, у витязі з протоколу засідання Комісії від 28 квітня 2020 року № 12 міститься інформація, що фактично в основу прийнятого Комісією рішення покладено лист Департаменту з питань режиму та службової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2018 року № 18769/11-2018. В цьому листі зазначено, що в галузевому державному архіві МВС документів на підтвердження участі позивача в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не виявлено, та одночасно з цим направляє до ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області запит Управління праці та соціального захисту населення для надання відповіді щодо наявності архівних документів стосовно позивача. При цьому у відзиві не надано жодних пояснень, з яких підстав Комісією не взято до уваги відповідь Головного управління МВС України в Донецькій області (лист від 16 серпня 2019 року № 449лк), в якому зазначено, що всі архівні особові справи колишніх працівників ОВС, накази, що видавалися до липня 2014 року, залишилися на непідконтрольній Українській владі території, у зв`язку з чим підтвердити або спростувати факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не видається можливим.

Вважав, що на громадянина не може перекладатися обов`язок держави щодо формування та збереження архівів, забезпечення доступу до них, тож позивач не повинен нести тягар негативних наслідків через невиконання державою своїх обов`язків.

Жодних інших причин прийняття негативного для позивача рішення відповідачем у відзиві не зазначено.

Відповідачем не взято до уваги те, експертним висновком Донецької експертної ради від 06 липня 1992 року №7469/262-7 (доповнення до протоколу № 49) підтверджено те, що набуті позивачем захворювання та інвалідність пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, Військово-лікарська комісія при Головному управлінні МВС України в Донецькій області у своєму листі від 09 червня 2011 року № 440 повідомляла при минулій перевірці статусу Управлінню праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради наступне: «Постанова про причинний зв`язок захворювання ОСОБА_1 винесена у п. 15 цього свідоцтва про хворобу. Ніяких інших довідок та постанов у даному випадку дійсним законодавством не передбачено».

Вважав, що свідоцтво про його хворобу від 23 лютого 1993 року № 182 є одним із доказів того, що його інвалідність пов`язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Також не звернуто уваги на те, що позивач має посвідчення МСЕК від 26 травня 2014 року № 238838, згідно з яким йому встановлена 3 група інвалідності (видано повторно). А у відповідності до довідки до акту огляду МСЕК причиною інвалідності визначено «захворювання пов`язане з виконанням обов`язків у військовій службі по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС».

Крім того, 20 серпня 1990 року Краматорським виконавчим комітетом йому вперше видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (посвідчення № НОМЕР_4 ). Після цього на протязі 30 років він неодноразово успішно проходив перевірку щодо наявності підстав для отримання статусу ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Просив задовольнити позов.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16 грудня 1986 року по 01 квітня 1994 року проходив службу в органах внутрішніх справ в Донецькій області, про що в його трудовій книжці зроблені відповідні записи.

В період проходження служби з 02 жовтня 1989 року по 03 січня 1990 року позивач виконував службові обов`язки в Чорнобильському відділі внутрішніх справ Київської області з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, під час чого отримав дозу радіоактивного опромінення 0,4 бер, що підтверджується довідкою начальника Чорнобильського відділу внутрішніх справ Київської області від 01 січня 1990 року № 744.

Отримана позивачем у вказаний період доза радіоактивного опромінення також відображена в картці обліку доз радіоактивного опромінення.

20 серпня 1990 року Краматорським виконавчим комітетом позивачу вперше видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (посвідчення № 0565).

Згідно з експертним висновком Донецької експертної ради від 06 липня 1992 року №7469/262-7 (доповнення до протоколу від 08 квітня 1994 року № 49) позивач набув захворювання та інвалідність, що пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Аналогічні обставини відображені в листі Військово-лікарської комісії при Головному управлінні МВС України в Донецькій області від 09 червня 2011 року № 440, що адресований Управлінню праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, яким підтверджено наявність щодо позивача постанови про причинний зв`язок захворювання, яка внесена у п. 15 свідоцтва про хворобу від 23 лютого 1993 року № 182, та те, що його захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до довідки МСЕК від 26 травня 2014 року серії 10 ААА № 238838 позивачу встановлена 3 група інвалідності безстроково (огляд повторний); згідно з довідкою до акту огляду МСЕК від 26 травня 2014 року серії 10 ААБ №399370 причиною інвалідності є захворювання, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У травні 2005 року Донецькою обласною державною адміністрацією позивачу видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 , з вкладкою до нього № НОМЕР_2 від 04 серпня 2014 року.

Як зазначав позивач, на протязі 30 років він неодноразово успішно проходив перевірку щодо наявності підстав для отримання статусу ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, для чого звертався до Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, що діє при Донецькій обласній державній адміністрації.

06 грудня 2019 року позивач в черговий раз звернувся до Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, що діє при Донецькій обласній державній адміністрації, із заявою про підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

23 грудня 2019 року Регіональною комісією з визначення статусу осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи вирішено направити документи, зокрема позивача на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, при Міністерстві соціальної політики України у зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні дні виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження (витяг з протоколу від 23 грудня 2019 року №13).

Про вказані обставини позивача пізніше повідомлено листом від 14 січня 2021 року № 01-15/5/0/208-21-10/209-21 на його звернення від 12 січня 2021 року.

Рішенням Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, при Міністерстві соціальної політики України, яке оформлено протоколом від 28 квітня 2020 року № 12, вирішено, що відсутні правові підстави для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Доненькою обласною державною адміністрацією, ОСОБА_1 , оскільки не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження; посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Витяг з оскарженого рішення в частині, що стосується позивача, як зазначає позивач, він отримав у серпні 2020 року по пошті простою кореспонденцією.

Судом також встановлено, що в матеріалах справи щодо позивача містяться:

- лист Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2018 року №18769/11-2018, в якому у відповідь на запит Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо позивача повідомлено про те, що в галузевому державному архіві МВС будь-яких відомостей про участь ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не виявлено, тому запит надіслано за належністю до Головного управління МВС України в Донецькій області;

- лист Головного управління МВС України в Донецькій області від 16 серпня 2019 року №449 лк, адресований Управлінню соціального захисту населення Краматорської міської ради, в якому у відповідь на запит щодо надання довідки про участь ОСОБА_1 , 1963 р.н., у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження ним служби в органах внутрішніх справ повідомлено про те, що архівні особові справи колишніх працівників органів внутрішніх справ, які проходили службу та були звільнені з ОВС в Донецькій області, та накази, що видавалися до липня 2014 року, залишилися на непідконтрольній українській владі території, у зв`язку з чим підтвердити або спростувати факт участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не надається можливим.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, зокрема:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно зі ст. 10 вказаного Закону учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Статтею 14 цього Закону визначені категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій.

До вказаних осіб також належать учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 15 вказаного Закону підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 65 цього Закону учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

На час видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи було врегульовано Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51.

Пунктом 2 цього Порядку було визначено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Пунктом 10 Порядку було передбачено, що, зокрема учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС видача посвідчень провадиться обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Вказаний Порядок втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551, який діє натепер і містить аналогічні положення.

Пунктом 11 вказаного Порядку визначено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

Посвідчення видаються, зокрема:

1) учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);

- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку;

2) особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до п. 13 Порядку спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, та осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, розглядаються утвореними Київською та Житомирською облдержадміністраціями комісіями з вирішення спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, на підставі підтвердних документів про участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, евакуацію із зони відчуження в 1986 році, документів, що підтверджують факт проживання в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження.

Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінсоцполітики, до складу якої, крім його фахівців, входять представники МОЗ, ДАЗВ, МВС, Міноборони, Київської облдержадміністрації та громадських об`єднань, статутна діяльність яких пов`язана із соціальним захистом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (за згодою), за поданням уповноважених органів.

Особові справи громадян надсилаються на розгляд комісій, зазначених в абзацах першому і другому цього пункту, за рішенням регіональних комісій.

Згідно з п. 14 Порядку рішення комісій, зазначених у пункті 13 цього Порядку, є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії. У разі встановлення такими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення таких комісій підлягає вилученню уповноваженими органами.

Для виконання п. 13 вказаного Порядку наказом Міністерства соціальної політики України від 26 грудня 2018 року № 1945 затверджено Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до п.п. 2 та 3 розд. І цього Положення комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Комісія), є постійно діючим міжвідомчим колегіальним органом, що утворюється при Мінсоцполітики для розв`язання спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Основним завданням Комісії є розв`язання спірних питань щодо визначення (підтвердження) статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Пунктом 3 розд. ІІ цього Положення визначено, що Комісія має право, зокрема перевіряти правильність видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до п. 4 розд. ІІ цього Положення Комісія зобов`язана при визначенні (підтвердженні) статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС керуватися Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551.

Згідно з п.п. 3 - 7 розд. ІІІ цього Положення рішення Комісії щодо визначення (підтвердження) статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видачі відповідного посвідчення або його вилучення як такого, що видано необґрунтовано, приймаються колегіально і є обов`язковими для виконання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Прийняті Комісією рішення фіксуються у протоколі засідання, який підписується головуючим, секретарем та членами Комісії.

Особові справи громадян надсилаються на розгляд Комісії за рішенням регіональних комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, утворених Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Рішення Комісії є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.

Рішення Комісії може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Отже, оскаржене рішення Комісії спричиняє виникнення правових наслідків, оскільки є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.

Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, при Міністерстві соціальної політики України в оскарженому рішенні щодо позивача дійшла висновку про те, що не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження, а тому підстави для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відсутні.

Проте, вказані висновки зроблені з помилковим аналізом поданих щодо позивача документів та обставин справи.

Так, поданими позивачем доказами підтверджено те, що позивач у відповідний період брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Такі обставини підтверджені, зокрема довідкою начальника Чорнобильського відділу внутрішніх справ Київської області від 01 січня 1990 року № 744, яка, відповідно до п. 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 та діяв на час первинного видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, була підставою для видачі такого посвідчення.

Крім того, документами підтверджено те, що позивач набув захворювання та інвалідність, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і щодо нього установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується, зокрема відповідною довідкою медико-соціальної експертної комісії, і є самостійною підставою для видачі відповідного посвідчення.

Матеріалами справи підтверджено неможливість надання інших документів з підстав знаходження їх в архіві, що розташований в м. Донецьку, тобто на непідконтрольній українській владі території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень.

Отже, обставини справи свідчать про те, що позивач, якому у визначеному законодавством порядку у 1990 році було встановлено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з незалежних від нього обставин фактично опинився в ситуації, що позбавляє його можливості у відповідності до норм діючого натепер законодавства підтвердити свій статус, який він отримав раніше.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі Ковач проти України від 07 лютого 2008 року , п. 59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19 жовтня 2004 року, п. 50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі Швидка проти України від 30 жовтня 2014 року, тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач не може нести відповідальність за неможливість органу внутрішніх справ, де він колись проходив військову службу, під час якої виконував службові обов`язки і з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, надати відповідні архівні документи, з підстав знаходження їх в архіві, який знаходиться на непідконтрольній українській владі території.

Оскільки належними та допустимими доказами підтверджено те, що позивач у відповідний період брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому він мав право на підтвердження статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Вказані обставини при прийнятті оскарженого рішення щодо позивача відповідачем враховані не були, що призвело до помилкового прийняття оскарженого рішення щодо позивача.

З огляду на наведене оскаржене рішення в частині, що стосується позивача підлягає визнанню протиправним та скасуванню із зобов`язанням відповідача прийняти щодо нього рішення про підтвердження статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України), про що також просив позивач, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 1291 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_5 ) до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, при Міністерстві соціальної політики України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10), третя особа Регіональна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, що діє при Донецькій обласній державній адміністрації (84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6), про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, при Міністерстві соціальної політики України, яке оформлено протоколом від 28 квітня 2020 року № 12, в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Зобов`язати Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, при Міністерстві соціальної політики України прийняти рішення про підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 13 квітня 2021 року.

Суддя Т.В. Логойда