Рішення № 96209493, 13.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2021 р. Справа№200/256/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом Військової частини А0216 (код ЄДРПОУ 26622472, 67625, Одеська область, Біляївський район, с. Дачна, 51)

до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

про стягнення 5495 грн. 03 коп.

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А0216 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 5495 грн. 03 коп.

11 січня 2021 року відповідно до частини 3 статті 171 КАС України суд направив запит до Донецької обласної державної адміністрації щодо місця проживання відповідача.

16 лютого 2021 року на адресу суду надійшла відповідь на судовий запит, де зазначено, що відомості щодо документування паспортом громадянина України, реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання відповідача, відсутні.

Відповідно до частини 7 статті 171 КАС України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 130 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.

Ухвалою від 17 лютого 2021 року позовну заяву позивача прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 200/256/21-а за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

За правилами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та витягом з офіційного сайту Донецького окружного адміністративного суду про розміщення повісти про виклик відповідача.

Суд зазначає, що ухвалою від 17 лютого 2021 року суд встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення відповідачу даної ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими статтею 162 КАС України, або заяви про визнання позову. Станом на день розгляду справи, відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, тому відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідно до наказу № 122 від 12 червня 2019 року (по стройовій частині) старшого матроса ОСОБА_1 , водія-санітара евакуаційного відділення медичної роти військової частини А0216 було звільнено у запас за підпунктом «д» (через службову невідповідність) пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Відповідно до довідки-розрахунку №8 від 31 травня 2019 за колишнім військовослужбовцем військової частини А0216 ОСОБА_1 сума заборгованості за недонос речового майна становить 11712 (одинадцять тисяч сімсот дванадцять ) гривень 13 копійок. При звільненні з старшого матроса ОСОБА_1 , з належних йому виплат фінансово-економічною службою військової частини А0216 було утримано 6217 грн. 01 коп., що підтверджується копією книги грошових стягнень та нарахування військової частин А0216. У добровільному порядку відповідач не бажає усунути спір, а саме відшкодувати грошові кошти у розмірі 5495 грн. 03 коп. (п`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять гривень три копійки), що стало підставою звернення до суду.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Відповідно до наказу командира військової частини А0216 №33 від 12 лютого 2019 року старшого матроса ОСОБА_1 було призначено посаду механіка-водія відділення артилерійської розвідки взводу забезпечення реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини А0216 та було зараховано до списків особового складу військової частини А0216 на всі види забезпечення.

Відповідно до наказу № 122 від 12 червня 2019 року старшого матроса ОСОБА_1 , водія-санітара евакуаційного відділення медичної роти військової частини А0216 було звільнено у запас за підпунктом «д» (через службову невідповідність) пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до довідки-розрахунку №8 від 31 травня 2019 за колишнім військовослужбовцем військової частини А0216 ОСОБА_1 сума заборгованості за недонос речового майна становить 11712 (одинадцять тисяч сімсот дванадцять ) гривень 13 копійок.

При звільненні з старшого матроса ОСОБА_1 , з належних йому виплат фінансово-економічною службою військової частини А0216 було утримано 6217 грн. 01 коп., що підтверджується копією книги грошових стягнень та нарахування військової частин А0216.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (надалі також - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців, зокрема, обов`язок знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (стаття 16 Статуту).

Згідно зі статтею 26, 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 232 від 29.04.2016 року основним завданням речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили) в обмундируванні, взутті, натільній і теплій білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, спеціальному одязі та спорядженні для виконання спеціальних завдань, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазне-пральному обслуговуванні, що сприяють успішному веденню військами (силами) бойових дій та виконанню інших завдань, як у мирний час, так і в особливий період.

Речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил включає:

1) забезпечення:

- обмундируванням, взуттям, натільною і теплою білизною, теплими і постільними речами, спорядженням, спеціальним одягом, засобами індивідуального захисту (окуляри-маска захисні балістичні, окуляри захисні балістичні, шоломи бойові балістичні та бронежилети модульні), спеціальним одягом та спорядженням для виконання спеціальних завдань, нагрудними знаками, знаками розрізнення і фурнітурою, ідентифікаційними жетонами, санітарно-господарським, спортивним та гірським спортивним майном, наметами, брезентами, м`якими контейнерами, декоративними тканинами і килимовими виробами; матеріалами для пошиття, ремонту та хімічного чищення речового майна (крім розчинників). Забезпечення розчинниками для хімічного чищення речового майна здійснюється за окремими нормами Центральним управлінням забезпечення пально-мастильними матеріалами Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України (далі - ЦУЗПММ);

- папером, друкарськими машинками, бланками та книгами обліку і звітності по речовій службі, а також іншими бланками та книгами;

- духовими та ударними музичними інструментами для штатних військових оркестрів;

- бойовими прапорами;

- технічними засобами речової служби, а також обладнанням, інструментом, запасними частинами та інвентарним майном для речових ремонтних майстерень і лазне-пральних підприємств;

2) створення та утримання запасів речового майна;

3) лазне-пральне обслуговування військовослужбовців військових частин і забезпечення мийними засобами;

4) організацію та проведення ремонту речового майна, технічних засобів речової служби, хімічного чищення обмундирування та спеціального одягу;

5) фінансове планування та фінансування, складання та подання встановленої звітності за статтями кошторису (кодами економічної класифікації) Міністерства оборони України (далі - Міністерство оборони) на речове забезпечення;

6) організацію та ведення обліку і звітності з речової служби;

7) організацію контролю за витратами матеріальних засобів і бюджетних асигнувань, передбачених на речове забезпечення.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків регулюється Законом України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 року № 160-ІХ (далі - Закон № 160-ІХ).

Відповідно до частин 1,2 статті 3 Закон України № 160-ІХ підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Частиною 4 статті 3 Закону № 160-ІХ передбачено, що переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону № 160-ІХ відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону № 160-ІХ визначено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сума заборгованості позивача перед відповідачем складає 5495 грн. 03 коп. Оскільки на час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів добровільного відшкодування завданої державі в особі військової частини А0216 майнової шкоди, суд вважає необхідним стягнути її з відповідача в розмірі 5495 грн. 03 коп. на користь позивача.

На підставі вищевикладеного суд приходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Військової частини А0216 (код ЄДРПОУ 26622472, 67625, Одеська область, Біляївський район, с. Дачна, 51) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення 5495 грн. 03 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Військової частини А0216 (код ЄДРПОУ 26622472, 67625, Одеська область, Біляївський район, с. Дачна, 51) 5495 (п`ять тисяч чотириста дев`яноста п`ять гривень) 03 коп.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 13 квітня 2021 року. Повне судове рішення складено 13 квітня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар