Ухвала суду № 96209434, 13.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 квітня 2021 р. Справа №200/4025/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги;

- зобов`язання здійснити перерахунок недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як учаснику бойових дій;

- стягнення моральної шкоди в розмірі 3500,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

В позовній заяві позивач серед іншого просить стягнути з департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради моральну шкоду в розмірі 3500,00 гривень.

Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Шкода - це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Збитки - це грошова оцінка шкоди, що має місце у разі неможливості відшкодування шкоди в натурі.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода - втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він виходить, а також врахувати інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем у позовній заяві не зазначено: з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується та не надано доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру.

Так, суддя зазначає про необхідність обґрунтування позивачем заявленого розміру відшкодування моральної шкоди в розмірі 3500,00 гривень та зазначити докази, на підтвердження заявленого розміру відшкодування моральної шкоди а також докази на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру.

Окрім того, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Як встановлено з позовної заяви, позивачем серед іншого, заявлено вимогу майнового характеру, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 3500,00 гривень, при цьому до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору за подання до суду вимоги майнового характеру.

У відповідності до висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі № 761/11472/15-ц, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки відшкодування моральної шкоди визначено сумою грошових коштів. Заявлена позивачем вимога про відшкодування моральної шкоди виражена у грошовому вимірі - у розмірі 3500,00 гривень, а тому є майновою вимогою.

Згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 28.11.2018 року у справі № 761/11472/15-ц, провадження № 61-23674св18, моральна шкода є вимогою майнового характеру, а отже ставка судового збору, на підставі пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Окрім того, суддя зазначає, що відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI, від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Аналіз цієї норми вказує на те, що зазначене положення застосовується у справах, пов`язаних з порушенням прав осіб, що стосуються їх статусу саме як учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ).

Статтею 22 Закону №3551-ХІІ передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також вони звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені статтею 12 Закону №3551-ХІІ.

Таким чином, лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09.10.2019 року в адміністративній справі №9901/311/19 (провадження №11795заі19).

Судом встановлено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 16.02.2016 року, проте поданий позов фактично містить вимогу щодо стягнення моральної шкоди, що не стосується статусу учасника бойових дій.

Таким чином п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не звільняє позивача від сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру, щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 3500,00 гривень та підлягає сплаті на загальних підставах.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривень.

У зв`язку з чим, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,00 гривень за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди до Донецького окружного адміністративного суду за наступними реквізитами: отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача (ІВАN): UA 308999980313111206084005658; код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу: «Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 35099148 (суду, де розглядається справа)» та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява подана позивачем без дотримання вимог ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.

У зв`язку з чим, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання доказів сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 908,00 гривень.

Також слід роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде повернута позивачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 133, 161, 169, 248, 256, 293, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання оригіналу квитанції про сплату судового збору за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 908,00 гривень, роз`яснивши при цьому позивачеві, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.Б. Голубова