Ухвала суду № 96209372, 13.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 квітня 2021 р. Справа №200/4067/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування актів про нещасний випадок невиробничого характеру,

встановив:

08.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про:

- визнання протиправним та скасування акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5* від 03.07.2020 Департаменту патрульної поліції Національної поліції України відносно молодшого лейтенанта інспектора відділення адміністративної практики батальйону в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ОСОБА_1 ;

- визнання протиправним та скасування акта №693/28 від 03.07.2020 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою Н-Т* Департаменту патрульної поліції Національної поліції України відносно молодшого лейтенанта інспектора відділення адміністративної практики батальйону в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ОСОБА_1 ;

- зобов`язання Департамент патрульної поліції скласти акт за формою "Н- 5*" та "Н-1*" по факту нещасного випадку, який стався 06.06.2019 із молодшим лейтенантом інспектора відділення адміністративної практики батальйону в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ОСОБА_1 .

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суд констатує, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, з аналізу норм КАС України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

В силу приписів статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” №3477-IV від 26.04.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський Суд з прав людини зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справах: “Стаббігс та інші проти Великобританії”, “Девеер проти Бельгії”, “Перетяка та Шереметьєв проти України”).

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії”).

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13.12.2011 по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

З позову вбачається, що позивач оскаржує акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* від 03.07.2020 та акт №693/28 від 03.07.2020.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач вживав заходи досудового врегулювання спору – 12.11.2020, подав скаргу на ім`я начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, на яку отримав відповідь 29.12.2020.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

З даним позовом позивач звернувся до суду засобами поштового зв`язку 06.04.2021, що підтверджується трек-номером поштового відправлення. Тобто з пропущенням тримісячного строку звернення до суду.

Разом з тим, в прохальній частині позову, позивач просить поновити строк для подання адміністративного позову, без зазначення обґрунтування заявленого клопотання та доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Таким чином, до позовної заяви позивачем не надано обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Суд звертає увагу, що існування процесуальних строків на оскарження порушених прав, свобод та інтересів зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Згідно з частинами першою та другою статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування актів про нещасний випадок невиробничого характеру.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя І.С. Молочна