Рішення № 96209165, 08.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року Справа № 160/13443/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В. за участі секретаря судового засіданняДудко Ю.С., за участі: позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_1, Колєснік С.В., Бабаніної Т.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

20.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1464к від 10.09.2020 року, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника сектору превенції Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 257 о/с від 21.09.2020 року "По особовому складу", за п. 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", в частині звільнення заступника начальника сектору превенції Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на службі на посаді заступника начальника сектору превенції Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області з 21.09.2020 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечений за час вимушеного прогулу з 21.09.2020 по день поновлення на роботі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебував на службі в органах Національної поліції України з 07.11.2015 по 21.09.2020 року. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1464к від 10.09.2020 позивача, який займав посаду заступника начальника сектору превенції Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 21.09.2020 № 257 о/с до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності стало проведення службового розслідування відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 10.08.2020 за № 1380. За висновком службового розслідування видано наказ від 10.09.2020 року № 1464к про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, та наказом від 21.09.2020 року № 257 о/с звільнено останнього зі служби.

ОСОБА_1 вважає своє звільнення незаконним, оскільки підставою для звільнення зі служби є лише факт притягнення останнього до кримінальної відповідальності а також наявність в мережі Інтернет відомостей про причетність позивача до вчинення такого кримінального правопорушення. На час звільнення позивача з займаної посади був відсутній обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили, а тому наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 10.09.2020 року № 1464к підлягає скасуванню, як незаконний.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

12.01.2021 представник відповідача надав до суду відзив, в якому у задоволенні позову просив відмовити повністю. Відповідач зазначив, що підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку. Наявність чи відсутність в діях позивача складу кримінального правопорушення не спростовують факту вчинення останнім дисциплінарного проступку, що став підставою для звільнення позивача зі служби в поліції. Відповідач зазначив, що спеціальні юридичні і моральні норми пред`являють підвищені вимоги до почуття відповідальності поліцейського, кожен поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, сумлінно виконувати свої службові обов`язки, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського. Серед іншого, відповідач звертає увагу, що звільнення поліцейського в разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення регулюється п. 10 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» проте позивача звільнено за іншими підставами, а саме за приписами п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Таким чином, при накладенні дисциплінарного стягнення та звільненні позивача, відповідачем не було допущено порушень порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки таке відбулось за результатами проведеного службового розслідування та в межах строків, визначених законодавством. Таким чином, вимоги позивача є безпідставними та не обґрунтованими, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

16.02.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній зазначає, що відповідач посилається на низку нормативних документів, зазначаючи, що саме їх порушення слугувало застосуванням дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби, однак перерахування нормативно-правових актів не конкретизує, в чому саме виразилось таке порушення.

В судовому засідання позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін та їх представників, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на службі в органах Національної поліції України з 07.11.2015 по 21.09.2020 року. На підставі наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.05.2019 № 174 о/с призначений з 28.05.2019 на посаду заступника сектора превенції начальника Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції.

07.08.2020 капітану поліції ОСОБА_1 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 10.08.2020 року № 1380 «Про організацію проведення службового розслідування» проведено службове розслідування, за результатами якого зроблено висновки, що наявність факту спілкування позивача поза межами службових обов`язків з ОСОБА_2 свідчить про недотримання капітаном поліції ОСОБА_1 , вимог пунктів 1, 2 частини 1 статі 18 Закону України «Про національну поліцію», пунктів 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 2, 5 частини 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що в свою чергу призвело до дискредитування звання поліцейського та підірвало довіру та авторитет Національної поліції України і їх працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до ОСОБА_1 , найсуворішого типу стягнення звільнення зі служби.

Відповідно до висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 10.09.2020, членами комісії запропоновано за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являється до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, застосувати до заступника начальника сектора превенції Соборного відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

З огляду на викладене, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.1 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівників поліції, абзацу 1, 2 п.1 розділу ІІ, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразились у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно - етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції застосовано до заступника начальника сектору превенції Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

З метою реалізації наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності 21.09.2020 ГУНП в Дніпропетровській області прийнято наказ № 257 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Не погодившись з таким звільненням та прийнятим наказом, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з підпункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що службова дисципліна полягає у дотриманні поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

У статті 13 Дисциплінарного статуту зазначено, що Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такий вид дисциплінарного стягнення, зокрема, як звільнення із служби в поліції.

Так під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Приписами Статуту визначено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуваний наказ був прийнятий за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком від 10.09.2020 року, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області.

Згідно вказаного висновку, під час службового розслідування були встановлені фактичні дані а саме, 07.08.2020 співробітниками ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава та УСБУ у Дніпропетровській області, за процесуальним керівництвом військової прокуратури Дніпровського гарнізону південного регіону України, в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 420200040010000250 відкритому 03.07.2020 за ч. 3 ст. 368 КК України затримано капітана поліції ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України.

На підставі вищевикладеного факту було призначене службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.

Під час проведення службового розслідування, Дисциплінарною комісією встановлено факт позаслужбової зустрічі капітана поліції ОСОБА_1 з гр. ОСОБА_2 , що призвело до порушенню норм професійної етики в частині обов`язку уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що у своїй сукупності може вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати високе звання працівника поліції, а також в частині обов`язку недопущення дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити репутації та авторитету поліції, викликати негативний громадський резонанс.

Факт такої зустрічі не заперечувався позивачем у судовому засіданні, у свою чергу, останній повідомив суду, що зустрічався з ОСОБА_2 за для можливого отримання інформації корисної для службової діяльності, з метою покращення криміногенної ситуації.

Проте, суд критично відноситься до таких пояснень позивача, оскільки така зустріч відбувалась поза межами робочого місця ОСОБА_1 , у власному автомобілі позивача, та за характером не відносилась до питань службових обов`язків, що і підтверджується поясненнями позивача.

Твердження позивача про надання згоди зустрітись для спілкування з ОСОБА_2 з метою можливого отримання інформації корисної для службової діяльності за для покращення криміногенної ситуації не приймається судом до уваги, оскільки спростовується фактичними обставинами викладеними вище, а саме зустріч відбувалась поза межами робочого місця ОСОБА_1 , у власному автомобілі позивача, та за характером не відносилась до питань службових обов`язків позивача.

Разом з тим, суд критично відноситься до твердження позивача, про необхідність скасувати оспорюваний наказ, оскільки його вина у вчиненні кримінального правопорушення-злочину може бути доведена лише обвинувальним вироком суду в межах розгляду кримінального провадження, а не матеріалами службового розслідування, з огляду на таке:

Звільнення поліцейського в разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення регулюється п. 10 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію»

Натомість позивача звільнено за іншими підставами, а саме за приписами п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Судом встановлено, що в основі висновку Дисциплінарної комісії від 10.09.2020 відсутні посилання або інші будь-які обґрунтування з приводу винуватості позивача за фактом розгляду кримінального провадження № 420200040010000250. Факт притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності став лише підставою призначення та подальшого проведення службового розслідування, а висновки Комісії містять інші підстави притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності які не пов`язані з підтвердженням або спростуванням тези обвинувачення.

Отже, доводи викладені у позовній заяві, стосовно того, що підставою для звільнення зі служби в поліції є вчинення позивачем злочину, що, в свою чергу, є протиправним, оскільки на час звільнення позивача був відсутній вирок суду, який набрав законної сили, суд не вважає обґрунтованими, оскільки, як підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни.

Таким чином, суд доходить висновку, що саме за скоєння дисциплінарного проступку до позивача застосовано стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції

Під час проведення службового розслідування ГУНП в Дніпропетровській області достовірно встановлено факт підтвердження позаслужбової зустрічі капітана поліції ОСОБА_1 з гр. ОСОБА_2 , що в свою чергу призвело до порушенню норм професійної етики в частині обов`язку уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, підриває авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

При цьому, можливе порушення позивачем службової дисципліни у вигляді вчинення дій, які мають ознаки злочину, безпосередньо Комісією не досліджувались, питання негативних наслідків публікацій в мережі Інтернет також не приймались до уваги за основу формування думки з приводу притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а лише викладені у Висновку в якості встановлених фактичних даних.

Обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку є доведеними і доводи викладені у позовній заяві не спростовують цього. Тяжкість застосованого до позивача виду дисциплінарного стягнення відповідає вчиненому дисциплінарному проступку.

Окремо суд зазначає, що в даному випадку, позивачем вчинено діяння, несумісне з займаною ним посадою та яке виходить за межі дисциплінарної відповідальності, оскільки позивачем було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Посилання позивача на той факт, що звільнення відбулось до набрання вироком законної сили, ніяким чином не може ототожнюватися з відсутністю в його діях порушення дисципліни, отже звільнення позивача зі служби в поліції саме за порушення дисципліни було здійснено правомірно.

Аналогічні висновки викладені в постановах ВС від 16.02.2018 року у справі № 821/4900/14 та від 11.04.2018 року у справі №817/1303/16.

Таким чином, суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про застосування до позивача за скоєння дисциплінарного проступку стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання наказу про звільнення неправомірним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись ст. 9, 72-77, 242-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-а, код ЄДРПОУ: 40108866) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 13 квітня 2021 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко