Рішення № 96208294, 12.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 квітня 2021 р. Справа № 120/8548/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Брусленівське" до Головного управління ДПС у Вінницькій області; Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Фермерського господарства "Брусленівське" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятих відповідачем рішень №2121532/32263201 від 10.11.2020, №2116342/32263201 від 09.11.2020, №2121533/32263201 від 10.11.2020 та №2126062/32263201 від 11.11.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних за №5 від 22.10.2020, №6 від 23.10.2020, №7 від 24.10.2020, №8 від 30.10.2020.

Ухвалою суду від 11.01.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також надано відповідачам строк на подання відзиву на позовну заяву.

25.01.2021 та 26.01.2021 представниками відповідачів подано до суду відзиви на адміністративний позов, в яких вказано, що комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної було прийнято рішення №2121532/32263201 від 10.11.2020, №2116342/32263201 від 09.11.2020, №2121533/32263201 від 10.11.2020 та №2126062/32263201 від 11.11.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних за №5 від 22.10.2020, №6 від 23.10.2020, №7 від 24.10.2020, №8 від 30.10.2020 з підстав ненадання платником податку документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складський документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

В рядку додаткової інформації зазначено: надані в електронному вигляді документи не відображаються для перегляду.

При цьому, представники вказали, що платнику було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної. Однак, позивач таких вимог на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не виконав.

Окремо, представники відповідачів заперечують щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

27.01.2021 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній виклав свої заперечення щодо мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Окремо вказав, що позивачем надано всі необхідні документи до відповідного органу на підтвердження господарської операції.

17.03.2021 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів щодо підтвердження розміру витрат на професійну допомогу: детального опису робіт (наданих послуг) від 15.03.2021, акта здачі-прийняття наданих послуг від 15.03.2020; прибуткового касового ордера №201215/п від 15.12.2020; квитанції до прибуткового ордера №201215/п від 15.12.2020.

19.03.2021 на адресу суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, із запереченнями щодо відшкодування таких витрат, з огляду на те, що з наданих документів неможливо встановити деталізований опис виконаних робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Враховуючи, що інших заяв по суті та документів у строк встановлений судом не надходило, клопотань щодо неможливості подання заяв у строк чи продовження встановлених строків також, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

Фермерське господарство "Брусленівське" (код ЄДРПОУ - 32263201) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 14.03.2005. Основними видами економічної діяльності є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.46 Розведення свиней; 01.47 Розведення свійської птиці.

30.10.2020 між ФГ "Брусленівське" (постачальник) та ТОВ "Тесслагруп" (покупець) були укладені договори постачання № 6246-1 від 22.10.2020 та № 6764-1 від 30.10.2020 - надалі разом "договори" (окремо - договір № 6246-1 та договір № 6764- 1).

На підставі п. 1.1 договору № 6246-1 постачальник зобов`язався поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити насіння соняшника врожаю 2020 року (надалі - товар) на умовах СРТ на адресу ТОВ "Аграріко".

Згідно з п. 1.1 договору № 6764-1 постачальник зобов`язався поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах EXW на елеваторі ТОВ "Аграріко".

Згідно з п. 4.2 укладеного між постачальником (позивачем) та покупцем договору № 6246-1, право власності на поставлений позивачем товар виникає у покупця з моменту передачі товару постачальником. Передача товару постачальником покупцю підтверджується товарно-транспортними накладними з відміткою про приймання товару на ім`я покупця, наданням покупцю видаткової накладної на товар.

На підставі п. 4.2 договору № 6764-1 право власності на товар у покупця за цим договором виникає з моменту передачі товару постачальником. Передача товару постачальником покупцю підтверджується випискою складської квитанції на ім`я покупця, тристороннім актом прийому-передачі, що підписується Зерновим складом, постачальником і покупцем, а також наданням покупцю видаткової накладної на товар.

На виконання п. 4.2 договорів постачальник передав покупцеві товар у власність, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- видатковою накладною від 22 жовтня 2020 року № 18 (3318) щодо поставки товару згідно з договором постачання № 6246-1 від 22.10.2020 в кількості 93,04 т на загальну суму 1 386 319,82 грн (з урахуванням ПДВ);

- видатковою накладною від 23 жовтня 2020 року № 19 (3318) щодо поставки товару згідно з договором постачання № 6246-1 від 22.10.2020 в кількості 24,34 т на загальну суму 362 672,23 грн (з урахуванням ПДВ);

- видатковою накладною від 24 жовтня 2020 року № 20 (3318) щодо поставки товару згідно з договором постачання № 6246-1 від 22.10.2020 в кількості 72,20 т на загальну суму 1 075 798,49 грн (з урахуванням ПДВ);

-видатковою накладною від 30 жовтня 2020 року № 21 щодо поставки товару згідно з договором постачання № 6764-1 від 30.10.2020 в кількості 260,83 т на загальну суму 4 121 115,05 грн (з урахуванням ПДВ).

Також, факт передачі постачальником покупцеві товару у власність за договором № 6764-1 в кількості 260,83 т підтверджується тристороннім актом прийому-передачі від 30.10.2020, укладеним між постачальником (ФГ "Брусленівське"), покупцем (ТОВ "Тесслагруп") та елеватором (ТОВ "Аграріко") та складською квитанцією № 643 від 30.10.2020 виписаною на ім`я покупця.

Згідно з п. 4.1 договорів обов`язок поставити товар на склад лежить на постачальнику.

На виконання п. 4.1 вказаних договорів постачальник поставив на склад покупця товар, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними (далі - ТТН): №345548 від 22.10.2020 на поставку 25,22 т (нетто) насіння соняшника; №32 від 22.10.2020 на поставку 24,26 т (нетто) насіння соняшника; №33 від 22.10.2020 на поставку 22,82 т (нетто) насіння соняшника; №34 від 22.10.2020 на поставку 20,74 т (нетто) насіння соняшника; №35 від 22.10.2020 на поставку 24,34 т (нетто) насіння соняшника; №39 від 23.10.2020 на поставку 25,50 т (нетто) насіння соняшника; №40 від 24.10.2020 на поставку 22,38 т (нетто) насіння соняшника; № 41 від 24.10.2020 на поставку 24,32 т (нетто) насіння соняшника; №36 від 23.10.2020 на поставку 19,30 т (нетто) насіння соняшника; №37 від 23.10.2020 на поставку 24,70 т (нетто) насіння соняшника; №38 від 23.10.2020 на поставку 22,44 т (нетто) насіння соняшника; №41 від 25.10.2020 на поставку 20,92 т (нетто) насіння соняшника; №42 від 25.10.2020 на поставку 25,42 т (нетто) насіння соняшника; №43 від 26.10.2020 на поставку 25,60 т (нетто) насіння соняшника; №44 від 26.10.2020 на поставку 22,02 т (нетто) насіння соняшника; №45 від 26.10.2020 на поставку 22,02 т (нетто) насіння соняшника; №46 від 26.10.2020 на поставку 25,24 т (нетто) насіння соняшника; №47 від 26.10.2020 на поставку 22,34 т (нетто) насіння соняшника; №48 від 26.10.2020 на поставку 19,16 т (нетто) насіння соняшника; № 49 від 28.10.2020 на поставку 21,82 т (нетто) насіння соняшника.

Таким чином, всього на склад покупця постачальником було поставлено 189,58 т насіння соняшника (за договором № 6246 від 22.10.2020) та 260,83 т (з урахуванням переоформлення на підставі акту-розрахунку № AО52 від 30.10.2020) насіння соняшника (за договором № 6764 від 30.10.2020).

Після поставки товару на склад покупця постачальником (позивачем) на підставі договорів постачання № 6246-1 від 22.10.2020 та № 6764-1 від 30.10.2020 було виставлено покупцеві рахунки на оплату товару, а саме: рахунок № 18 від 22.10.2020 на загальну суму 3 129 998,40 грн (з урахуванням ПДВ) на постачання 200 тонн насіння соняшника та рахунок № 19 від 30.10.2020 на загальну суму 4 121 115,05 грн (з урахуванням ПДВ) на постачання 260,83 тонн насіння соняшника.

В подальшому, в період з 26.10.2020 по 28.10.2020 покупцем було здійснено часткову оплату за товар у сумі 2 259 000,00 грн (з урахуванням ПДВ) на підставі договору постачання № 6246-1 від 22.10.2020 та у період з 02.11.2020 по 04.11.2020 - часткову оплату за товар у загальній сумі 3 296 000,00 грн (з урахуванням ПДВ) на підставі договору постачання № 6764-1 від 30.10.2020. Факт проведення даних розрахункових операцій підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача та платіжними дорученнями, що додані до позовної заяви.

За принципом першої дії, а саме відвантаження товару на склад покупця, позивачем сформовано та направлено на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних за допомогою автоматизованої електронної системи наступні податкові накладні:

- №5 від 22.10.2020 на загальну суму 1 386 319,82 грн (договір № 6246-1 від 22.10.2020);

- №6 від 23.10.2020 на загальну суму 362 672,23 грн (договір № 6246-1 від 22.10.2020);

- №7 від 24.10.2020 на загальну суму 1 075 798,49 грн (договір № 6246-1 від 22.10.2020);

- №8 від 30.10.2020 на загальну суму 4 121 115,05 грн. (договір № 6764-1 від 30.10.2020).

Відповідно до квитанцій дані податкові накладні було прийнято, але реєстрація зупинена з причин відповідності вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

З метою реєстрації податкових накладних позивачем було направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних реєстрацію яких зупинено, додавши до вказаного повідомлення копії додатків.

Рішеннями комісії ГУ ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2121532/32263201 від 10.11.2020, №2116342/32263201 від 09.11.2020, №2121533/32263201 від 10.11.2020 та №2126062/32263201 від 11.11.2020 відмовлено в реєстрації податкових накладних за №5 від 22.10.2020, №6 від 23.10.2020, №7 від 24.10.2020, №8 від 30.10.2020.

Підставами відмови зазначено, що платником не надано копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складський документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

В рядку додаткової інформації зазначено: надані в електронному вигляді документи не відображаються для перегляду.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача 1, позивач оскаржив їх а адміністративному порядку шляхом подання скарг до ДПС України.

Згідно рішення №64172/32263201/2 від 25.11.2020, №62660/32263201/2 від 17.11.2020, №62717/32263201/2 від 17.11.2020, №64766/32263201/2 від 27.11.2020 за результатами розгляду скарги щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про залишення поданих скарг без задоволення, а рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних без змін, у зв`язку із ненаданням платником копій документів.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача 1, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до частини "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Так, судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №5 від 22.10.2020, №6 від 23.10.2020, №7 від 24.10.2020, №8 від 30.10.2020, слугувало те, що такі відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Водночас, на момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Пунктом 1 додатку 3 до Порядку №1165 віднесено до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Відтак, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судом встановлено, що позивачем до контролюючого органу подано копії наступних документів.

Щодо поставки товару на підставі договору постачання № 6246-1 від 22.10.2020, копії: договору постачання № 6246-1 від 22.10.2020; видаткової накладної від 22 жовтня 2020 року № 18 (3318) щодо поставки товару в кількості 93,04 т на загальну суму 1 386 319,82 грн (з урахуванням ПДВ); видаткової накладної від 23 жовтня 2020 року № 19 (3318) щодо поставки товару в кількості 24,34 т на загальну суму 362 672,23 грн (з урахуванням ПДВ); видаткової накладної від 24 жовтня 2020 року № 20 (3318) щодо поставки товару в кількості 72,20 т на загальну суму 1 075 798,49 грн (з урахуванням ПДВ); товарно-транспортних накладних: №345548 від 22.10.2020 на поставку 25,22 т (нетто) насіння соняшника; №32 від 22.10.2020 на поставку 24,26 т (нетто) насіння соняшника; №33 від 22.10.2020 на поставку 22,82 т (нетто) насіння соняшника; №34 від 22.10.2020 на поставку 20,74 т (нетто) насіння соняшника; №35 від 22.10.2020 на поставку 24,34 т (нетто) насіння соняшника; №39 від 23.10.2020 на поставку 25,5 т (нетто) насіння соняшника; №40 від 24.10.2020 на поставку 22,38 т (нетто) насіння соняшника; №41 від 24.10.2020 на поставку 24,32 т (нетто) насіння соняшника; довіреності №3318 від 22.10.2020 на отримання цінностей від ФГ "Брусленівське" за договором постачання № 6246-1 від 22.10.2020; рахунку №18 від 22.10.2020 на оплату товару на загальну суму 3 129 998,40 грн (з урахуванням ПДВ); банківської виписки з поточного рахунку ФГ "Брусленівське" за період з 26.10.2020 по 28.10.2020 щодо зарахування коштів у сумі 2 259 000 грн (з урахуванням ПДВ); платіжних доручень: №1043 від 26.10.2020, №311667219 від 27.10.2020, № 10553 від 28.10.2020 про оплату товару в загальній сумі 2 259 000,00 грн (з урахуванням ПДВ); звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року з квитанцією контролюючого органу про прийняття звіту; звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.10.2020 з квитанцією контролюючого органу про прийняття звіту.

Щодо поставки товару на підставі договору постачання № 6764-1 від 30.10.2020, копії: договору постачання № 6764-1 від 30.10.2020; видаткової накладної від 30 жовтня 2020 року №21 щодо поставки товару в кількості 260,83 т на загальну суму 4 121115,05 грн (з урахуванням ПДВ); акта прийому-передачі товару від 30.10.2020; товарно-транспортних накладних: №36 від 23.10.2020 на поставку 19,30 т (нетто) насіння соняшника; №37 від 23.10.2020 на поставку 24,70 т (нетто) насіння соняшника; №38 від 23.10.2020 на поставку 22,44 т (нетто) насіння соняшника; №41 від 25.10.2020 на поставку 20,92 т (нетто) насіння соняшника; №42 від 25.10.2020 на поставку 25,42 т (нетто) насіння соняшника; №43 від 26.10.2020 на поставку 25,60 т (нетто) насіння соняшника; №44 від 26.10.202 на поставку 22,02 т (нетто) насіння соняшника; №45 від 26.10.2020 на поставку 22,02 т (нетто) насіння соняшника; №46 від 26.10.2020 на поставку 25,24 т (нетто) насіння соняшника; №47 від 26.10.2020 на поставку 22,34 т (нетто) насіння соняшника; №48 від 26.10.2020 на поставку 19,16 т (нетто) насіння соняшника; №49 від 28.10.2020 на поставку 21,82 т (нетто) насіння соняшника.

Як свідчить зміст рішень, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних, підставою для їх прийняття слугувало те, що платником податку до контролюючого органу не надано копій наступних документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складський документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

В рядку додаткової інформації зазначено: надані в електронному вигляді документи не відображаються для перегляду.

Разом із тим, надаючи оцінку рішенням відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення, які не містять конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних.

Щодо тверджень відповідача про те, що надані в електронному вигляді документи не відображаються для перегляду, такі не знайшли свого підтвердження, адже відповідачем не надано відповідних та належних доказів.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

З урахуванням сталої практики Європейського Суду зазначено, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

За наведених обставин та установлених фактів, суд вважає що відповідач не дотримався принципу "належного урядування", оскільки чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних чіткого переліку документів не було вказано, чим порушено право позивача на належний захист своїх інтересів.

На противагу наведеному вище, на переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних.

Окрім того, у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших, суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Визначаючись щодо обраного способу захисту, то суд вказує, що така відмова оформлена рішеннями комісії контролюючого органу, яке за визначенням положень п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, є індивідуальним актом, тобто актом (рішенням) суб`єкта владних повноважень, виданим (прийнятим) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до п. 13 Порядку №520, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, яка діє у складі Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області та приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №2121532/32263201 від 10.11.2020, №2116342/32263201 від 09.11.2020, №2121533/32263201 від 10.11.2020 та №2126062/32263201 від 11.11.2020, якими позивачеві відмовлено у реєстрації податкових накладних №5 від 22.10.2020, №6 від 23.10.2020, №7 від 24.10.2020, №8 від 30.10.2020.

З приводу позовної вимоги щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати подані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, то варто звернути увагу на таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №5 від 22.10.2020, №6 від 23.10.2020, №7 від 24.10.2020, №8 від 30.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №5 від 22.10.2020, №6 від 23.10.2020, №7 від 24.10.2020, №8 від 30.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги повністю, тому на користь позивача слід пропорційно стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 8408,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Щодо стягнення з відповідачів понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як видно з поданих документів, 15.12.2020 між позивачем в особі голови господарства - Семенюк В.М. (клієнтом) та адвокатом Скржешевським М.С. укладено договір (правочин) №201215 про надання правової допомоги та доручення (далі - Договір від 15.12.2020).

За умовами цього договору (п. 1.1) адвокат приймає на себе доручення "клієнта" про надання йому юридичної допомоги обумовленого цим Договором виду в інтересах "клієнта" на умовах, передбачених Договором, а "клієнт" зобов`язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов`язані з виконанням Договору.

Характер та зміст прийнятого адвокатом доручення: зокрема, надання правової допомоги, представництво інтересів клієнта з питань визнання протиправним та скасування рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації №2121532/32263201 від 10.11.2020, №2116342/32263201 від 09.11.2020, №2121533/32263201 від 10.11.2020 та №2126062/32263201 від 11.11.2020 у Вінницькому окружному адміністративному суді, Сьомому апеляційному адміністративному суді.

Відповідно до п. 1.2 Договору від 15.12.2020 сума гонорару згідно прийнятого доручення визначається додатковою угодою.

Згідно із додатковою угодою за №201215/1 до Договору від 15.10.2020 сторони домовились, що сума гонорару складає 20 000,00 грн.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до акта №1 здачі-прийняття наданих послуг від 15.03.2021 за Договором від 15.12.2020 та детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом по справі №120/8548/20-а від 15.03.2021, обсяг наданих послуг складає:

- складання та подання позовної заяви до Вінницького окружного адміністративного суду -10 000,00 грн;

- складання та подання відповіді на відзив та інших процесуальних документів - 2000,00 грн.

Так, загальна вартість послуг, наданих адвокатом становить 12 000,00 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового ордера №201215/п від 15.12.2020 позивачем сплачено 12 000,00 грн на підставі додаткової угоди за №201215/1 до Договору від 15.10.2020.

Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн дійсно мали місце та доводяться належними і допустимим доказами.

Разом з тим, суд враховує, що предмет спору в цій справі стосується оскарження рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, справа, хоч і стосується чотирьох рішень відповідача, проте не вважається складною, містить лише декілька епізодів спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних.

Крім того, суд зауважує, що розгляд цієї справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), що додатково вказує на її малозначність.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначено у пунктах 268-269 рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд – у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також – чи була їх сума обґрунтованою (див. рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), пункт 55 з подальшими посиланнями).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia), відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, суд погоджується з доводами відповідачів про те, що заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на допомогу адвоката в сумі 12 000,00 грн є надмірним та необґрунтованим.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів належить присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, що відповідатиме критеріям співмірності та вимогам розумності.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фермерського господарства "Брусленівське" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, яка діє у складі Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області та приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №2121532/32263201 від 10.11.2020, №2116342/32263201 від 09.11.2020, №2121533/32263201 від 10.11.2020 та №2126062/32263201 від 11.11.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних №5 від 22.10.2020, №6 від 23.10.2020, №7 від 24.10.2020, №8 від 30.10.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Фермерського господарства "Брусленівське" №5 від 22.10.2020, №6 від 23.10.2020, №7 від 24.10.2020, №8 від 30.10.2020.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Брусленівське" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням ДПС у Вінницькій області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Стягнути на користь Фермерського господарства "Брусленівське" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: фермерське господарство "Брусленівське" (код ЄДРПОУ - 32263201, місцезнаходження: вул. Зарічна, буд. 37, с. Бруслинів, Вінницька область, 22333); Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 43142454, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100); Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ - 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна