Рішення № 96207541, 12.04.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/273/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

секретар судового засідання - Пятак А.С.

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився.

відповідача - не з`явився.

третьої особи - не з`явився.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", місто Київ,

до фізичної особи - підприємця Михайлець Сергія Миколайовча, місто Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповдіача - Приватне підприємство "С-Тревел", місто Харків,

про стягнення 254 213,58 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Михайлець Сергія Миколайовча , про стягнення заборгованості за договором б/н від 03 лютого 2014 року в розмірі 254 213,58 грн. (199 946,16 грн. - заборгованість за кредитом; 37 619,77 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 7 649,81 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 8 997,84 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом).

17 лютого 2021 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/273/21 підготовче провадження. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповдіача - Приватне підприємство "С-Тревел". 29 березня 2021 року, протокольною ухвалою суду, на підставі пункту 18 частини 2 статті 182, пункту 3 частини 2 статті 185, частини 5 статті 185, статей 195, 232 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 квітня 2021 року.

12 квітня суд розпочав розгляд справи по суті. 12 квітня 2021 року позивачем направлено клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (вх. № 2051). Відповідач в судове засідання свого уповноваженого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, втім поштові повідомлення, в яких знаходилась судова кореспонденція, повертались до суду із зазначенням причин - адресат відсутній за вказаною адресою. Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом було створено необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними матеріалами. Враховуючи ненадання відповідачем відзиву, згідно з положеннями статей 165 та 178 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено такі обставини.

03 лютого 2014 року третьою особою, Приватним підприємством "С-Тревел", було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої останній приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua. Згідно з заявкою, третя особа на підставі ст. 634 ЦК України у повному обсязі приєдналась до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені на офіційному сайті ПАТ КБ "Приватбанк" (найменування юридичної особи станом на 2014 рік) у мережі Інтернет за адресою, та які разом із заявою на відкриття рахунку становлять договір банківського обслуговування між банком та клієнтом (далі за текстом - Умови). Пунктом 3.18.1.1 Умов було передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на власний вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Згідно з п. 3.18.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Сторони погодились, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожний операційний день. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому даними Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт зобов`язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного у повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого клієнту у будь-якій з форм, передбачених Умов та правил надання банківських послуг. В іншому випадку грошове зобов`язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, зазначеного в повідомленні. Відповідно до п. 3.18.1.5 Умов кредитний ліміт стосовно до цього розділу Умов та правил надання банківських послуг являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методикою на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківськими нормативами і нормативними актами Національного банку України. Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі Угода). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених Умов та правил надання банківських послуг, Банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов`язань, передбачених Умов та правил надання банківських послуг, за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування Ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк. Термін також може бути змінений Банком згідно з п. 3.18.2.3.4 цього розділу Умов та правил надання банківських послуг. Згідно ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань за кредитом, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою (п. 3.18.1.8 Умов). Згідно з п 3.18.1.11 Умов періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування кредитним лімітом на поточному рахунку - не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в період безперервного користування кредитом, не впливають на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетового сальдо. Як визначено п. 3.18.1.12 Умов для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Процентна ставка може бути змінена Банком у порядку, передбаченому цим розділом Умов та правил надання банківських послуг. Пунктом 3.18.1.13 Умов встановлено, що при порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань, Клієнт сплачує Банку відсотки та пеню за користуванням кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом Умов та правил надання банківських послуг. За змістом п. 3.18.2.2 Умов клієнт зобов`язується використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.18.1.1 даних Умов, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п. п. 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, повернути кредит у строки, встановлені п. п. 3.18.1.10, 3.18.2.3.4, 3.18.2.2.17, сплатити банку винагороду відповідно до пунктів 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, 3.18.4.11. Відповідно до п. 3.18.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. (п. 3.18.4.1.1 Умов). При необнуленіі дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулення, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулення, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 (двадцять чотири)% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулення (п. 3.18.4.1.2 Умов). У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань (п. 3.18.4.1.3 Умов). Під непогашенням кредиту мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов). Пунктом 3.18.4.4. умов визначено розмірі винагороди за користування ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати, вони вважаються простроченими. Згідно з п. 3.18.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до п. 3.18.5.1 Умов при порушенні Клієнтом порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3 термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.18.2.2., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення. Терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років (п.3.18.5.7 7 Умов). Пунктом 3.18.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами.

Свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному об`ємі, надавши Приватному підприємству "С-Тревел" кредитний ліміт в розмірі 800 000,00 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи випискою по рахунку клієнта.

Водночас, спір у даній справі виник щодо стягнення з поручителя - відповідача по даній справі за договором поруки № Р 1583942204537643222 від 11 березня 2020 року, нарахованої за кредитним договором б/н від 03 лютого 2014 року.

Матеріалами справи стверджується, що 11 березня 2020 року між АТ КБ "Приватбанк" та фізичною особою-підприємцем Михайлець Сергієм Миколайовчем було укладено договір поруки № Р1583942204537643222, предметом якого є надання поруки за виконання зобов`язань Приватним підприємством "С-Тревел" перед АТ КБ "Приватбанк" за угодами приєднання до: 1.1.1. розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Угода 1) що розміщені на офіційному сайті Банку у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua, по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2. Угоди 1- 18% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою; за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3. Угоди 1 - 36% річних для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів незабезпечених порукою; б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1. 1.17. Угоди 1 в розмірі 3% від суми перерахувань; в) винагороди за використання ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4. Угоди 1 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць; г) кредиту в розмірі 150 000,00 грн. Крім того поручитель зобов`язався до п. 1.1.2. розділу 3.2.2. Кредит за послугою Гарантовані платежі Умов та Правил надання банківських послуг (далі-Угода-2) по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом за період користування кредитом згідно п. 3.2. 2.2. Угоди 2 - 20% річних; б) винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодовувати збитки у відповідності порядку та строки, визначені в Угоді 2; г) кредиту в розмірі 10 000,00 грн. Згідно п. 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 або Угодою 2 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. У випадку смерті або банкрутства Боржника за Угодою 1 або Угодою 2 та/або заміни Боржника внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку іншу особу (нового боржника), Поручитель приймає на себе зобов`язання та згодний відповідати за виконання за Угоди 1 і/або Угоди 2 за Боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника), при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв`язку з чим, Поручитель надає поруку перед Кредитором за виконання новим боржником зобов`язань за Угодою 1 і/або Угодою 2 у розмірі і порядку, визначеному умовами Угоди 1 і/або Угоди 2. При цьому, будь-які додаткові узгодження з Поручителем не потрібні. У випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою 1 і/або Угодою 2, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5. договору поруки). Пунктом 4.1. договору поруки визначено, що сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 і/або Угодою 2 цей договір припиняє свою дію.

Договір поруки підписано фізичною особою-підприємцем Михайлець Сергієм Миколайовчем та АТ КБ "Приватбанк", а також скріплено печаткою ПАТ КБ "Приватбанк".

Як зазначає позивач, через порушення зобов`язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку, станом на 08 грудня 2020 року наявна заборгованість у сумі 199 946,16 грн. за кредитом заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 37 619,77 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у сумі 7 649,81 грн., а також заборгованість по комісії за користування кредитом 8 997,84 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). В силу ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 лютого 2014 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та Приватним підприємством "С-Тревел" підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Вказана заява і Умови складають договір банківського обслуговування між банком та клієнтом.

Вказаний договір є змішаним за своєю правовою природою, оскільки містить як елементи договору банківського рахунку, так і кредитного договору. Умови та Правила надання послуги банківських послуг є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Пунктом 3.18.1.1 Умов було передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на власний вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Суд встановив, що на виконання умов договору позивач надав на рахунок третьої особи за період з 04 лютого 2014 року по 06 травня 2020 року кредитні кошти в сумі 800 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку Приватного підприємства "С-Тревел".

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, положення якої згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України застосовуються до відносин за кредитним договором, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п 3.18.1.11 Умов періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування кредитним лімітом на поточному рахунку - не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в період безперервного користування кредитом, не впливають на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетового сальдо.

Однак, Приватне підприємство "С-Тревел" всупереч вимогам чинного законодавства та умовам договору не виконав належним чином свої зобов`язання, порушив його умови в частині своєчасного повернення кредиту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 610, 611 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто порука є додатковим (акцесорним) способом забезпечення виконання зобов`язань, тому такі правочини щодо встановлення забезпечення матимуть юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов`язання.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема, визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Дослідивши умови договору поруки, судом встановлено, що його предмет визначено, як надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Приватним підприємством "С-Тревел" зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг та приєднання до розділу 3.2.2. Кредит за послугою Гарантовані платежі Умов та правил надання банківських послуг.

При цьому, за умовами абз. 1 пункту 1.1. договору поруки встановлено, що якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Матеріали справи свідчать про те, що на момент укладення договору банківського обслуговування б/н від 03 лютого 2014 року умови та правила надання послуги "Кредитний ліміт" знаходиться у розділі 3.18 Умов та правил надання банківських послуг. В той час як на момент підписання Договору поруки такі умови вже були перенесені у розділі 3.2.1 Умов та правил надання банківських послуг. Саме тому наявна різниця між нумерацією розділу Умов, які додані до позову та на які посилається позивач у позові, та нумерацією Умов, яка зазначена у пункті 1.1.1. Договору поруки.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором у сумі заявлених позовних вимог.

У ч. 1 ст. 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, під час вирішення спорів такого роду необхідно зважати, зокрема, на встановлену законодавцем правову природу поручительства як додаткового (акцесорного) зобов`язання до основного договору та на пряму залежність від його умов.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 161/12771/15-ц (постанова від 31.10.2018) відступила від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 26.11.2014 (справа № 6-75цс14), від 03.02.2016 (справа № 6-2017цс15), від 06.07.2016 (справа № 6-1199цс16) про презумпцію чинності поруки та неможливість її припинення на підставі частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України з огляду на наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, оскільки таке рішення саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору, та наголосила, що на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлено договором поруки.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що з моменту надання кредиту та за період дії кредитного договору Приватне підприємство "С-Тревел" неналежним чином виконувало свої обов`язки по поверненню кредиту, по сплаті відсотків за користування кредитом за кредитним договором, інших платежів, у зв`язку із чим на підставі положень кредитного договору, положень договору поруки у відповідача виник солідарний обов`язок по сплаті заборгованості по кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, комісій за користування кредитом.

Виходячи з таких обставин суд визнає обґрунтованою заявлену позивачем суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 199 946,16 грн., яка підтверджується наданим позивачем розрахунком і узгоджується із встановленою сумою кредитного ліміту.

Також позивач просить стягнути 37 619,77 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 7 649,81 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 8 997,84 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 3.18.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення»), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. (п. 3.18.4.1.1 Умов). При необнуленіі дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулення, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулення, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 (двадцять чотири)% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулення (п. 3.18.4.1.2 Умов). У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. (п.3.18.4.1.3 Умов). Пунктом 3.18.4.4. умов визначено розмірі винагороди за користування ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати, вони вважаються простроченими.

Перевіривши розрахунок позивача по відсотках, нарахованих на прострочену заборгованість, а також комісії за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано заявив до стягнення 37 619,77 грн. заборгованості по процентам та 8 997,84 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, а тому позовні вимоги до відповідача в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути пеню за порушення умов кредитування, відповідно до розрахунку позивача.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.18.5.1 Умов при порушенні Клієнтом порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3 термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.18.2.2., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства про порядок та строки нарахування, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 7 649,81 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,). Ще одне призначення обґрунтування рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 30).

Враховуючи викладене, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача заборгованість 199 946,16 грн. заборгованість за кредитом; 37 619,77 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 7 649,81 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 8 997,84 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Судові витрати зі сплати позивачем при поданні позову судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 194 - 196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Михайлець Сергія Миколайовча ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, адреса для листування 49027, місто Дніпро, а/с 1800, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) заборгованості в загальній сумі 254 213,58 грн. (199 946,16 грн. - заборгованість за кредитом; 37 619,77 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 7 649,81 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 8 997,84 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом), а також судові витрати (сплачений судовий збір) у сумі 3 813,20 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "13" квітня 2021 р.

Суддя Н.В. Калініченко