
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.2021 р. Справа № 917/184/19
м. Полтава
за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Шульги Миколи Петровича, АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2
до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул.Уютна, 23, м. Полтава, 36039
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області:
1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 );
2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 );
3. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 );
4. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 );
5. ОСОБА_5 ( АДРЕСА_7 );
6. ОСОБА_6 ( АДРЕСА_8 );
7. ОСОБА_7 ( АДРЕСА_9 );
8. ОСОБА_8 ( АДРЕСА_10 )
про поновлення договору оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Сахно А.В.
Учасники справи згідно протоколу судового засідання
Розглядається позовна заява про поновлення договору оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 01.12.2011 року з кадастровим номером 5322481700:06:000:0244 загальною площею 18,6290 га.
Ухвалою суду від 05.02.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 05.03.2019 р. на 15-45 год.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем порушено переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк (ч.ч. 1- 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"), що стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
До позовної заяви позивачем було подано заяву про забезпечення позову.
05.02.2019 р. до суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вх.№1032).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.02.2019 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідач у відзиві (вх. № 1796 від 22.02.2019р.) позов не визнає, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем договір оренди не може бути пролонгований відповідно до ч. ч. 1-5 ЗУ «Про оренду землі», позивачем не надано витягу з нормативно - грошової оцінки, яка набула чинності з січня 2019 року, а також агрохімічного паспорта. Відповідно до ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» відсутній проект додаткової угоди та будь - які докази фактичного користування земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди землі. Крім того, позивачу було направлено лист - заперечення у поновленні договору оренди землі в місячний термін після його закінчення.
26 лютого 2019 року до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№1947) про приєднання доказів до матеріалів справи.
06 березня 2019 року позивачем було подано відповідь на відзив (вх.№2275), в якій зазначено, що наведені аргументи відповідача суперечать існуючій практиці застосування положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» та є проявом усвідомленого практичного ігнорування вимог закону та договірних правовідносин сторін. Вимагання непередбачених законом документів, затягування розгляду та вирішення питання про поновлення, надання необгрунтованих та юридично безпідставних відмов є порушенням права позивача на поновлення договору оренди землі та проявом недобросовісної поведінки орендодавця.
Ухвалою від 13.03.2019р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 23.04.2019р. на 11-00 год.
05 квітня 2019 року позивачем було подано заяву про забезпечення позову (вх.№ 3491).
Ухвалою суду від 15.04.2019 року заяву про забезпечення позову задоволено, заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області (36039, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Уютна, будинок 23, ідентифікаційний код 39767930) приймати рішення та/або здійснювати дії, спрямовані на розпорядження (передачу у власність, користування чи інше речове право) земельними ділянками сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 5322481700:06:000:0441, 5322481700:06:000:0443, 5322481700:06:000:0444, 5322481700:06:000:0442, 5322481700:06:000:0448, 5322481700:06:000:0445, 5322481700:06:000:0446, 5322481700:06:000:0447, 5322481700:06:000:0449, які утворені шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0244 та знаходяться на території Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.
18.04.2019 року відповідачем були подані додаткові пояснення (вх.№4077), в яких відповідач зазначив, що договір оренди не може бути пролонгований, оскільки відсутній об`єкт - земельна ділянка з кадастровим номером 5322481700:06:000:0244.
Ухвалою від 23.04.2019р. відкладено розгляд справи на 30.05.2019 року на 16:00год.
25.04.2019 року відповідачем були подані додаткові пояснення (вх.№4348), з яких слідує, що відповідач на спірну земельну ділянку надав дозволи на розроблення проектів землеустрою та передав у власність учасникам АТО (право власності зареєстровано) а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 .
Відповідач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 5322481700:06:000:0244 була поділена і в результаті її поділу утворені нові земельні ділянки з іншими кадастровими номерами, які передано у власність іншим особам - учасникам АТО. При передачі орендодавцем земельної ділянки особі (особам) у власність, - інститут переважного права застосовуватися не може навіть при виконанні усіх передбачених законодавством та договором оренди умов попереднім орендарем. Земельна ділянка не передавалась в подальшу в оренду іншій особі, і первинна земельна ділянка відсутня, що, на думку відповідача, є підставою для відмови в позові.
25.04.2019 року відповідачем була подана заява про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (вх.№4349). При цьому зазначено, що відповідним особам надано дозволи на розроблення проектів землеустрою та передано у власність земельні ділянки за рахунок спірної земельної ділянки. Так, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.04.2019 року № 2589 - СГ надано у власність громадянину ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га ріллі (кадастровий номер 5322481700:06:000:0442); відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.04.2019 року № 2584 - СГ надано у власність громадянину ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,0000 га ріллі (кадастровий номер 5322481700:06:000:0443); відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.04.2019 року № 2580 - СГ надано у власність громадянці ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2,0000 га ріллі ( кадастровий номер 5322481700:06:000:0448); відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.04.2019 року № 2570 - СГ надано у власність громадянину ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2,0000 га ріллі (кадастровий номер 5322481700:06:000:0447); відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.04.2019 року № 2601 - СГ надано у власність громадянину ОСОБА_6 земельну ділянку площею 2,0000 га ріллі (кадастровий номер 5322481700:06:000:0446); відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.04.2019 року № 2573 - СГ надано у власність громадянці ОСОБА_7 земельну ділянку площею 2,0000 га ріллі ( кадастровий номер 5322481700:06:000:0441); відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.04.2019 року № 2567 - СГ надано у власність громадянці ОСОБА_8 земельну ділянку площею 2,0000 га ріллі (кадастровий номер 5322481700:06:000:0445). По земельним ділянкам з кадастровими номерами 5322481700:06:000:0441 та 5322481700:06:000:0444 накази відповідача про передачу у власність даних земельних ділянок не надані.
30.05.2019 року позивачем подана заява про зупинення провадження у справі № 917/184/19 до набрання законної сили рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області за позовом ФОП Шульги М.П. до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання протиправним скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0244, визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.
Ухвалою суду від 30.05.2019 р. розгляд справи відкладено до 13.08.19 р. до 10:00 год.
Ухвалою суду від 13.08.2019 року залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та відкладено розгляд справи на 26.09.2019 року о 09:00.
Ухвалою суду від 26.09.2019 року було зупинено провадження у справі № 917/184/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 536/827/19, яка розглядається Кременчуцьким районним судом Полтавської області.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26 листопада 2019 року у справі № 917/184/19 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.09.2019 року про зупинення провадження у справі № 917/184/19 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.09.2019 року про зупинення провадження у справі № 917/184/19 залишено без змін.
Ухвалою Верховного суду від 27 січня 2020 року у справі № 917/184/19 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.09.2019 року про зупинення провадження у справі № 917/184/19 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 року у справі № 917/184/19.
01.10.2020 року позивачем була подана заява про відновлення провадження у справі № 917/184/19 (вх№10949).
Ухвалою суду від 09.10.2020 року поновлено провадження у справі № 917/184/19 та призначено підготовче судове засідання на 19.11.2020 року на 11:30 год.
Ухвалою суду від 19.11.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 917/184/19 та призначено розгляд справи по суті на 19.01.2021 року на 14:00 год.
Ухвалою суду від 19.01.2021 року за заявою представника позивача було відкладено розгляд справи на 02.03.2021 року о 10:00.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі (вх.№2333 від 02.03.21 р.)
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням.
Треті особи в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
01 грудня 2011 року між Кременчуцькою районною державною адміністрацією в особі голови Кременчуцької районної державної адміністрації Нагорного Юрія Олексійовича (Орендодавець) та суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_11 (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець на підставі розпорядження Голови Кременчуцької районної державної адміністрації №429 від 04.07.2011 (том 1, а.с.45) надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (рілля) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Договір) (том 1, а.с. 34-44).
За даним Договором в оренду передана земельна ділянка з кадастровим номером 5322481700:06:000:0244 загальною площею 18,6290 га, з них землі запасу сільської ради контур №2 - 18,6290 га (рілля).
Згідно пункту 6 Договору даний Договір було укладено терміном на 7 років.
Віповідно до пункту 36 Договору, цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.
Договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 січня 2012 року за №532240004000778.
Таким чином, строк дії Договору закінчується 16 січня 2019 року.
Також, Орендодавець та Орендар уклали Додаткову угоду до договору оренди землі (далі по тексту - Додаткова угода), якою внесли зміни до пункту 7 Договору (щодо розміру орендної плати), пункту 11, пункту 31 Договору оренди земельної ділянки від 01 грудня 2011 року (щодо умов відповідальності за невнесення орендарем орендної плати у встановлені Договором строки та обов`язки орендаря у разі припинення або розірвання Договору). Всі інші умови Договору залишились незмінними. Додаткова угода зареєстрована у Відділі Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 липня 2012 року за №532240004001488 (том 1, а.с. 47-48).
Відповідно до пункту 6 Договору, після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
З метою реалізації переважного права на поновлення договору, ФОП Шульга М.П. 02.10.2018 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з листом-повідомленням про поновлення договору оренди, до якого додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі (том 1, а.с. 20-21). Даний лист-повідомлення був зареєстрований ГУ Держгеокадастру у Полтавській області за вх. №Ш-14248/0/25-18 від 02.10.2018.
За змістом Додаткової угоди, ФОП Шульга М.П. пропонував орендодавцю поновити договір оренди на 7 (сім) років та збільшити орендну плату за землю сільськогосподарського призначення державної власності до 12% від нормативно - грошової оцінки землі (том 1, а.с. 26).
Одночасно орендарем було направлено лист-повідомлення про поновлення договору оренди із проектом додаткової угоди до Кременчуцької районної державної адміністрації, який було отримано останньою 02.10.2018 (том 1,а.с. 22-23).
Листом від 08.10.2018 №2176/01-55 Кременчуцька районна державна адміністрація повідомила, що у зв`язку з набранням чинності 1 січня 2013 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-Vl були внесені зміни до статті 122 Земельного кодексу України, згідно яких районні державні адміністрації позбавлені повноважень щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність або користування. Враховуючи вищенаведене, Кременчуцькою районною державною адміністрацією рекомендовано звернутися до розпорядника земель сільськогосподарського призначення, а саме, до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (том 1,а.с. 130).
Листом від 24.10.2018 за вих. № 8980/0/26-18 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повідомило ФОП Шульгу М.П. про те, що у додатках до листа-повідомлення відсутні агрохімічні паспорти земельної ділянки станом на час передачі земельної ділянки у користування та станом на час спливу п`ятирічного терміну з моменту передачі земельної ділянки в користування. З метою вирішення питання щодо поновлення Договору орендарю запропоновано звернутися до Головного управління з листами-повідомленнями про поновлення договорів оренди землі на новий термін за місяць до спливу строку Договору оренди землі. До клопотання у складі документів запропоновано надати на розгляд Головного управління також технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що затверджені у відповідності до вимог чинного законодавства та агрохімічний паспорт земельної ділянки (том 1, а.с. 127-128).
12.12.2018 ФОП Шульга М.П. повторно звернувся із листом-повідомленням про поновлення договору оренди, до якого, серед іншого, було додано технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 5322481700:06:000:0244, агрохімічний паспорт поля з показниками за 2012 рік. Даний лист-повідомлення був зареєстрований ГУ Держгеокадастру у Полтавській області за вх. №Ш-18050/0/25-18 від 12.12.2018 (том 1, а.с. 24-26).
Листом від 09.01.2019 за вих. № 106/0/26-19 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повідомило ФОП Шульгу М.П. про те, що з 1 січня 2019 року набрала чинність загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, а відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення надаються у формі витягу з нормативної грошової оцінки у відповідності до вимог статті 20 Закону України «Про оцінку земель». Запропоновано врахувати вищезазначене та вжити відповідних заходів (том 1, а.с. 129).
Позивач вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки останній порушує переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі та укладення додаткової угоди.
Враховуючи те, що відповідач фактично не обговорював запропоновані позивачем умови договору оренди землі, позивач звернуся до суду з позовом про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 01.12.2011 строком на 7 (сім) років з моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі та визнання укладеною з моменту набрання законної сили рішенням суду Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01.12.2011 на умовах, визначених позивачем.
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Законом України «Про оренду землі» визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 цього Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
Так, відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частини 2-4 статті 33 Закону України «Про оренду землі»).
Разом із тим у частині 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Отже, для застосування положень частин 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
Законодавцем у частині п`ятій статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:
1)розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;
2)узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;
3)за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);
4)укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.
За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Зазначені положення слід розуміти таким чином:
а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;
б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.
При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.
Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.
У разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 10.09.2018р. у справі № 920/739/17, від 06.02.2019р. у справі № 920/752/17, від 20.02.2019р. у справі № 915/1401/17.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.
При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 Цивільного кодексу України.
Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі», добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було ініційовано механізм поновлення строку договору оренди, встановлений саме частинами 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі».
З матеріалів справи також вбачається, що орендар належним чином виконував умови договору оренди земельної ділянки від 01.12.2011, про що свідчить довідка виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.09.2018 № 711/02-09 (том 1, а.с. 126).
Зі змісту цієї довідки вбачається, що за період з 2012 року по теперішній час ні райдержадміністрацією, ні сільською радою не виявлено порушень по використанню земельної ділянки площею 18,6290 га кадастровий номер 5322481700:06:000:0244, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Кам`янопотоківської сільської ради, заборгованість по сплаті орендної плати відсутня. В 2017 році ФОП Шульга М.П. виготовив нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки і з 2018 року орендна плата складає 6,8%. Згідно квитанцій від 04.09.2018 оренда плата сплачена до кінця поточного року.
Орендар до спливу строку договору, тобто до 16 січня 2019 року, своєчасно та неодноразово (02.10.2018 та 12.12.2018) звертався з листом-повідомленням до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про свій намір скористатися переважним правом укладення Договору на новий строк.
До зазначених листів-повідомлень ФОП Шульга М.П. щоразу додавав проект додаткової угоди, в якій просив:
- поновити договір оренди земельної ділянки від 01.12.2011, зареєстрований у відділі Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.01.2012 за № 532240004000778, строком на 7 (сім) років;
- внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 01.12.2011, а саме, пункт 7 розділу «Орендна плата» Договору оренди земельної ділянки від 01.12.2011 викласти в наступній редакції: «Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та визначається за цим договором у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 18,6290 га кадастровий номер 5322481700:06:000:0244, що складає 283 995,40 грн. (згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.09.2018 р.), і становить 34 079,45 грн. за 18,6290 га на рік. Орендна плата вноситься у строки встановлені пунктом 287.3 статті 287 Розділу ХІІІ Податкового кодексу України на розрахунковий рахунок Кам`янопотоківської сільської ради. Усі інші умови Договору оренди земельної ділянки від 01.12.2011р. є чинними і залишаються без змін».
Натомість, як вбачається з відповідей ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 24.10.2018 № 8980/0/26-18 та від 09.01.2019 № 106/0/26-19 на листи-повідомлення орендаря, орендодавець не повідомив про наявність заперечень і своє рішення, вказавши лише на необхідність надання орендарем технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, агрохімічних паспортів земельної ділянки та повідомивши про необхідність вжиття заходів у зв`язку з набранням чинності з 01.01.2019 загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.
Суд приходить до висновку, що вищевказані листи ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не містять заперечень щодо визначеного у Договорі розміру орендної плати або застережень про незгоду із будь-якими істотними умовами договору.
Водночас, Закон України «Про оренду землі» не передбачає надання орендарем в обов`язковому порядку інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди. Тому вимога ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про необхідність надання разом із проектом додаткової угоди також й інших документів (технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, агрохімічного паспорту) є безпідставною.
За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України «Про оцінку земель»).
Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативноправових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7- 10 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).
Частинами першою, другою статті 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до частин першої та третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України «Про оцінку земель» рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно з пунктів 34, 35 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а згідно з п. 288.4, п.п. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 наведеної норми, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 18,6290 га кадастровий номер 5322481700:06:000:0244, що надана в оренду ФОП Шульзі М.П. для ведення сільськогосподарського виробництва (пункт 12 Договору), становить 283 995,40 грн. (згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.09.2018 р.), і становить 34 079,45 грн. за 18,6290 га на рік, підтверджена Технічною документацією з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (том 1, а.с.57-114), що затверджена рішенням Кременчуцької районної ради Полтавської області від 24 листопада 2017 (том 1, а.с. 78), та Витягом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.01.2019 (том 1, а.с. 191).
Отже, оскільки нормативна грошова оцінка земель - основа для визначення розміру орендної плати, її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати в процесі узгодження з орендарем усіх істотних умов договору, а не підставою відмови у поновленні договору оренди саме через ненадання витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки землі. Натомість у листі-повідомленні від 24.10.2018 № 8980/0/26-18, відповідач неправомірно послався на необхідність надання додаткових документів, не зазначаючи конкретних підстав для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки.
За відсутності заперечень, висловлених у встановленому законом порядку, відповідач є таким, що безпідставно ухилився від укладення додаткової угоди про поновлення договору, яка, фактично, є документальним оформленням прав позивача на використання земельної ділянки.
Відповідно до частини 11 статті 93 Земельного кодексу України, яка кореспондується з частиною третьою статті 19 Закону України «Про оренду землі» (станом на час виникнення спірних правовідносин (в редакції Закону України №191-V-ІІІ від 12.02.2015) строк оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва фермерським господарством, особистим селянським господарством не може бути менше як 7 (сім) років.
Саме на такий строк позивач просив поновити договір оренди земельної ділянки від 01.12.2011р. в тексті Додаткової угоди до зазначеного договору.
Таким чином, суд наголошує, що вимоги позивача щодо поновлення договору оренди земельної ділянки на строк 7 (сім) років та зміна нормативної грошової оцінки землі ґрунтуються на законних підставах та підтверджені належними та допустимими доказами згідно вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Встановлені судом обставини спору свідчать про те, що орендар належно виконував обов`язки за договором, своєчасно звернувся до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору із наданням проекту додаткової угоди, а орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.
Таким чином, ФОП Шульга М.П. звернувся до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку, а відповідачем зі свого боку процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» була порушена, у зв`язку із чим право орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки підлягає захисту відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України та статті 15 Цивільного кодексу України, а порушене право - відновленню шляхом визнання поновленим договору оренди земельної ділянки площею 18,6290 га кадастровий номер 5322481700:06:000:0244 та визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ФОП Шульгою М.П. додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.12.2011 в редакції, викладеній в прохальній частині позову.
Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідачем не заперечується, що земельна ділянка площею 18,6290 га кадастровий номер 5322481700:06:000:0244 була поділена на земельні ділянки 5322481700:06:000:0441, 5322481700:06:000:0443, 5322481700:06:000:0444, 5322481700:06:000:0442, 5322481700:06:000:0448, 5322481700:06:000:0445, 5322481700:06:000:0446, 5322481700:06:000:0447, 5322481700:06:000:0449, частина з яких була передана у власність по 2 га третім особам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
В матеріалах справи відсутні докази припинення права користування Позивачем земельною ділянкою з кадастровим номером 5322481700:06:000:0244.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини перша, друга статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду, відповідно до вимог законодавства.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
Статтею 27 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 56) та від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17 (пункт 7.36).
Суд наголошує, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з позовною заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди, незважаючи на поділ земельної ділянки, що є предметом поновлення орендних правовідносин. Переданням у власність земельних ділянок 5322481700:06:000:0441, 5322481700:06:000:0443, 5322481700:06:000:0444, 5322481700:06:000:0442, 5322481700:06:000:0448, 5322481700:06:000:0445, 5322481700:06:000:0446, 5322481700:06:000:0447, 5322481700:06:000:0449, право оренди земельної ділянки площею 18,6290 га, кадастровий номер 5322481700:06:000:0244 від 01.12.2011 року, яке підлягає захисту в судовому порядку, не може бути припиненим.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не втратив переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 01.12.2011р. на новий строк, а тому, вимоги позивача про визнання поновленим Договору оренди земельної ділянки площею 18,6290 га, кадастровий номер 5322481700:06:000:0244 від 01.12.2011 року, укладеного між Кременчуцькою районною державною адміністрацією та Суб`єктом підприємницької діяльності-фізичною особою Шульгою Миколою Петровичем, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 16 січня 2012 року за № 532240004000778, строком на 7 (сім) років з моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі, та визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та Фізичною особою-підприємцем Шульгою Миколою Петровичем додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки, укладеного 01 грудня 2011 року та зареєстрованого у відділі Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 січня 2012 року за №532240004000778 у редакції позивача, є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, № 303-А , п.29).
Згідно ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати поновленим Договір оренди земельної ділянки площею 18,6290 га кадастровий номер 5322481700:06:000:0244 від 01.12.2011 року, укладений між Кременчуцькою районною державною адміністрацією та Суб`єктом підприємницької діяльності-фізичною особою Шульга Миколою Петровичем, зареєстрований у Відділі Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 16 січня 2012 року за № 532240004000778, строком на 7 (сім) років з моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
3. Визнати укладеною з моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01.12.2011 року, зареєстрованого у Відділі Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 16 січня 2012 року за № 532240004000778 наступного змісту:
Додаткова угода
про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки,
укладеного 01 грудня 2011 року та зареєстрованого у відділі Держкомзему у
Кременчуцькому районі Полтавської області, про що у
Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 січня 2012 року за №532240004000778
м. Полтава «___» _____2018 року
Орендодавець (уповноважена ним особа) Головне Управління державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Полтавській області в особі начальника Чувпило Вадима Вікторовича, який діє на підставі Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, з одного боку, та Фізична особа-підприємець Шульга Микола Петрович, який діє на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з другого боку, уклали цю Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 01 грудня 2011 року про наступне:
1.Поновити Договір оренди земельної ділянки від 01 грудня 2011 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 січня 2012 року за №532240004000778, строком на 7 (сім) років.
2.Внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 01 грудня 2011 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 січня 2012 року за №532240004000778, такі зміни та доповнення:
2.1.Пункт 7 розділу «Орендна плата» Договору оренди земельної ділянки від 01 грудня 2011 року викласти в наступній редакції: «Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та визначається за цим договором у розмірі 12% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки площею 18,6290 га кадастровий номер 5322481700:06:000:0244, що складає 283 995,40 грн. (згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.09.2018 р.), і становить 34 079,45 грн. за 18,6290 га на рік. Орендна плата вноситься у строки встановлені пунктом 287.3 статті 287 Розділу XIII Податкового кодексу України на розрахунковий рахунок Кам`янопотоківської сільської ради».
3.Усі інші умови Договору оренди земельної ділянки від 01 грудня 2011 року є чинними і залишаються без змін.
Орендар Орендодавець
ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ Головне управління Державної
ШУЛЬГА МИКОЛА ПЕТРОВИЧ, служби геодезії, картографії та
39763, Полтавська область, кадастру у Полтавській області,
Кременчуцький район, 36000, м. Полтава, вул. Уютна,
село Кам`яні Потоки, вулиця Космонавтів, 105, 23, ідентифікаційний код
ідентифікаційний номер НОМЕР_1
_________ ________
4. Стягнути з Головного Управління державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Уютна, 23, код ЄДРПОУ 39767930) на користь Фізичної особи - підприємця Шульги Миколи Петровича ( АДРЕСА_11 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір за подання позову у розмірі 3 842,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Солодюк О.В.
Судове рішення № 96207319, Господарський суд Полтавської області було прийнято 02.03.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 917/184/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: