Рішення № 96207297, 30.03.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2021 Справа № 917/1720/20

м. Полтава

За позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до Приватного підприємства "Черевички - 17", вул. Ярослава Мудрого 52/25, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ;

2. ОСОБА_3 , АДРЕСА_3

про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники сторін 16.03.2021:

від позивача: Акрітов П.К. (адвокат, ордер на надання правової допомоги № 1018187 від 23.10.2020);

від відповідача: Петько А.В. (адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 406 від 27.10.2004, ордер № 223378 від 08.02.2021);

від третіх осіб: не з`явилися.

Представники сторін після перерви 30.03.2021:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третіх осіб: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Черевички - 17" (далі - відповідач/ПП "Черевички-17"/Підприємство); треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 (далі - третя особа-1/ ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - третя особа-2/ ОСОБА_3 ) про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 01.12.2020.

02.11.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а саме суб`єктам державної реєстрації прав, в тому числі, але не обмежуючись: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів нерухомого майна, щодо нерухомого майна, а саме: на нежитлове приміщення (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») літ. А-5, площею 329,29 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2339516; та належить Приватному підприємству "Черевички-17".

Ухвалою від 03.11.2020 суд відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою від 01.12.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 23.12.2020.

Ухвалою від 23.12.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.02.2021.

За клопотанням представника позивача суд ухвалою від 10.02.2021 відклав розгляд справи по суті на 23.02.2021.

Ухвалою від 23.02.2021 суд за клопотанням представника позивача відклав розгляд справи по суті на 16.03.2021.

В судовому засіданні 16.03.2021, після стадії дослідження доказів, судом було оголошено перерву до 30.03.2021, про що постановлено відповідну ухвалу.

В судові засідання 16.03.2021 та 30.03.2021 треті особи чи їх представники не з`явилися.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Треті особи належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового розгляду справи по суті. Таким чином, неявка в судове засідання третіх осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.

Після перерви, в судове засідання 30.03.21 представники сторін не з`явились.

Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Третя особа ОСОБА_3 у письмових поясненнях вважає позов обґрунтованим та просить суд задовольнити його у повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_2 у письмових поясненнях вважає позов обґрунтованим та просить суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 повністю.

Позивач у відповіді на відзив наполягає на задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на безпідставність доводів відповідача.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

В судовому засіданні 16.03.2021 представник позивача наполягає на задоволенні позову у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечує.

Рішення приймається враховуючи положення ч. 4 ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Зборами учасників Приватного підприємства "Черевички-17", оформленим протоколом № 1 від 14.08.2015, затверджено Статут Приватного підприємства "Черевички-17" (копія Статату в редакції 2015 року - в матеріалах справи).

Згідно п. 1.1. Статуту Приватне підприємство «Черевички-17» створено шляхом реорганізації акціонерного товариства у приватне підприємство у відповідності до Цивільного і Господарського кодексів України, інших законодавчих і нормативних актів України і є правонаступником закритого акціонерного товариства «Черевички».

Відповідно п. 3.1 Статуту підприємство набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації, має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банківських установах, просту круглу печатку.

Відповідно до п. 4.1 Статуту майно підприємства складають основні фонди та оборотні кошти, а також інші матеріали і фінансові ресурси, вартість яких відображена в його самостійному балансі.

Відповідно до п. 1.2 Статуту засновниками (учасниками) Підприємства є:

- ОСОБА_3 , володіє часткою, що складає 1,64 відсотків статутного капіталу;

- ОСОБА_4 , володіє часткою, що складає 9,39 відсотків статутного капіталу;

- ОСОБА_5 , володіє часткою, що складає 9,42 відсотків статутного капіталу;

- ОСОБА_6 , володіє часткою, що складає 9,18 відсотків статутного капіталу;

- ОСОБА_2 , володіє часткою, що складає 9,39 відсотків статутного капіталу;

- ОСОБА_1 , володіє часткою, що складає 9,42 відсотків статутного капіталу;

- ОСОБА_7 , володіє часткою, що складає 9,42 відсотків статутного капіталу;

- ОСОБА_8 , володіє часткою, що складає 9,39 відсотків статутного капіталу;

- ОСОБА_9 , володіє часткою, що складає 9,42 відсотків статутного капіталу;

- ОСОБА_10 , володіє часткою, що складає 4,53 відсотків статутного капіталу;

- ОСОБА_11 , володіє часткою, що складає 1,47 відсотків статутного капіталу;

- ОСОБА_12 , володіє часткою, що складає 1,47 відсотків статутного капіталу;

- ОСОБА_13 , володіє часткою, що складає 6,47 відсотків статутного капіталу;

- ОСОБА_14 , володіє часткою, що складає 9,39 відсотків статутного капіталу.

За п. 4.8 Статуту при виході учасника з підприємства йому виплачується вартість частини майна підприємства, пропорційна його частці у статутному капіталі підприємства.

Відповідно п. 5.3 Статуту збори учасників можуть бути річними і позачерговими. Повідомлення засновників про збори може бути зроблено одним із способів: листом (простим) кур`єром, по телефону та в інший спосіб і бути зробленим не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів. Після проведення зборів у триденний термін готується протокол, який передається директору підприємства. Всі рішення зборів засновників приймаються простою більшістю голосів. Учасник підприємства або його представник зобов`язаний приймати участь у зборах та виконувати рішення зборів.

Позивач зазначає, що в п. 5.3 Статуту ПП «Черевички-17», затвердженого протоколом № 1 від 14.08.2015 чітко зазначено порядок регулювання відносин, які виникають при організації проведення зборів засновників Підприємства та встановлено вимоги про повідомлення учасників про проведення зборів. В той же час, в статуті Підприємства не врегульовано порядок проведення загальних зборів учасників, а саме порядок оформлення рішень загальних зборів, підпису рішень (протоколів), повноважень на підпис рішень (протоколів). Також не врегульоване питання підпису змін до Статуту Підприємства учасниками підприємства, або питання уповноваження особи на підпис Статуту Підприємства.

В зв`язку з цим позивач вважає, що неврегульовані правовідносини повинні регулюватися згідно вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону "Про господарські товариства".

Так, 26 червня 2020 року відбулися річні збори учасників (засновників) ПП «Черевички-17». На обговорення учасникам було запропоновано прийняти рішення по наступним питанням:

1. Про обрання голови та секретаря річних зборів Учасників Підприємства.

2. Про розгляд заяв учасників (засновників) щодо продажу (відчуження) часток в статутному капіталі та виходу (виведенню) зі складу Учасників (засновників) Підприємства.

3. Про реалізацію переважного права Учасників на купівлю частки у статутному капіталі Підприємства та вихід із членів Учасників Підприємства.

4. Про розподіл і затвердження часток в статутному капіталі Підприємства.

5. Про внесення змін та доповнень до Статуту Підприємства, затвердження Статуту в новій редакції та уповноваження на підписання Статуту у новій редакції.

6. Про визначення кінцевого бенефіціарного власника.

7. Про подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

В результаті голосування всі питання порядку денного були прийняті більшістю голосів та оформлені протоколом № 1 від 26.06.2020 (копія протоколу № 1 від 26.06.2020 - в матеріалах справи).

Позивач у позові стверджує, що під час проведення зборів учасників ПП "Черевички-17" 26.06.2020 були допущені наступні порушення, які вплинули на права учасників Підприємства:

1. Порушення порядку повідомлення учасників про час проведення зборів та повідомлення учасників змісту порядку денного.

Так, позивач вказує, що повідомлення про проведення річних зборів учасників Підприємства 26 червня 2020 року було складено 17 червня 2020 року, тобто менше ніж за 10 днів до дня проведення загальних зборів, як встановлено Статутом Підприємства.

Позивач стверджує, що внаслідок цього він не мав змоги належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Окрім цього, в Повідомленні про річні збори учасників приватного підприємства «Черевички-17» (далі - Повідомлення), зокрема, у переліку питань порядку денного не міститься питання про визначення кінцевого бенефіціарного власника.

Тобто фактично учасників не було повідомлено про розгляд та вирішення даного питання, що є порушенням прав учасників на обізнаність про порядок денний і питання, які є предметом розгляду загальних зборів.

2. Невідповідність рішень загальних зборів статуту та нормам законодавства.

Як зазначає позивач, протоколом загальних зборів затверджено п. 5 про внесення змін та доповнень до Статуту Підприємства, затвердження Статуту в новій редакції та уповноваження на підписання Статуту у новій редакції. Тобто, загальні збори вирішили внести зміни до Статуту Підприємства та уповноважити особу на підписання даного Статуту. Законність даного рішення, на думку позивача, викликає сумнів, оскільки Статут Підприємства, затверджений протоколом № 1 від 14.08.2015, який на той час регулював діяльність підприємства, не встановлював можливість загальних зборів уповноважувати особу на підпис Статуту.

Позивач вказує, що Статут Підприємства, затверджений протоколом від 26.06.2020, був підписаний незаконно уповноваженою особою ОСОБА_10 .

Позивач вважає, що у даній ситуації Статут у новій редакції повинні були підписувати учасники Підприємства, які залишилися після перерозподілу часток, а саме Позивач, Треті особи, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 .

На загальних зборах 26.06.2020 позивач та треті особи відмовлялися підписувати даний Статут, оскільки вони не мали достатньо часу для ознайомлення з його змістом та на їх погляд нова редакція Статуту погіршувала їх правове становище у приватному підприємстві. Проект Статуту був вручений менше ніж за один день, за письмовим запитом.

Зокрема, позивач вказує, що згідно п. 2.4 в новій редакції Статуту, при виході учасника з Підприємства йому виплачується вартість частини майна Підприємства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Тобто, нова редакція Статуту не містить положень про виплату частки у статутному капіталі підприємства натурою.

Також в Статут Підприємства внесені зміни в п. 8.6.5, згідно якого пропозиції учасника або учасників підприємства, які в сукупності володіють 30 або більше відсотками статутного капіталу Підприємства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного Загальних зборів Учасників Підприємства.

В той же час, згідно попередньої редакції Статуту для внесення пропозицій учасниками (учасником) було достатньо 10 відсотків від розміру статутного капіталу.

Враховуючи вказане позивач вважає, що Статут був одноособово змінений так, щоб учасники, які залишилися після перерозподілу часток в статутному капіталі Підприємства, втратили можливість будь-яким чином впливати на діяльність Підприємства.

Окрім цього, позивач звертає увагу, що в пункті порядку денного не міститься зазначення конкретних змін, які вносяться у Статут Підприємства, а пункт порядку денного викладено з формулюванням «Внести зміни та доповнення до Статуту Підприємства». Позивач вважає дану обставину суттєвим порушенням, оскільки це позбавило можливості учасників підприємства знати, які саме пункти Статуту змінюється і на яких положеннях Статуту буде далі функціонувати Підприємство.

Позивач зазначає, що вищевказані зміни до Статуту Підприємства були внесені з недотриманням порядку оповіщення учасників про проведення зборів, ознайомлення учасників з новою редакцією Статуту Підприємства, невідповідністю законам та редакції діючого Статуту, що є порушенням прав учасників. В зв`язку з цим позивач вважає, що рішення загальних зборів учасників Підприємства від 26.06.2020 та Статут в новій редакції повинні бути визнані недійсними.

Враховуючи викладене, позивач у позові просить суд:

- визнати недійсним рішення річних загальних зборів учасників (засновників) ПП "Черевички-17" від 26.06.2020, оформлене протоколом № 1 від 26.06.2020 річних зборів учасників (засновників) ПП "Черевички-17";

- визнати недійсним Статут ПП "Черевички-17" в редакції, затвердженій рішенням річних загальних зборів учасників (засновників) ПП "Черевички-17", оформленим протоколом № 1 від 26.06.2020;

- скасувати запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення змін до установчих документів юридичної особи, зміна складу або інформації про засновників вчинений приватним нотаріусом Карпець О.М. за № 15861050010001004 від 23.04.2000.

Відповідач у відзиві підтверджує те, що 26.06.2020 дійсно відбулися збори учасників ПП "Черевички-17". На зборах були присутні учасники Підприємства, які володіють 96,89% статутного капіталу Підприємства. В зв`язку з цим збори були визнані повноважними для прийняття рішень з усіх питань порядку денного.

Як зазначає відповідач, підготовка до проведення даних зборів була тривалою, оскільки вони стосувалися продажу (відчуження) часток в статутному капіталі, а відповідно до Статуту ПП «Черевички - 17», що діяв на той момент, необхідно було виконати умови п. 4.9 Статуту, котрим передбачено, що учасники підприємства мають переважне право на першочергове придбання частки, яку продає засновник.

Питання купівлі - продажу вирішується самостійно учасниками шляхом проведення переговорів, з додержанням норм та правил, що передбачені чинним законодавством України, для укладення цивільно-правових угод такого характеру.

Відповідач вказує, що норми Статуту Підприємства були виконані в повному обсязі, директор підприємства про кожну заяву повідомляла учасників, була дотримана вся процедура.

Відповідач зазначає, що вказані дії не оскаржуються позивачем по справі, але вони підтверджують той факт, що відбувалася довготривала підготовка до проведення загальних зборів, про що позивач знала. Окрім того, відповідач стверджує, що позивач була одним з співавторів редакції Статуту ПП «Черевички - 17» 2015 року, про що вона неодноразово наголошувала.

Щодо порушення порядку повідомлення учасників про час проведення зборів та повідомлення учасникам змісту порядку денного, про що зазначає позивач по справі, відповідач вказує наступне.

Позивач по справі не заперечує той факт, що повідомлення про проведення зборів нею було отримано та вона була присутня на зборах. Позивач являється працівником ПП «Черевички - 17» та отримала повідомлення про проведення зборів учасників на початку робочого дня 17.06.2020, а тому відповідач вважає, що позивач був повідомлений про проведення загальних зборів учасників вчасно.

З огляду на вказане, відповідач вважає, що в даному випадку права позивача по справі порушені не були.

В позовній заяві зазначено, що в повідомленні про річні збори приватного підприємства «Черевички - 17», зокрема у переліку питань порядку денного, не міститься питання про визначення кінцевого бенефіціарного власника.

З цього приводу відповідач пояснює наступне.

28.04.2020 набув чинності Закон України від 06 грудня 2019 року № 361- IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон), яким внесено зміни до низки нормативно-правових актів.

Законом внесено зміни до переліку юридичних осіб, відомості про кінцевих бенефіціарних власників яких повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі включено до цього переліку громадські об`єднання.

Відповідно до статті 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи - тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття ст. 171 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» не містить вимогу щодо подання з цього приводу рішення загальних зборів та не передбачає включення даного питання до порядку денного.

Відповідач вказує, що беручи до уваги, що в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ПП «Черевички - 17» значилися особи, інформація про яких була не актуальною, оскільки вони виходили зі складу учасників, підприємство зобов`язане було подати реєстратору відповідну інформацію. Розгляд даного питання не є компетенцією загальних зборів, оскільки це являється прямою вказівкою закону.

Включення даного питання до порядку денного, на думку відповідача, було лише з метою фіксації процесу, оскільки директор доповіла про норму законодавства, яку вона, як керівник підприємства, зобов`язана була виконати.

Окрім того, відповідач зазначає, що позивач не виявляла бажання бути кінцевим бенефіціарним власником.

На думку відповідача, щодо даного питання спір відсутній.

Щодо твердження позивача стосовно невідповідності рішень загальних зборів Статуту та нормам законодавства відповідач вказує наступне.

Згідно протоколу загальних зборів п. 5 порядку денного був наступний: про внесення змін та доповнень до Статуту Підприємства, затвердження Статуту в новій редакції та уповноваження на підписання Статуту в новій редакції.

Відповідач вказує, що твердження позивача стосовно того, що Статут Підприємства, затвердженого протоколом від 26.06.2020, був підписаний незаконно уповноваженою особою ОСОБА_10 не обґрунтовано жодною нормою законодавства.

Законодавство надало право учасникам уповноважувати відповідальну особу на підписання Статуту (пп. 9 п. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»). Окрім того, відповідач звертає увагу на те, що редакція Статуту 2015 року, співавтором якої є позивачка, також не підписана всіма учасниками підприємства.

Зокрема, як зазначено в позовній заяві та протоколі загальних зборів, позивач відмовилася від підписання Статуту, але в тексті позовної заяви стверджує, що повинна була підписати Статут, тобто суперечить сама собі.

Окрім того, як вбачається з тексту позовної заяви, позивач попередньо була ознайомлена з текстом Статуту та приймала активну участь в його обговоренні під час проведення загальних зборів, про що зазначено в протоколі. Зокрема, питання, котрі були підняті позивачем на загальних зборах, активно обговорювалися та відповідні зміни вносилися до проекту Статуту. Проект Статуту на загальних зборах оголошувався в цілому, а тому майже кожен пункт обговорювався.

Крім цього, відповідач не погоджується з твердженням позивача стосовно того, що в пункті порядку денного не містилося зазначення конкретних змін, які вносяться у Статут підприємства, а пункт порядку денного викладено з формулюванням «Внести зміни та доповнення до статуту підприємства». Зокрема, відповідач вказує, що пункт порядку денного був викладений в іншій формі, ніж в тій, що зазначено позивачем, «про внесення змін та доповнень до Статуту Підприємства, затвердження Статуту в новій редакції та уповноваження на підписання Статуту в новій редакції», про що свідчить і повідомлення про скликання загальних зборів, що додано до позовної заяви позивачем і сам текст протоколу загальних зборів. Крім цього, відповідач вказує, що текст Статуту був оголошений на загальних зборах в цілому, про що зазначено в протоколі та обговорювалися майже всі пункти, в результаті чого вносилися відповідні поправки за бажанням позивача. Також позивач сама зазначає, що проект Статуту їй був наданий до проведення загальних зборів.

Таким чином, відповідач вважає, що в даному випадку права позивача порушеними не були.

Також відповідач зазначає, що скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про внесення змін до установчих документів юридичної особи, зміна складу або інформації про засновників, вчиненого приватним нотаріусом за № 15861050010001004 від 02.07.2020, як і всі інші позовні вимоги в цілому, повернуть вибувших учасників Підприємства, які продали свої частки, до складу учасників, чого останні не бажають. В зв`язку з цим, буде порушено їх право на вихід з підприємства в установленому порядку, котре, зокрема передбачено і Статутом підприємства 2015 року.

Крім цього, відповідач звертає увагу на те, що позивач по суті оскаржує два питання порядку денного: про внесення змін та доповнень до Статуту Підприємства, затвердження Статуту в новій редакції та уповноваження на підписання Статуту в новій редакції» та про визначення кінцевого бенефіціарного власника. Проте позивач просить суд визнати недійсним всі рішення річних загальних зборів та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про внесення змін до установчих документів юридичної особи, зміну складу або інформації про засновників вчинений приватним нотаріусом за № 15861050010001004 від 02.07.2020 року, чим будуть порушені права інших учасників.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що права позивача порушені не були, оскільки вона була повідомлена про проведення загальних зборів, приймала в них активну участь, голосувала, заздалегідь була ознайомлена з проектом Статуту та була присутня при обговоренні його тексту. На даний час в неї наявний Статут нової редакції, який вона надала суду, в Статуті її частка залишилася незмінною, вона не позбавлена права голосу на загальних зборах, має право на отримання прибутку, брати участь в управлінні підприємством та інші права учасника відповідно до Статуту підприємства.

В зв`язку з цим, відповідач просить суд відмовити у позові повністю.

Третя особа-1 ОСОБА_2 у письмових поясненнях просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Зокрема, ОСОБА_2 вказує, що спірні рішення загальних зборів учасників Підприємства негативно вплинули на її законні права, як учасника Підприємства. Її також не було завчасно повідомлено про дату і час проведення загальних зборів, не вручено завчасно проект нового Статуту Підприємства.

Також ОСОБА_2 вказує, що проект Статуту за її письмовим запитом був вручений відповідачем їй та позивачу лише в одному екземплярі 25.06.2020 в кінці робочого дня. В зв`язку з цим вони не мали можливості проконсультуватися з даного питання зі спеціалістами і отримати кваліфіковану допомогу.

ОСОБА_2 зазначає, що її зауваження щодо проекту Статуту на зборах враховані не були, хоча в протоколі вказано, що «зауваження прийняті та внесені відповідні поправки до проекту статуту підприємства в новій редакції, з котрими погодилися всі Учасники (Засновники) Підприємства. Доповнень і зауважень не поступило», що є неправдою. ОСОБА_2 голосувала проти проекту статуту, так як не були враховані її зауваження, без урахування яких суттєво погіршувалося її становище як учасника в підприємстві.

Також третя особа-1 звертає увагу на те, що за нову редакцію Статуту із 5-ти осіб, які залишилися учасниками підприємства, тільки одна, а саме ОСОБА_10 , проголосувала за нову редакцію статуту (вона й запропонувала цю редакцію статуту). А за те, щоб уповноважити її підписати нову редакцію статуту проголосували тільки вона та учасники, які на цих же зборах згідно п. 2 порядку денного вийшли зі складу учасників підприємства. Тобто, за нову редакцію статуту, а отже і за погіршення умов учасників, які залишилися в підприємстві голосували вже колишні учасники підприємства.

Враховуючи вищевказане третя особа-1 просить суд задовольнити позов повністю.

Третя особа-2 у письмових поясненнях також просить суд задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на те, що її не було завчасно повідомлено про дату і час проведення загальних зборів, не вручено завчасно проект нового Статуту Підприємства та нова редакція Статуту порушує її права як учасника Підприємства.

Позивач у відповіді на відзив наполягає на тому, що її не було вчасно повідомлено про час та дату проведення загальних зборів учасників Підприємства. Повідомлення про проведення річних зборів учасників Підприємства 26.06.2020 було складено 17.06.2020, а отримано нею на два дні пізніше - 19.06.2020.

Також позивач вказує, що внаслідок затвердження нової редакції Статуту учасники Підприємства, що лишилися після перерозподілу часток в статутному капіталі Підприємства, втратили можливість будь-яким чином впливати на діяльність Підприємства. Це призвело до того, що відповідач відчужив об`єкт нерухомого майна, який був єдиним активом підприємства, а саме: нежитлове приміщення (магазин "Черевички" площею 329,29 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ). Дане відчуження відбулося за заниженою вартістю і відповідно розподіл дивідендів відбудеться у несправедливому розмірі між учасниками підприємства.

Крім цього, позивач зазначає, що йому стало відомо, що Підприємство готується до процесу ліквідації. Збори з цього приводу вже призначені.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив позивача наполягає на відмові у позові з посиланням на безпідставність доводів позивача.

Також до суду надійшли письмові пояснення колишніх учасників ПП "Черевички-17" ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , у яких вони заперечують проти задоволення позову, посилаючись на те, що задоволення позову матиме наслідком повернення їх до складу учасників Підприємства, чого вони не бажають. Зазначені особи вказують, що задоволення позову порушить їхні права на вихід з підприємства в установленому порядку.

При вирішенні спору суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд повинен з`ясувати чи порушене право або охоронюваний законом інтерес, за захистом якого звернулися до суду.

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (п. 3 ч. 1 ст. 20 цього кодексу).

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку (ч. 1 ст. 80 ЦК України).

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами (ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України, (далі - ГК України)).

Положення ч. 1 ст. 63 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об`єднання майна різних форм власності); спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб`єктами співробітництва.

В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи (ч. 1 ст. 113 ГК України).

Організаційні форми підприємств визначені у ч. 3 ст. 63 ГК України: залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Згідно з ч. 5 ст. 63 ГК України корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ГК України підприємство є юридичною особою, а отже на нього поширюються загальні положення про юридичну особу, закріплені в ЦК України.

ГК України поряд з положеннями, якими визначено правовий режим приватного підприємства (ст. 113), містить главу 9 "Господарські товариства", у ч. 1 ст. 79 ГК України зазначено, що порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюються законом.

Беручи до уваги правову природу спору, що розглядається, права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням положень, насамперед, Цивільного та Господарського кодексів України, які регулюють корпоративні відносини, а також інших відповідних нормативно-правових актів, зокрема, приписів Закону України «Про господарські товариства» ( у відповідній редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), які застосовуються за аналогією закону згідно ч. 1 ст. 8 ЦК України через відсутність безпосереднього нормативного врегулювання певних питань для приватних підприємств з декількома власниками (засновниками).

Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає рішення загальних зборів Підприємства щодо затвердження змін до Статуту таким, що не відповідає вимогам закону та статуту Підприємства.

Позовні вимоги пов`язані зі здійсненням позивачем корпоративних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Оскільки спір виник між учасником юридичної особи (членом Підприємства) та цією особою і пов`язаний із діяльністю й управлінням нею, такий спір виник із корпоративних відносин і належить до юрисдикції господарського суду (п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

В пункті 2.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначено, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (ст. ст. 59, 60 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 41, 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 10 ст. 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (ч. 6 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (ст. 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Судом встановлено, що на момент скликання та проведення річних зборів учасників ПП "Черевички-17" 26.06.2020 діяла редакція Статуту ПП "Черевички-17" від 2015 року, згідно п. 1.6 якої у своїй діяльності підприємство керується діючим законодавством України та цим Статутом.

Відповідно до п. 5.1 Статуту вищим органом управління та контролю Підприємства є збори учасників.

До виключної компетенції зборів учасників належить, крім іншого: внесення змін і доповнень до Статуту Підприємства, в т.ч. зміна статутного капіталу; узгодження порядку придбання та відчуження майна підприємства, затвердження рішень про продаж основних засобів, належних Підприємству; затвердження річних результатів роботи підприємства, звітів та висновків ревізора, встановлення строку і термінів виплати дивідендів; прийняття рішень про прийняття та вихід із членів учасників підприємства (п. 5.2 Статуту).

Згідно п. 5.3 Статуту збори учасників можуть бути річними і позачерговими. Позачергові збори скликаються в разі необхідності учасниками, які володіють 10 і більше відсотків статутного капіталу підприємства. Повідомлення засновників про збори може бути зроблено одним із способів: листом (простим) кур`єром, по телефону та в інший спосіб і бути зробленим не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів. Збори учасників є правомочними якщо зареєструвалося більше 60 відсотків статутного капіталу. Голосування на зборах відкрите. Кожен учасник голосує своєю часткою у відсотках. Рішення зборів по всім питанням вирішується простою більшістю голосів. Роботою зборів керує голова зборів і секретар. Після проведення зборів у триденний термін готується протокол, який передається директору підприємства. Всі рішення зборів засновників приймаються простою більшістю голосів. Учасник підприємства або його представник зобов`язаний приймати участь у зборах та виконувати рішення зборів.

Відповідно до п. 1.2 Статуту учасниками підприємства були 14 осіб, в тому числі позивач та треті особи.

Позивач стверджує, що її не було завчасно повідомлено про час та дату проведення зборів учасників, що не дало їй змоги належним чином підготуватися до зборів.

Згідно наявної в матеріалах справи копії повідомлення про річні збори учасників (засновників) ПП "Черевички-17", вказане повідомлення датоване 17.06.2020.

Відповідно до Повідомлення до порядку денного зборів учасників було включено наступні питання:

1. Про обрання голови та секретаря річних зборів Учасників.

2. Про розгляд заяв учасників (засновників) щодо продажу (відчуження) часток в статутному капіталі та виходу (виведенню) зі складу Учасників (засновників) Підприємства.

3. Про реалізацію переважного права Учасників на купівлю частки у статутному капіталі Підприємства та вихід із членів Учасників Підприємства.

4. Про розподіл та затвердження часток в статутному капіталі.

5. Про внесення змін та доповнень до Статуту Підприємства, затвердження Статуту в новій редакції та уповноваження на підписання Статуту у новій редакції.

6. Про подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Позивач стверджує, що вона отримала вказане Повідомлення 19.06.2020, проте доказів на підтвердження цього не надала. Відповідач у свою чергу вказує, що Повідомлення про збори учасників було вручено позивачу вранці 17.06.2020. На підтвердження цього відповідачем надано копію Повідомлення про проведення річних зборів учасників 26.06.2020, на звороті якого міститься відмітка позивача про отримання 17.06.2020 з її особистим підписом. Враховуючи те, що п. 5.3 Статуту встановлено способи повідомлення засновників про збори одним із способів: листом (простим) кур`єром, по телефону та в інший спосіб, - суд вважає датою отримання позивачем Повідомлення саме 17.06.2020. Разом з тим, оскільки збори учасників відбулися 26.06.2020, то Повідомлення було вручено позивачу за 9 днів до проведення зборів, що є порушенням п. 5.3 Статуту Підприємства.

Проте, вказане порушення відповідача не мало наслідком неявку позивача на збори учасників. Згідно протоколу зборів учасників від 26.06.2020 позивач була присутня на зборах та голосувала за всіма питаннями порядку денного.

З обставин справи вбачається, що у даному випадку при проведенні загальних зборів Підприємства 26.06.2020 кворум дотриманий, так як присутні на засіданні учасники підприємства володіли часткою в статутному капіталі в розмірі 96,89%. Дана обставина не заперечується сторонами.

У Повідомленні учасникам підприємства було вказано, що в разі виникнення будь-яких питань, зауважень, доповнень, пропозицій, ознайомлень, вони можуть звернутися до 25.06.2020.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивачем до керівництва відповідача щодо наявності у неї питань, зауважень, доповнень чи пропозицій щодо порядку денного.

На посилання позивача щодо порушення порядку скликання загальних зборів учасників Підприємства суд зазначає, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", ст. 35 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Вказана правова позиція викладена у п. 2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин».

Судом встановлено, що позивач хоча і з незначним запізненням, але була повідомлена про проведення зборів учасників Підприємства та взяла участь у цих зборах, тобто реалізувала своє право як учасника Підприємства. При цьому, матеріали справи не містять доказів наявності заперечень позивача проти проекту Статуту підприємства, затвердженого на спірних зборах під час голосування, чи пропозицій щодо зміни порядку денного зборів, оголошення перерви тощо.

Оскільки позивач приймала участь у зборах та голосувала за всіма пунктами порядку денного, суд не вбачає підстав визнавати недійсним рішення загальних зборів учасників Підприємства саме через порушення порядку скликання загальних зборів учасників.

Щодо посилання позивача та третьої особи-1 на те, що вони звернулися до відповідача з проханням надати їм текст нової редакції Статуту підприємства і Статут було їм надано лише 25.06.2020, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання позивачем та/чи третьою особою-1 проекту Статуту саме 25.06.2020.

Як стверджує позивач, вона брала участь у обговоренні проекту Статуту, пропонувала внести до нього певні зміни, які не були враховані. Вказане свідчить про те, що позивач була ознайомлена із текстом Статуту.

Разом з тим, суд зазначає, що однією з особливостей корпоративних прав є те, що права учасника, які визначені у законі як корпоративні, здійснюються на пропорційних засадах, тобто з урахуванням розміру частки учасника у статутному капіталі товариства/підприємства. Це правило також імплементоване у пункті 5.3 Статуту (кожен учасник голосує своєю часткою у відсотках; рішення зборів по всім питанням вирішується простою більшістю голосів). За затвердження нової редакції Статуту проголосували учасники Підприємства, які мають частку 78,08% статутного капіталу Підприємства. Тобто навіть у випадку наявності у позивача додаткових зауважень до нової редакції Статуту, розмір її частки в статутному капіталі Підприємства (9,42% - не змінився) навіть у поєднанні із розмірами часток третіх осіб (1,64% та 9,39 %) в будь-якому випадку не дав би змоги під час голосування внести свої зміни до редакції Статуту.

Щодо посилання позивачем у позові на прийняття загальними зборами Підприємства рішення з питання щодо визначення кінцевого бенефіціарного власника, яке не було включено до порядку денного загальних зборів, суд зазначає, що прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (Підприємства) дійсно є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів (ч. 10 ст. 42 Закону України "Про акціонерні товариства"). Проте, згідно зі ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Отже, право на звернення до суду щодо оскарження рішення належить акціонеру (учаснику), права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд відмовляє в задоволенні позову.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.03.2021 у справі № 912/969/19.

Суд вважає, що допущене відповідачем порушення, яке полягає у прийнятті загальними зборами Підприємства рішення з питання щодо визначення кінцевого бенефіціарного власника, яке не було включено до порядку денного загальних зборів, жодним чином не порушує законні права позивача, як учасника Підприємства.

Зокрема, суд погоджується із твердженням відповідача стосовно того, що розгляд даного питання не є компетенцією загальних зборів, оскільки це являється прямою вказівкою закону.

Так, відповідно до ч. 22 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», юридичні особи зобов`язані підтримувати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни. Якщо зміни у структурі власності та інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи відсутні, юридичні особи зобов`язані повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін при проведенні державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подаються такі документи, зокрема, примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник юридична особа - про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою.

Тобто, наявність рішення загальних зборів учасників товариства (Підприємства) щодо визначення кінцевого бенефіціарного власника не є обов`язковою вимогою для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру.

Позивачем не доведено факт порушення його законних прав, як учасника Підприємства при прийнятті загальними зборами Підприємства рішення з питання щодо визначення кінцевого бенефіціарного власника, яке не було включено до порядку денного загальних зборів.

Також позивач стверджує, що порушення його прав як учасника товариства полягало в тому, що згідно затвердженої загальними зборами учасників нової редакції Статуту учасники Підприємства, що лишилися після перерозподілу часток у статутному капіталі Підприємства, втратили можливість будь-яким чином впливати на діяльність Підприємства. Зокрема, позивач посилається на п. 8.6.5 Статуту в редакції 2020 року, згідно якого пропозиції Учасника або Учасників Підприємства, які в сукупності володіють 30 або більше відсотками статутного капіталу Підприємства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного Загальних зборів Учасників Підприємства, в той час як у попередній редакції Статуту для цього було достатньо лише 10%.

На вказане обґрунтування суд зазначає, що частка позивача у статутному капіталі Підприємства складає 9,42%, вона не змінювалась та її в будь-якому разі не вистачає для внесення пропозицій до порядку денного загальних зборів учасників. До того ж, прийняття рішення щодо збільшення цього процентного відношення є компетенцією загальних зборів та не порушує вимоги чинного законодавства.

Крім цього, в результаті придбання ОСОБА_10 часток інших учасників Підприємства, її частка стала становити 78,08% статутного капіталу Підприємства. Розміру вказаної частки достатньо для прийняття будь-яких рішень щодо діяльності Підприємства навіть за попередньою редакцією Статуту. При цьому, суд зазначає, що згідно наявних в матеріалах справи доказів не вбачається наміру позивача викупити частки учасників Підприємства, які побажали їх реалізувати, задля збільшення розміру своєї частки в Підприємстві, яка дала б можливість впливати на діяльність Підприємства. Таким чином, суд не вважає, що вказані зміни до Статуту призвели по порушення прав позивача як учасника Підприємства.

Також позивач вказує, що згідно п. 2.4 в новій редакції Статуту, при виході учасника з Підприємства йому виплачується вартість частини майна Підприємства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Тобто, нова редакція Статуту не містить положень про виплату частки у статутному капіталі підприємства натурою. Разом з тим, суд зазначає, що позивачем у позові не вказується, що нею при створенні Підприємства було зроблено майновий внесок "натурою", відповідні докази в матеріалах справи відсутні.

Щодо посилання позивачем на те, що відповідач відчужив об`єкт нерухомого майна, який був єдиним активом Підприємства, суд зазначає, що оскарження відчуження відповідачем об`єкту нерухомості не є предметом спору по даній справі, тому судом вказане посилання позивача не приймається до уваги.

Щодо твердження позивача стосовно незаконності рішення загальних зборів щодо надання повноважень на підписання нової редакції Статуту Петренко В.М., суд зазначає, що згідно протоколу річних зборів учасників Підприємства № 1 від 26.06.2020 (питання № 5 порядку денного) секретарем зборів було запропоновано підписати Статут учасникам Підприємства ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Петренко В.М., проте ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовилися від підписання Статуту. У зв`язку із цим, більшістю голосів було вирішено уповноважити на підписання Статуту саме Петренко В.М.

Відповідно до пп. 9 п. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам: установчий документ юридичної особи (крім державного органу, органу місцевого самоврядування, юридичної особи, яка створена та діє на підставі модельного статуту) викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі юридичної особи, викладеному у письмовій формі (крім юридичної особи, створеної на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування) нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Тобто, Статут може бути підписано уповноваженою на це засновниками (учасниками) особою. Крім цього, як вірно зазначає відповідач, редакція Статуту 2015 року теж не була підписана всіма учасниками підприємства.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для визнання недійсним рішення річних загальних зборів учасників (засновників) ПП "Черевички-17" від 26.06.2020, оформленого протоколом № 1 від 26.06.2020 річних зборів учасників (засновників) ПП "Черевички-17". Позивачем не доведено яким чином прийняте загальними зборами рішення порушує його права та яким чином позивач зможе їх поновити. Захист прав має бути ефективним (ч. 1 ст. 2 ГПК України).

Фактично позивач просить визнати недійсним рішення в цілому, прийняте по всім питанням порядку денного.

При прийнятті рішення судом враховується баланс інтересів учасників спору, адже визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (засновників) ПП "Черевички-17" від 26.06.2020, оформлених протоколом № 1 від 26.06.2020 річних зборів учасників (засновників) ПП "Черевички-17" практично призведе до ануляції затвердженої зборами процедури реалізації учасниками Підприємства своїх часток на користь іншого учасника Підприємства (Петренко В.М.). Колишні учасники Підприємства, які реалізували свої частки, у разі задоволення позову повинні бути поновлені у статусі учасників Підприємства. Проте, за наявними у справі поясненнями колишні учасники Підприємства не бажають ними бути, а отже подальше функціонування загальних зборів учасників у попередньому складі є неможливим, що може призвести до зупинки роботи Підприємства.

Судом врахована правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.04.2018 по справі № 922/1671/16.

Крім цього, позивачем заявлена позовна вимога про визнання недійсним Статуту ПП "Черевички-17" в редакції, затвердженій рішенням річних загальних зборів учасників (засновників) ПП "Черевички-17", оформленим протоколом № 1 від 26.06.2020.

Підставою для визнання недійсним Статуту в редакції 2020 року позивач вказує те, що зміни до Статуту були внесені з недотриманням порядку оповіщення учасників про проведення зборів, ознайомлення учасників з новою редакцією Статуту Підприємства та невідповідністю законам та редакції діючого Статуту.

Вище судом встановлено, що недоліки в порядку оповіщення позивача про проведення зборів не призвели до порушення прав Позивача як учасника Підприємства. Також позивачем не доведено факт несвоєчасного надання відповідачем можливості для ознайомлення з новою редакцією Статуту. Невідповідність нової редакції Статуту чинному законодавству позивачем не обґрунтована та не доведена.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо визнання недійсним Статуту ПП "Черевички-17" в редакції, затвердженій рішенням річних загальних зборів учасників (засновників) ПП "Черевички-17", оформленим протоколом № 1 від 26.06.2020, є необґрунтованою, а отже задоволенню не підлягає.

Щодо вимог позивача про скасування запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення змін до установчих документів юридичної особи, зміна складу або інформації про засновників вчинений приватним нотаріусом Карпець О.М. за № 15861050010001004 від 23.04.2000, суд зазначає, що вказані вимоги є похідними від вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Підприємства та Статуту Підприємства в редакції 2020 року, а отже у зв`язку із відмовою судом в задоволенні вказаних позовних вимог, вимога позивача про скасування запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань також задоволенню не підлягає.

Враховуючи приписи ст.ст. 123, 129 ГПК України, судовий збір покладається судом на позивача та не підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 09.04.2021.

Суддя О.С. Семчук