Ухвала суду № 96207132, 06.04.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

"06" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/403/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Мукієнко Д.С.

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача 1: адвокат Савицька О.М. - ордер,

від відповідача 2: адвокат Гусаров О.Л. - ордер,

розглянувши клопотання Фізичної особи-підприємця Кошель Оксани Анатоліївни про скасування заходів забезпечення позову (вх. № 2-420/21 від 01.04.2021р.), вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2021р. по справі №916/403/21, -

за позовом: Зозулі Юрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

до відповідачів: 1) Фізичної особи-підприємця Кошель Оксани Анатоліївни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Санафарм» (просп. Гагаріна, № 16, корп.1, кв. 26, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 32224953)

про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості та виселення

ВСТАНОВИВ:

Зозуля Юрій Миколайович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Кошель Оксани Анатоліївни та Товариства з обмеженою відповідальністю «Санафарм», в якому просить суд:

- розірвати договір оренди нежилого приміщення № 01/12-18 від 01.12.2018р., що укладений між ФОП Зозулею Юрієм Миколайовичем та ФОП Кошель Оксаною Анатоліївною про оренду приміщення загальною площею 76,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, № 58Г , приміщення 8;

- стягнути з ФОП Кошель Оксани Миколаївни на користь Зозулі Юрія Миколайовича заборгованість по орендній платі в розмірі 950 666,50 грн., що включає заборгованість зі сплати оренди у розмірі 616 000,00 грн., 42 392,74 інфляційного збільшення, 258 300,94 пені та 33972,82 грн. 3% річних.

- виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Санафарм» з нежитлового приміщення № 8, загальною площею 76,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, № 58Г , протягом 5 днів з моменту набрання рішенням законної сили.

22.02.2021 року ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№ 420/21) до розгляду та відкрито провадження у справі №916/403/21, постановлено справу № 916/403/21 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "16" березня 2021 р. об 11:40 год.

16.03.2021 року Зозулею Юрієм Миколайовичем в судовому засіданні було подано заяву про забезпечення позову, згідно якої заявник просив суд заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Санафарм» та будь-яким іншим особам користуватися нежитловим приміщенням №8 по вул. Ізмаїльська, 58г, м. Білгород-Дністровський, Одеська область та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Санафарм» та бідь-яких інших осіб звільнити нежитлове приміщення № 8 по вул. Ізмаїльська, 58г, м. Білгород- Дністровський, Одеська область . Також, заявник просив накласти арешт на рахунки ФОП Кошель Оксани Анатоліївни в межах суми 616 000,00 грн., що є сумою заборгованості по Договору оренди №01/12-18 від 01.12.2018р.

16.03.2021р. ухвалою Господарського суду Одеської області заяву Зозулі Юрія Миколайовича про забезпечення позову від 15.03.2021р. у справі № 916/403/21 задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти Фізичної особи-підприємця Кошель Оксани Анатоліївни в межах суми заборгованості у розмірі 616 000 грн. 00 коп., що належать Фізичній особі-підприємцю Кошель Оксані Анатоліївні і знаходяться (обліковуються) на її банківських рахунках. В решті вимог заяви про забезпечення позову від 15.03.2021р. - відмовлено.

01.04.2021р. до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання Фізичної особи-підприємця Кошель Оксани Анатоліївни (вх. №2-420/21 від 01.04.2021р.) про скасування заходів забезпечення позову, в якому просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті судом 16 березня 2021 року у вигляді арешту на грошові кошти фізичної особи-підприємця Кошель Оксани Анатоліївни в межах заборгованості у розмірі 616 000,00грн., що належать їй та знаходяться (обліковуються) на її банківських рахунках.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2021р. призначено клопотання Фізичної особи-підприємця Кошель Оксани Анатоліївни (вх. №2-420/21 від 01.04.2021р.) про скасування заходів забезпечення позову по справі №916/403/21 до розгляду у судовому засіданні на 06.04.2021р. о 15:20 год.

В судове засідання 06.04.2021 для розгляду клопотання ФОП Кошель О.А. з`явились представники заявника та ТОВ «Санафарм», які підтримали зазначене клопотання, просили суд скасувати вжиті ухвалою господарського суду від 16.03.2021р у справі № 916/403/21 заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ФОП Кошель О.А. в межах заявленої у позовній заяві суми.

Позивач та його повноважний представник в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини не явки суду не повідомили.

Відтак, нез`явлення сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання ФОП Кошель Оксани Анатоліївни (вх. №2-420/21 від 01.04.2021р.) про скасування заходів забезпечення позову, враховуючи обмежений строк розгляду вищезазначеного клопотання в порядку ч.2 ст.145 ГПК України та те, що явка судом обв`язкою не визнавалась.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання про скасування заходів забезпечення заявник звертає увагу суду зазначивши про те, що, надавши до суду клопотання про забезпечення позову, позивач не надав жодного доказу вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, більш того, він свідомо приховав від суду інформацію про існування низки судових спорів, в яких він виступає відповідачем - про спонукання Зозулі Юрія Миколайовича до належного виконання умов договору оренди від 01.12.2018р., які на час подання позову та клопотання про забезпечення позову вже перебували у провадженні судів.

Крім того, відповідач-1 зазначає, що позивачем приховані факти щодо того, що він не був власником об`єкту оренди у період, за який просить здійснити стягнення орендної плати, а ФОП Кошель О.А. всіма належними від неї способами здійснювала заходи щодо сплати орендної плати за період, коли позивач виступав власником орендованого майна, і за який він просить суд здійснити стягнення.

Додатково, відповідач, ФОП Кошель О.А., стверджує, що має зареєстроване постійне місце проживання в Україні, має сталі соціальні зв`язки, здійснює законну господарську діяльність та підстав вважати, що вона може ухилятися від виконання рішення суду не має.

Разом з тим, на переконання заявника, дії позивача свідчать про штучний характер спору, який виник лише через непереборне бажання позивача достроково розірвати договір оренди №01/12-18 від 01.12.2018 року, та про відсутність будь-яких недобросовісних дій з боку відповідача ФОП Кошель О.А.

Приймаючи до уваги те, що вказані обставини судом при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову не могли бути враховані, а сторони не позбавлені права звернутися до суду з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів, відповідач-1 вважає, що є необхідність скасувати арешт накладений на належні ФОП Кошель О.А. кошти за її клопотанням.

Оцінивши наведені заявником обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання Фізичної особи-підприємця Кошель Оксани Анатоліївни про скасування заходів забезпечення позову відсутні, з огляду на наступне.

Завданням господарського судочинства, згідно з ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За приписами ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Тобто положення вказаної статті пов`язують вжиття заходу забезпечення з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів даної справи, спір між сторонами у справі стосується, зокрема, виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати орендної плати за відповідним договором. Отже, виконання судового рішення у випадку задоволення позову безпосередньо пов`язано із наявністю у боржника коштів у відповідній сумі.

Застосування ухвалою суду від 16.03.2021р. заходу забезпечення позову безпосередньо пов`язано із предметом позову і необхідність застосування такого заходу підтверджено належними і допустимими доказами, наявними у матеріалах справи, на підставі яких суд дійшов відповідних висновків. Варто наголосити, що суд уже давав оцінку щодо пов`язаності заходу забезпечення позову з предметом спору, наявності обставин, які свідчать про реальну можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову.

Приймаючи рішення про забезпечення позову господарський суд взяв до уваги, що предметом позовних вимог є стягнення значної суми коштів (616 000 грн.) і у разі задоволення позовних вимог рішення суду повинно бути виконаним, з огляду на положення пункту 1 статті 6 §1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, якою гарантується кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

Передбачене ст.145 ГПК України право суду скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи залежить виключно від встановлення судом після вжиття заходів забезпечення позову обставин, які свідчать про відсутність обґрунтованих підстав вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Скасування заходів забезпечення позову у відповідності до ст.145 Господарського процесуального кодексу України може мати місце коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 15.08.2019 у справі №15/155-б.

З огляду на те, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Проте, обставини, якими ФОП Кошель О.А. обґрунтовано клопотання, не є новими та не вказують на нівелювання підстав для забезпечення позову, які було наведено в ухвалі суду від 16.03.2021р.

Натомість, у поданому клопотанні заявник посилається на необґрунтованість заяви про забезпечення позову, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, порушення принципу рівності прав учасників та зазначає, що обрані заходи забезпечення позову були передчасними.

Звертаючись з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 16.03.2021р., заявником не надано суду доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів істотно змінились обставини, що спричинили їх застосування.

Належних доказів того, що вжиті судом заходи забезпечення позову якимось чином перешкоджають здійсненню відповідачем своєї господарської діяльності, зокрема, щодо виплати заробітної плати найманим працівникам, сплати податків, зборів та обов`язкових платежів до бюджетів різних рівнів, тощо, матеріали справи не містять.

При цьому, на думку суду, у разі добропорядності відповідача-1, обраний господарським судом захід не створить незручностей для власника грошових коштів в межах заявлених позовних вимог, а лише забезпечить фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №5023/5386/12.

Щодо незгоди відповідача-1 із ухвалою від 16.03.2021р. про вжиття заходу забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст.129 Конституції України).

На це вказується, зокрема, і у п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.04 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах (п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003).

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України» від 19.02.2009, «Пономарьов проти України» від 03.04.2008).

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд виходив із обґрунтованості доводів заявника в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача-1, в межах заявленої у позовній заяві суми, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності, з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Крім того, судом було прийнято до уваги те, що: наявність обставин, якими сторона посилається на підставу своїх вимог і заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними…, а питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України); заходи забезпечення позову, вжиті судом, відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини.

Нормами чинного законодавства визначено засади та окремі механізми реалізації прав всіх учасників судового процесу, в тому числі, забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, що реалізовано Фізичною особою-підприємцем Кошель Оксаною Анатоліївною у передбаченому чинним господарським процесуальним законодавством порядку, у разі непогодження з процесуальним рішенням суду, шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Отже, посилання заявника на безпідставність та необґрунтованість вжитого ухвалою суду від 16.03.2021р. заходу забезпечення позову може бути предметом розгляду та оцінки під час апеляційного оскарження судового рішення, але не місцевим господарським судом під час вирішення питання про скасування заходу забезпечення позову у порядку ст.145 Господарського процесуального кодексу України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Суд зазначає, що заходи вжиті ухвалою від 16.03.2021р. щодо забезпечення позову - вжиті лише в межах позовних вимог, та є гарантією в майбутньому для виконання рішення суду, в разі його винесення на користь позивача.

Розглянувши клопотання, суд зазначає, що відповідачем-1 не надано належних доказів, які в свою чергу підтверджували б гарантоване виконання судового рішення в майбутньому, не надано доказів суттєвого перешкоджання її діяльності заходами забезпечення позову.

Оскільки обґрунтовуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову заявник посилається на обставини, які не вказують на те, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала, або на те, що змінились обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або на те, що забезпечення позову перешкоджатиме належному виконанню судового рішення, а застосований захід забезпечення позову спрямований на збереження грошових коштів відповідача-1 до вирішення спору по суті та забезпечує збалансованість інтересів сторін, тому суд не вбачає законних підстав для задоволення клопотання ФОП Кошель О.А. про скасування заходу забезпечення позову, вжитого судом у даній справі.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 141, 142, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Кошель Оксани Анатоліївни про скасування заходів забезпечення позову (вх. № 2-420/21 від 01.04.2021р.), вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2021р. по справі №916/403/21 - відмовити.

Ухвала набрала законної сили 06.04.2021р. та підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 12.04.2021р.

Суддя О.В. Цісельський