Рішення № 96207126, 31.03.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року Справа № 915/127/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,

за участю представника позивача - Опанюка Д.Г.,

представника відповідача - Сорокопуд І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, ЄДРПОУ 38727770) в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) ( 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, ЄДРПОУ 38728444)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (юридична адреса: 54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 1, ЄДРПОУ 14291113)

про: стягнення коштів в сумі 22 288,24 грн.

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 476/18-01-02/Вих/18 від 04.02.2020 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" суми основного боргу в розмірі 16 899,14 грн., втрат від інфляції в сумі 4 020,96 грн. та 3% річних в сумі 1 368,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Постановою КМУ № 405 від 03.06.2013 визначено, що „Забезпечення проведення криголамних робіт" є спеціалізованими послугами, що надаються у морських портах та які підлягають державному регулюванню. Наказом Міністерства інфраструктури України № 1059 від 26.12.2013, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.01.2014 за №72/24849 та набув чинності з дня його офіційного опублікування в газеті „Урядовий кур`єр" 25.01.2014, затверджені „Тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт". Нарахування плати за послуги здійснюється протягом періоду оголошеної льодової кампанії для забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту, що визначено у абзаці 2 пункту 1.4, абзаці 2 пункту 2.1 Тарифів. Нарахування плати за послуги здійснюється за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту, що визначено у абзаці другому пункту 2.1 Тарифів. Податок на додану вартість нараховується та сплачується відповідно до вимог Податкового кодексу України, що визначено у пункті 1.7 Тарифів.

Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту від 05.01.2017 № 01-А/2017 оголошений початок льодової кампанії з 00:00 06.01.2017.

Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту від 03.03.2017 № 03-А/2017 оголошено завершення льодової кампанії з 00:00 04.03.2017.

Протягом періоду оголошеної льодової компанії ДП „АМПУ" в особі Миколаївської філії ДП „АМПУ" (адміністрація Миколаївського морського порту) забезпечило безпечні умови для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден ТОВ СП „Нібулон" в межах акваторії морського порту Миколаїв. Вартість послуг за кожний вхід судна ТОВ СП „Нібулон" в межі акваторії морського порту для вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді порту склала 16 899,14 грн. з ПДВ, яка включена Адміністрацією до акту наданих послуг та до рахунку від 14.02.2017 № 09341512, складовою частиною (додатками) якого є відомості -розрахунки по кожному суднозаходу. Акт наданих послуг та рахунок від 14.02.2017 з додатками відповідач отримав факсом та особисто представником ТОВ СП «Нібулон». Зазначає, що ТОВ СП «Нібулон» вартість послуг до цього часу не оплатило, акт наданих послуг не підписало. Відповідач повернув акт наданих послуг та рахунок від 14.02.2017 з додатками листом від 27.02.2017, в якому зазначив, що послуги не замовляв та не отримував.

Вказує, що заборгованість у сумі 16 899,14 грн. залишається несплаченою.

У зв`язку з простроченням сплати послуг з забезпечення криголамних робіт позивачем було нараховано 1368,14 грн. 3% річних та 4020,96 втрат від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України, постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року № 405, наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 № 1059 "Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.01.2014 року за № 72/24849, ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/127/20 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.

11.02.2020 головуючим суддею Адаховською В.С. подано заяву про самовідвід.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.02.2020 визнано заяву головуючого судді Адаховської В.С. про самовідвід обгрунтованою та заяву задоволено.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 9 від 12.02.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 915/127/20, підставою призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 915/127/20 є ухвала суду від 11.02.2020 про самовідвід головуючого судді Адаховської В.С., за результатами повторного автоматизованого розподілу здійсненого відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на виконання підпункту абзацу а) підпункту 3.6.1 пункту 3.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області - справу № 915/127/20 призначено головуючому судді Семенчук Н.О.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначене на 17 березня 2020 року о 10 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2020 внесено виправлення в третій пункт резолютивної частини ухвали суду від 17.02.2020, а саме вірним часом судового засідання вважати - 10 год. 30 хв.

05.03.2020 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив (а.с.100-109, т.1), в якому він заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає наступне.

По-перше, предметом позовних вимог є оплата «господарських послуг» на які встановлені державні регульовані ціни.

Законом України «Про морські порти України» від 17.05.2012 регулюються відносини у сфері портової діяльності, зокрема, даний Закон встановлює основи державного регулювання діяльності в морських портах, порядок будівництва, відкриття, розширення та закриття морських портів в Україні, порядок провадження на їх території господарської діяльності, у тому числі надання послуг, визначає правовий режим об`єктів портової інфраструктури. Відповідно п. 4 ч. 1 ст.4 Закону України «Про морські порти України» функціонування та розвиток морських портів здійснюються за принципами розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності.

Господарська діяльність у морському порту врегульована розділом IV Закону України «Про морські порти України». Відповідно ст. 19 даного розділу у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством. Відповідно ч. 2 ст.21 Закону України «Про морські порти України» перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України. Кабінетом Міністрів України постановою №405 від 03.06.2013 «Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню» до Переліку спеціалізованих послуг, що надається у морських портах суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню віднесено - забезпечення проведення криголамних робіт. З аналізу наведених вище нормативно-правових актів вбачається, що «забезпечення проведення криголамних робіт» відноситься до спеціалізованих послуг, які в свою чергу є господарською (комерційною) діяльністю та згідно чинного законодавства ця послуга надається за державними регульованими цінами (тарифами). Факт встановлення за послугу державної регульованої ціни, а не договірної ціни не змінює їх правову природу. Сам факт встановлення за послугу державної регульованої ціни не є достатньою правовою підставою для стягнення коштів без факту реальності надання послуги. Згідно з чинним цивільним і господарським законодавством України, у тому числі приписами гл.61, 63 ЦК України, зокрема ст.901 ЦК України зобов`язання по оплаті робіт/послуг виникає за умови, якщо такі роботи і послуги реально надавались (виконувались).

По-друге, зазначає, що позивач безпідставно вважає що зобов`язання відповідача сплатити «тариф» (державна регульована ціна) виникає лише з факту перебування судна в акваторію порту (фактично ототожнюючи з податками) без факту виконання ним «послуг з забезпечення проведення криголамних робіт». За саме лише безпечне проходження судна в акваторії порту оплачується корабельним збором (наказ Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316). Саме дії позивача у вигляді проведення криголамних робіт - є передумовою послуги - «Забезпечення проведення криголамних робіт», які мають споживатись в період льодової компанії. Оскільки саме своєчасне, системне та в достатньому обсязі проведення колки криги (криголамних робіт) призводить до наявного результату, який споживає контрагент. Проведення колки криги не входить до обсягу послуг, які сплачуються в складі корабельного збору і саме факт їх проведення відшкодовується за рахунок іншого платежу. Факт здійснення «проведення криголамних робіт зі сторони порту» є обов`язковою передумовою і підставою виникнення спірного зобов`язання (для невизначеного кола осіб які будуть заходити в акваторії під час оголошення льодової кампанії).

По-третє, вказує, що заходи з безпеки мореплавства, які вживались капітаном порту під час льодової компанії і перелічені позивачем, не можуть бути прийняті як докази з надання «Послуг з забезпечення проведення криголамних робіт».

По-четверте, звертає увагу на те, що в січні-березні 2017 морський порт Миколаїв не проводив криголамні роботи в акваторії порту (ні під час руху цих суден, ні заздалегідь, оскільки взагалі не проводив криголамних робіт взимку 2017 року), у зв`язку з чим відсутні підстави для вимог по оплаті відповідачем послуг із забезпечення проведення криголамних робіт, оскільки відсутній факт проведення таких робіт. Відсутність вказаних доказів виключає можливість стягнення плати за надання відповідних послуг, у зв`язку з недоведеністю їх здійснення. Крім того, зазначає, що відсутні докази, які свідчили б про фактичне виконання позивачем відповідних криголамних робіт в 2017 році (із зазначенням часу та конкретного місця, обсягу та порядку проведення криголамних робіт). З урахуванням викладеного, вважає, що у відповідача зобов`язання щодо оплати послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, не виникли у зв`язку з фактичним нездійсненням взимку 2016-2017 року криголамних робіт на зовнішньому рейді морського порту Миколаїв. Крім того, відповідно до висновку Одеського апеляційного господарського суду по справі № 916/2887/13, викладеного в постанові від 17.12.2013 (номер в реєстрі 36093056 ) «обов`язковість використання буксиру» в даному конкретному випадку (тобто, як передбачено правилами) не є безумовним підтвердженням факту реального використання буксиру при вказаному швартуванні. Згідно з чинним цивільним і господарським законодавством України, у т. ч. приписами гл. гл. 61 і 63 ЦК України, зокрема ст. 901 цього кодексу, зобов`язання по оплаті робіт/ послуг виникають у отримувача робіт/послуг лише за умови, якщо такі роботи і послуги реально надавались (виконувались)». Сам факт проходження буксирів не є доказом належного надання послуги з боку позивача, оскільки буксири зазначені в даному позові мають 4 льодовий клас.

По-п`яте, зазначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій є правовою підставою для бухгалтерського обліку таких операцій. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у розумінні ст.74-79 ГПК України, які б підтверджували те, що відповідач замовляв та споживав послугу, відсутні також докази надання заявок відповідачем саме на проведення криголамних робіт.

При цьому, рахунок за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а він носить лише інформаційний характер, більше того рахунок складений в односторонньому порядку. Відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів реальності господарської операції є безумовним фактом не підтвердження позовних вимог. Відповідачем послуги із забезпечення проведення криголамних робіт в ділянках водного простору Зовнішнього рейду - не замовлялись, відповідні заявки на замовлення таких послуг відповідачем не складались та позивачу не направлялись, відповідач такими послугами не користувався, позивач зазначених послуг відповідачу не надавав, приймально-здавальних актів та підтверджуючих документів щодо їх здійснення (проведення криголамних робіт) відповідачу не направляв; відповідач будь-яких приймально-здавальних актів щодо вказаних послуг не підписував. Відповідно змісту рахунку №09341512 від 14.02.2017 позивач його виставив на підставі листа ТОВ СП «НІБУЛОН» №150/3-16/200 від 06.01.2016, однак фактичний зміст листа жодним чином не стосується спірної послуги, що підтверджує безпідставність виставлення рахунків. Даним листом ТОВ СП «НІБУЛОН» не здійснювало замовлення спірних послуг зазначених в позові, а просило направляти на його адресу рахунки по портовим зборам, які не є тотожними з даною послугою і регулюються зовсім іншими нормативно-правовими актами.

Зазначає, що у зв`язку з тим, що позивачем здійснено нарахування суми основного зобов`язання з порушенням вимог цивільного законодавства України, то за відсутності заборгованості відповідача з основного зобов`язання позивач не вправі здійснювати нарахування, передбачені ст. 625 ЦК України. Претензія направлена позивачем була залишена без розгляду внаслідок відсутності додатків і документів вказаних в претензії про що було повідомлено позивачу.

Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

13.03.2020 до Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла відповідь на відзив № 852/18-01-02/Вих/18 від 12.03.2020 ( а.с.1-23 т.2), в якій позивач зазначає, що доводи відповідача не відповідають обставинам справи та не спростовують позовних вимог, з огляду на наступне.

Вказує, що відповідач у відзиві помилково вважає, що нормативний акт не передбачає підстав виникнення зобов`язань зі сплати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт. Тарифами встановлена не лише ціна послуги, але й підстави її нарахування. Оскільки спірна послуга підлягає державному регулюванню, то саме акти цивільного законодавства визначають зобов`язання сторін; оскільки глави 61,63 ЦК України, ст. 901 ЦК України застосовується виключно до зобов`язань, які виникають з договору, то у спірних відносинах вони не можуть бути застосовані, отже посилання відповідача на ці норми є безпідставними. Зазначає, що послуга є обов`язковою на акваторії морського порту протягом періоду оголошення льодової кампанії; послуга підлягає державному регулюванню; підстави виникнення зобов`язань зі сплати послуги передбачені нормативним актом. Вказане спростовує твердження відповідача щодо необов`язковості послуг із забезпечення проведення криголамних робіт, а також можливості регулювання нормативними актами лише тарифів на цю послугу. Зобов`язання щодо сплати вартості послуг з забезпечення проведення криголамних робіт виникли у ТОВ СП „Нібулон" на підставі настання певних подій, встановлених актами цивільного законодавства та не потребують наявності будь-яких інших документів, ніж ті, які додані до позову та підтверджують факт входу, виходу суден ТОВ СП «Нібулон» з акваторії морського порту Миколаїв на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту та виконання ними вантажних операцій.

Також на думку відповідача, підставами виникнення спірного зобов`язання є проведення криголамних робіт зі сторони порту. Так, відповідач безпідставно ототожнює послугу із забезпечення проведення криголамних робіт (забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту) з іншою послугою - криголамне проведення суден.

Цей висновок спростовується наступним.

Криголамне проведення суден здійснюється криголамом - за межами акваторії морського порту. Згідно примітки до таблиці 2 додатку 2 «Тарифів» - тарифи за криголамне проведення суден застосовуються при фактичному виконанні криголамного проведення суден у льодових умовах. Спірна послуга (забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту) надається судну в межах акваторії морського порту за тарифами таблиці 1 додатка 2 до „Тарифів" та не містить вимогу фактичного виконання робіт конкретному судну.

По-перше, зазначає, що встановлювати та доводити фактичне виконання певних дій для застосування Тарифів необхідно лише у випадку, передбаченому приміткою до таблиці 2 додатку 2 Тарифів, щодо криголамного проведення суден Азовським морем та Керч-Єнікальським каналом. Чинним законодавством не передбачено встановлювати та доводити фактичне виконання криголамних робіт для застосування таблиці 1 додатку 2 Тарифів; законодавством не передбачено застосування Тарифів виключно лише при утворенні льодового покриття на акваторії порту; тарифи не містять виключень їх застосування у разі відсутності льоду на частині акваторії, зокрема зовнішньому рейді порту.

По-друге, вважає, що ототожнення відповідачем поняття «послуги із забезпечення проведення криголамних робіт» та «проведення криголамних робіт» є безпідставним виходячи з наступного.

Надання послуг та проведення робіт не є тотожними поняттями, тому Послуга не може підтверджуватись проведенням робіт.

Отже, послуга із забезпечення проведення криголамних робіт означає діяльність позивача, яка зробить можливим проведення криголамних робіт. Ця послуга не означає безпосереднє проведення криголамних робіт та не означає обов`язок їх проведення саме позивачем. Корисний ефект Послуги визначений у п.1.4, абзаці другому п.2.1 Тарифів: забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії. Для забезпечення проведення криголамних робіт позивачем:

вжито заходи на виконання умов експлуатації акваторії та інших гідротехнічних споруд порту у льодових умовах, які викладені у пунктах 3.1.25-3.1.36,3.2.23,4.1.14,4.2.1 Правил експлуатації; вжито заходи на виконання умов пункту 3.3 Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах, які затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 01.08.2007 №655, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.10.2007 за №1150/14417; вжито заходи щодо плавання серед льодів згідно п.6.2 Обов`язкових постанов по Миколаївському морському торговельному порту (в редакції наказу від 01.06.2009 №315, які оголошено в «Повідомленнях мореплавцям» №3, 22.01.2010); вжито заходів згідно Інструкції щодо захисту гідротехнічних споруд і

акваторії від дії льоду; фіксація даних у льодовому журналі; вжито заходи щодо умов плавання та відстою суден в льодових умовах, які визначені паспортом акваторії порту; вжито заходів згідно інших організаційно-розпорядчих документів; укладено договір від 16.05.2016 № 164-В-МИФ-15 з ТОВ «Марконі». Проведення зазначених заходів становить корисний ефект Послуги для відповідача. Зазначені дії Позивач виконує не залежно від утворення льоду на окремих частинах акваторії порту, тому відсутності міцного льодового покриття на зовнішньому рейді порту, операційній акваторії причалів ТОВ СП «Нібулон», каналах порту тощо - не мають значення для правильного вирішення справи. Нормативними актами не визначено проведення колки криги на тих частинах акваторії, де міцне льодове покриття не утворювалося.

Зазначає, що твердження відповідача що підставами виникнення спірного зобов`язання має бути проведення криголамних робіт зі сторони порту свідчить про неправильне застосування відповідачем норм права.

Окрім того, вказує, що послуги із забезпечення проведення криголамних робіт корабельним збором не оплачуються, згідно чинного законодавства.

Також стверджує, що зміст зобов`язань позивача щодо надання Послуг визначений, зокрема у наступних нормативних актах: пунктах 3.1.25 - 3.1.36, 3.2.23, 4.1.14, 4.2.1 Правил технічної експлуатації, пункті 3.3 Правил плавання, п.6.2 Обов`язкових постанов, тощо. Відповідно до зазначених вище нормативних актів - діяльність позивача, яка свідчить про фактичне надання Послуги, полягає у визначенні правил плавання суден у льодових умовах (Обов`язкові постанови по порту, паспорт акваторії порту, інструкція щодо захисту гідротехнічних споруд і акваторії від дії льоду тощо), контроль за дотриманням діючих законів та встановлених правил щодо плавання суден в льодових умовах, збирання та аналіз інформації щодо льодової обстановки та погодних умов, визначення суден (буксирів, криголамів) для проведення криголамних робіт, введення додаткових обмежень плавання залежно від льодової обстановки, погодних умов та льодового класу суден, організація формування караванів, визначення суден, які можуть плавати в льодових умовах самостійно, тощо. Відповідач неправильно застосовує зазначені вище норми, оскільки вважає, що ці заходи з безпеки мореплавства: вживались не позивачем, а капітаном порту; є державним наглядом (контролем), вони не є платними, не можуть вважатись господарською послугою. Твердження відповідача спростовується змістом діючих нормативних актів, в яких зазначено, що обов`язок здійснення заходів у льодових умовах покладено на експлуатуючу організацію (позивача). Функції Держави щодо управління державним майном (встановлення режиму експлуатації державного майна, контроль за його дотриманням тощо) не належать до владних функцій (державний нагляд, ліцензування тощо). Відповідач неправильно застосовує до спірних відносин п.4 ч. 1 ст.4, ч.2 ст14 Закону України «Про морські порти України» та ст.75 Кодексу торговельного мореплавства України, які не регулюють спірні відносини та передбачають, що державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях здійснюється капітаном морського порту. Отже позивач та його структурний підрозділ (служба капітана порту) виступають у спірних відносинах не як органи влади, а виключно як суб`єкти організаційно-господарських повноважень щодо вимог безпеки судноплавства об`єктів портової інфраструктури загального користування при використанні їх суб`єктами господарювання, які здійснюють свою діяльність у морському порту.

Щодо документального підтвердження господарських операцій, зазначає наступне.

Положення Податкового кодексу України чітко встановлюють, що підставою для формування витрат та податкового кредиту можуть бути лише ті господарські операції, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Відсутність таких документів є прямою підставою для визнання господарських операцій нереальними; наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Враховуючи викладене, зазначає, що реальність господарських операцій підтверджена доказами, які додані до позовної заяви: довідками приходу/відходу, платіжними дорученнями відповідача, актами звіряння взаємних розрахунків, листами відповідача тощо. Рахунок та акт наданих послуг вручались представнику відповідача, що підтверджується витягом із журналу реєстрації рахунків. Відповідач листами неодноразово повертав отримані ним рахунок та акт наданих послуг, що підтверджується змістом цих листів. Вказані вище обставини свідчать про своєчасне направлення відповідачу рахунку і акту наданих послуг та його обізнаність із вартістю зобов`язання, безпідставність тверджень відповідача щодо неможливості виконання зобов`язання.

Відповідачу також направлялась вимога №18-19/2399 від 04.04.2017, що підтверджується фіскальним чеком відділення зв`язку №20 МД ПАТ «Укрпошта» на поштове відправлення 5402004441817; листом №5125/3-17/200 від 13.04.2017 відповідач відмовився задовольнити вимогу ДП «АМПУ».

Претензію ДП«АМПУ» від 18.12.2019 відповідач також залишив без відповіді та без задоволення. Протилежні твердження відповідача суперечать обставинам справи. Рішення колегії підтвердило належне виконання Послуг в акваторії морського порту Миколаїв. Відповідач не подав доказів скасування розпоряджень капітана морського порту про оголошення льодової кампанії в порту. Зазначені розпорядження є діючими та обов`язковими до застосування. Отже, зазначає, що на час розгляду справи зобов`язання відповідача залишається порушеним, право позивача - підлягає захисту.

Безпечний вхід, вихід, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден відповідача в межах акваторії морського порту під час оголошеної льодової кампанії відповідачем не заперечений та не спростований, що є належною підставою для виконання відповідачем своїх зобов`язань згідно Тарифів, ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України.

Вважає, що позовні вимоги є правомірними, а заперечення, доводи та вимоги у відзиві є безпідставними та задоволенню не підлягають.

16.03.2020 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання в якому, у зв`язку з карантинними заходами оголошеними в Україні внаслідок гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2 та рекомендацій Ради суддів України щодо карантинних заходів з проханням утриматись від участі у судових засіданнях, просить суд відкласти розгляд справи.

17.03.2020 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відпустці.

18.03.2020 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшли заперечення (а.с. 229-243 т.2), в яких відповідач заперечує щодо наведених позивачем обставин і правових підстав позову, не погоджується з міркуваннями та аргументами наведеними позивачем у відповіді і відхиляє, з огляду на наступне.

Кабінетом Міністрів України постановою №405 від 03.06.2013 «Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню» до Переліку спеціалізованих послуг, що надається у морських портах суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню віднесено - забезпечення проведення криголамних робіт. Зазначає, що з аналізу нормативно-правових актів вбачається, що «забезпечення проведення криголамних робіт» відноситься до спеціалізованих послуг, які в свою чергу є господарською (комерційною) діяльністю; вказана послуга надається за державними регульованими цінами (тарифами). Вказує, що факт встановлення за послугу державної регульованої ціни, а не договірної ціни не змінює їх правову природу та не є достатньою правовою підставою для стягнення коштів без факту реальності надання послуги. Згідно з чинним цивільним і господарським законодавством України, у т.ч. приписами гл.61, 63 ЦК України, зокрема ст.901 ЦК України зобов`язання по оплаті робіт/послуг виникає за умови, якщо такі роботи і послуги реально надавались (виконувались).

Вказує, що позивач безпідставно вважає що зобов`язання відповідача сплатити «тариф» (державна регульована ціна) виникає лише з факту перебування судна в акваторію порту (фактично ототожнюючи з податками) без факту виконання ним «послуг з забезпечення проведення криголамних робіт». За саме лише безпечне проходження судна в акваторії порту оплачується корабельним збором (наказ Міністерства інфраструктури України від 27.05.20ІЗ №316). Дані зобов`язання не включені до Бюджетного кодексу України.

Зазначає, що дії позивача у вигляді проведення криголамних робіт - є передумовою послуги „Забезпечення проведення криголамних робіт», які мають споживатись в період льодової компанії. Оскільки саме своєчасне, системне та в достатньому обсязі проведення колки криги (криголамних робіт) призводить до наявного результату, який споживає контрагент. Проведення колки криги не входить до обсягу послуг, які сплачуються в складі корабельного збору і саме факт їх проведення відшкодовується за рахунок іншого платежу. Факт здійснення «проведення криголамних робіт зі сторони порту» є обов`язковою передумовою і підставою виникнення спірного зобов`язання (для невизначеного кола осіб які будуть заходити в акваторії під час оголошення льодової компанії). Підстави виникнення спірного зобов`язання - це проведення криголамних робіт зі сторони порту в період льодової компанії яка надається заздалегідь невизначеному колу суб`єктів господарювання, що проводять господарську діяльність, яким позивач зобов`язаний забезпечити створення безпечних умов для здійснення вказаних дій шляхом проведення криголамних робіт».

Стверджує, що заходи з безпеки мореплавства, які вживались капітаном порту під час льодової компанії і перелічені позивачем, не можуть бути прийняті як докази з надання «Послуг з забезпечення проведення криголамних робіт», оскільки відповідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про морські порти України» функціонування та розвиток морських портів здійснюються за принципами розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності. Відповідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про морські порти України» нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту. Відповідно ст.75 КТМ України капітаном морського порту здійснюється державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях. Межі зони нагляду, на яку поширюються повноваження капітана морського порту щодо здійснення ним державного нагляду за безпекою мореплавства, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті. Державний нагляд (контроль) не є платним, тому вказані позивачем дії капітана морського порту з нагляду за мореплавством у морському порту не можуть вважатись господарською послугою. Крім того зазначає, що позивач плутає «заходи з проведення льодової компанії» які проводять капітани морських портів як координатори з проведення льодових операції (функції нагляду) з «Послугою з забезпечення проведення криголамних робіт», яка надається ДП «АМПУ» суднам (господарська послуга за державними цінами).

Вказує, що в січні-березні 2017 морський порт Миколаїв не проводив криголамні роботи в акваторії порту (ні під час руху цих суден, ні заздалегідь, оскільки взагалі не проводив криголамних робіт взимку 2017 року), у зв`язку з чим відсутні підстави для вимог по оплаті відповідачем послуг із забезпечення проведення криголамних робіт оскільки відсутній факт проведення таких робіт. Відсутність вказаних доказів виключає можливість стягнення плати за надання відповідних послуг, у зв`язку з недоведеністю їх здійснення. Крім того, звертає увагу, що відсутні докази, які свідчили б про фактичне виконання позивачем відповідних криголамних робіт в 2017 році (із зазначенням часу та конкретного місця, обсягу та порядку проведення криголамних робіт). Сам факт проходження буксирів не є доказом належного надання послуги з боку позивача, оскільки буксири зазначені в даному позові мають 4 льодовий клас.

Також вказує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у розумінні ст.74-79 ГПК України, які б підтверджували те, що відповідач замовляв та споживав послугу, відсутні також докази надання заявок відповідачем саме на проведення криголамних робіт. При цьому, рахунок за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а він носить лише інформаційний характер, більше того рахунок складений в односторонньому порядку. Відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів реальності господарської операції є безумовним фактом не підтвердження позовних вимог. Зважаючи на відсутність належним чином оформлених первинних документів, а також на недоведеність позивачем змін свого майнового стану (наприклад, факту понесення витрат у зв`язку з надання спірної послуги) єдиний висновок, що факт здійснення господарської операції (факт надання послуг) не відбувся, вказує, що позовні вимоги є безпідставними.

Вказує, що твердження позивача у відповіді на відзив відносно того що «цивільні зобов`язання між сторонами цього спору виникли не з умов договору, а з підстав передбачених нормами законодавства - не відповідають змісту ст. 11 ЦК України.

Посилається на те, що позивачем здійснено нарахування суми основного зобов`язання з порушенням вимог цивільного законодавства України без наявності первинних документів та підтвердження реальності господарської операції, та за відсутності заборгованості відповідача з основного зобов`язання позивач не вправі здійснювати нарахування, передбачені ст. 625 ЦК України.

Просить у задоволенні позову відмовити.

30.03.2020 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перебігу карантинних заходів пов`язаних з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом «SARS-CoV-2».

Ухвалою суду від 31.03.2020 підготовче засідання у даній справі було відкладено без визначення дати судового засідання, у зв`язку з введенням з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (за змінами та доповненнями).

Враховуючи прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про послаблення карантинних обмежень, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», суд ухвалою від 10.07.2020 повідомив учасників справи про те, що підготовче засідання у справі № 915/127/20 відбудеться 09 вересня 2020 року.

28.07.2020 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшла заява (клопотання), в якій останній просить суд продовжити строк підготовчого провадження; призначити судове засідання на іншу дату, визначення якої буде здійснено додатково при усуненні обставин, які спричинили введення в Україні карантину, провести судове засідання поза межами встановленого ГПК України строку, у розумний строк згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; продовжити відповідачу строки встановлені для подання доказів, заперечень, процесуальних заяв та документів; поновити строки встановлені судом та законом відносно учасника ТОВ СП «Нібулон», в зв`язку з карантинними заходами впровадженими в Україні; продовжити строки встановлені для учасника ТОВ СП «Нібулон» на період до закінчення карантинних заходів.

08.09.2020 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості проводити судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 09.09.2020 судове засідання у справі відкладено на 24.09.2020; у задоволенні клопотання відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції відмовлено.

09.09.2020 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи адвокатський запит № 20/14 від 06.08.2020 та відповіді наданої Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вих. № 3612-07/50168-07 від 13.08.2020 з додатками; поновити строки, з посиланням на те, що відповідь була надана 13.08.2020.

22.09.2020 до Господарського суду Миколаївської області від позивача засобами електронного зв`язку надійшли заперечення № 3020/18-01-02/Вих/18 від 22.09.2020 проти клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи адвокатського запиту № 20/14 від 06.08.2020 та відповіді наданої Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вих. № 3612-07/50168-07 від 13.08.2020 з додатками. Позивач посилається на те, що документи, на які посилається відповідач, стосуються проекту постанови КМУ «Про внесення змін у додаток до постанови КМУ від 03.06.2013 № 405»; згідно інформаційної картки з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів - з 01.01.2016 відсутні зміни до постанови КМУ від 03.06.2013 № 405. Зазначає, що в листі Мінекономіки та додатках до нього згадується лише проект нормативного акту, який може бути застосований після його прийняття та набрання чинності; на даний час діють нормативні акти КМУ, які передбачають державне регулювання окремо від послуг, які оплачуються у складі портових зборів та окремо - для спеціалізованих послуг із забезпечення проведення криголамних робіт. Також вказує, що кошти від корабельного збору використовуються на інші цілі які передбачені п. 2.1 Порядку використання та про це відомо відповідачу, зокрема, з листа Мінінфраструктури. Зазначає, що до внесення відповідних змін до нормативних актів КМУ та Мінінфраструктури - є передчасними припущення відповідача щодо подвійної оплати послуг за забезпечення проведення криголамних робіт у складі корабельного збору. Просить відмовити відповідачу у задоволенні клопотання, не приймати до розгляду докази, які відповідач просить долучити до матеріалів справи.

24.09.2020 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання про призначення розгляду справи в загальному позовному провадженні з проведенням судових засідань з викликом сторін. Представник позивача клопотання про перехід до розгляду справи № 915/127/20 в порядку загального позовного провадження підтримує, про що свідчить підпис представника на вказаному клопотанні.

Ухвалою суду від 24.09.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, ухвалено перейти до розгляду справи № 915/127/20 за правилами загального позовного провадження; розгляд справи почати зі стадії відкриття провадження у справі; призначено підготовче засідання у справі на 22.10.2020.

21.10.2020 до Господарського суду Миколаївської області від позивача засобами електронного зв`язку надійшла заява № 3326/18-01-02/Вих/18 від 21.10.2020 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, з посиланням на те, що якщо суд у справі № 915/127/20 визначить, що Тарифи встановлені з порушенням законодавства, то Мінекономіки буде зобов`язано організувати проведення перевірки Миколаївської філії ДП «АМПУ» та ТОВ СП «Нібулон» щодо застосування ставок портових зборів, а також скасувати Тарифи та внести зміни до власного наказу від 26.08.2020 № 1637.

22.10.2020 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та час, з посиланням на зайнятість представника відповідача 22.10.2020 в іншому процесі, а також на ту обставину, що наразі проводяться спільні наради за участю міністерства економіки України, міністерства інфраструктури України та державної регуляторної служби щодо направлення до КМУ проєкту змін для розгляду і прийняття, що в свою чергу суттєво вплине на предмет спору в даній справі.

В судовому засіданні, які призначалось на 22.10.2020, клопотання представника відповідача задоволено та відкладено підготовче засідання у справі на 12.11.2020.

29.10.2020 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшли заперечення проти заяви позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. В запереченнях відповідач посилається на те, що позивачем в заяві не зазначено: на боці якої зі сторін він просить залучити Міністерство економіки України в якості третьої особи; не визначено суттєвий критерій, який є підставою такого залучення «у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін»; Мінекономіки України не має в цих конкретних правовідносинах між двома суб`єктами господарювання ні прав ні обов`язків щодо жодного з них в рамках цих правовідносин; «Тарифи на послуги із забезпечення криголамних робіт» затверджувались Міністерством інфраструктури України; в даній справі інший предметом судового розгляду. Просить відмовити в залученні Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в якості третьої особи без самостійних вимог, оскільки рішення у справі не може вплинути на права або обов`язки міністерства щодо однієї із сторін.

12.11.2020 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду підготовчого засідання та продовження строків у зв`язку з проведенням переговорів щодо вирішення спірного питання та можливості укладення мирової угоди.

Ухвалою суду від 12.11.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, клопотання представника відповідача задоволено, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів у відповідності до ст. 177 ГПК України; відкладено підготовче засідання на 14.12.2020.

14.12.2020 у зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

18.12.2020 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання № б/н від 14.12.2020 про відкладення підготовчого засідання, яке призначено на 14.12.2020, на іншу дату у зв`язку з хворобою представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.12.2020 підготовче засідання у справі призначено на 14.01.2021.

05.01.2021 до Господарського суду Миколаївської області від позивача засобами електронного зв`язку надійшла заява №17/18-01-02 від 05.01.2021 про участь представника позивача у судовому засіданні, яке призначено на 14.01.2021, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

06.01.2021 до Господарського суду Миколаївської області від позивача засобами електронного зв`язку надійшла заява №28/18-01-02/Вих від 06.01.2021 про врахування висновків Верховного Суду, в якій останній просить суд при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин - врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах ВСУ від 02.07.2020 у справі № 908/1488/19, а також від 24.07.2020 у справі № 908/1489/19.

Ухвалою суду від 11.01.2021 заяву представника позивача №17/18-01-02 від 05.01.2021 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; ухвалено провести судове засідання, яке відбудеться 14.01.2021, в режимі відеоконференції.

14.01.2021 в судовому засіданні судом ухвалено про залишення без розгляду клопотання позивача про залучення 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; долучено до матеріалів справи заяву позивача №28/18-01-02/Вих від 06.01.2021 про залучення висновків Верховного Суду; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.02.2021, про що представники сторін повідомлені належним чином в залі судового засідання, представника відповідача - під розписку, представник позивача - в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

03.02.2021 до Господарського суду Миколаївської області від позивача засобами електронного зв`язку надійшла заява №364/18-01-02/Вих від 01.02.2021 про участь представника позивача у судовому засіданні, яке призначено на 15.02.2021, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 05.02.2021 заяву представника позивача №364/18-01-02/Вих від 01.02.2021 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; ухвалено провести судове засідання, яке відбудеться 15.02.2021, в режимі відеоконференції.

15.02.2021 розгляд справи на відбувся у зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відпустці.

15.02.2021 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання № б/н від 15.02.2021, в якому останній просить визнати підстави пропуску строку подання доказів поважними (оскільки неможливо було подати даний доказ раніше з причин що не залежали від ТОВ СП «Нібулон»); долучити до матеріалів справи лист т.в.о. капітана морського порту Онопко Ю.Г. № КЛ-20/141-17 від 10.11.2017.

Ухвалою суду від 19.02.2021 судове засідання у справі призначено на 17.03.2021.

09.03.2021 до Господарського суду Миколаївської області від позивача засобами електронного зв`язку надійшла заява № 975/18-01-02/Вих від 09.03.2021 про участь представника позивача у судовому засіданні, яке призначено на 17.03.2021, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

15.03.2021 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання № б/н від 15.03.2021, в якому останній просить визнати підстави пропуску строку подання доказів - поважними (оскільки неможливо було подати даний доказ раніше з причин, що не залежали від ТОВ СП «Нібулон»); долучити до матеріалів справи копії наступних документів: адвокатський запит від 25.01.2021, листа Міністерства інфраструктури України від 10.02.2021 № 1443/46/10-21, від 25.02.2021 № 2036/46/10-21, договору приєднання ДП «АМПУ», які судом в порядку ст. 207 ГПК України залучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 16.03.2021 заяву позивача № 975/18-01-02/Вих від 09.03.2021 про участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду задоволено; ухвалено провести судове засідання, яке відбудеться 17.03.2021, в режимі відеоконференції.

17.03.2021 в судовому засіданні у справі оголошена перерва до 25.03.2021 з метою з`ясування підтвердження повноважень самопредставництва Опанюка Д.Г.

18.03.2021 до Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява (документ сформований в системі «Електронний суд») про приєднання до матеріалів справи копій документів, які підтверджують повноваження Опанюка Дмитра Георгійовича діяти від імені ДП «АМПУ» у порядку самопредставництва юридичної особи.

19.03.2021 до Господарського суду Миколаївської області від позивача засобами електронного зв`язку надійшла заява №1121/18-01-02/Вих від 19.03.2021 про участь представника позивача у судовому засіданні, яке призначено на 25.03.2021, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 24.03.2021 заяву позивача №1121/18-01-02/Вих від 19.03.2021 про участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду задоволено; ухвалено провести судове засідання, яке відбудеться 25.03.2021, в режимі відеоконференції.

25.03.2021 судове засідання у справі відкладено на 31.03.2021.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Державне підприємство „Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) отримало заявки ТОВ СП «Нібулон» про готовність партії зернових для навантаження на судно «Blue Star 1» та заяву про узгодження прийому судна «Blue Star 1» у Миколаївський морський порт під обробку та інші операції, що підтверджується заявками від 10.02.2017 № 1045/3-17-200 (т.1 а.с.17, 18).

Так, 13.02.2017 судно «Blue Star 1» прийшло в порт Миколаїв на зовнішній рейд без вантажу, що підтверджується заявкою ТОВ «Дельта Шиппінг Едженсі» від 10.02.2017 на лоцманське проведення, інформацією ТОВ «Дельта Шиппінг Едженсі» для нарахування портових зборів, загальною декларацією (General Declaration) про прихід судна, довідкою № 203 від 13.02.2017 ( т.1 а.с.19-22).

Для виконання вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді порту суднами ТОВ СП «Нібулон», а саме буксирами «НІБУЛОН-3», «НІБУЛОН-4», «ЛІДІЇВСЬКИЙ», баржами НБЛ-004, НБЛ-023, крановим судном «Святий Миколай» з 13.02.2017 по 14.02.2017 було здійснено 6 заходжень в межі акваторії морського порту Миколаїв, що підтверджується наданими позивачем заявками ТОВ СП «Нібулон», довідками Інспекції державного портового нагляду, вантажним маніфестом, загальними деклараціями судна «Blue Star 1» про прихід 13.02.2017 та про вихід 14.02.2017.

14.02.2017 завершено навантаження ТОВ СП «Нібулон» на судно «Blue Star 1» 4847,533 т. кукурудзи на зовнішньому рейді (порт Миколаїв), згідно виданих ТОВ СП «Нібулон» доручень, що підтверджується доданими документами (довідки ІДПН, вантажний маніфест від 14.02.2017, загальна декларація про вихід судна «Blue Star 1» від 14.02.2017).

14.02.2017 судно «Blue Star 1» вийшло з зовнішнього рейду Миколаївського морського порту з 4847,533 т. кукурудзи, що підтверджується загальною декларацією про вихід судна від 14.02.2017 (т.1 а.с. 37), довідкою № 217 від 14.02.2017 (т.1 а.с.36).

Позивач у позовній заяві зазначає, що для виконання вантажних операцій на зовнішньому рейді порту Миколаїв суднами ТОВ СП «Нібулон», а саме буксирами «НІБУЛОН-3», «НІБУЛОН-4», «ЛІДІЇВСЬКИЙ», баржами НБЛ-004, НБЛ-023, крановим судном «Святий Миколай» з 13.02.2017 по 14.02.2017 було здійснено 6 заходжень в межі акваторії морського порту Миколаїв ( вхід суден в межі акваторії морського порту та вихід суден за межі акваторії морського порту), в підтвердження чого посилається на заявки ТОВ СП «Нібулон», довідки Інспекції державного портового нагляду, вантажний маніфест, загальні декларації.

Відповідно до матеріалів справи, Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту від 05.01.2017 №01-А/2017 оголошений початок льодової кампанії в акваторії Миколаївського морського порту з 00:00 06.01.2017. Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту від 03.03.2017 №03-А/2017 оголошено завершення льодової кампанії в акваторії Миколаївського морського порту з 00:00 04.03.2017 (т.1 а.с.15, 16).

Позивач зазначає, що протягом періоду оголошеної льодової кампанії ДП „АМПУ" в особі Миколаївської філії ДП „АМПУ" (адміністрація Миколаївського морського порту) забезпечило безпечні умови для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден ТОВ СП „Нібулон" в межах акваторії морського порту Миколаїв. У зв`язку зі знаходженням (вхід/вихід) суден ТОВ СП «Нібулон» в межі акваторії морського порту Миколаїв для виконання вантажних операцій на зовнішньому рейді відповідач отримав від Адміністрації послуги із забезпечення проведення криголамних робіт. Вказує, що зобов`язання щодо сплати послуг із забезпечення проведення криголамних робіт виникли у відповідача на підставі певних дій, встановлених чинними актами цивільного законодавства (входу, виходу суден ТОВ СП «Нібулон» в/за межі акваторії морського порту Миколаїв та виконання ними вантажних операцій) та не потребують наявності будь-яких документів, ніж ті, які додані до позову та підтверджують ці обставини. Вартість послуг за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту для вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді порту склала 16 899,14 грн. з ПДВ, яка включена до рахунку від 14.02.2017 № 09341512, складовою частиною (додатками) якого є відомості-розрахунки по кожному суднозаходу (назва судна, дата входу/виходу, вартість нарахованих при цьому послуг). Акт наданих послуг та рахунок від 14.02.2017 № 09341512 з додатками (відомості- розрахунки) ТОВ СП «Нібулон» отримало факсом та особисто представником ТОВ СП «Нібулон».

Зазначені послуги відповідачем не сплачені, акт наданих послуг ТОВ СП «Нібулон» не підписало. Відповідач повернув акт наданих послуг та рахунок від 14.02.2017 № 09341512 з додатками (відомості-розрахунки) листом № 2761/3-17/200 від 27.02.2017.

ДП «АМПУ» направило відповідачу вимогу № 18-19/2399 від 04.04.2017. Листом від 13.04.2017 № 5125/3-17/200 відповідач відмовився задовольнити вимогу ДП «АМПУ». Претензію ДП «АМПУ» № 4698/18-01-02/Вих/18 від 18.12.2019 відповідач залишив без задоволення.

Послуги із забезпечення проведення криголамних робіт відповідачем не були сплачені, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу за послуги з забезпечення проведення криголамних робіт в розмірі 16 899,14 грн, а також 1368,14 грн. - 3% річних та 4 020,96 грн збитків від інфляції у зв`язку з несплатою відповідачем основного боргу.

Вказані обставини стали підставою для звернення ДП "Адміністрація морських портів України" до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 3 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про морські порти України" акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об`єкта (об`єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден.

Морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов`язаних з цим видів господарської діяльності (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про морські порти України").

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про морські порти України» функціонування та розвиток морських портів здійснюється за принципами розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про морські порти України», предметом державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій є не лише ціни (тарифи), але також доступ споживачів до Послуг, інші умови здійснення підприємницької діяльності у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про морські порти України", у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України «Про морські порти України», перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 405 «Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню» до спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту субєктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, належать:

- забезпечення лоцманського проведення;

- регулювання руху суден;

- забезпечення проведення криголамних робіт;

- забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, крім причалу, що використовується портовим оператором на підставі договору оренди, концесії, спільної діяльності, укладеного відповідно до законодавства.

Оскільки спірна послуга підлягає державному регулюванню, що визначено в частині 2 статті 21 Закону України "Про морські порти України", а також постановою КМУ від 03.06.2013 № 405, то саме ці акти цивільного законодавства визначають зобов`язання сторін щодо порядку нарахування та оплати спеціалізованої послуги по забезпеченню проведення криголамних робіт, у тому числі щодо складання позивачем рахунків за надання спеціалізованої послуги.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 № 1059, відповідно до статті 21 Закону України «Про морські порти України», підпункту «г» пункту 2 Повноважень центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 (із змінами)), постанови Кабінету Міністрів України від 03 червня 2013 року № 405 «Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню», затверджені Тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт (далі - Тарифи).

За умовами п. 2.1 Тарифів нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється протягом періоду оголошеної льодової кампанії із суден груп А, Б за тарифами, визначеними в таблицях 1 та 2 додатка 2 до цих Тарифів, у такому порядку: для забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту - за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту (за винятком випадків, коли такий вхід/вихід в межі / за межі акваторії морського порту пов`язаний виключно із проходженням судноплавним каналом та/або тимчасовою стоянкою на якірній стоянці (зовнішньому рейді) морського порту, які включено до меж акваторії відповідного морського порту, без виконання інших операцій в межах акваторії такого морського порту) за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів.

Пунктами 1.2., 1.3., 1.4. Тарифів встановлено, що оплата послуг із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється за ставками, визначеними в додатку 2 до цих Тарифів, на користь ДП "Адміністрація морських портів України". Розрахунок вартості послуг із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється з умовного об`єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює. Тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт встановлюються на послуги із забезпечення умов для безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден у межах акваторії порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії.

Згідно зі ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов`язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов`язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Правовий аналіз наведених вище нормативних приписів свідчить, що дії позивача по забезпеченню проведення криголамних робіт в період дії льодової кампанії з метою забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту, є спеціалізованою послугою, яка надається заздалегідь невизначеному колу суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії, які в силу самого лише факту входу/виходу судна в/за межі акваторії морського порту в указаний період, є споживачами такої послуги, адже вони є тими особами, яким позивач зобов`язаний забезпечити створення безпечних умов для здійснення вказаних дій шляхом зебезпечення проведення криголамних робіт.

Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 02.07.2020 у справі № 908/1488/19 та від 24.07.2020 у справі № 908/1489/19.

Діюче законодавство не передбачає замовлення послуг із забезпечення проведення криголамних робіт, складення та/ або направлення приймально-здавальних актів та підтверджуючих документів щодо надання послуг із забезпечення проведення криголамних робіт.

Надання послуг та проведення робіт не є тотожними поняттями, тому послуга не може підтверджуватись проведенням робіт.

Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 у справі № 915/370/17 зазначив таке. Послугам обов`язково властиві щонайменше дві ознаки: 1) надання послуги невіддільне від діяльності особи-послугонадавача; 2) корисний ефект такої діяльності не виступає у вигляді певного осяжного матеріального результату, а полягає в самому процесі надання послуги.

Послугу, можна визначити як різновид об`єктів цивільних правовідносин, що виражається у вигляді певної правомірної операції, тобто у вигляді ряду дій виконавця або у діяльності, що являється об`єктом зобов`язання, яка має нематеріальний ефект, нестійкий речовий результат або уречевлений результат, пов`язаний з іншими договірними відносинами, і яка характеризується властивостями здійсненності, невіддільності від джерела, моментальною споживністю, неформалізованістю якості.

Послуга із забезпечення проведення криголамних робіт полягає у діяльності ДП «АМПУ», що являється об`єктом зобов`язання, яка має нематеріальний ефект, а саме поняття «забезпечити» означає «зробити можливим».

Слід зазначити, що предметом спору в даній справі є саме стягнення з відповідача вартості наданої спеціалізованої послуги по забезпеченню проведення криголамних робіт в період льодової компанії, а не послуг щодо криголамного проведення суден.

Відповідно до Тарифів, встановлювати та доводити фактичне виконання певних дій для застосування останніх необхідно лише у випадку передбаченому приміткою до таблиці 2 додатку 2 Тарифів, щодо криголамного проведення суден у льодових умовах Азовським морем та Керч-Єнікальським каналом, а саме: тарифи, що наведені у таблиці 2 застосовуються при фактичному виконанні криголамного проведення суден у льодових умовах.

Отже, чинним законодавством не передбачено зобов`язання встановлювати та доводити фактичне виконання криголамних робіт для застосування таблиці 1 додатку 2 Тарифів.

Суд вважає, що саме вищенаведені приписи законодавства визначають підстави виникнення спірного зобов`язання - забезпечення проведення криголамних робіт зі сторони порту, що мають наслідком безпечний вхід, вихід, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден в межах акваторії морського порту, і такі дії під час оголошеної льодової кампанії в ході здійснення власної господарської діяльності усвідомлено вчинялись відповідачем, свідчать як про згоду останнього на надання послуг, так і про споживання ним вказаних послуг.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого Господарського суду України від 17.10.2017 у справі № 915/111/17, Верховного Суду України від 24.07.2020 у справі № 908/1489/19.

Безпечний вхід, вихід, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден відповідача в межах акваторії морського порту під час оголошеної льодової кампанії відповідачем не заперечений та не спростований.

Посилання відповідача на недоведеність позивачем належними доказами фактичного виконання позивачем в 2017 році робіт по колки криги із зазначенням часу та конкретного місця, обсягу та порядку проведення криголамних робіт, та що він такими послугами не користувався, а позивач зазначених послуг йому не надавав, є необгрунтованими, оскільки підстави, розмір тарифів на таку послугу та порядок її оплати безпосередньо встановлені приписами чинного законодавства, якими не передбачено зобов`язання встановлювати та доводити фактичне виконання саме криголамних робіт для застосування таблиці 1 додатку 2 Тарифів.

Доводи відповідача про те, що підставою надання спірної послуги є їх замовлення відповідачем відповідно до умов Договору, є помилковими, адже підстави, розмір тарифів на таку послугу та порядок її оплати безпосередньо встановлені приписами чинного законодавства.

Суд приходить до висновку, що позивачем доведено обставини надання спеціалізованої послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у розмірі 16 899,14 грн. згідно з рахунком № 09341512 від 14.02.2017, відповідач доказів сплати згідно рахунку до суду не надав, у зв`язку з чим вимоги ДП «Адміністрація морських портів України» про стягнення з ТОВ СП «Нібулон» основного боргу в розмірі 16899,14 грн. за вказаним рахунком є такими, що підлягають задоволенню.

Наявні в матеріалах справи докази та викладені в письмових заявах у справі доводи сторін, вищенаведених висновків суду не спростовують.

Щодо заявлених до стягнення 4020,96 грн. інфляційних втрат та 1368,14 грн - 3% річних, суд зазначає наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Стаття 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

На підставі ст. 625 ЦК України позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

За перевіркою суду за допомогою програми «IpLex» нарахування 3% річних та інфляційних втрат позивачем проведено вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст.76,77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

У відповідності ч.1 до ст.79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За результатами дослідження наданих учасниками доказів, суд дійшов висновку про доведеність, законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, а отже наявність підстав для задоволення їх в повному обсязі.

Враховуючи положення ч. 1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір у сумі 2102 грн відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (юридична адреса: 54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 1, ЄДРПОУ 14291113) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, ЄДРПОУ 38727770) в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, ЄДРПОУ 38728444) суму основного боргу 16 899,14 грн., інфляційні втрати - 4020,96 грн., 3% річних - 1368,14 грн. та 2102 ( дві тисячі сто дві) гривні 00 коп. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 12 квітня 2021 року.

Суддя Н.О. Семенчук