Рішення № 96207020, 02.04.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2021 Справа № 914/2983/20

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБО-ЛТД», с.Богданівці, Хмельницька область

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі №914/2983/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБО-ЛТД», с.Богданівці, Хмельницька область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б. ФРУТ», м.Городок Львівська область

про стягнення 221 279,59 грн.

За участю представників:

від позивача: Місяць А.П. - адвокат присутній в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EasyCon» (ордер на надання правової допомоги серія ХМ №049885 від 04.12.2020 р.);

від відповідача: не з`явився.

Процес.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.03.2021р. у справі №914/2983/20 позов, згідно заяви про збільшення позовних вимог, задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б. ФРУТ» 212 572,00 грн основного боргу, 5 518,97 грн три проценти річних, 3 188,62 грн інляційних втрат та 3 319,19 грн судового збору.

Ухвалою від 23.03.2021 р. суд постановив призначити судове засідання для розгляду заяви ТзОВ «ГЛОБО-ЛТД» про понесені позивачем витрати на надання професійної правничої допомоги на 02.04.2021р. о 10:00 год. Вказаною ухвалою задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні у справі №914/2983/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду постановлено судове засідання, призначене на 02.04.2021 р. о 10:00 год. провести в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» (https:vkz.court.gov.ua).

Представник позивача в судове засідання 02.04.2021 р. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» з`явився. В судовому засіданні просив задовольнити заяву про стягнення 22 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Слід зазначити, що представник позивача у заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу просив також стягнути з відповідача судовий збір в сумі 3 319,20 грн. В судовому засіданні 02.04.2021 р. представник позивача не підтримував заяву в частині стягнення судового збору, оскільки вказана сума вже стягнута рішенням суду від 15.03.2021 р.

Відповідач (ТзОВ «Т.Б. ФРУТ») явки уповноваженого представника в судове засідання 02.04.2021 р. не забезпечив, проте, 31.03.2021 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшло заперечення від 25.03.2021 р. на заяву позивача (вх.№7724/21), в якому заперечує вимоги позивача та просить суд зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу, заявлену позивачем до відшкодування.

Ухвалою від 23.03.2021 р. явка представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою.

Отже, сторони належним чином повідомлені про розгляд заяви в судовому засіданні на 02.04.2021 о 10:00 год.

Суд, враховуючи належне повідомлення сторін про дату та час судового засідання, а також враховуючи, що їх явка обов`язковою не визнавалась, вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представника відповідача.

Відводів судді та секретарю судового засідання не заявлено.

У судовому засіданні 02.04.2021 р. проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Обставини встановлені судом.

09.10.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБО-ЛТД» (надалі – клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Адвокатська контора «Місяць і Партнери» (надалі – адвокатське об`єднання) було укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.1. договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу по забезпеченню представництва інтересів клієнта в господарському суді Львівської області при розгляді справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБО ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б. ФРУТ» про стягнення заборгованості за договором поставки №19/11/РТ/2019 від 19 листопада 2019 року.

Згідно п. 2.1. договору сторони погодили, що адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги: надання консультацій, довідок з діючого законодавства та судової практики щодо процедури стягнення суми боргу за поставлений, але не оплачений товар; підготовка проектів та подача необхідних процесуальних документів (позовної заяви, відповіді на відзив, заяв та клопотань тощо); представництво інтересів клієнта в господарському суді Львівської області під час розгляду справи про стягнення суми боргу за поставлений товар.

Відповідно до п. 3.1.4. договору клієнт приймає на себе зобов`язання, зокрема, оплачувати правову допомогу у відповідності до умов розділу 4 договору.

Згідно п. п. 4.1.-4.3. договору сторони погодили, що за роботу, виконану адвокатським об`єднанням клієнт сплачує грошові кошти в сумі 22 000 грн. (двадцять дві тисячі гривень). Розрахунки згідно даного договору здійснюються шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання. Сума, сплачена за надану правову допомогу за даним договором, є гонораром адвокатського об`єднання за надання правової допомоги.

До заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Місяць А.П. долучено платіжне доручення №2892 від 16.11.2020 р. про сплату ТзОВ «ГЛОБО ЛТД» на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання «Адвокатська контора «Місяць і Партнери» суми 22 000,00 грн.

У запереченні на заяву позивача (вх.№7724/21 від 31.03.2021 р.), відповідач просить суд зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу, заявлену позивачем до відшкодування.

Відповідач зазначає, що дана справа є нескладною, в розумінні ст. 12 ГПК України та не потребує вивчення великої кількості документів і судової практики, а надані адвокатом послуги не відносяться до категорії складних та не пов`язані із застосуванням значного обсягу законодавства.

На думку відповідача заявлена до відшкодування позивачем вартість правничої допомоги не є співрозмірною із наданими послугами.

При ухваленні додаткового рішення суд керувався наступним.

За приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судовими витратами є оплата послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст. ст. 4, 13, 14, 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За змістом ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч. ч. 4, 8 ст.129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача; розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Повноваження адвоката Місяця Андрія Петровича підтверджуються ордером серія ХМ №049885 від 04.12.2020 р.; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №294, виданим Головою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області 05.03.2003 р., відповідно до рішення Хмельницької кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №49 від 03.03.2003 р.

Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 22 000,00 грн надано: договір про надання правової допомоги від 09.10.2020 р. при розгляді справи за позовом ТзОВ «ГЛОБО ЛТД» до ТзОВ «Т.Б. ФРУТ» про стягнення заборгованості за договором поставки №19/11/РТ/2019 від 19 листопада 2019 року; платіжне доручення №2892 від 16.11.2020р. про сплату ТзОВ «ГЛОБО ЛТД» на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання «Адвокатська контора «Місяць і Партнери» суми 22 000,00 грн.

За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно ч. 3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст.126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в повному обсязі, з тих підстав, що дана справа є нескладною, в розумінні ст. 12 ГПК України та не потребує вивчення великої кількості документів і судової практики, а надані адвокатом послуги не відносяться до категорії складних та не пов`язані із застосуванням значного обсягу законодавства. На думку відповідача заявлена до відшкодування позивачем вартість правничої допомоги не є співрозмірною із наданими послугами. Також, представник відповідача просив суд зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу, заявлену позивачем до відшкодування.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлена позивачем сума на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є співмірною із складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, розмір витрат підтверджено належними доказами.

Слід зазначити, що саме з вини відповідача спір доведено до суду, його поведінка не сприяла вирішенню спору у позасудовому порядку, у зв`язку з чим позивач змушений був скористатись послугами адвоката. Виконана адвокатом робота повинна бути оплачена, порядок нарахування суми витрат на професійну правничу допомогу прозорий та зрозумілий.

Суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката для цілей їх розподілу повинен брати до уваги саме умови договору та не має підстав самовільно встановлювати інший розмір та порядок обчислення витрат, ніж той, який у відповідному порядку був закріплений у договорі.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 р. у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 р. у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019р. у справі №5023/5587/12).

Слід зазначити, що в п.4.1. договору позивач та адвокат визначили фіксовану суму, яка має бути сплачена адвокату (22 000,00 грн).

Крім згаданого у ст. 126 ГПК України принципу змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є верховенство права та пропорційність.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням вищенаведених норм, виходячи зі змісту норм ст. ст. 3, 11, 15 ГПК України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України” від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України” від 02.06.2014р., заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Ознайомившись із поданими позивачем документами, оцінивши наявні матеріали справи, беручи до уваги те, що відповідач не довів неспівмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу, обмежившивсь лише посиланням на неспівмірність та незначну складність справи, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.

Відтак, до стягнення з відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у сумі 22 000,00 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною першою ст. 244 ГПК України встановлено вичерпний перелік випадків, коли суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення: 1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 13, 15, 16, 74, 78, 123, 126, 129, 241, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБО-ЛТД» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б. ФРУТ» (81500, Львівська область, Городоцький район, м.Городок, вул.Артищівська, буд. 9, корпус 1; ідентифікаційний код 41179849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБО-ЛТД» (341345, Хмельницька область, Хмельницький район, с.Богданівці, Масівецьке шосе, 4; ідентифікаційний код 32301189) 22 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст. 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Додаткове рішення набирає законної відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені в ст. ст. 256-257 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне додаткове рішення

складено 12.04.2021 року.

Суддя Ю.О. Сухович