Рішення № 96206823, 13.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.04.2021Справа № 910/1729/21

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи

справу № 910/1729/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙС ЛОГІСТИКА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ТРАНС"

про стягнення 8 825,92 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙС ЛОГІСТИКА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ТРАНС" про стягнення 8825,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором №В191 перевезення вантажів від 30.10.2019 в частині повної оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого виникла заборгованість 8203,59 грн, за прострочення сплати якої додатково нараховані 3% річних у сумі 289,26 грн та втрати від інфляції в розмірі 333,07 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.02.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 22/8, офіс 302, яку останній отримав 02.03.2021.

Станом на день винесення рішення відзив від відповідача на адресу суду не надійшов.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

30 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙС ЛОГІСТИКА» (за Договором - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «BIН ТРАНС» (за Договором - Експедитор) було укладено Договір перевезення вантажів №B191 (надалі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Виконавець за плату бере на себе зобов`язання виконувати перевезення вантажів у міжнародному та внутрішньому сполученні.

Відповідно до п.4.1 Договору, розмір плати за послуги Виконавця узгоджуються Сторонами у заявці. Оплата послуг Виконавця здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів від дати та на підставі отримання Експедитором оригіналів документів в повному обсязі: транспортна накладна (TTH/CMR) з усіма, передбаченими законом відмітками про одержання вантажу вантажоодержувачем без претензій та зауважень; оригіналу довідки про транспортні витрати для надання в митні органи України; оригіналу Договору та Заявки.

Згідно п. 8.1. Договору, він вступає в дію з моменту його підписання Сторонами та діє до припинення прав та обов`язків, які з нього виникли. Договір вважається укладеним шляхом обміну його копіями у порядку, передбаченому п. 7 Договору. Договір вважається укладеним у випадку вчинення Стороною дій, направлених на його виконання, зокрема передачі Експедитором у спосіб, передбачений договором, заявки на перевезення (заявки).

На виконання зазначеного Договору відповідачем було надано позивачу Заявку на міжнародні автомобільні перевезення вантажів б/н від 30.10.2019 року. Заявкою визначено маршрут прямування місто Бесхайн (Німеччина) - місто Дніпро (Україна), вартість і форма оплати - 3000 євро по курсу НБУ на день розмитнення, безготівковий перерахунок протягом 10-14 банківських днів після отримання оригіналів документів.

Виконавцем було здійснено доставку вантажу за маршрутом місто Бесхайн (Німеччина) - місто Дніпро (Україна) транспортним засобом MAN НОМЕР_1 під керування водія ОСОБА_1 , що підтверджується копією міжнародною товаротранспортною накладною CRM б/н від 04 листопада 2019 року, копією вантажної митної декларації.

11 листопада 2019 року між Експедитором та Виконавцем складено Акт надання послуг № 9168, відповідно до якого Виконавцем було надано такі послуги: міжнародні транспортні послуги Бесхайн - Ужгород та Ужгород - Дніпро на загальну суму 83 010,00 грн. В акті зазначено, що ТОВ «ВІН ТРАНС» претензій по об`єму, якості та строкам надання послуг не має.

Позивачем послуги за Актом надання послуг № 9168 від 11 листопада 2020 року здійснено оплату частково в розмірі 74 806,41 грн, в результаті чого на даний час за відповідачем нараховується заборгованість на загальну суму 8 203,59 грн, за прострочення сплати якої додатково нараховані 3% річних у сумі 289,26 грн та втрати від інфляції в розмірі 333,07 грн.

Викладене стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вище встановлені обставини, суд вважає, що позивачем належним чином підтверджено факт надання послуг з перевезення вантажу на суму 74 806,41 грн, строк оплати яких, відповідно до умов Договору та ст. 530 ЦК України, настав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом, відповідач за надані позивачем на підставі договору послуги в повному обсязі не розрахувався, таким чином розмір заборгованості складає 8 203,59 грн. Відповідачем доказів оплати заборгованості у розмірі 8 203,59 грн на час вирішення спору в суді не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 203,59 грн заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов`язання, тому пред`явлення позовних вимогу в цій частині є правомірним.

Суд перевірив та встановив правильність розрахунку 3% річних та інфляційних втрат позивача, а тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині повністю.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за Договором №В191 перевезення вантажів від 30.10.2019 щодо оплати послуг перевезення вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ТРАНС" (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 22/8, офіс 302; ідентифікаційний код 42853782) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙС ЛОГІСТИКА" (49000, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 25; ідентифікаційний код 37806442) заборгованість в сумі 8203 грн 59 коп, 3% річних у сумі 289 грн 26 коп., втрати від інфляції в розмірі 333 грн 07 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 13.04.2021.

СуддяА.І. Привалов