Рішення № 96206524, 12.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.04.2021Справа № 910/1366/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" (м. Львів)

до Фізичної особи-підприємця Кириленко Валерії Вікторівни (м. Київ)

про стягнення 151.511,66 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Кириленко Валерії Вікторівни про стягнення 151.511,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Агентського договору № А/2020/3/16 від 04.03.20. щодо надання послуг на суму здійсненої позивачем оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.21. відкрито провадження у справі № 910/1366/21 та постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Від відповідача, конверт з вказаною ухвалою суду, яку було направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуто підприємством зв`язку із посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата вважається днем вручення учаснику справи ухвали суду в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/1366/21.

Відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

04.03.20. між позивачем (Принципал) та відповідачем (Агент) було укладено Агентський договір № А/2020/3/16 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Агент зобов`язується відповідно до стандартів якості Принципала, під контролем останнього, надавати послуги з організації групових та/або індивідуальних підправлень вантажів, а саме, приймання вантажів для відправки по Україні та за кордон та їх зберігання до передачі Принципалу; зберігання прийнятих від Принципала вантажів та здійснення видачі вантажів одержувачам, здійснення контролю та/або організовувати проведення одержувачами/ відправниками вантажів платежів у визначений Принципалом спосіб до моменту видачі вантажів, а також додаткові послуги пов`язані з виконанням предмету Цього Договору, к т.ч. з приймання від одержувачів повернених вантажів та передачі таких вантажів Принципалу та поверненні Принципалу не вручених одержувачам вантажів. Агент також зобов`язується здійснювати пошук клієнтів, сприяти продажу послуг, а за окремої домовленості Сторін також виконувати адресну доставку (забір) вантажів одержувачам (далі - Послуги).

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Суд, виходячи з приписів ст. ст. 295, 297, 300, 301 Господарського кодексу України, дійшов висновку, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір є агентським договором.

Комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб`єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені. Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто (частини 1-4 ст. 295 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 4 ст. 297 Господарського кодексу України унормовано, що за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок. Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.

Положеннями ст. 301 Господарського кодексу України унормовано наступне. Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб`єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін. Сторони можуть передбачити в договорі, що комерційному агенту сплачується додаткова винагорода у разі, якщо він бере на себе зобов`язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб`єкта, якого він представляє. Суб`єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін. Комерційний агент має право вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг щодо всіх угод, за які йому належить агентська винагорода. Умови виплати винагороди комерційному агенту за угоди, укладені після закінчення договірних відносин, а також інші умови, що стосуються розрахунків сторін, визначаються договором.

Розрахунок та оплата Агенту за надані послуга провадиться за звітний місяць, на підставі Акту наданих Послуг, протягом 30 календарних днів з дня підписання сторонами акту наданих послуг в порядку, передбаченому Договором. Оплата послуг за Договором здійснюється шляхом перерахування Принципалом коштів на розрахунковий рахунок Агента, або в іншому порядку, додатково погодженому сторонами. Сторони узгодили, що сума нарахованої винагороди за звітний період згідно Акту зменшується на суму заподіяних збитків, а також суму застосованих штрафних санкцій відповідно до умов Договору, з чим Агент беззаперечно погоджується підписуючи даний Договір (пункти 2.3, 2.4 Договору).

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень позивач за Договором перерахував відповідачу 2.469.744,33 грн.

Натомість, відповідно до актів приймання-передачі послуг, їх було надано за Договором на суму 2.318.232,67 грн.

Ненаданими залишились послуги на суму переплати в розмірі 151.511,66 грн.

Ненадання таких послуг стало підставою для дій позивача, спрямованих на одностороннє розірвання Договору.

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 7.1 з моменту підписання і діє до 31.12.21. включно.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Згідно пункту 3 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Стаття 188 Господарського кодексу України визначає порядок зміни та розірвання господарських договорів, зокрема в п. 2 зазначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (п. 4 ст. 188 Господарського кодексу України).

Договір може бути достроково розірваний з ініціативи Принципала, про що він письмово повідомляє Агента за 1 робочий день до планової дати розірвання (п. 7.3 Договору).

23.10.20. позивачем відповідачу було направлено Повідомлення № П2210-1 від 22.10.20. про розірвання Договору.

Отже, Договір є розірваним з 26.10.20.

Позивач вказує, що грошові кошти в сумі 151.511,66 грн відповідачем позивачу повернуті не були, що зумовило направлення Агенту претензії, з підстав ненадання відповіді на яку позивач звернувся з даним позовом до суду.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Строк повернення грошових коштів відповідачем позивачу, з врахуванням направленої позивачем вимоги, є таким, що настав.

В свою чергу зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

При цьому не приймається судом посилання позивача на постанову Верховного Суду від 15.02.19. у справі № 910/21154/17, оскільки правовідносини, щодо яких стосується правовий висновок у вказаній справі, виникли з договору підряду та не є аналогічними або подібними правовідносинам у даній справі № 910/1366/21.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 151.511,66 грн.

За викладеного в сукупності позов задовольняється судом повністю, а витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кириленко Валерії Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" (79035, м. Львів, вул. Зелена, 147; ідентифікаційний код 36152228) заборгованість в сумі 151.511 (сто п`ятдесят одна тисяча п`ятсот одинадцять) грн 66 коп. та 2.272 (дві тисячі двісті сімдесят дві) грн 67 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко