Ухвала суду № 96206478, 13.04.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/20/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.04.2021 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Стефанів Т. В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнер" б/н від 09.04.2021 (вх. № 5535/21 від 12.04.2021) про забезпечення позову у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнер"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мельник"

про стягнення заборгованості в сумі 37113197 грн 26 к., з яких: 37100000 грн 00 к. - основного боргу, 12197 грн 26 к. - 3 % річних, 1000 грн 00 к. - інфляційних втрат,

у с т а н о в и в :

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за позовом ТОВ "Люнер" до ТОВ "БК "Мельник" про стягнення заборгованості в сумі 37113197 грн 26 к., з яких: 37100000 грн 00 к. - основного боргу, 12197 грн 26 к. - 3 % річних, 1000 грн 00 к. - інфляційних втрат.

12.04.2021 до суду, електронною поштою з ЕЦП, від позивача надійшла заява б/н від 09.04.2021 (вх. № 5535/21) про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мельник" (76002, м. Івано-Франківськ, вул. Гната Хоткевича, 65, корпус 2, кв. 38, код ЄДРПОУ 38331638) і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Мотивуючи подану заяву ТОВ "Люнер" вказує на факт укладення між ТОВ "Йор естейт" (іпотекодержатель), ОСОБА_1 (іпотекодавець) та ОСОБА_2 (іпотекодавець та співвласник відповідача) договору іпотеки від 12.11.2019. При цьому вказує, що на сьогоднішній день основне зобов`язання відповідача перед ТОВ "Йор естейт" не виконано, має місце прострочення виконання зобов`язання.

Позивач зазначає, що з моменту пред`явлення даного позову, з метою ухилення від виконання можливого рішення здійснено відчуження всього належного йому нерухомого майна.

Як на одну з підстав необхідності забезпечення позову позивач вказує на наявність відкритого ще 12.01.2021 виконавчого провадження про стягнення з відповідача заборгованості на користь держави, зазначена обставина свідчить про ігнорування відповідачем такої інституції як судова влада.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

В силу приписів ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, серед іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За приписами ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник і майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Таким чином, заявник (позивач) має довести (додати до заяви відповідні докази) наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходи до забезпечення позову, тому питання про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані до заяви.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підставою для вжиття заходів для забезпечення має бути обґрунтоване, документально підтверджене припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов`язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову: з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою застосування заходів забезпечення позову є створення умов для подальшого виконання рішення суду, а тому при обранні заходів забезпечення позову слід враховувати зміст позовних вимог.

Позивачу потрібно переконати суд у тому, що його доводи про вжиття заходів забезпечення позову та обраний ним спосіб такого забезпечення є необхідними, розумними, обґрунтованими, адекватними і пропорційними.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, заявником обов`язково повинно бути надано докази наявності таких фактичних обставин, наприклад, вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Це може бути продаж майна або підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання та інше. При цьому, якщо заявник буде посилатися тільки на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без відповідного обґрунтування та надання доказів, суд не буде вважати це достатньою підставою для задоволення заяви.

В даному випадку позивач в обгрунтування необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову долучає договір іпотеки від 12.11.2019, укладений між ТОВ "Йор естейт" (іпотекодержатель), ОСОБА_1 (іпотекодавець) та ОСОБА_2 (іпотекодавець та співвласник відповідача) в забезпечення зобов`язань за договором будівельного підряду від 12.11.2019, укладеного між ТОВ "БК "Мельник" (підрядник) та ТОВ "Йор естейт" (замовник). При цьому вказує на факт прострочення виконання забезпеченого зобов`язання.

Разом з тим, дата договорів будівельного підряду та іпотеки свідчить про те, що їх укладення відбулось ще задовго до того, як позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд вважає, що поданий позивачем договір іпотеки жодним чином не стосується відносин ТОВ "Люнер" та ТОВ "БК "Мельник".

Суд повторно звертає увагу позивача, що відповідач не має обмежень щодо його господарської діяльності. Відповідач самостійно здійснює підприємницьку діяльність і на власний розсуд розпоряджується грошовими коштами, які акумулюються на його рахунках. Ніхто, в тому числі позивач, не може втручатись у діяльність підприємства та надавати рекомендації щодо розподілу грошового прибутку відповідача.

Підприємницька діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність осіб або підприємств (фірм), націлена на отримання прибутку, або особистого доходу, і яка здійснюється на власний ризик та під власну майнову відповідальність.

Укладаючи договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги позивач реалізував своє право на здійснення підприємницької діяльності, при цьому не в повному обсязі врахував ризики такої діяльності та не скористався правом на забезпечення зобов`язання.

Тому наведені у заяві про забезпечення позову обставини не можуть свідчити про те, що дії відповідача, які спрямовані на невиконання власних зобов`язань унеможливлять поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду та виконання судового рішення, у разі його ухвалення.

Крім того, матеріали справи не містять належних доказів стосовно тверджень позивача щодо відчуження відповідачем всього належного йому нерухомого майна.

Суд не вбачає правових підстав надавати оцінку відкритому виконавчому провадженню, оскільки позиція суду щодо наведеного факту міститься у попередніх ухвалах, якими було відмовлено у задоволенні заяв про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 136, 137, 138-140, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнер" б/н від 09.04.2021 (вх. № 5535/21 від 12.04.2021) про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання може бути оскаржена у визначені ст. 256, 257, п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 13.04.2021.

Суддя Т. В. Стефанів