Рішення № 96206458, 08.04.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/921/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Державний концерн "Укроборонпром" та Державне підприємство "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Хауз"

про стягнення заборгованості в сумі 118842 грн 82 коп.

за участю:

від Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону: Негрич Н. М.

від позивача ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод": Пазюк Н. І.

від відповідача: Шунтов О. М.

Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Суть спору.

Військова прокуратура Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Державний концерн "Укроборонпром" та Державне підприємство "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Хауз" про стягнення заборгованості в сумі 118842 грн 82 коп.

Щодо представництва Івано-Франківською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону інтересів держави.

Згідно ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

01.02.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 01.02.2021 (вх. № 1573/21 від 01.02.2021), в якому останній вказує на те, що прокурор безпідставно звернувся до суду з даним позовом, оскільки не довів бездіяльність компетентного органу та виключних підстав для звернення до суду за захистом інтересів держави.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 3 та абз. 1 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Аналіз положень ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, що згідно ст. 14 Конституції України перебуває під особливою охороною держави.

Державний концерн "Укроборонпром" є одним із спеціальних суб`єктів, якому Законом України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" делеговані владні повноваження; інтереси Держави Україна полягають у розвитку оборонно-промислового комплексу України, одним із спеціальних суб`єктів якого є Державний концерн "Укроборонпром", до компетенції якого віднесені повноваження, надані Законом України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

Хоча Державний концерн "Укроборонпром" не має статусу державного органу, зазначене не виключає процесуальної можливості органів прокуратури подавати позов (заяву) в його інтересах до суду, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Законом України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі", прийнятим 16.06.2011 та який набрав чинності із дня опублікування - 09.07.2011 (Голос України від 09.07.2011 № 123) визначено особливості та правові основи управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" до об`єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належать: майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу Державного концерну "Укроборонпром".

Статтею 3 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" встановлено, що суб`єктами управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є: Кабінет Міністрів України та Державний концерн "Укроборонпром".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" Державний концерн "Укроборонпром" є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства (далі - учасники Концерну), на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності.

10.08.2020 Військова прокуратура Івано-Франківського гарнізону направила на адресу ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" лист № 30.31/02-863ВИХ-20, в якому просила повідомити про вжиті заходи представницького характеру щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Трейд хауз", одночасно повідомила, що у разі невжиття заходів щодо стягнення заборгованості прокуратура звернеться до суду з позовом в інтересах держави в особі ДК "Укроборонпром" та ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод".

ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" було повідомлено прокуратуру про те, що у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках підприємства для сплати судового збору позов щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Трейд хауз" не заявлений, просить прокуратуру звернутися до суду в інтересах держави в особі ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (лист № Б-268 від 12.08.2020; вх. № 1163 від 13.08.2020).

13.08.2020 Військова прокуратура Івано-Франківського гарнізону направила на адресу ДК "Укроборонпром" та ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" лист № 30.31/02-888ВИХ-20, в якому повідомила про намір звернутися до суду з позовом в інтересах держави в особі ДК "Укроборонпром" та ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" до ТОВ "Трейд хауз" про стягнення заборгованості в сумі 118842 грн 82 к.

Суд установив, що на виконання ч. 3-5 ст. 53 ГПК України і ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Державним концерном "Укроборонпром" та Державним підприємством "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод", які протягом розумного строку не вживали заходів щодо звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів за неналежне виконання договору, тобто навів підставу для представництва інтересів держави та для звернення з позовом до суду.

За таких обставин, суд визнає обґрунтованими аргументи прокурора про наявність у нього підстав для звернення із позовом до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державного концерну "Укроборонпром" та Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод".

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою від 21.10.2020 суд залишив позовну заяву без руху; зобов`язав позивача у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (фіскальний чек).

Ухвалою суду від 06.11.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначити на 01.12.2020.

Суд, 01.12.2020, 17.12.2020, 04.01.2021 відкладав розгляд справи на 17.12.2020, 04.01.2021, 15.01.2021.

В судовому засіданні 04.01.2021 представники військової прокуратури та відповідача подали суду клопотання про продовження строку розгляду справи поза межами строків визначених ГПК України

В судових засіданнях 15.01.2021, 02.02.2021, 08.02.2021 оголошувались перерви до 02.02.2021, 08.02.2021, 03.03.2021.

Судове засідання 03.03.2021 не відбулося, ухвалою від 09.03.2021 суд призначив розгляд справи по суті на 22.03.2021.

Ухвалою від 22.03.2021 суд відклав розгляд справи на 08.04.2021.

В судовому засіданні 08.04.2021 повідомлено суд про те, що 15.03.2021 ліквідовано військову прокуратуру та створено Івано-Франківську спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону.

При розгляді справи взято до уваги вказану прокурором інформацію.

Позиції учасників справи щодо позову.

Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг.

Позиція прокуратури викладена у позовній заяві.

Позиція Державного концерну "Укроборонпром" викладена у поясненнях № UОР 2.2-11705 від 18.11.2020 (вх. № 15926/20 від 18.11.2020), що надійшли до суду електронною поштою з ЕЦП.

Позиція ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" викладена у поясненнях (листи № Б-16 від 13.01.2021; вх. № 518/21 від 14.01.2021 та № Б-49 від 05.02.2021; вх. № 1900/21 від 08.02.2021).

В судовому засіданні прокурор та ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.

Заперечуючи проти позову відповідач вказує на те, що:

- договір № В-7/18 на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг припинив свою дію 01.07.2018, змін та доповнень до договору не вносилось, інший договір не укладався;

- виставлені рахунки за період з червня 2017 року до грудня 2018 року за компенсацію стоку дощових вод, електроенергії та земельного податку перевищують фактично спожиті відповідачем. Більше того, земельний податок нараховано з ПДВ, що є недопустимим;

- відповідач не ухилявся від сплати земельного податку, оскільки сплачував відповідні кошти до бюджету м. Івано-Франківська.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву б/н від 08.12.2020 (вх. № 17294/20 від 09.12.2020) та письмових поясненнях б/н від 05.02.2021 (вх. № 1859/21 від 05.02.2021).

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив.

В ході розгляду справи сторони повідомляли суд про намір укласти мирову угоду у клопотаннях відповідача про відкладення розгляду справи б/н від 03.03.2021 (вх. № 3243/21 від 03.03.2021) та б/н від 22.03.2021 (вх. № 4128/21 від 22.03.2021), а також клопотаннях ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" про перерву у судовому засіданні № Ю-83 від 03.03.2021 (вх. № 3245/21 від 03.03.21) та № Б-110 від 22.03.2021 (вх. № 1495 від 22.03.2021).

В судовому засіданні прокурором та представником ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" подано суду спільне клопотання вх. № 5398/21 від 08.04.2021 про зменшення позовних вимог та відмову від суми заборгованості, що становить 54688 грн 00 к.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

01.01.2018 між ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (сторона 1) та ТОВ "Трейд Хауз" (сторона 2) укладено договір № В-7/18 на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг.

Предметом договору є забезпечення стороною 1 можливості отримання стороною 2 платних послуг, в т.ч. пов`язаних з постачанням через інженерні мережі сторони 1 отриманих від постачальних підприємств та організацій через інженерні мережі підприємства електроенергії, води та ін., необхідних для обслуговування та експлуатації приміщень, а також відшкодування земельного податку стороні 1. Сторона 2 у встановлений строк та на передбачених цим договором умовах бере участь у витратах сторони 1 на виконання робіт, у тому числі пов`язаних зі сплатою послуг передбачених додатком 1 до цього договору, який є невід`ємною його частиною (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1 договору вартість відшкодування за договором визначається на підставі щомісячних рахунків, які виставляє сторона 1 стороні 2 на протязі дії договору і які є його невід`ємною частиною.

Пунктами 2.3 та 2.4 договору сторони погодили, що сума відшкодування:

- земельного податку складає 4094 грн 11 к. за місяць користування земельною ділянкою;

- за водопостачання та водовідведення за надані послуги проводиться на підставі обґрунтованого розрахунку у процентному відношенні згідно додатку № 1.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць. За цим договором сторона 2 відшкодовує стороні 1 згідно виставлених ним рахунків-фактур витрати останнього за фактично отримані від постачальних підприємств та організацій через інженерні мережі підприємства, комунальних послуг, передбачених в додатку № 1 до цього договору.

Оплата здійснюється на підставі рахунків до 10-го числа наступного місяця після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих, але не сплачених стороною 2 стороні 1 послуг за звітний місяць (п. 6.2 договору).

Пунктом 6.5 договору визначено, що при необхідності сторона 2 має право перевіряти правильність нарахування вказаних в цьому договорі платежів. На передбачені цим договором платежі нараховується ПДВ відповідно до чинного законодавства.

Згідно з п. 8.1 цей договір набуває чинності з 01.01.2018 до 01.07.2018 включно, а в частині взаєморозрахунків – до повного їх здійснення з можливістю пролонгації на той самий термін.

Зміни або доповнення до цього договору вносяться за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядається протягом 20 днів з дати їх надання, на розгляд іншій стороні. У випадку недосягнення згоди по змінах, що вносяться однією із сторін, спір вирішується у судовому порядку у відповідності до чинного законодавства України. У разі невиконання або неналежного виконання однією із сторін своїх зобов`язань за цим договором інша сторона має право вимагати дострокового розірвання договору у порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 8.2 договору).

У п. 8.5 договору сторони погодили, що чинність цього договору припиняється: якщо внаслідок форс-мажорних обставин приміщення, яке орендується, стає непридатним для подальшого використання; достроково, за взаємною згодою сторін або рішенням суду; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Із змісту ст. 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Укладаючи договір № В-7/18 на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг від 01.01.2018 сторони (ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" та ТОВ "Трейд Хауз") погодили всі його істотні умови.

За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, згідно з п. 8.1 договір набуває чинності з 01.01.2018 до 01.07.2018 включно, а в частині взаєморозрахунків – до повного їх здійснення з можливістю пролонгації на той самий термін.

Сторони у наведеному пункті погодили можливість пролонгації дії договору на той самий строк.

Пункт 8.2 договору, на який вказує відповідач при обґрунтуванні своєї позиції щодо припинення дії договору, регулює порядок внесення змін та доповнень до договору, але ні в якому разі не порядок продовження строку дії договору.

Дії сторін, що вчинялися на виконання договору після 01.07.2018 (надання послуг, проведення часткової оплати) безумовно підтверджують факт того, що дію договору пролонговано.

Відповідач не скористався правом звернення до контрагента із запереченням щодо продовження строку дії договору.

Більше того, суд звертає увагу сторін на позицію Верховного Суду у справі № 910/1121/19: у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3 та 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати принцип "contra proferentem" (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав) при тлумаченні положень договорів в рамках розгляду судових спорів.

Висновки Верховного Суду, які ґрунтуються на принципі "contra proferentem", свідчать про те, що сторонам слід детально прописувати положення договорів, оскільки будь-які неточності будуть тлумачитися проти них. Нерозуміння природи договору не звільняє від обов`язку його виконання.

Отже, суд визнає договір № В-7/18 на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг від 01.01.2018 таким, що продовжив свою дію після 01.07.2018 за замовчуванням.

Що стосується виконання умов договору сторонами, суд зазначає таке.

З огляду на матеріали справи позивач надав, а відповідач отримав послуги, необхідні для обслуговування та експлуатації приміщень (електроенергія, реактивна енергія, дощові стоки) та нарахував земельний податок, за період з січня 2018 року по травень 2020 року.

В підтвердження факту надання послуг прокурором надано суду акти надання послуг та рахунки на оплату, датовані починаючи з червня 2019 року до травня 2020 року. Разом з тим, в акт від 26.05.2020 включено заборгованість по земельному податку за 2018 рік.

Рахунки надсилалися відповідачу, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, опис вкладення у лист, накладна.

Судом взято до уваги постанову Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 910/1558/19, в якій колегія суддів враховує, що відсутність направлення Фірмою на адресу Банку актів надання послуг у спірний період та їх не підписання споживачем жодним чином не впливає на визначений договором обов`язок компенсувати позивачу надані ним послуги, оскільки договором не передбачено обов`язку позивача зі складання відповідних актів і фіксування факту отримання відповідачем послуг, натомість відповідач не довів, що таких послуг йому надано не було та ним не отримано. Крім того, неотримання Банком актів приймання-передачі послуг не є підставою звільнення замовника від оплати наданих йому послуг, оскільки замовник не був позбавлений можливості вимагати направлення йому актів, встановивши для цього виконавцю розумний строк. Варто зауважити, що Верховний Суд у вказаній постанові в обґрунтування вказаної позиції послався на аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 914/1155/17 та від 08.10.2018 у справі № 916/1316/17.

Частково відповідач сплачував за надані послуги.

З огляду на лист відповідача, який було адресовано ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" за № 5 від 12.06.2020 (вх. 207 від 15.06.2020) ТОВ "Трейд хауз" визнав заборгованість в сумі 4415 грн 70 к. (станом на 27.05.2020). У листі вказано, що земельний податок сплачується товариством до місцевого бюджету.

У позовній заяві прокурор просив стягнути з відповідача борг в сумі 118842 грн 82 к. Як зазначає ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" у поясненнях ; Б-49 від 05.02.2021 (вх. № 1900/21 від 08.02.2021) вказаний прокурором борг складають: 2645 грн 44 к. - перетікання реактивної енергії, 116076 грн 05 к. - земельний податок, 1267 грн 29 к. - електропостачання, переплата по дощових стоках - 1145 грн 96 к.

В судовому засіданні прокурором та представником ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" подано суду спільне клопотання вх. № 5398/21 від 08.04.2021 про зменшення позовних вимог (відмову від суми заборгованості, що становить 54688 грн 00 к. земельного податку). Переплату за дощові стоки враховано на зменшення заборгованості по відшкодуванню земельного податку.

За своєю правовою природою вищезгадане клопотання є клопотанням про відмову від позову.

Згідно ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Розглянувши подане клопотання та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відмова від позову в частині заявлених позовних вимог в сумі 54688 грн 00 к. належним чином оформлена, підписана повноважним представниками, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, у зв`язку з чим суд приймає таку відмову.

За правилами п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині заявлених вимог про стягнення 54688 грн 00 к. слід закрити.

Вимоги про стягнення 2645 грн 44 к. за перетікання реактивної енергії, 1267 грн 29 к. за електропостачання та 60242 грн 09 к. - відшкодування земельного податку суд визнає обґрунтованими та документально підтвердженими.

Що стосується відшкодування земельного податку, то суд звертає увагу відповідача на таке.

Суд не заперечує того факту, що відповідач з власної волі, без достатніх на те правових підстав сплачував земельний податок до бюджету м. Івано-Франківська. Однак такий факт не може нівелювати обов`язку відповідача відшкодовувати земельний податок на користь ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод", як того вимагають умови договору № В-7/18 на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг. При цьому відповідач не позбавлений права на повернення сплаченого податку з державного бюджету.

Не беруться до уваги доводи представника відповідача про те, що нарахування земельного податку повинно здійснюватися без ПДВ, зважаючи на те, що умовами договору сторони погодили протилежне. Змін до договору не вносилось, договір не розірвано та не визнано в цій частині недійсним. Крім того, матеріали справи містять лист Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 2711/6/09-19-18-04-17 від 26.03.2021, з такою інформацією: якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат (лист Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 2711/6/09-19-18-04-17 від 26.03.2021).

Відповідно до п. 286.6 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Згідно з п. 287.7 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Відповідно до п. п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (п. п. 269.1.1 та 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України).

Платником земельного податку в даному випадку є ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод".

Висновок суду.

В контексті наведеного позов підлягає задоволенню в частині заявлених вимог про стягнення 64154 грн 82 к., в частині вимог про стягнення 54688 грн 00 к. провадження слід закрити.

Судові витрати.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що позов задоволено частково, судовий збір:

- в сумі 1134 грн 66 к. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) слід покласти на відповідача;

- в сумі 967 грн 34 к. (пропорційно розміру позовних вимог, провадження щодо яких закрито, у зв`язку з відмовою від позову) слід залишити за Військовою прокуратурою Західного регіону України (Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону).

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Державний концерн "Укроборонпром" та Державне підприємство "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Хауз" в частині заявленої вимоги про стягнення 64154 грн 82 к. - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Хауз" (вул. Хриплинська, буд. 11, м. Івано-Франківськ, 76002; ідентифікаційний код 41185758) на користь Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (вул. Хриплинська, буд. 11, м. Івано-Франківськ, 76002; ідентифікаційний код 07552205, р/р НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк", МФО 336503) заборгованість в сумі 64154 (шістдесят чотири тисячі сто п`ятдесят чотири) грн 82 к., з яких: 60242 (шістдесят тисяч двісті сорок дві) грн 09 к. – відшкодування земельного податку, 2645 (дві тисячі шістсот сорок п`ять) грн 44 к. – перетікання реактивної енергії, 1267 (одна тисяча двісті шістдесят дев`ять) грн 29 к. – електропостачання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Хауз" (вул. Хриплинська, буд. 11, м. Івано-Франківськ, 76002; ідентифікаційний код 41185758) на користь Військової прокуратури Західного регіону України (Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону) (вул. Клепарівська, 20, м. Львів, 79007, ідентифікаційний код 38326057, МФО 820172) судовий збір в сумі 1134 (одна тисяча сто тридцять чотири) грн 66 к.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі за позовом Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Державний концерн "Укроборонпром" та Державне підприємство "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Хауз" в частині заявленої вимоги про стягнення 54688 (п`ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн 00 к. - закрити.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Сплачений Військовою прокуратурою Західного регіону України (Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону) судовий збір в сумі 967 (дев`ятсот шістдесят сім) грн 34 к. залишити за останнім.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний тест рішення складений 13.04.2021.

Суддя Т. В. Стефанів