Постанова № 9620639, 29.04.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 рокуСправа № 2а-18977/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Шергіній Ю.О.,

за участю представників позивача Синьчука О.А., Сидун О.С.,

представників відповідача Кузьменко О.О., Бондаренка В.В., Редька С.М.,

прокурора Ревухи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Євросервіс-Любомль» до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції, за участю Прокурора Волинської області про визнання протиправними та скасування актів та податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Євросервіс-Любомль» звернулося в суд із позовом до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування актів про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ та податкової звітності з податку на прибуток від 15 квітня 2009 року та скасування податкових повідомлень-рішень №0000252301/0 та №0000641501/0 від 15 травня 2009 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що підприємством було допущено помилку в заповненні рядків декларацій, яка не призвела до заниження або завищення суми податкового зобовязання. Відповідачем неправомірно виключено з податкового кредиту сплаченого на митницю ПДВ в 2007 році на суму 2504994 грн. та 7838588 грн. з валових витрат, чим порушено вимоги Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідач у відзиві від 15 жовтня 2009 року за №6781/10/10-015 та представники в судовому засіданні предявлені позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року підприємство «Євросервіс-Любомль» товар на митну території України не ввозило, митне оформлення в режимі «імпорт» не здійснювало (довідка Ягодинської митниці №7/25-1582-1/47 від 3 квітня 2009 року), податок на додану вартість митним органам не сплачувало та валові витрати Р.04 декларації по податку на прибуток в сумі 7838588 грн. не достовірні. Підприємством «Євросервіс-Любомль» порушено підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У звязку з необхідністю захисту економічних інтересів держави в особі Волинської митниці прокурор Волинської області вступив у справу.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заперечення відповідача та просив в задоволені позову відмовити.

Ухвалою суду від 24 листопада 2009 року було призначено по справі №2а-18977/09/0370 судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. Експертна установа провела експертизу щодо поставлених питань та надала висновок на поставлені питання від 27 лютого 2010 року за №0580, згідно якого включення ПП «Євросервіс-Любомль» за звітні (податкові) періоди 2008 року до складу податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених) при імпорті товарів в попередніх звітних (податкових) періодах 2007 року та валових витрат, повязаних з придбанням імпортних товарів, не врахованих в минулих податкових періодах 2007 року, відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Однак, відображення ПП «Євросервіс-Любомль» в податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2008 року сум ПДВ, нарахованих (сплачених) підприємством при імпорті товарів в попередніх періодах 2007 року та з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2008 року у складі валових витрат, повязаних з придбанням імпортних товарів, не врахованих в минулих податкових періодах 2007 року, не відповідає Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість в частині пунктів 3.1 та 5.8.

Ухвалою суду від 20 квітня 2010 року закрито провадження у справі в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування актів про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ та податкової звітності з податку на прибуток від 15 квітня 2009 року за №75/16-33653123 та №76/15-33653123.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін та прокурора, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Любомльською міжрайонною державною податковою інспекцією 15 квітня 2009 року проведено невиїзну документальну перевірку податкової звітності з податку на прибуток та податкової декларації з податку на додану вартість, за результатами якої були складені акти за №76/15-33653123 та №75/16-33653123 відповідно.

Перевіркою встановлено порушення підприємством «Євросервіс-Любомль» підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємством в вересні місяці 2008 року завищено податковий кредит в сумі 2504994 грн. та підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» результаті чого підприємством занижено податкове зобовязання з податку на прибуток в декларації за 9 місяців 2008 року на суму 7838588 грн.

За наслідками перевірки Любомльською міжрайонною державною податковою інспекцією сформовані податкові повідомлення-рішення від 15 травня 2009 року за №0000252301/0, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість на суму 3757491 грн., в тому числі 2504994 грн. за основним платежем та 1252497 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також за №0000641501/0, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватного підприємства на суму 2547541,10 грн., в тому числі 1959647 грн. за основним платежем та 587894,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено , що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються 5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5).

Судом встановлено, що при здійсненні приватним підприємством «Євросервіс-Любомль» за період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року операцій з імпорту товарів, підприємством не були включені до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при імпорті товарів, згідно вантажно-митних декларацій, в розмірі 2 504 994 грн. та до складу валових витрат витрати з придбання імпортних товарів на суму 7272104 грн. та суму сплачених митних платежів в розмірі 894594,93 грн.

Пунктом 4.4 статті 4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року за №166, встановлено, що якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобовязаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону N 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону №2181), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (підпункт 4.4.1. пункту 4.4. статті 4 даного Порядку).

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підпункту 5.2.7 пункту 5.2 статті 5, до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у звязку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобовязання.

Підпунктом 15.1.1. пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобовязань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобовязання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, враховуючи вищенаведене, включення ПП «Євросервіс-Любомль» за звітні (податкові) періоди 2008 року до податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених), при імпорті товарів в попередніх звітних (податкових) періодах 2007 року, відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», включення підприємством за звітні (податкові) періоди 2008 року до валових витрат, повязаних з придбанням імпортних товарів, не врахованих в минулих податкових періодах 2007 року, відповідає вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Здійснення коригування податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті самостійно виявлених платником податку помилок, що містяться в раніше поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість, визначено Порядком заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30 травня 1997 року, а саме пунктом 5.8.

Коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка (крім рядка 16.5) обовязковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних. У рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації.

Відображення ПП «Євросервіс-Любомль» в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року сум ПДВ, нарахованих (сплачених) підприємством при імпорті товарів в попередніх періодах 2007 року, в рядку 12.1 «ПДВ, сплачений митним органам», не відповідає вищевказаному Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість в частині п.5.8.

Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим наказом ДПА України від 29 березня 2003 року №143, в пункті 3.1 передбачено, що в основній частині та в додатках показники відображаються на підставі норм, установлених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до вимог підпункту 5.2.7 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині передбачено, що до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у звязку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобовязання.

Відображення ПП «Євросервіс-Любомль» в декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2008 року у складі валових витрат, повязаних з придбанням імпортних товарів, не врахованих в минулих податкових періодах 2007 року, в рядку 04 «Валові витрати» не відповідає пункту 3.1. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства.

Судом встановлено та не заперечується представниками сторін, що підприємством «Євросервіс-Любомль» протягом 2007 року сплачено податку на додану вартість при митному оформленні товарів в сумі 2504994 грн., а отже мало право на податковий кредит на зазначену суму. Крім того, представниками сторін також не заперечується, що підприємством «Євросервіс-Любомль» порушено Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства та Порядок заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість.

Однак, порушення вищезазначених Порядків є підставою для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої законодавством України, що в свою чергу не позбавляє приватного підприємства «Євросервіс-Любомль» права на податковий кредит, який виник в минулих податкових періодах 2007 року

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне задовольнити позов та скасувати податкові повідомлення-рішення Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції від 15 травня 2009 року за №0000252301/0 та №0000641501/0.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції від 15 травня 2009 року за №0000252301/0 та №0000641501/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 5 травня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяА.Я. Ксензюк