Рішення № 96206309, 02.04.2021, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/934/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

секретар судового засідання: Чухалова О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Бочевар М.П. - ордер серії ОД №616325 від 27.07.2020 (в режимі

відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотео"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш Імпекс"

про стягнення 424878,80 грн

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нотео" звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш Імпекс" 424878,80 грн заборгованості за договором поставки № 208/01 від 08.01.2019, з яких: 415257,60 грн попередньої оплати та 9621,26 грн пені.

Ухвалою господарського суду від 04.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 21.08.2020.

Ухвалою суду від 21.08.2020 відкладено підготовче засідання на 28.09.2020.

Ухвалою суду від 28.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 13.10.2020.

Ухвалою суду від 13.10.2020 відкладено підготовче засідання на 21.10.2020.

В судовому засіданні 21.10.2020 оголошено перерву до 03.11.2020, з 03.11.2020 до 20.11.2020, з 20.11.2020 до 02.12.2020, з 02.12.2020 до 16.12.2020.

Ухвалою господарського суду від 16.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.01.2021.

Ухвалою господарського суду від 16.01.2021 відкладено розгляд справи по суті на 25.03.2021.

Ухвалою суду від 25.03.2021 відкладено розгляд справи по суті на 02.04.2021.

01.04.2021 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшов лист з повідомленням про відсутність підстав для подальшого представництва у зв`язку з розірванням договору (а.с. 46 т. 2).

Відповідач свого представника, в судове засідання не направив, вимоги ухвали суду від 25.03.2021 щодо надання доказів в підтвердження клопотань про відкладення розгляду справи не надав.

Суд враховує, що про дату, час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 25.03.2021 року, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією та на електронну пошту.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створив належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснив всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 02.04.2021 відповідно до ст. 240 ГПК України суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позов мотивований неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Хіммаш Імпекс" умов договору поставки №208/01, що був укладений між сторонами 08.01.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що останнім було виконано умови договору у повній мірі та сплачено відповідачу 1028160,00грн попередньої оплати за товар, в свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором щодо поставки товару належним чином та у повній мірі не виконав, внаслідок чого позивач був змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 415257,60грн.

За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивач на підставі п.6.1 договору нарахував відповідачу 9621,26грн пені.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву та додаткових поясненнях (а.с. 130-131, 149-150, 174-176 т. 1).

Відповідач щодо позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву від 08.09.2020 (а.с.96-99, 144-145, 171-172, 195-198, 225-226 т.1), просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач вказує, що позивачем неправильно проведено розрахунок заборгованості за договором з огляду на збільшення вартості товару та відповідно загальної суми договору за погодженням сторін відповідно до додаткової угоди №1 від 31.01.2019 до договору поставки №208/01 від 08.01.2019 до 1468800,00грн за 4 десубліматори; що невиконання умов договору пов`язано з порушенням позивачем п. 1.1. договору, оскільки листом від 14.06.2019 відповідач повідомив позивача про готовність здійснити поставку ще двох десубліматорів 20.06.2019, однак позивач не надав транспорт для відвантаження та не здійснив подальшу оплату за товар.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

08.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові технології зневоднення", що перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нотео" (покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хіммаш Імпекс" (постачальник/відповідач) укладено договір поставки №208/01, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти продукцію (надалі - Товар), відповідно до Специфікацій, які оформлюються на замовлений обсяг товару і є невід`ємною частиною цього договору (п.1.1. договору).

Згідно п.1.2 договору найменування Товару, його кількість, якість узгоджуються сторонами і визначаються в Специфікаціях.

Відповідно до п.2.1 договору, поставка товару здійснюється партіями, погоджується сторонами у Специфікаціях. Постачальник здійснює поставку Товару Покупцеві на умовах ЕХW, якщо інше не обумовлено в специфікації, або додаткової угоди до договору. При тлумаченні умов поставки застосовуються міжнародні правила тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010р. Якщо умови договору суперечать умовам ІНКОТЕРМС в редакції 2010р., то застосовуються умови Договору.

Термін поставки товару - протягом 65 робочих днів від дати надходження передоплати, якщо інше не обумовлено в Специфікації. Товар виготовляється в узгодженому обсязі. Постачальник надає покупцеві повідомлення про готовність Товару до відвантаження, яке одночасно є підтвердженням місця надання товару відповідно до умов договору (п.2.2. договору).

За умовами п.2.3 договору покупець зобов`язаний прийняти і вивезти Товар протягом 10 днів від дати отримання повідомлення про готовність Товару до відвантаження.

Право власності на Товар переходить покупцеві від дати відвантаження зі складу постачальника (п.2.5 договору).

Датою поставки Товару (партії Товару) вважається дата передачі даної партії Товару Покупцеві, зазначена в видатковій накладній (п.2.6 договору).

Пунктом 2.7 договору визначено, що постачальник надає покупцеві разом з кожною партією Товару наступні товаросупровідні документи: - рахунок-фактура з вказаною ціною, вартістю Товару (партії Товару) та витрат залежно від умов поставки; - видаткова накладна; - паспорт на обладнання.

Постачальник передає покупцеві товаросупровідні документи разом з партією Товару. Якщо товаросупровідні документи не були надані, партія Товару вважається не поставленою до їх надання (п.2.8 договору).

Згідно з п.3.1 договору ціни та вартість Товару вказуються у Специфікаціях.

Ціни, зазначені в Специфікаціях, є базовими на дату їх підписання. У випадку зміни витрат на виробництво, ціни можуть бути змінені постачальником з обов`язковим погодженням з покупцем, про що підписується відповідна Додаткова угода до Договору. Від дати надходження 70%-ої передоплати, ціни, зазначені в Специфікації, зміні не підлягають, якщо інше не обумовлено в Специфікації (п.3.2 договору).

У пункті 3.3 договору сторони визначили, що оплата Товару здійснюється у два етапи; 70% передплати протягом 3-х банківських днів від дати отримання покупцем рахунку, 30% передоплати за фактом виготовлення продукції протягом 3-х банківських днів з моменту отримання покупцем повідомлення про готовність товару до відвантаження, якщо інше не передбачено в специфікації.

Датою оплати вважається дата надходження коштів на банківський рахунок постачальника (п.3.4 договору).

Форма розрахунків - платіжне доручення (п.2.5 договору).

Загальна вартість Договору становить 1 156 800,00 грн (один мільйон сто п`ятдесят шість тисяч вісімсот гривень 00 коп), в тому числі ПДВ 192 800,00 грн 00 коп (п.3.6 договору).

Згідно п.9.2 договору всі зміни та доповнення до договору будуть здійснені тільки в тому випадку , якщо вони оформлені в письмовому вигляді і підписані обома сторонами.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків по даному договору (п.9.3 договору).

Згідно з Специфікацією № 1 від 08.01.2019 (додаток № 1 до договору поставки №208/01 від 08.01.2019) найменування товару, що підлягає поставці "Десубліматор" у кількості 4 шт., загальною вартістю 1 156 800,00 грн (пункт 1), умови розрахунку 70% передплати (809 760,00 грн.) шляхом банківського переказу коштів на поточний рахунок постачальника, інші 30% кінцевої оплати протягом 5-ти днів після письмового повідомлення постачальника про готовність товару (пункт 3), строк поставки товару 65 робочих днів з моменту зачислення 70% грошових коштів у порядку передоплати на рахунок постачальника (пункт 4) (а.с.30 т.1).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 31.01.2019 до договору поставки №208/01 від 08.01.2019, до пунктів 1,3 Специфікації були внесені зміни, а саме найменування товару, що підлягає поставці "Десубліматор" у кількості 4 штук, загальною вартістю 1 224 000,00 грн, (пункт 1), умови розрахунку 70 відсотків передплати (1 028 160,00 грн) шляхом банківського переказу коштів на поточний рахунок постачальника, інші 30% кінцевої оплати протягом 5-ти днів після письмового повідомленні постачальника про готовність товару (пункт 3) (а.с.31 т.1).

У відповідності до взятих на себе зобов`язань покупець здійснив попередню оплату за товар на загальну суму 1028160,00грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 316 від 16.01.2019 року на суму 300 000,00 гривень, №321 від 22.01.2019 року на суму 200 000,00 гривень, № 347 від 19.02.2019 року на суму 100 000,00 гривень, № 352 від 26.02.2019 року на суму 128 000,00 гривень, № 338 від 04.03.2019 року на суму 100 000,00 гривень, № 340 від 25.03.2019 року на суму 200 000,00 гривень, № 338 від 07.02.2020 року на суму 160 грн (а.с. 32-38 т. 1).

ТОВ "Нотео" у всіх вищевказаних платіжних дорученнях, окрім доручення №338 від 07.02.2020 року помилково зазначив у графах призначення платежів "частково за десубліматор зг. раз. № 20/12 від 21/12/18".

Суд встановив та сторони не заперечували про те, що між сторонами було укладено лише договір поставки №208/01 від 08.01.2019, будь-які інші договірні відносини між сторонами відсутні. Дія вказаного договору сторін була продовжена до 31.12.2020, з огляду на положення п. 9.3. договору та сплату позивачем частини попередньої оплати платіжним дорученням № 338 від 07.02.2020.

20.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо уточнення реквізитів платіжних доручень, оскільки всі платежі позивачем проводилися на користь відповідача виключно за вказаним договором поставки № 208/01 від 08.01.2019 та за відсутності інших договірних відносин між сторонами (а.с.39 т. 1).

У відповідь на вказаний лист, який був отриманий відповідачем 13.05.2020 року, останній листом від 15.05.2020 підтвердив, що оплата згідно платіжних доручень № 316 від 16.01.2019 року на суму 300 000,00 гривень, № 321 від 22.01.2019 року на суму 200 000,00 гривень, № 347 від 19.02.2019 року на суму 100 000,00 гривень, № 352 від 26.02.2019 року на суму 128 000,00 гривень, № 338 від 04.03.2019 року на суму 100 000,00 гривень, № 340 від 25.03.2019 року на суму 200 000,00, а всього на суму 1 028 000,00 гривень були здійснені з помилкою у графі платіжного доручення, призначення платежу - "частково за десубліматор зг. раз. № 20/12 від 21/12/18" та вважати вірним призначення платежу - "частково за десубліматор згідно договору поставки № 208/01 від 08.01.20119 року" (а.с. 40 т. 1).

Натомість, відповідач умови договору поставки виконав частково, поставивши ТОВ "Нотео" за видатковою накладною № 10/06 від 10 червня 2019 року два десубліматори на загальну суму 612902,40 грн (а.с.41 т.1), не здійснивши поставку інших двох десубліматорів у строк до 14.05.2020 (65 робочих днів від дати надходження передоплати - 07.02.2020).

Позивач в позові зазначає, що відповідач передоплату за товар у розмірі 1028160,00 грн отримав, однак поставку товару у повному обсязі позивачу у встановлений договором строк не здійснив. На день звернення до суду поставка товару втратила для позивача інтерес, тому останній просить повернути йому грошові кошти у розмірі, що дорівнює різниці між сумою сплачених відповідачу коштів та сумою поставленого відповідачем товару.

Таким чином, предметом даного спору є стягнення з відповідача 415 257,60грн в повернення суми здійсненої позивачем попередньої оплати непоставленого відповідачем товару, а також 9621,26грн пені на підставі пункту 6.1 договору за прострочення відповідачем виконання зобов`язань з поставки товару.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до частин 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525,526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Судом встановлено виконання позивачем, як покупцем, свого обов`язку з перерахування відповідачу, як постачальнику, попередньої оплати за товар на суму 1028160,00 грн, в тому числі ПДВ, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, а саме платіжними дорученнями.

В той же час матеріалами справи стверджується, що відповідач поставив товар на загальну суму 612902,40 грн за видатковою накладною №10/06 від 10.06.2019, яка підписана уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені печатками товариств.

Слід зазначити, що здійснивши поставку та прийняття товару за вказаною видатковою накладною №10/06 від 10.06.2019, сторони фактично змінили умови договору з урахуванням додаткової угоди № 1 від 31.01.2019 в частині вартості товару, зменшивши його до попереднього розміру, встановленого Специфікацією № 1 від 08.01.2019 (додаток № 1 до договору поставки №208/01 від 08.01.2019).

В матеріалах справи відсутні буд-які докази листування сторін з питань вартості поставленого товару за видатковою накладною №10/06 від 10.06.2019.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що листом від 14.06.2019 відповідач повідомив позивача про готовність здійснити поставку ще двох десубліматорів 20.06.2019, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази отримання позивачем такого повідомлення із зазначенням місця відвантаження товару. Роздруківка електронної переписки без ЕЦП не може бути використана як доказ у справі, оскільки не відповідає вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оскільки не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення та зміст такого документу не захищений від внесення правок та викривлення.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18 та від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18.

Також з відповіді на адвокатський запит вбачається, що 19.06.2019 відповідач звернувся до виробника - ПрАТ «Коростенський завод хімічного машинобудування» з проханням підписати додаткову угоду на зменшення кількості продукції з 4-х на 2-і штуки у зв`язку із втратою необхідності, яка була підписана 20.06.2019 (а.с. 237-240 т.1).

Згідно з ч.1, ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").

В матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем товару на всю суму здійсненої позивачем попередньої оплати або повернення попередньої оплати у розмірі 415257,60грн, що дорівнює різниці між сумою сплачених коштів та сумою поставленого товару.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76,77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними та достатніми доказами.

Отже, оскільки відповідачем у визначеному Господарським процесуальним кодексом України порядку не спростовано факту невиконання взятих на себе зобов`язань з поставки товару, суд дійшов висновку про стягнення з ТОВ "Хіммаш Імпекс" суми попередньої оплати у розмірі 415257,60 грн.

Крім того, судом розглянуто вимогу позивача щодо стягнення 9621,26 грн пені.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов договору поставки №208/01 від 08.01.2019 щодо строків здійснення поставки товару.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.6.1 договору, якщо постачальник не поставив товар у строки, зазначені в договорі, він повинен буде сплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, що діє в цей період.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 9621,26грн за період з 14.05.2020 по 13.07.2020 за прострочення відповідачем виконання зобов`язання по поставці товару.

Перевіривши розрахунок пені, наведений в тексті позовної заяви (а.с.5 т.1), судом встановлено, що позивачем невірно визначено дату початку виникнення заборгованості та відповідно виникнення права на нарахування пені, а саме 14.05.2020, замість 15.05.2020 (прострочення платежу виникає зі спливом 65 робочих днів, рахуючи з дня отримання відповідачем останнього платежу попередньої оплати - 17.02.2020).

Здійснивши власний розрахунок пені за період з 15.05.2020 до 13.07.2020, суд зазначає, що розмір правомірно заявленої пені складає 9439,72грн.

Згідно із ч.2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 424697,32грн, з яких: 415257,60грн боргу, 9439,72грн - пені. В частині стягнення 181,54грн пені суд відмовляє.

Щодо розподілу судових витрат.

Розглянувши заяву ТОВ "Нотео" про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 26300,00 грн., судом встановлено наступне.

На підтвердження заявлених до стягнення з відповідача фактично понесених позивачем витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію договору про надання послуг у сфері права №20.01.2020-1 від 17.08.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нотео" та адвокатом Бочеваром Михайлом Павловичем (а.с.42-44 т.1), додаткову угоду №1 до договору №20.1.2020-1 про надання послуг у сфері права (а.с.48 т.2), ордер серії ОД № 616325 від 27.07.2020 (а.с.110 т.1), копію акту наданих послуг від 13.07.2020, копію банківської виписки за період 05.02.2020 по 05.02.2020 про сплату коштів за правову допомогу згідно д о г о в о р у № 20.1.2020-1 (а.с.45-46 т.1), акт №2 наданих послуг від 11.01.2021 (а.с.15 т.2).

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати послуги (правову допомогу), в сфері права в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п.4.1.-4.3. Договору, послуги у сфері права, що надаються виконавцем, замовник оплачує в гривнях, шляхом переказу суми, яка підлягає сплаті за вже надані послуги в сфері права (згідно ставок, визначених п.4.3). Суми, які вказані в цьому пункті підлягають оплаті Замовником протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Замовником рахунку від Виконавця.

Порядок здійснення розрахунків визначено розділом 4 договору:

п. 4.2.1. Кінцевий розрахунок за надані послуги в сфері права здійснюється шляхом множення кількості годин, витрачених Виконавцем, на вартість однієї години роботи (відповідно до вартості години роботи, зазначеного в п.4.3. даного Договору).

п. 4.3. Ставки погодинної оплати послуг Виконавця:

п. 4.3.1. одна година роботи становить -1000 грн. без ПДВ.

п. 4.3.2. вартість години надання послуг Виконавцем в період з 18-00 годин до 9-00 годин у робочі дні, святкові й вихідні дні збільшується в 1,5 рази.

п. 4.3.3. вартість часу проїзду Виконавця до Замовника або по його дорученнях, розраховується виходячи з погодинної ставки помноженої на коефіцієнт 0,5.

п. 4.3.4. у випадку, якщо Замовник наполягає на терміновості виконання доручення і Виконавець приймає таку умову, вартість години надання послуг Виконавцем розраховується виходячи з погодинної ставки, помноженої на коефіцієнт 1,3.

п. 4.3.5. Сторони в додатковій угоді до Договору можуть погодити фіксовану вартість певних послуг, що не передбачає розрахунок з використанням ставки погодинної оплати послуг.

Згідно п. 4.4 договору за день до закінчення дії Договору, за яким Виконавець надавав послуги в сфері права, або в інший строк, погоджений сторонами, складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданих Виконавцем послуг в сфері права і їх вартість. На письмову вимогу Замовника, Виконавець може надавати Акт про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданих послуг в сфері права із їхньою ідентифікацією. Акт надсилається Замовнику Виконавцем факсимільним зв`язком, поштою, кур`єрською службою або особисто.

Акт, вказаний у п.4.4. даного Договору, вважається підписаним, якщо протягом 5 (п`яти) днів з моменту його отримання Замовником, останній не надав Виконавцю письмові аргументовані заперечення на акт (п.4.4.1 договору).

Факт наданих послуг підтверджується актом №1 наданих послуг за договором №20.01.2020-1 від 20.01.2020 з якого вбачається, що адвокатом було надано послуги на загальну суму 17000,00 грн, актом № 2 від 11.01.2021 - на суму 9300,00грн (а.с.45 т.1, а.с.15 т.2).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов підлягає задоволенню, такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги. Водночас, при вирішенні питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, судом враховано факт часткового задоволення позовних вимог, а тому, з огляду на приписи ст.126, ст.129 ГПК України, судові витрати, зокрема, на правову допомогу адвоката, підлягають задоволенню у розмірі 26288,76грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотео» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш Імпекс» про стягнення 424878,80грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш Імпекс» (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул.Жмаченка, 2/2, код ЄДРПОУ 39875041)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотео» (65062, м.Одеса, вул.Посмітного, 19-А, кв.6, код ЄДРПОУ 01037672):

- 415257,60грн - основного боргу;

- 9439,72грн - пені;

- 6370,47грн судового збору;

- 26288,76грн - витрат на правничу допомогу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 12.04.21

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу - рек.

e-mail: noteo.od.ua@gmail.com

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1

3 - відповідачу - рек.

e-mail: d47067@ukr.net