Ухвала суду № 96206266, 13.04.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

13.04.2021 Справа № 905/651/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., розглянувши матеріали господарської справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Д.С. Трейдінг» до відповідача 1 – Покровської районної державної адміністрації Донецької області, відповідача 2 – Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, відповідача 3 – Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеорозробка» про визнання недійсною додаткової угоди до договору, визнання незаконними та скасування рішень, поновлення договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «А.Д.С. Трейдінг» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1 – Покровської районної державної адміністрації Донецької області, відповідача 2 – Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, відповідача 3 – Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеорозробка» про визнання недійсною додаткової угоди до договору, визнання незаконними та скасування рішень, поновлення договору оренди землі.

Разом з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «А.Д.С. Трейдінг» подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

1) Накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 1422785700:04:000:1290, 1422785700:04:000:1291, 1422785700:04:000:1292, 1422785700:04:000:1293, 1422785700:04:000:1294, 1422785700:04:000:1295, 1422785700:04:000:1296, 1422785700:04:000:1297, 1422785700:04:000:1299, 1422785700:04:000:1303, 1422785700:04:000:1304, 1422785700:04:000:1305, 1422785700:04:000:1306, 1422785700:04:000:1307.

2) Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1422785700:04:000:1290, 1422785700:04:000:1291, 1422785700:04:000:1292, 1422785700:04:000:1293, 1422785700:04:000:1294, 1422785700:04:000:1295, 1422785700:04:000:1296, 1422785700:04:000:1297, 1422785700:04:000:1299, 1422785700:04:000:1303, 1422785700:04:000:1304, 1422785700:04:000:1305, 1422785700:04:000:1306, 1422785700:04:000:1307, в тому числі внаслідок їх поділу чи об`єднання з іншими ділянкам.

3) Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРГЕОРОЗРОБКА» вчиняти будь-які дії з земельними ділянками з кадастровими номерами1422785700:04:000:1290, 1422785700:04:000:1291, 1422785700:04:000:1292, 1422785700:04:000:1293, 1422785700:04:000:1294, 1422785700:04:000:1295, 1422785700:04:000:1296, 1422785700:04:000:1297, 1422785700:04:000:1299, 1422785700:04:000:1303, 1422785700:04:000:1304, 1422785700:04:000:1305, 1422785700:04:000:1306, 1422785700:04:000:1307, спрямовані на відчуження, зміну цільового призначення земельних ділянок, їх поділу.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає наступне.

На підставі розірвання договору оренди землі від 17.11.2005 року укладеного між ТОВ «А.Д.С. Трейдінг» і Красноармійською районною державною адміністрацією Донецької області (Покровською районною державною адміністрацією Донецької області) шляхом незаконного укладення Додаткової угоди про розірвання договору оренди від 29.01.2018 року і Акту Приймання-передачі земельної ділянки від 29.01.2018 року і їх подальшої державної реєстрації, було видано незаконний Наказ №218-СГ від 29.01.2018 року Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про припинення права оренди земельною ділянкою. В подальшому, державна реєстрація всіх цих документів, прийнятих з порушенням законодавства, призвела до поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1422785700:04:000:0300, передачі у приватну власність ТОВ «УКРГЕОРОЗРОБКА» новостворених земельних ділянок з можливістю подальшої передачі їх третім особам у власність.

На земельних ділянках, що були утворені у зв`язку із поділом земельної ділянки з кадастровим номером 1422785700:04:000:0300, а саме земельних ділянках 1422785700:04:000:1290, 1422785700:04:000:1291, 1422785700:04:000:1292, 1422785700:04:000:1293, 1422785700:04:000:1294, 1422785700:04:000:1295, 1422785700:04:000:1296, 1422785700:04:000:1297, 1422785700:04:000:1299, 1422785700:04:000:1303, 1422785700:04:000:1304, 1422785700:04:000:1305, 1422785700:04:000:1306, 1422785700:04:000:1307, Позивач ТОВ «А.Д.С. Трейдінг» здійснював діяльність, пов`язану із очищенням земельної ділянки від відходів продукту вуглезбагачення, поліпшення санітарного стану, покращення рекреаційних показників ландшафту.

Позивач зазнає, що ТОВ «А.Д.С. Трейдінг» є добросовісним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1422785700:04:000:0300, яка в подальшому була поділена на земельні ділянки, зазначені вище, справно сплачує податки, подає звітність і був незаконно позбавлений права користування вказаною земельною ділянкою, належним способом захисту його інтересів було б збереження всіх земельних ділянок, утворених з ділянки 1422785700:04:000:0300, в належному стані, а саме придатному для ведення там Позивачем своєї господарської діяльності.

У випадку порушення цілісності зазначених земельних ділянок, проведення на них робіт, які потягнуть за собою порушення санітарного стану земельних ділянок, виснаження земельних ділянок, повернення позивачу у користування вказаних земельних ділянок не буде ефективним способом захисту його порушеного права, адже він втратить можливість вести господарську діяльність на вказаних ділянках.

Невжиття зазначених засобів забезпечення позову, на думку заявника, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав ТОВ «А.Д.С. Трейдінг».

Розглянувши вказану заяву, суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні, виходячи з наступного.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України (в редакції, чинній на час прийняття оскарженої ухвали), позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову унормовано статтею 139 ГПК України. Зокрема, заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. (ч.1 ст.139 ГПК України).

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Разом з тим особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такі правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у багатьох постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 15.07.2020 у справі №909/835/18, від 20.07.2020 у справі №914/2157/19.

Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «А.Д.С. Трейдінг» у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В поданому клопотанні про забезпечення позову містяться виключно припущення заявника про можливе невиконання відповідачем рішення суду (у випадку ухвалення на його користь). Жодних належних і допустимих доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником суду не подано.

Суд зауважує, що потенційна можливість вчинення відповідачем чи іншими особами дій, які будуть перешкоджати позивачу в реалізації своїх прав без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Отже, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином ускладнити чи унеможливити захист його прав чи законних інтересів, у зв`язку з чим заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Д.С. Трейдінг» про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234-235 ГПК України

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Д.С. Трейдінг» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.

Суддя Е.В. Зекунов