Рішення № 96206002, 13.04.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2021м. ДніпроСправа № 904/6995/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.

та представників:

від позивача: Сопін А.С.;

від позивача: Коваленко М.О.;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр-ВМ" (м. Запоріжжя)

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Жовті Води Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за поставлений товар на підставі договорів на закупівлю товарів у загальному розмірі 2 289 421 грн. 28 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр-ВМ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) заборгованість за поставлений товар на підставі договорів на закупівлю товарів у загальному розмірі 2 289 421 грн. 28 коп., а саме:

- за договором про закупівлю товарів № 491/13/152Е від 20.06.2018 в сумі 27 000 грн. 00 коп.;

- за договором про закупівлю товарів № 888/13/272Е від 26.11.2018 на суму 171 000 грн. 00 коп.;

- за договором про закупівлю товарів № 248/13/29Е від 25.03.2019 в сумі 1 027 483 грн. 50 коп.;

- за договором про закупівлю товарів № 279/13/38Е від 02.04.2019 в сумі 884 807 грн. 78 коп.;

- за договором про закупівлю товарів № 704/13/207Е від 05.08.2019 в сумі 179 130 грн. 00 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за вказаними вище договорами на закупівлю товарів в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальній сумі 2 289 421 грн. 28 коп.

У позовній заяві позивач також просив суд стягнути з відповідача понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 34 341 грн. 32 коп.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2020 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем подано заяву про усунення недоліків (вх. суду № 1053/21 від 12.01.2021).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд було призначено у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 09.02.2021.

Судове засідання, призначене на 09.02.2021, не відбулось у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та перебуванням судді на лікарняному з 28.01.2021 по 22.02.2021 включно.

В подальшому, ухвалою суду від 23.02.2021 судове засідання було призначено в межах розумного строку на 23.03.2021.

У підготовче засідання 23.03.2021 з`явилися представники позивача; представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причини нез`явлення суду не повідомив. При цьому, про день, час та місце підготовчого засідання відповідач був повідомлений належним чином, що вбачається із залученого до матеріалів справи поштового повідомлення, відповідно до якого ухвала суду від 23.02.2021 була отримана відповідачем 02.03.2021 (а.с.85).

Судом відзначено, що ухвалою суду від 15.01.2021 було запропоновано відповідачу, протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відповідно до вимог статей 165, 178 ГПК України відзив на позовну заяву, а його копію з додатками надіслати усім учасникам справи

Ухвалу про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 19.01.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930013583325 (а.с. 82).

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Однак, станом на 23.03.2021 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

У підготовчому засіданні 23.03.2021 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 23.03.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 13.04.2021.

У підготовче засідання 13.04.2021 з`явилися представники позивача; представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причини нез`явлення суду не повідомив. При цьому, про день, час та місце розгляду справи по суті відповідач був повідомлений належним чином, що вбачається із залученого до матеріалів справи поштового повідомлення, відповідно до якого ухвала суду від 23.03.2021 була отримана відповідачем 31.03.2021 (а.с.92).

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за відсутності представника відповідача у відповідності до вимог частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 13.04.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договорів поставки, строк дії договорів, умови поставки, факт поставки, загальна вартість поставленого товару, настання строку його оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 20.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр-ВМ" (далі - постачальник, позивач) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір про закупівлю товарів №491/13/152Е (далі - договір-1, а. с. 45-49), відповідно до умов пунктів 1.1.-1.2. якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари, зазначені в пункті 1.2. договору, а покупець прийняти і оплатити такі товари. Постачальник зобов`язується поставити насоси та компресори, код 4212 (насоси) за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до Специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору.

Сума договору, відповідно до Специфікації № 1, становить 2 949 990 грн. 00 коп., у тому числі податок на додану вартість 20% - 491 665 грн. 00 коп. (пункт 3.1. договору-1).

У пункті 11.1. договору-1 сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Крім того, 26.11.2018 сторонами було укладено договір про закупівлю товару №888/13/272Е (далі - договір-2, а. с. 29-33), відповідно до умов пунктів 1.1.-1.2. якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари, зазначені в пункті 1.2. договору, а покупець прийняти і оплатити такі товари. Постачальник зобов`язується поставити електричну апаратуру для комутування та захисту електричних кіл, код 3121 (вимикачі та роз`єднувач) за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до Специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору.

У пункті 11.1. договору-2 сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.03.2019, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Сума договору, відповідно до Специфікації № 1, становить 372 000 грн. 00 коп., у тому числі податок на додану вартість 20% - 62 000 грн. 00 коп. (пункт 3.1. договору-2).

В подальшому, 25.03.2019 сторонами було укладено договір про закупівлю товарів №248/13/29Е (далі - договір-3, а. с. 20-24), відповідно до умов пунктів 1.1.-1.2. якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари, зазначені в пункті 1.2. договору, а покупець прийняти і оплатити такі товари. Постачальник зобов`язується поставити сплави, код 1462 (листи, круги) за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до Специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору.

Сума договору, відповідно до Специфікації № 1, становить 5 529 000 грн. 00 коп., у тому числі податок на додану вартість 20% - 921 500 грн. 00 коп. (пункт 3.1. договору-3).

У пункті 11.1. договору-3 сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Також, 02.04.2019 сторонами було укладено договір про закупівлю товарів №279/13/38Е (далі - договір-4, а. с. 11-15), відповідно до умов пунктів 1.1.-1.2. якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари, зазначені в пункті 1.2. договору, а покупець прийняти і оплатити такі товари. Постачальник зобов`язується поставити сплави, код 1462 (листи, круги) за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до Специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору.

Сума договору, відповідно до Специфікації № 1, становить 6 900 000 грн. 00 коп., у тому числі податок на додану вартість 20% - 1 150 000 грн. 00 коп. (пункт 3.1. договору-4).

У пункті 11.1. договору-4 сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Крім того, 05.08.2019 сторонами було укладено договір на про закупівлю товарів №704/13/207Е (далі - договір-5, а. с. 36-41), відповідно до умов пунктів 1.1.-1.2. якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари, зазначені в пункті 1.2. договору, а покупець прийняти і оплатити такі товари. Постачальник зобов`язується поставити конструкційні матеріали, код 4411 (цегла, мертель, порошки) за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до Специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору.

Сума договору, відповідно до Специфікації № 1, становить 215 832 грн. 50 коп., у тому числі податок на додану вартість 20% - 43 166 грн. 50 коп. Загальна сума становить 258 999 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ 20% (пункт 3.1. договору-5).

У пункті 11.1. договору-5 сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Доказів зміни, визнання недійсними або розірвання вказаних договорів-1,2,3,4,5 сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладені правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами поставки, які підпадають під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Згідно з пунктами 5.1.-5.3. договорів-1,2,3,4,5 поставка товарів здійснюється партіями. Обсяг кожної партії уточнюється у заявках. Термін поставки кожної партії товарів протягом 10-ти робочих днів після отримання заявки. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв`язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів. Поставка товарів здійснюється відповідно до Інкотермс 2010 на умовах DDP - склад покупця. При поставці партії товарів постачальник надає сертифікат виробника, рахунок фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортні документи.

Пунктом 5.4. договорів-1,2,3,4,5 передбачено, що датою поставки товарів та переходу права власності на товари буде вважатися дата фактичної поставки товарів на склад покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору-1, позивачем 20.06.2018 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 196 000 грн. 00 коп. відповідно до видаткової накладної № 162 від 16.11.2018 на суму 196 000 грн. 00 коп. (а.с.52).

На виконання умов договору-2, позивачем 21.06.2019 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 342 000 грн. 00 коп. відповідно до видаткової накладної № 60 від 21.06.2019 на суму 342 000 грн. 00 коп. (а.с.35).

На виконання умов договору-3, позивачем в період з 02.07.2019 по 11.03.2020 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 027 483 грн. 50 коп. відповідно до наступних видаткових накладних:

- видаткової накладної № 64 від 02.07.2019 на суму 647 457 грн. 00 коп. (а.с.26);

- видаткової накладної № 94 від 09.10.2019 на суму 341 506 грн. 50 коп. (а.с.27);

- видаткової накладної № 9 від 11.03.2020 на суму 38 520 грн. 00 коп. (а.с. 28).

На виконання умов договору-4, позивачем в період з 13.06.2019 по 20.08.2019 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 000 966 грн. 11 коп. відповідно до наступних видаткових накладних:

- видаткової накладної № 50 від 13.06.2019 на суму 1 680 758 грн. 11 коп. (а.с.17);

- видаткової накладної № 72 від 01.08.2019 на суму 2 592 грн. 00 коп. (а.с.18);

- видаткової накладної № 80 від 20.08.2019 на суму 317 616 грн. 00 коп. (а.с. 19);

На виконання умов договору-5, позивачем 05.09.2019 та 23.10.2019 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 179 130 грн. 00 коп. відповідно до наступних видаткових накладних:

- видаткової накладної № 92 від 05.09.2019 на суму 78 690 грн. 00 коп. (а.с.43);

- видаткової накладної № 98 від 23.10.2019 на суму 100 440 грн. 00 коп. (а.с.44).

Суд зауважує, що товар, визначений умовами договорів-1,2,3,4,5, у повній мірі відповідає товару, що було поставлено згідно з вказаними вуище накладними, а отже судом визначено, що сторонами в цій частині були дотримані умови договорів-1,2,3,4,5.

При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Так, підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Товар, зазначений у вище вказаних накладних, прийнято у позивача без будь-яких зауважень до їх оформлення. Видаткові накладні підписані представником відповідача та скріплені печаткою підприємства.

Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу отримання товару за вказаними вище видатковими накладними відповідачем також не заявлено.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку продавця за договором поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити вартість цього товару.

Так, у розділі 4 договорів-1,2,3,4,5 сторонами було визначено порядок здійснення оплати, а саме:

- товари, які поставляються відповідно до договору, сплачуються покупцем за погодженими цінами в національній валюті України (пункти 4.1. договорів-1,2,3,4,5);

- покупець здійснює оплату партії товарів по факту їх поставки протягом 60-ти календарних днів (пункти 4.2. договорів-1,3,4,5).

Відповідно умов пункту 4.2. договору-2 покупець здійснює 50% передоплату вартості товару, 50% - після проведення робіт з шеф-монтажу постачальником та підписання сторонами акту здачі-приймання та введення в експлуатацію, але не пізніше 45 календарних дні з дати поставки.

Враховуючи вказане, судом встановлено, що строк оплати поставленого позивачем в період з 16.11.2018 по 11.03.2020 товару на загальну суму 3 745 579 грн. 61 коп. є таким, що настав.

В порушення вказаних вище умов договорів-1,2,3,4,5, відповідач поставлений у спірний період товар у повному обсязі у визначені в пункті 4.2. договорів-1,2,3,4,5 строки не оплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 2 289 421 грн. 28 коп., що і є причиною спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повної оплати поставленого позивачем в період з 16.11.2018 по 11.03.2020 товару на залишкову суму 2 289 421 грн. 28 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Більше того, відповідно до частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання.

Вказана правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 908/1399/17.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 2 289 421 грн. 28 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 34 341 грн. 32 коп. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр-ВМ" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості за поставлений товар на підставі договорів на закупівлю товарів у загальному розмірі 2 289 421 грн. 28 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52200, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вулиця Горького, будинок 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр-ВМ" (69012, місто Запоріжжя, вулиця Трансформаторників, будинок 113; ідентифікаційний код 33471243) - 2 289 421 грн. 28 коп. основного боргу та 34 341 грн. 32 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 13.04.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко