Ухвала суду № 96204181, 13.04.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа №175/1407/21

Провадження №1-кс/175/414/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – слідчого судді Васюченко О.Г.,

при секретарі – Сотник Г.В.,

за участю: підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника – Іванової В.М. ,

слідчого – Шнейдер Р.А.,

прокурора – Несінова Ю.О.

розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Шнейдера Р.А. погоджене з прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Несіновим Ю.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Петровськ, Луганської області, громадянина України, маючого середньо – спеціальну освіту, офіційно працевлаштованого водієм ТОВ «САВ-ТРАНС ЛОГІСТИК», не маючого на утриманні малолітніх дітей, не депутата, не інваліда, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021041440000100 від 10.04.2021 року за ч. 2 ст.194 КК України відповідає вимогам ст.ст.177, 184 КПК України.

Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є підпис підозрюваного про вручення йому зазначених документів.

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що ОСОБА_1 , 10.04.2021 приблизно о 00:30 годині, на ґрунті особистих неприязних відносин, які склалися з раніше йому знайомою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прийшов до буд. АДРЕСА_3 , де побачив на подвір`ї припаркований автомобіль ВАЗ 21063, бежевого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві користування ОСОБА_2 . Знаходячись за вищевказаною адресою та зазначений час, ОСОБА_1 , реалізуючи виниклий злочинний умисел направлений на умисне пошкодження чужого майна вчинене шляхом підпалу, шляхом вільного доступу, відімкнувши водійські двері вищезазначеного автомобіля, з метою реалізації свого злочинного умислу навмисно кинув на водійське сидіння автомобіля пляшку з легко займистою речовиною, яку підпалив шляхом використання невстановленого під час досудового розслідування предмету, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого відбулася пожежа, у результаті якої було пошкоджено автомобіль ВАЗ 21063, бежевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві користування ОСОБА_2 .

Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_2 на суму яка встановлюється.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.194 КК України, тобто в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.

Слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що під час проведення досудового розслідування, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачене до 10 років позбавлення волі, а тому тяжкість покарання, якому може бути підданий обвинувачений у разі визнання його винними, може розглядатись як ризик переховування від суду та унеможливить виконання процесуальних рішень, у тому числі вироку суду.

Крім того, перебуваючи на більш м?якому запобіжному заході, ніж тримання під вартою, підозрюваний матиме змогу переховуватись від органів досудового розслідування та суду оскільки останній народився в Луганській область, м. Петрово-Красносілля (Петровське), та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ., та вказана територія є тимчасово окупованою. А також останній не має місця проживання, не має стійких соціальних зв`язків, працює на посаді водія в ТОВ «САВ-ТРАНС ЛОГІСТИК» та згідно інформації з закордонного паспорту постійно перетинає кордон України, у зв`язку з чим може переховуватись від органів досудового розслідування та суду на території іншої держави. Крім того ОСОБА_1 може здійснювати тиск на потерпілу ОСОБА_2 .

Прокурор у судовому засідання клопотання підтримав, вважає, що існують ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, та не можливо застосувати відносно нього більш м`яких запобіжних заходів забезпечення кримінального провадження.

Захисник у судовому засіданні, просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний у судовому засіданні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишив на розсуд суду.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів дізнання та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини другої цієї статті підставою запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Слідчий суддя враховує, також практику Європейського суду з прав людини, зокрема сформульовану в рішеннях «Марченко проти України» та «Лабіта проти Італії», згідно з якими тримання під вартою є виправданим у певному випадку, а саме тоді, коли суспільний інтерес, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував (рішення у справі «Харченко проти України») на тому, що п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою.

10 квітня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.194 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними матеріалами під час досудового розслідування, а також наявними в матеріалах доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 10 квітня 2021 року, протоколом огляду місця події від 10 квітня 2021 року; протоколом допиту потерпілого від 10 квітня 2021 року, протоколом допиту свідка від 10 квітня 2021 року, протоклом огляду диску від 10 квітня 2021 року, протоколами демонстрації відеозапису від 10 квітня 2021 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, протоколом допиту підозрюваного та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При обранні підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення є вагомими, також враховано, що останній раніше не судимий, однак, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, що в своїй сукупності свідчить про те, що підозрюваний в даний час несе в собі певну небезпеку для суспільства, що з урахуванням вищеописаних обставин свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою для забезпечення встановлених судом ризиків.

Слідчий суддя вважає доведеним прокурором недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні про обрання підозрюваному ОСОБА_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки вважає, що виникають ризики передбачені пунктами 1,3 частини 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що негативно вплине на хід досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілу. Такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання та домашній арешт у даному випадку є занадто м`якими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначеним ризикам, з особистою порукою до суду ніхто не звертався.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним... обов"язків передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається п. 2 щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини та характер кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, дані про його особу та ризики, розмір застави, який достатньою мірою буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього, слід визначити в розмірі 68 100,00 грн., що становить 30 прожиткових мінімумів для працездатної особи.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-179, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Шнейдер Р.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків на строк шістдесят днів, а саме до 08 червня 2021 року.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання по протоколу затримання, складеному у порядку ст. 208-211 КПК України, тобто з 14-25 год. 10 квітня 2021 року.

Для забезпечення виконання обов`язків підозрюваним ОСОБА_1 , визначити йому заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, що відповідає сумі 68 100,00 гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на депозитний рахунок:

Одержувач платежу: ДКСУ, м. Київ, Код ЄДРПОУ 26239738, Код банку отримувача МФО 820172 , Рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442.

Призначення платежу:

- застава, як міра запобіжного заходу за (ПІБ особи, за яку внесено заставу), постанова (Дніпропетровського районного суду №____ справи, дата постанови), ПІБ особи, яка вносила кошти;

- частка майна по справі №____(номер справи) Дніпропетровського районного суду.

У разі внесення підозрюваним визначеного розміру застави, покласти на ОСОБА_1 виконання наступних обов`язків:

-прибувати до слідчого СВ ВП № 8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, а також прокурора, суду за кожним викликом;

-не відлучатися з населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування свідків у даному кримінальному провадженні.

Підозрюваний звільняється з-під варти у разі внесення застави, визначеної в ухвалі суду.

Дата закінчення дії ухвали 08 червня 2021 року.

Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ ВП № 8 ДПУР ГУНП в Дніпропетровській області Шнейдера Р.А.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: О.Г. Васюченко