Рішення № 96203760, 09.04.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4466/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

"09" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.

за участю секретаря - Передрій І.В.

учасники справи:

представник позивача - адвокат Якименко М.М.

відповідач - ОСОБА_1 ,

представники відповідача ОСОБА_1 - адвокат Папазова Г.А.,

інші учасники справи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, заяву відповідача ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, третя особа - Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, про визнання інформації недостовірною та незаконними дій по наданню висновку,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 квітня 2021 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, третя особа - Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, про визнання інформації недостовірною та незаконними дій по наданню висновку, встановлено відповідачу ОСОБА_1 строк для подання доказів щодо розміру понесених нею судових витрат - до 06 квітня 2021 року включно та призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.

06 квітня 2021 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду заяву, в якій представник просить суд ухвалити додаткове рішення в даній справі, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі

22500,00 грн, які були сплачені відповідачем за правничу допомогу, надану адвокатами Папазовою Г.А. та Шкабєріним А.В. (т.2 а.с.46-48).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Папазова Г.А. вимоги заяви про стягнення витрат на правову допомогу підтримали в повному обсязі та просили стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 22500,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що адвокат

Шкабєрін А.В. писав відзив на позовну заяву, брав участь у судових засіданнях, збирав докази. Додаткових договорів з вказаним адвокатом укладено не було, в подальшому відповідачем було укладено договір з Адвокатським бюро «Галини Папазової», яка продовжила надання правничої допомоги в даній справі, а також представляє інтереси відповідача в інших справах за участю тих самих сторін.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Папазова Г.А. суду пояснила, що вона є представником ОСОБА_1 в п`яти справах, по кожній з яких укладались окремі договори. В даній справі відповідач надала адвокату для ознайомлення копію матеріалів цивільної справи. Зазначила, що в рахунку на оплату спочатку був зазначений орієнтовний перелік послуг, який в подальшому було відкореговано. Платежі за договором здійснювались відповідачем на підставі виставлених на оплату рахунків, в яких бухгалтером була допущена описка при зазначенні номеру договору, у зв`язку з чим були складені та підписані протоколи погодження розрахунків. Також зазначила, що на підтвердження надання правничої допомоги адвокатом Шкабєріним А.В., а також на підтвердження розміру такої допомоги надані всі необхідні документи. Додатково пояснила, що нею в передбачені законом строки - до закінчення судових дебатів було зроблено відповідну заяву щодо витрат на правничу допомогу.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Якименко М.М. подав

клопотання/заперечення, в яких просив повністю відмовити в заяві про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу (т.2 а.с.72-75). В запереченнях зазначено, що до подання відповідачем заяви про стягнення правничої допомого, таке питання стороною відповідача не ставилось, сторона відповідача, на думку представника, не зробила до закінчення судових дебатів у справі відповідної заяви - про подання доказів про розмір витрат. Вважає заявлені витрати неспівмірними та такими, що не стосуються справи та не пов`язані із суттю спору, фактично та реально не надані адвокатом своєму клієнту, оскільки адвокат Шкабєрін А.В. не підготував та не підписав жодного документу, відсутній додаток про ціну послуг адвоката. Ознайомлення двома адвокатами з матеріалами справи, одним з яких на це витрачено дев`ять годин, не є тими послугами, що підлягають відшкодуванню. Надані адвокатом Папазовою Г.А. послуги, на думку представника позивача, не є такими, що необхідні та співмірні із предметом і складністю спору, а також документально не підтверджені та різняться в оплатах. В судовому засіданні адвокат Якименко М.М. надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у запереченнях, додатково висловив заперечення за кожним пунктом актів прийому-передачі, - як щодо неспівмірності відображених послуг, так і щодо того, що деякі послуги не стосуються даної справи, а деякі не підлягають стягненню, як правнича допомога - як то участь в судових засіданнях без вчинення конкретних дій тощо. Додатково зазначив, що договором, укладеним з адвокатом Шкабєріним А.В. не визначений розмір гонорару, а адвокатом Папазовою Г.А. не подано попереднього розрахунку судових витрат.

Інші учасники справи в судове засіданні не з`явились.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.4 ст.270 ЦПК України).

Суд, вислухавши пояснення відповідача та представників сторін, вивчивши доводи поданої відповідачем заяви, доводи заперечень представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно положень п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.270 ЦПК України).

За правилом п.2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тлумачення наведеної норми права дає підстави для висновку, що можливість подання сторонами доказів в підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу у відповідній інстанції, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи у конкретній інстанції.

Тобто докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції подаються до закінчення судових дебатів у справі саме в суд першої інстанції, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом першої інстанції за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Під час судових дебатів представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат

Папазова Г.А. зробила передбачену ч. 8 ст. 141 ЦПК України заяву, що також відображено в письмовій промові адвоката в судових дебатах (т.2 а.с.22-25).

Заява відповідача ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу з додатками на її обґрунтування подана до суду в межах визначеного судом строку - 06 квітня 2021 року (т.2 а.с.46).

Отже, стороною відповідача виконано вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо подання доказів на підтвердження розміру витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 вказаної вище статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно ч.3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема,

ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: (1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); (2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; (3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; (6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару;

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

24 червня 2019 між адвокатом Шкабєріним А.В. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №48, згідно умов якого адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги (надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів, правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення) клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (т.2 а.с.57-59).

За змістом п. 1.2. договору, правова допомога, серед іншого, полягає в наданні усних та письмових консультацій та роз`яснень щодо правових питань, що стосуються справи, захисті інтересів перед фізичними та юридичними особами в судах всіх інстанцій, зокрема в цивільних справах, представництві клієнта з усіма правами, які надано законом сторонам у справі тощо, вчиненні інших дій в інтересах клієнта не передбачених даним договором.

Згідно п. 4.1. договору розмір, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), порядок його оплати (попередня оплата, післяплата, оплата частинами тощо), підстави для зміни розміру гонорару, умови повернення тощо, а також конкретні види професійної правничої допомоги, які надаються адвокатом за цим договором визначаються у додаткових угодах до даного договору.

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 березня

2019 року в справі №922/1163/18, від 19 листопада 2019 року в справі №5023/5587/12, від 12 серпня 2020 року в справі №916/2598/19, від 27 серпня 2020 року в справі №873/2/20, від 07 вересня 2020 року в справі №910/4201/19 та від 17 вересня 2020 року в справі №904/3583/19.

При цьому суд враховує, що договір про надання правової допомоги укладається між двома суб`єктами - адвокатом та його клієнтом, однак, у випадках встановлених Цивільним процесуальним кодексом, на його підставі можуть виникнути права та обов`язки у особи, яка не є стороною цього договору та на яку судом буде покладено обов`язок щодо їх відшкодування.

Зважаючи на зазначене, Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в статтях 137, 141, встановлено повноваження суду щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, відмови у їх відшкодуванні, залишення без розгляду заяви про їх відшкодування тощо.

Додатково суд звертає увагу, що особа, яка надає правничу допомогу у справі є адвокатом, який здійснює незалежну професійну діяльність щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, склала кваліфікаційний іспит, підтвердивши теоретичні знання у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, високий рівень практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Таким чином, укладаючи договір про надання правової допомоги, адвокат не тільки обізнаний про порядок, умови та особливості укладення договору про надання правової допомоги, правові наслідки пов`язані з його виконанням, а також розподілом витрат на професійну правничу допомогу між сторонами за результатами розгляду справи, а й повинен забезпечувати допомогу клієнту щодо отримання відшкодування витрат понесених ним у зв`язку з судовим розглядом справ (в тому числі щодо формування тексту договору, погодження розміру витрат (вартості робіт), підтвердження їх первинними документами тощо.

Пункт 4.1. договору містить відсилку до додаткових угод.

Водночас, матеріали справи не містять відповідних додаткових угод щодо погодження вартості наданих адвокатом послуг, зазначені документи не надавались ані до відзиву на позовну заяву, ані до заяви про стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила, що між нею та адвокатом Шкабєріним А.В. додаткових угод до вказаного договору не укладалось.

З огляду на те, що вищезазначеним договором про надання правової допомоги не визначено порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, вказане виключає об`єктивну можливість встановити домовленість між адвокатом та клієнтом.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний акт виконаний робіт (послуг)

від 12 травня 2020 року за договором про надання правової допомоги №48 від 24 червня 2019 року, укладеним між адвокатом Шкабєріним А.В. та Дученко Ю.О., щодо надання/отримання юридичних послуг в даній справі, за яким загальна сума витрат на правничу допомогу становить 10000,00 грн та вбачається про початок фактичного надання правничої допомоги 10 квітня 2020 року (т.2 а.с.60).

На підтвердження оплати послуг адвоката Шкабєріна А.В. відповідачем надано дублікат квитанції від 11 квітня 2020 року на суму 10000,00 грн (т.2 а.с.61). Вказаний платіж отриманий адвокатом 15 квітня 2020 року (т.1 а.с.149).

Враховуючи вищенаведене, суд констатує, що оскільки відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом Шкабєріним А.В. та його клієнтом щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, враховуючи заперечення іншої сторони, а також наявність в матеріалах справи інших доказів на підтвердження надання правничої допомоги вказаним адвокатом та її оплати відповідачем, суд вважає за необхідне зменшити заявлені до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу, надану вказаним адвокатом.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання заяв по суті справи, інших заяв та клопотань, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як убачається з вищезазначеного акту виконаних робіт (послуг), здійснено наступний перелік робіт: правовий аналіз (вивчення документів, консультація) (9 годин); підготовка заяви про передачу справи на розгляд до іншого суду (2 години); консультація щодо прийняття участі в судовому засіданні (2 години 30 хвилин); збирання доказів (відібрання пояснень свідка) (1 година 45 хвилин); складання відзиву на позовну заяву

(14 годин); прийняття участі в судових засіданнях - час не визначений. Загальний розмір наданої професійної правничої допомоги визначений в сумі 10000,00 грн.

Саме ця сума витрат на правничу допомогу відображена у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, наведеному у відзиві на позовну заяву (т.1 а.с.108).

Судом також враховано, що на підставі вищевказаного договору 13 травня

2020 року видано Ордер серії АМ №1003035 на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Шкабєріним А.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000859 від 29 червня 2017 року). (т.1 а.с.158), на підставі якого адвокат Шкабєрін А.В. представляв інтереси ОСОБА_1 в даній справі та брав участь в судових засіданнях, що відображено в протоколах судового засідання.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність об`єктивної можливості пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом Шкабєріним А.В. та його клієнтом щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, враховуючи складність справи та виходячи з кількості та якості реально наданих та документально підтверджених послуг, а також зі співмірності витраченого часу складності та якості наданих послуг, враховуючи заперечення іншої сторони, суд вважає за необхідне зменшити заявлені до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу, надану вказаним адвокатом.

З урахуванням наведених обставин, враховуючи, що ціна наданих адвокатом послуг не була узгоджена між сторонами шляхом внесення відповідних пунктів в умови договору, суд дійшов висновку про часткове задоволення таких витрат (понесених на зазначеного адвоката) у розмірі 3000,00 грн. з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

Крім того, статтею 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського бюро адвокат, який створив адвокатське бюро, протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

10 березня 2021 року між Адвокатським бюро «Галини Папазової» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №01/21, згідно умов якого бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову, інших заяв та документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів клієнта в судах. (т.2 а.с.49-50)

За змістом п. 2.2. договору, безпосереднє представництво інтересів клієнта за цим договором здійснює адвокат Папазова Г.А.

Згідно п. 3.1. договору розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами по факту наданих послуг, що підтверджується відповідним актом, який є невід`ємною частиною цього договору. Розмір гонорару залежить від кількості витрачених годин, з розрахунку

1000,00 грн за годину.

На підставі даного договору, Адвокатським бюро «Галини Папазової» 26 березня липня 2021 року видано Ордер серії АІ №1100833 на надання правової допомоги адвокатом Папазовою Г.А. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №21/1312 від 25 грудня 2017 року). (т.1 а.с.237)

До заяви відповідача ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу, долучено: акт №1 прийняття-передачі наданих послуг від 02 квітня 2021 року за договором №01/21 від 10 березня 2021 року (т.2 а.с.51) та рахунок на оплату №1

від 10 березня 2021 року (т.2 а.с.52), які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом в даній справі, витрачений час та розмір гонорару. Вказані в акті види наданих адвокатом об`єднання послуг, кількість витраченого адвокатом часу та розмір фактично понесених витрат на правничу допомогу адвоката повністю узгоджується з положеннями п. 3.1. договору. Згідно наведеного розрахунку, загальна вартість наданих адвокатом бюро послуг становить 12500,00 грн.

На підтвердження оплати відповідачем послуг адвоката до заяви долучено дублікати квитанцій від 14 березня 2021 року на суму 9500,00 грн (т.2 а.с.53) та

від 17 березня 2021 року на суму 3000,00 грн (т.2 а.с.55).

Суд приймає доводи представника відповідача про помилковість зазначення у вказаних вище квитанціях договору №07/21 від 19 лютого 2021 року, за яким сторонами є клієнт ОСОБА_1 та адвокат Папазова Г.А., оскільки дане питання врегульовано адвокатом та клієнтом протоколами від 14 та 17 березня 2021 року, якими узгоджено призначення платежу - за договором №01/21 від 10 березня 2021 року (т.2 а.с.54, 56).

Частиною 4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Представник позивача в своїх письмових запереченнях та усних поясненнях не навів переконливих доводів щодо неспівмірності заявлених стороною відповідача витрат на правничу допомогу, надану адвокатом Папазовою Г.А., із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Здебільшого доводи представника зводились до невідповідності вимогам закону поданого рахунку на оплату (т.2 а.с.52) та впевненості представника позивача в тому, що інша сторона не зобов`язана оплачувати послуги адвокатів іншої сторони по ознайомленню з матеріалами справи, в разі зміни адвокатського складу, а також щодо відсутності підстав для оплати послуг адвоката за його участь (присутність на переконання представника позивача) в судовому засіданні.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в цілому не вбачає неспівмірності оплачених відповідачем витрат на оплату послуг адвоката Папазової Г.А. зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони, з урахуванням обумовленої відповідачем та адвокатом вартості послуг - 1000,00 грн за годину.

Разом з тим адвокатам, враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

З наведених обставин суд не розцінює як неминучі та необхідні витрати адвокатом часу на підготовку письмових пояснень до судових дебатів, оскільки при ознайомленні з матеріалами справи та підготовці до судового засіданні адвокат повинен до закінчення розгляду справи по суті вже визначитись як з правовідносинами у справі так і правовим та фактичним обґрунтуванням позиції клієнта.

Разом з тим, ч.4 ст.141 ЦПК України визначено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Відзив на позовну заяву містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, який визначений відповідачем у загальному розмірі 1000,00 грн (т.1 а.с.108).

Після укладання договору №01/21 від 10 березня 2021 року та вступу в справу представника - адвоката Папазової Г.А. ані відповідачем ОСОБА_1 ані її представником не було подано до суду нового орієнтовного розрахунку судових витрат, не наведений такий розрахунок і в заяві відповідача про стягнення витрат на правову допомогу.

З огляду на викладене, суд убачає визначені законом підстави для відмови у відшкодуванні судових витрат на правничу допомогу в частині перевищення суми в розмірі 10000,00 грн, з урахуванням в цій сумі 3000,00 грн, що підлягають стягненню як відшкодування витрат за правничу допомогу, надану адвокатом Шкабєріним А.В.

При цьому суд враховує також доводи представника позивача про те, що сторона не повинна нести додаткову матеріальну відповідальність за зміну іншою стороною її представників у справі. Отже, визначаючи загальний розмір витрат, що підлягає відшкодуванню в даній справі суд також виходить із того, що заміна представника відбулась вже після закінчення підготовчого засіданні та надання пояснень учасниками справи.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на викладене, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню сума судових витрат у розмірі 10000,00 грн, у зв`язку з чим заява підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 258, 263-265, 270, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву відповідача ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень).

В іншій частині заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Повний текст додаткового рішення складено 12 квітня 2021 року.

Суддя: