Рішення № 96203598, 24.03.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3055/18

2/703/199/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кирилюк Н.А.

з секретарем судового засідання Римським Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09 липня 2010 року АТ КБ «Приватбанк» уклало з ним договір, яким надало кредитні кошти.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява на отримання кредиту разом із запропонованими АТ КБ «Приватбанк» Тарифами банку, Умовами та правилами надання банківських послуг складають між ним та банком кредитний договір.

Позивач стверджує, що ОСОБА_1 станом на 01 липня 2018 року має заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2789,74 грн, за відсотками у розмірі 5354,54 грн, у зв`язку з чим йому було нараховано 9293,36 грн пені, 500 грн штрафу (фіксована частина) та 871,88 грн. штрафу (процентна складова).

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплачує борг, АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом про стягнення з нього цих коштів.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача щодо заявлених позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в направленій до суду заяві просив розглядати справу у його відсутності. Крім того, направив письмові пояснення щодо позовної давності, в яких зазначив, що оскільки умовами анкети-заяви не передбаченого порядку погашення заборгованості, виконання зобов`язання за таким договором відбувається за вимогою кредитора. Моментом вимоги є звернення до суду з позовом.

Відповідач в судове засідання також не з`явився. В направленому відзиві позов не визнав та просив відмовити банку у його вимогах в повному обсязі. Вказав, що він дійсно уклав у 2010 році кредитний договір, однак повністю сплатив кошти за ним у 2014 році. А тому, просив застосувати позовну давність.

За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Процесуальні дії.

03 вересня 2018 року надійшла до суду позовна заява.

Ухвалою суду від 20 вересня 2018 року було відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Заочним рішенням від 19 листопада 2018 року було задоволено позов АТ КБ «Приватбанк» в повному обсязі.

27 вересня 2019 року надійшла заява відповідача про перегляд заочного рішення.

Ухвалою від 01 жовтня 2019 року суд залишив без розгляду заяву про перегляд заочного рішення.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року скасовано ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 жовтня 2019 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 січня 2020 року провадження у справі зупинено до перегляду ухвали Черкаського апеляційного суду в касаційному порядку. Матеріали справи направлено до Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 01 квітня 2020 року касаційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» залишено без задоволення, постанову Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року залишено без змін.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08 травня 2020 року провадження у справі відновлено.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 жовтня 2020 року скасовано заочне рішення суду від 19 листопада 2018 року, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 08 грудня 2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання зобов`язань.

09 липня 2010 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку.

У цій анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «Приватбанку» заповнена інформація про персональні та контактні дані відповідача , а також останнім проставлено підпис під текстом у розділі «Ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку, виявляю бажання оформити на своє ім`я ощадну книжку (депозит), дебетова особиста картка». Зазначений розділ передбачає проставляння відміток навпроти запропонованого виду карток, а саме: картка "Універсальна", зарплатна картка, картка класа Gold, ідентифікація з паспортом, пенсійна картка, ощадкнижка (депозит), дебетова особиста картка а також суму бажаного кредитного ліміту за платіжною карткою кредитка "Універсальна"/ Gold.

Крім того, відповідач погодився, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами становлять між ним і банком договір про надання банківських послуг.

04 липня 2011 року відповідач підписав довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна, 55 днів пільгового періоду». За її умовами споживчий кредит було надано у вигляді відновлювальної кредитної лінії, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Базова відсоткова ставка за користування кредитом становить 2,5 % на місяць, але протягом 55 днів пільгового періоду нарахування відсотків здійснювалось за ставкою 0,01% річних. Щомісячний платіж становить 7% від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше залишку заборгованості, який відповідач зобов`язався сплачувати до 25 числа місяця, наступного за звітним. За несвоєчасне погашення заборгованості позичальник повинен платити пеню в розмірі 1/30 частини базової процентної ставки по договору за кожен день прострочення кредиту, а також пеню в розмірі 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, що нараховується 1 раз на місяць за наявності прострочення за кредитом або відсотками впродовж 5 або більше днів в разі виникнення прострочення на суму більше 50 грн.

В разі порушення строків платежів за будь-яким грошовим зобов`язанням більш ніж на 30 днів позичальник повинен сплатити штраф в розмірі 500 грн + 5% від суми заборгованості по кредиту.

До позовної заяви позивач додав копію витягу з Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно наданого суду розрахунку позивач станом на 01 липня 2018 року нарахував ОСОБА_1 2789,74 грн заборгованості за тілом кредиту, 5354,54 грн за відсотками, 9293,36 грн пені, 500 грн штрафу (фіксована частина) та 871,88 грн. штрафу (процентна складова).

Норми права, які застосовує суд.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позиція суду щодо заявлених вимог.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У позовній заяві, обгрунтовуючи позовні вимоги, АТ КБ «Приватбанк» посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: www.privatbank.ua.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що саме цей витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в Приватбанку розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк».

Також, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Суд вважає, що у цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та Правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Суд, також вважає, що не свідчить про факт укладення кредитного договору і анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку. Згідно цієї анкети відповідач виявив бажання оформити ощадкнижку (депозит) та дебетову особисту картку. Графи про бажання отримати кредитну картку та щодо розміру кредитного ліміту залишились незаповненими, у ній відсутні відомості щодо бажання відповідача отримати кредит, розміру цього кредиту, відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

Не містить ця заява і відомостей щодо того чи було оформлено на ім`я відповідача платіжну картку та її номер, який кредитний ліміт було встановлено відповідачу.

Наданий позивачем розрахунок не може слугувати підтвердженням укладення кредитного договору, оскільки по суті є письмовим обґрунтуванням заявлених вимог. Крім того, розрахунок заборгованості починає свій відлік з 04.07.2011 року, тобто через рік після укладення договору, і зазначений позивачем розмір боргу по графам станом на 01.07.2018 року не збігається із розміром заборгованості, що зазначений ним як кінцевий підсумок.

Суд зазначає, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, можуть бути первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Під час розгляду справи позивачем не було надано виписки по особовому рахунку відповідача, яка є первинним документом та належним підтвердженням наявності та розміру заборгованості.

Однак, враховуючи, що у відзиві на позов ОСОБА_1 визнав факт укладення 09 липня 2010 року кредитного договору з лімітом кредитування у розмірі 1000 грн, суд вважає його доведеним.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Згідно відомостей, які містяться у розрахунку у графі «Сума погашення за наданим кредитом» тільки з 04.07.2011 року по 30.12.2011 року відповідачем внесено на погашення заборгованості 1435,12 грн. Тобто, відповідачем було внесено на погашення заборгованості більше, ніж отримано за тілом кредиту.

І хоча суд не вважає розрахунок підтвердженням наявності заборгованості відповідача перед банком, однак вважає його належним підтвердженням здійснення відповідачем платежів за договором, оскільки він складений саме банком.

Оскільки нарахування відсотків і штрафних санкцій безпосередньо залежить від наявності заборгованості за тілом кредиту, суд вважає, що у ці вимоги не підлягають до задоволення. Суд, також, позбавлений можливості перевірити порядок їх нарахування, оскільки період користування ОСОБА_1 кредитними коштами з 09.07.2010 року по. 04.07.2011 року не відображений у розрахунку боргу.

Крім того, відповідачем не доведено порядок нарахування і розмір відсотків та штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи вимоги в цій частині банком приєднано до позову довідку про умови кредитування, яка містить відомості про розмір відсотків за користування кредитом, пільговий період, розмір пені та штрафу у разі прострочення зобов`язання. Однак, ця довідка датована 04.07.2011 року, в той час як анкета-заява була підписана відповідачем 09.07.2010 року. Позивачем не доведено, що саме на таких умовах, які відображені в довідці, було укладено договір за рік до її підписання.

Враховуючи, що позивачу відмовлено у задоволенні позову за недоведеністю, то відсутні підстави для застосування позовної давності.

Так як, суд не вбачає підстав для задоволення позову, відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Відмовити акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) в позові до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 квітня 2021 року.

Головуючий: Н. А. Кирилюк