Ухвала суду № 96203570, 12.04.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/1974/19

номер провадження 2/695/129/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд, Черкаської області в складі:

головуючого судді Середи Л.В.

за участю:

секретаря Біліченко С.В.

представника позивача - адвоката Дранчука І.Я.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката Зеленого Ю.В.

розглядаючи в судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ПАТ «Український інноваційний банк» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебуває справа за позовом ПАТ «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ПАТ «Український інноваційний банк» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представником позивача було заявлено клопотання про передачу справі у порядку ст.. 7 Кодексу України з процедур банкрутства для розгляду до Господарського суду Луганської області, в провадженні якого перебуває справа № 913/266/20 про банкрутство ПАТ «УКР/ІН/КОМ».

Вказане клопотання мотивовано тим, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 року по справі №913/266/20 відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «УКР/ІН/КОМ». Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку про те, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо Інших законодавчих актів України.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство. Вказана позиція відповідає правовим позиціям, що були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року по справі №607/6254/15-ц та постанові Верховного Суду від 19.06.2018 року в справі № 908/4057/14.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні вказаного вище клопотання наполягав у повному обсязі та просив передати справу для розгляду до Господарського суду Луганської області.

Відповідач ОСОБА_1 та адвокат Зелений Ю.В. в судовому засідання заперечували проти задоволення вказаного клопотання вказуючи при цьому на те, що по даній справі ПАТ «Українська інноваційна компанія» не є боржником, а є позивачем по справі, а тому така справа, відповідно до норм ЦПК України, не може бути передана на розгляд господарського суду.

Суд дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін, приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 15 травня 2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ПАТ "Українська інноваційна компанія"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 01 листопада 2020 року; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дашко І.В.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Глава 2 ЦПК України визначає цивільну юрисдикцію до якої входить: предметна та суб`єктна юрисдикція; інстанційна юрисдикція та територіальна юрисдикція.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Територіальна підсудність - компетенція із розгляду цивільних справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Цивільне процесуальне законодавство виділяє кілька видів територіальної підсудності: загальна територіальна підсудність, альтернативна підсудність, договірна підсудність, територіальна підсудність.

Отже, виходячи із змісту ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд може передати справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Нормами ЦПК України, не передбачено передачу справи до іншого суду, якщо позивачем порушена предметна та суб`єктна юрисдикція (підвідомчість).

18 жовтня 2018 року Верховною Радою України прийнято Кодекс України з процедур банкрутства (надалі - Кодекс), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Кодекс набрав чинності 21 квітня 2019 року (опубліковано в газеті «Голос України» від 20.04.2019 року № 77) та введений в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності, тобто з 21 жовтня 2019 року.

З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом "(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).

Згідно з ч. 1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У частині 2 статті 7 Кодексу зазначено, зокрема, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Пунктом 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу установлено, що з дня введення його в дію подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник встановлено статтею 7 Кодексу.

Так, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Отже, зазначена норма Кодексу містить вказівку на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ та процесуальне правило про передачу справ, стороною в яких є боржник, незалежно від юрисдикції цього спору.

З огляду на положення законодавства України, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, провадження № 14-404цс19.

Системний аналіз положень чинного процесуального законодавства України та Кодексу № 2597-УІІІ дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні норми Кодексу про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ щодо інших законодавчих актів України.

Зі змісту, вказаних норм також вбачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за участю сторони, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство сторони у справі.

Вказане урегулювання процедури розгляду спорів до сторони, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до особи, щодо якої порушено процедуру банкрутства.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу № 2597-УІІІ, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

У постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 908/4057/14 викладено правовий висновок, згідно якого за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ПАТ «Український інноваційний банк» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, слід передати у порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства до Господарського суду Луганської області, в провадженні якого перебуває справа № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія».

Суд вважає, що передача справи для подальшого розгляду від неналежного суду до належного суду, відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) про право особи на справедливий суд.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.,ст. 31, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» адвоката Дранчука І.Я. - задовольнити.

Цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ПАТ «Український інноваційний банк» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором - передати у порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства до Господарського суду Луганської області в провадженні якого перебуває справа № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Середа Л.В.