Вирок № 96203413, 13.04.2021, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/231/21

Провадження №1-кп/547/43/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року смт Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Самойленко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Вареник К.А.,

учасники судового провадження:

прокурор Гнідаш В.І.,

представник потерпілого Зайченко М.В.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

провівши в залі судових засідань № 2 Семенівського районного суду Полтавської області відкрите судове засідання у кримінальному провадженні № 12021170510000085, внесеному в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 23.02.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Трубайці Хорольського району Полтавської області, українця, громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 10.07.2018 органом 5339, безробітного, освіта середня технічна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2021 року до Семенівського районного суду Полтавської області від прокурора Глобинської окружної прокуратури Гнідаша В.І. надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадження №12021170510000085, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 23.02.2021 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Відповідно до обвинувального акту, 23.02.2021 близько о 08:30 години ОСОБА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, в лісополосі за межами населеного пункту с. Малинівка Кременчуцького району Полтавської області на території Семенівської ОТГ де, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України, не маючи спеціального документу для використання лісових ресурсів, лісорубного або лісового квитка, тим самим не маючи права здійснювати порубку дерев державної форми власності, з корисливих мотивів, за допомогою бензопили марки "Минск", здійснив незаконну порубку 7 (семи) сироростучих дерев діаметрами: № 1 - 49,5 см; № 2 - 38,5 см; № 3 - 34 см; № 4 -36,5 см; № 5 - 35 см; № 6 - 20 см; № 7 - 24 см, заподіявши державі істотної шкоди на загальну суму 50113,24 грн.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразилися у незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 246 КК України визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, вказав, що дійсно здійснював незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, цивільний позов визнав повністю.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності її позиції, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, які характеризують особу обвинуваченого.

За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, а саме в умисних протиправних діях, які виразилися у незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяли істотну шкоду.

Санкція ч. 1 ст. 246 КК України передбачає покарання у виді штрафу від тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

При призначенні покарання також суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який повністю визнав свою винуватість, вчинив нетяжкий злочин, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується нейтрально, на обліку у лікаря - нарколога чи психіатра не перебуває.

Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - немає.

Відповідно до досудової доповіді провідного інспектора Семенівського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області Липій Н.В. від 12.04.2021, зазначено, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення відповідно до результатів оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на ОСОБА_1 додаткових обов`язків відповідно до ч. 3 ст. 76 КК України, а саме не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінального процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 1 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, визначених санкцією ч. 1 ст. 246 КК України.

На переконання суду таке покарання є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_1 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не матиме наслідком порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Також при подачі обвинувального акту прокурором Глобинської окружної прокуратури Гнідашем В.І. в інтересах держави в особі Семенівської селищної ради заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілої сторони Семенівської селищної ради матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 50113,24 грн., які завдані умисними протиправними діями, які виразилися у незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях.

Розглядаючи цивільний позов в інтересах Семенівської селищної ради, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Приписами ст. 1177 ЦК України, визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє у ньому.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що прокурором Глобинської окружної прокуратури Гнідашем В.І., який діє в інтересах держави в особі Семенівської селищної ради доведено, що ОСОБА_1 була спричинена матеріальна шкода у розмірі 50113,24 грн.

Відповідно до ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для за проведення судової економічної експертизи згідно довідки Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру в розмірі 1307,60 (одна тисяча триста сім гривень шістдесят копійок).

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 01.03.2021 року накладено арешт на речові докази, а саме бензопилу марки «Минск» червоного кольору та частини спиляних дерев породи «Клен» в кількості 338 шт. по кримінальному провадженню.

Питання речових доказів по справ вирішити відповідно до ст.ст. 96-1, 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 337, 349, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судової економічної експертизи в розмірі 1307,60 грн.

Цивільний позов прокурора Глобинської окружної прокуратури Гнідаша В.І. в інтересах держави в особі Семенівської селищної ради - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Семенівської селищної ради в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в розмірі 50113,24 грн.

Скасувати арешт на майно, накладений згідно ухвали Глобинського районного суду Полтавської області від 01.03.2021 за матеріалами кримінального провадження № 12021170510000085, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 23.02.2021.

Речові докази по справі, а саме: частини спиляних дерев породи «Клен» в кількості 338 шт., які передані на зберігання до СПД ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області - передати на користь держави.

До речового доказу по справі, а саме до бензопили марки «Минск» червоного кольору, яка передана на зберігання до СПД ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області застосувати спеціальну конфіскацію відповідно до ст. 96-1 КПК України.

Речовий доказ по справі, а саме вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» 130 Г д.н.з. НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити останньому.

Речовий доказ по справі, а саме навантажувач телескопічний «MANINOU MLT 730-120LSU" д.н.з. НОМЕР_4 , який передано на зберігання ОСОБА_3 під розписку на зберігання - залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Семенівський районний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Л.М.Самойленко