Ухвала суду № 96203085, 15.02.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/757/21

Провадження № 1-кп/359/328/2021

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду та

про обрання запобіжного заходу

15 лютого 2021 року м.Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Левченка А.В., при секретарі Макаренко Я.В.,

за участю прокурора Левадної К.А., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого - адвоката Трикози В.В.,

під час підготовчого судового засідання з технічною фіксацією кримінального провадження № 22020000000000014, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2020, що надійшло до суду з обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Магадан Російської Федерації, громадянина України, військовослужбовця військової частини 3070 Національної гвардії України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військове містечко № 1, гуртожиток № 2, кімната № 307 (гуртожиток військової частини 3070 Національної гвардії України),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України,

розглянувши клопотання прокурора Левадної К.А. про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Трикози В.В. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт,

в с т а н о в и в:

29.01.2021 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України.

Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 26 січня 2021 року продовжено підозрюваному ОСОБА_1 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19.02.2021.

15.02.2021 в підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити судовий розгляд кримінального провадження та здійснювати його у відкритому судовому засіданні.

Крім того, під час підготовчого судового засідання прокурором було подано клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, визначені ст. 177 КПК України, на момент розгляду даного питання в суді не припинили існувати, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити його процесуальну поведінку.

Обвинувачений та його захисник вважали за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду. Проти задоволення клопотання прокурора заперечували та підтримали клопотання про обрання більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Дане кримінальне провадження підсудне Бориспільському міськрайонному суду Київської області.

Судом здійснено передбачені КПК України, визначені ст.ст. 314, 315 КПК України, заходи щодо проведення підготовчого судового провадження.

Підстав для повернення обвинувального акту прокурору, закриття провадження згідно вимог ст. 284 КПК України, судом не встановлено. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Таким чином є всі підстави для призначення судового розгляду в даному кримінальному провадженні, та його розгляду одноособово суддею.

Щодо клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу, суд зазначає наступне.

Запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36). При цьому, висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч.1 ст.111 КК України передбачає позбавлення волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, а тому виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Вимоги статті 194 КПК України зобов`язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, тому враховуючи ст. 8, 9 КПК України слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. Тривала практики ЄСПЛ сформувала позицію, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Суд звертає увагу на те, що оцінка обґрунтованості пред`явленого особі обвинувачення судом здійснюватиметься після закінчення судового розгляду під час ухвалення вироку. Зі змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України. В обвинувальному акті викладене формулювання обвинувачення та фактичні обставини правопорушення, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_1 міг вчинити інкримінований злочин.

Прокурором в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_1може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності на території інших держав, зокрема на території РФ; може незаконно впливати на свідків, які вже були допитані у кримінальному провадженні; може повідомити спільників про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб; може вчинити нові кримінальні правопорушення, та/або продовжити свою злочинну діяльність та з метою ухилення від слідства може залишити територію України.

Суд вважає, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження, у тому числі щодо належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

На думку суду, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні обвинуваченому цілодобово залишати житло, не зможе унеможливити спробам переховуватись від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків.

Про обрання відносно обвинуваченого особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру.

Застосування до обвинуваченого особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки обвинуваченого і не зменшить наявність ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.

Отже, суд погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу та вважає за необхідне обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

З урахуванням вищевказаного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п.3 ч.5 ст.182 цього Кодексу застава щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України, а тому йому належить визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У разі внесення застави на обвинуваченого слід покласти обов`язки: прибувати до суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 314, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Закінчити підготовче судове засідання в кримінальному провадженні.

Призначити кримінальне провадження № 22020000000000014, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2020, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України, - до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 год. 15 хв. 23 лютого 2021 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Судовий розгляд здійснювати за участю прокурора, обвинуваченого та його захисника, про час та місце проведення судового засідання повідомити останніх.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Трикози В.В. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора Левадної К.А. задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 год. 00 хв. 15 квітня 2021 року.

Утримувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Встановити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681000,00 грн.

У разі звільнення з під варти покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 або заставодавцю, що застава повинна бути внесена на наступний рахунок: (Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 26268119; Банк отримувача: Держказначейська служба України, м.Київ; Рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661). Документ про внесення застави повинен бути наданий прокурору.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави, а міра запобіжного заходу буде змінена.

Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляції протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 19 лютого 2021 року о 15 год. 35 хв.

Суддя А.В. Левченко