Рішення № 96202648, 01.04.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/7294/20

№ провадження 2/646/710/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2021 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Проценко А.М.,

за участю секретаря судового засідання Курченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2020 представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» про відшкодування шкоди.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова 03.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 13.07.2020 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «KIA SORENTO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив правила дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем «Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим заподіяв матеріальну шкоду автомобілю.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля є ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 згідно постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова про адміністративне правопорушення, визнано винним у правопорушенні, передбаченим ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Вказана постанова набрала законної сили.

На момент вчинення правопорушення цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО1003409.

Згідно п. 36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове стахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

З 01.11.2020 розмір облікової ставки встановлено на рівні 6% річних, відповідно, подвійна облікова ставка за 1 день складає 0,016%.

Таким чином, сума пені за період з 01.11.2020 по 01.12.2020 (30 днів) від простроченої суми боргу (302355,64) складає: 290,26 (пеня) грн. = 30235,64 (сума боргу) грн. *0,032 % (подвійна облікова ставка) * 30 (кількість прострочених днів) дн.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 53874,77 грн., витрати на проведення оцінки - 1765,15 та з відповідача ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» частину матеріальної шкоди у розмірі 30235,65 грн., пеню у розмірі - 2902,26 грн., стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі, пропорційна задоволених вимог.

У зв`язку з отриманням відзиву, а також отриманням проведеної експертизи, 12.02.2021 представник позивача надав уточнення до позовної заяви, в якому зазначив, що відповідно до п. 4 Полісу розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих становить 130 тисяч гривень на одного потерпілого. Для обґрунтування та спростування посилань відповідачів у наданих відзивах, позивач звернувся до Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. засл. проф. Бокаріуса для проведення експертизи, з висновку якої вбачається, що вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля, складає 151874,77.

Таким чином, сума пені за період з 01.11.2020 по 31.12.2020 (61 день) від простроченої суми боргу (62235,64) грн. складає: 1214,83 (пеня) грн. = 62235,64 (сума боргу) грн. * 0,032% ( подвійна облікова ставка) * 61 (кількість прострочених днів) дн.

Отже, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 частину матеріальної шкоди у розмірі 21874,77 грн., витрати на проведення оцінки - 1765,15 та з відповідача ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» частину матеріальної шкоди у розмірі 62235,64 грн., пеню у розмірі - 1214,83 грн., стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі, пропорційно задоволеним вимогам.

15.03.2021 позивач через канцелярію суду надав заяву про відмову позивача від позову в частині позовних вимог до ОСОБА_2

01.04.2021 ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .

Відповідач ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву, вважає, що у висновку експертного автотоварознавчого дослідження №16908 від 23.10.2020 відображено суму матеріальної шкоди, а не вартості відновлювального ремонту, розмір якого підлягає виплаті.

Позивач та предстаник позивача до судового засідання не з`явилися, останній надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» до судового засідання не з`явився, хоча повідомлений судом про дату, час та місце судового засідання у встановленому порядку завчасно та належним чином, що підтверджується підписом відповідальної особи на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Даний цивільно-правовий спір виник між сторанами у сфері відносин страхування цивільно-правової відповідальності та відшкодування завданої шкоди.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі, володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Судом встановлено, що 13.07.2020 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «KIA SORENTO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив правила дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем «Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим заподіяв матеріальну шкоду автомобілю.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Полісом №ЕР-121393332 підтверджується укладення між ОСОБА_2 та Прат "ХМСК" договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого встановлено з 26.04.2020 до 25.04.2021, та визначено страхову суму на одного потерпілого за заподіяну майну шкоду в розмірі 130000 грн.

Автомобіль «Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить позивачеві ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Висновками експертного автотоварознавчого дослідження №16908 від 23.10.2020, та №180 від 21.01.2021, складеними ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса, визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Passat», р.н. НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП (13.07.2020), в розмірі 151874,77 грн.

Звітом про визначення вартості відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин, що підлягають заміні, складеним суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 17.08.2020, визначено суму такого ремонту в розмірі 67754,36 грн.

Згідно з п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Листом ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» від 28.10.2020 повідомлено представника позивача, що 15.09.2020 страховником було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування за заявою про страхове відшкодування від 14.07.2020 в розмірі 67754,36 та проводиться перерахування коштів.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

За змістом наведених положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, зумовлене передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів і агрегатів, з`єднань і захисних властивостей покриттів у зв`язку з ДТП і подальшим ремонтом. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є наслідком проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу.

Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до реальних збитків.

Відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкоджених: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації усіх типів КТЗ.

Підпунктом 8.6.2 Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт «е»).

Таким чином, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.

Системний аналіз пункту 32.7 частини першої статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-176 цс 18.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 83 діючого ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

З огляду на те, що висновок експерта одержаний у порядку, встановленому законом, суд вважає його належним, допустимим і достатнім доказом, яким позивач обґрунтовує повний розмір заподіяної шкоди його майну, що узгоджується з нормами ЦПК України.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем в повній мірі доведено, що внаслідок ДТП йому було завдано шкоду, розмір якої визначено висновком експертизи - 151874,77 грн., однак за виключенням суми відшкодування в розмірі 67754,36 грн., та в межах страхової виплати в розмірі 130000 грн., стягненню підлягають кошти в сумі 62235,77 грн.

Суд погоджується з правомірністю та вірністю проведених позивачем розрахунків пені на підставі п. 36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове стахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за період 01.11.2020 по 31.12.2020 в розмірі 1214,83 грн., що в свою чергу не оспорювалося відповідачем.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд враховує що позивачем сплачено судовий збір за позовні вимоги майнового характеру в сумі 911,66 грн. Однак провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 було закрито, тому стягненню на користь позивача з відповідача ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» підлягає судовий збір в сумі 664,20 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІДН НОМЕР_3 ) до ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» (м. Харків, вул. Плеханівська, 63, поверх 4, ЄДРПОУ 21186813) про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 частину матеріальної шкоди у розмірі - 62235 (шістдесят дві тисячі двісті тридцять п`ять) грн. 77 коп.

Стягнути з ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі - 1214 (одна тисяча двісті чотирнадцять) грн. 83 коп.

Стягнути з ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 664 (шістсот шістдесят чотири) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Суддя А.М.Проценко