Ухвала суду № 96202047, 12.04.2021, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1049/20

Провадження №1-кп/157/19/21

УХВАЛА

12 квітня 2021 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Гамули Б.С.,

з участю: секретаря судового засідання Семенюк О.В.,

прокурора Смітюха В.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Сіжука П.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020030090000292 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України,

встановив:

Судом розглядається кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України.

У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 на строк 60 днів, яке мотивує тим, що обвинувачений, маючи не зняту та не погашену судимість за умисні тяжкі злочини, знову вчинив ряд таких же злочинів, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність. Також зазначив, що згідно з ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду від 02 липня 2020 року ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, умови якого він систематично порушував та знову вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України. В зв`язку з цим згідно з ухвалою Камінь-Каширського районного суду від 10 вересня 2020 року ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який згідно з ухвалами цього ж суду від 05 листопада, 23 грудня 2020 року та від 18 лютого 2021 року був продовжений, загалом до 18 квітня 2021 року. На даний момент ризики, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати. ОСОБА_1 не одружений, не має постійного джерела доходу, будучи звільненим від відбування покарання умовно-достроково, знову вчинив кілька умисних тяжких злочинів. Вважає, що обрання ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, перебуваючи на волі, він може переховуватися від суду та вчинити новий злочин. З цих підстав просить клопотання задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 щодо задоволення клопотання прокурора про продовження тримання його під вартою не заперечив.

Захисник Сіжук П.О. вважає, що для забезпечення належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків достатнім буде застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а зважаючи на наявні в обвинуваченого хронічні захворювання це дасть можливість ОСОБА_1 лікуватися.

З`ясувавши думку учасників судового провадження, суд приходить висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ухвалою Камінь-Каширського районного суду від 18 лютого 2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який закінчується 18 квітня 2021 року.

Аналіз доданих до клопотання матеріалів вказує на те, що застосування щодо ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та породить ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема переховування обвинуваченого від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення. Під час дії обраного щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту він систематично порушував визначені слідчим суддею обмеження, тривалий час був відсутній у помешканні, де зобов`язаний був перебувати цілодобово, та вчинив дії, що стали предметом досудового розслідування. У даному випадку суд приймає до уваги дані про поведінку обвинуваченого під час дії застосованого до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, умови якого він систематично порушував, та не знаходить підстав для застосування запобіжного заходу іншого ніж тримання під вартою.

Зазначені стороною захисту обставини щодо необхідності лікування обвинуваченого в зв`язку з його хронічною хворобою суд при вирішенні даного клопотання до уваги не бере, оскільки на підтвердження цих обставин надані документи, що датуються 2020 роком, а зазначений у них діагноз стосується лише зловживання ОСОБА_1 наркотичними засобами.

Проаналізувавши матеріали клопотання про продовження строку тримання під вартою, виходячи з положень статей 177, 178, 194 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, беручи до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких злочинів, його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, відсутність міцних соціальних зв`язків у місці постійного проживання, оскільки власної сім`ї він не має, суд приходить висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Разом із тим, з метою додержання вимог Кримінального процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне визначити заставу, за умови внесення якої обвинувачений має бути негайно звільнений з-під варти.

Так, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, в ухвалі суду зазначається, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого, у разі внесення застави та наслідки їх невиконання.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість злочинів, в яких він обвинувачується, його матеріальний та сімейний стан, ступінь вищевказаних ризиків, суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімуму для працездатних осіб та в разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду, який розглядатиме дане кримінальне провадження, за судовим викликом; не відлучатися з м. Каменя-Каширського Волинської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Керуючись статтями 197, 199 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шістдесят днів до 10 червня 2021 року включно.

Визначити розмір застави – 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, за умови внесення якої на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області (рахунок №UA278201720355279002000002504, код ЄДРПОУ 26276277, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) ОСОБА_1 негайно звільнити з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати до суду за судовим викликом;

2) не відлучатися з м. Каменя-Каширського Волинської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду, обвинуваченим в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий: Б. С. Гамула