Постанова № 96201884, 12.04.2021, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/908/20

Провадження № 3/493/1/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року м. Балта Одеської області

Суддя Балтського районного суду Одеської області Тітова Т.П., за участю секретаря Сирота О.В., прокурора Тихоненко О.М.,розглянувши матеріали, які надійшли від управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої директором КУ «Балта-благоустрій»,

-за скоєння правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. ст. 172-7 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А :

02 січня 2019 року директор КУ «Балта-благоустрій» ОСОБА_1 , будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, яка прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто суб`єктом на якого поширюються дії Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст. 28 Закону, не повідомила колегіальний орган Балтську міську раду Одеської області, про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення та вчинення дій, щодо підписання наказу № 3-к від 02.01.2019 року про прийняття на роботу водія ГАЗ 53 бортова ОСОБА_2 , який є її чоловіком, та відповідно до вимог абзацу 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» близькою їй особою, а також вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, щодо підписання наказу № 3-к від 02.01.2019 року про прийняття на роботу водія ГАЗ 53 бортова ОСОБА_2 , який є її чоловіком, та відповідно до вимог абзацу 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» близькою їй особою.

Крім того 23.12.2019 року директор КУ «Балта-благоустрій» ОСОБА_1 , будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, яка прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто суб`єктом на якого поширюються дії Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст. 28 Закону, не повідомила колегіальний орган Балтську міську раду Одеської області, про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення та вчинення дій, щодо підписання наказу № 87 від 23.12.2019 року про виплату всім працівникам одноразового заохочення (премії) відповідно до штатного розпису в розмірі 100 % посадового окладу, що складає 8320 грн., в тому числі водію ОСОБА_2 , який є її чоловіком, та відповідно до вимог абзацу 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» близькою їй особою, а також вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, щодо підписання наказу № 87 від 23.12.2019 року про виплату всім працівникам одноразового заохочення (премії) відповідно до штатного розпису в розмірі 100 % посадового окладу, що складає 8320 грн., в тому числі водію ОСОБА_2 , який є її чоловіком, та відповідно до вимог абзацу 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» близькою їй особою.

Постановами судді Балтського районного суду Одеської області від 12.04.2021 року провадження у справі було відновлено та справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за частинами першою та другою ст. 172-7 КУпАП об`єднано в одне провадження та об`єднаній справі присвоєний єдиний номер справи № 493/908/20, провадження № 3/493/1/21.

Судом встановлено, що в судові засідання призначені 10.07.2020 року, 04.09.2020 року, 08.10.2020 року та 05.11.2020 року ОСОБА_1 викликалась судом усіма можливими способами, однак в судові засідання не з`явилась та про причини неявки суд не повідомила.

Постановами Балтського районного суду від 05.11.2020 року було зупинено провадження по справам про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, які оскаржувались в апеляційному порядку та залишені в силі Одеським апеляційним судом 01.12.2020 року.

В судові засідання призначені 28.01.2021 року, 18.02.2021 року ОСОБА_1 не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення, які повернулись на адресу суду.

Постановами Балтського районного суду від 18.02.2021 року провадження у справах було відновлено та застосовано привід до ОСОБА_1 та зупинено провадження у справах, але постанова щодо здійснення приводу ОСОБА_1 відповідальними особами ГУ НП в Одеській області виконана не була.

Постановами Балтського районного суду від 05.03.2021 року повторно провадження у справах було відновлено та застосовано привід до ОСОБА_1 та зупинено провадження у справах, але постанову щодо здійснення приводу ОСОБА_1 відповідальними особами ГУ НП в Одеській області виконано не було.

Постановами Балтського районного суду від 26.03.2021 року втретє провадження у справах було відновлено та застосовано привід до ОСОБА_1 на 12.04.2021 року та зупинено провадження у справах, але постанова щодо здійснення приводу ОСОБА_1 відповідальними особами ГУ НП в Одеській області виконана не була.

Прокурор Тихоненко О.М. просила розглянути справу без участі ОСОБА_1 , при цьому прийняти постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу в межах, передбачених вказаною статтею.

Отже враховуючи, що справа неодноразово призначалась до розгляду, розгляд справи був відкладений, у зв`язку із неявкою особи відносно якої складено протокол. Судом були вжиті неодноразові заходи для примусового приводу ОСОБА_1 у судове засідання, які також результату не дали, оскільки працівниками поліції виконані не були.

Тобто суд виконав всі необхідні дії для належного повідомлення особи, яка притягається до відповідальності про дату, час та місце судового засідання по розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак це не призвело до явки правопорушника до суду.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачені ст. ст. 172-4 - 172-9 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик судді районного суду цю особу може бути Національною поліцією піддано приводу.

Зважаючи на викладені обставини, з урахуванням рекомендацій Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України, у зв`язку із карантинними заходами та положень ст. 38 КУпАП, а також поведінки ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про недоцільність повторного відкладення судового засідання, враховуючи й те що органом, який склав протокол про адміністративні правопорушення, дотримано всіх вимог, передбачених ст. 268 КУпАП, що підтверджується підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в графі «гр-ці ОСОБА_1 роз`яснено її права та обов`язки.

Судом вжито передбачених процесуальним законодавством дієвих заходів для повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору, тобто у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає що, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

За таких обставин, ОСОБА_1 належно сповіщалася про час і місце розгляду справи. Судовий розгляд був перенесений неодноразово, що було достатнім, зокрема для ознайомлення з матеріалами справи, залучення захисника та з`явлення хоч раз в судове засідання.

Отже, перешкоди для участі у розгляді справи правопорушником відсутні.

Зважаючи на викладені обставини, поведінка ОСОБА_1 свідчить про зловживання своїми процесуальними правами, свідоме затягування та не бажання брати участь у розгляді справи.

Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Враховуючи викладене, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. ст. 1, 245 КУпАП.

Вивчивши матеріали судової справи, суддя приходить до такого висновку.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Ст. 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ч. ч. 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до п. 2 примітки до ст. 172-7 КУпАП під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватними інтересами особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП слід брати до уваги ту обставину, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП полягає у неповідомленні особою у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів. Тобто, для того, щоб вважати особу винною у вчиненні вказаного правопорушення має бути встановлено дві взаємопов`язаних обставини: наявність конфлікту інтересів та неповідомлення про нього, а об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП полягає у вчиненні особою дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Тобто, для того, щоб вважати особу винною у вчиненні вказаного правопорушення має бути встановлено дві взаємопов`язаних обставини: наявність конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийнятті рішень за таких умов.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 172-7 КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Тобто конфліктом інтересів є не вчинення особою якогось порушення взагалі, а суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, яка впливає на об`єктивність прийняття рішень під час виконання наданих їй службових повноважень.

З цього випливає, що предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст. 172-7 КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об`єктивність виконання ним службових чи представницьких повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічними, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячом інших дій. Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов`язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме й про відсутність складу адміністративного правопорушення.

При цьому, має бути беззаперечно визначено, в чому саме полягає приватний інтерес конкретної особи, в чому саме проявляється суперечність між приватним інтересом та представницькими повноваженнями цієї особи та її вплив на прийняття рішення.

Суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, об`єктивна сторона якого полягає у неповідомленні нею у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, об`єктивна сторона якого полягає у вчиненні нею дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно Розпорядження Балтського міського голови Мазура С.С. № 66-о від 29.12.2018 року, ОСОБА_1 була призначена на посаду директора КУ "Балта-благоустрій".

Відповідно до п. 4.2. Статуту КУ «Балта-благоустрій» є юридичною особою публічного права.

Згідно Роз`яснення НАЗК № 1 від 13.02.2020, по питанню 15. «Хто вважається «посадовими особами юридичних осіб публічного права» відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону», під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств слід розуміти осіб, які мають повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно - господарські функції.

Ознакою наявності у директора КУ «Балта-благоустрій» ОСОБА_1 організаційно-розпорядчих функцій (обов`язків), є її функції та обов`язки щодо здійснення керівництва трудовим колективом - штатними працівниками КУ «Балта-благоустрій».

Таким чином, директор КУ «Балта-благоустрій» ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права, яка прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та є суб`єктом відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» на неї поширюється дія цього Закону, і вона зобов`язана виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ст. 28 Закону.

В ході розгляду було встановлено, що Наказом КУ «Балта-благоустрій» № 3-к від 02.01.2019 року на посаду водія ГАЗ-53 бортова був прийнятий ОСОБА_2 .

Згідно Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в щорічній декларації заповненій директором КУ «Балта-благоустрій» ОСОБА_1 , остання у складі сім`ї має чоловіка – ОСОБА_2 , з яким спільно мешкає за однією адресою. Вказане також підтверджується поясненням ОСОБА_1 та автобіаграфіями долученими до матеріалів справи

Отже підтверджено сімейний (родинний) зв`язок директора КУ «Балта-благоустрій» ОСОБА_1 , та водія КУ «Балта-благоустрій» ОСОБА_2 , та вказані особи є один одному близькими особами і членами сім`ї відповідно до визначення у ст. 1 Закону.

Згідно з наказом КУ «Балта-благоустрій» № 87 від 23.12.2019 року, директором ОСОБА_1 , водію КУ «Балта-благоустрій» ОСОБА_2 було призначено премію в сумі 8320 грн.

Згідно довідки про доходи за підписом директора КУ «Балта-благоустрій» Саражинської Т.В., водію ОСОБА_2 за 2019 рік нараховано та виплачено 121866,84 грн.

Предметом судового розгляду за викладених у протоколах обставин є наявність обставин, які свідчать про потенційний приватний інтерес особи, що такі накази підписала та не повідомила з вказаного питання будь-який орган. Таким чином, особливістю правопорушень, які ставляться у провину ОСОБА_1 є неповідомлення нею у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій в умовах наявності приватного інтересу, доводити наявність якого у випадку сімейних стосунків немає необхідності.

Суддя зазначає, що приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Сімейні стосунки водія ОСОБА_2 з директором КУ «Балта-благоустій» ОСОБА_1 , яка є його дружиною, беззаперечно зумовлюють наявність у них приватного інтересу.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 не зверталася до колегіального органу - Балтська міська рада або Національного агентства з питань запобігання корупції, з повідомленням про наявність конфлікту інтересів, і обставин стосовно прийняття його на роботу та преміювання чоловіка, викладених у протоколах № № 352, 353, 354, 355 від 30.06.2020 року, про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Отже встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції», не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомила про наявний реальний конфлікт інтересів відповідний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, та вчинила дії в умовах реального конфлікту, тобто вчинила діяння, пов`язані з корупцією, а саме - адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Положеннями ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вчинила 2 епізоди адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та 2 епізоди адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Суддя вважає, що із врахуванням поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та кількості епізодів правопорушень вчинених ОСОБА_1 на неї підлягає накладенню стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» належить стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 454 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 172-7 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та на неї накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн. (отримувач коштів: ГУК в Од.обл./отг м. Балта/21081100, ЄДРПОУ отримувача: 37607526, рахунок отримувача: UA228999980313060106000015572, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банку отримувача: 899998, призначення платежу *; 21081100, справа № 493/908/20 ОСОБА_1 ).

Стягнути з ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 454 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Відповідно до вимог ст. ст. 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу ця постанова надсилається для примусового виконання, у порядку якого стягується з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 17000,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії.

СУДДЯ