Ухвала суду № 96200920, 09.04.2021, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/79/21

УХВАЛА

09 квітня 2021року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Куртій О.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Миколаєві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, -

встановив:

Директор ТОВ «Фінансова компанія Паріс» звернувся до суду із заявою в якій просить провести заміну стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» у виконавчому провадженні.

Заяву обгрунтовує тим, що 03.06.2010року Миколаївським районним судом Миколаївської області у справі № 2-02-559/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Демарк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором винесено рішення, яким позов ВАТ «Банк «Демарк» задоволено та з відповідача стягнуто заборгованість за кредитним договром у розмірі 312027,48 грн. та судовий збір у розмірі 1700,00 грн.та ІТЗ в сумі 30грн.,а всього 313757,48грн. Стягнення звернуто на автомобіль марки MITSUBISHI,2008 року випуску,д.н. НОМЕР_1 ,що належить на праві власності ОСОБА_1 . Вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили. Відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), які проводились у відповідності до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з метою продажу майна неплатоспроможного банку 17 травня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Демарк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» укладено договір про відступлення права вимоги № 83-069. Відповідно до Додатку № 1 до вказаного договору відступлення права вимоги відбулось і за кредитним договором № 83-069 від 03.03.2008 року. Вказаний договір про відступлення права вимоги набув чинності, не оспорений в установлений законом порядку, а тому, у відповідності до вимог чинного законодавства, до нового кредитора перейшли в повному обсязі всі права грошової вимоги, які належали первісному кредитору за відповідними договорами, в тому числі право бути стягувачем за виконавчим провадженням.

Представник заявника, представник стягувача та боржник в судове засідання не з`явились, належним чином були повідомлені про дату час та місце, при цьому представник заявника подав до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити за їх відсутності, представник стягувача та боржників про причини неявки суд не повідомили.

У відповідності до ч. 3 ст.442ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи.

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи згідно ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 03.06.2010року у справі № 2-02-559/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Демарк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто на користь ВАТ «Банк «Демарк» заборгованість за кредитним договром у розмірі 312027,48 грн. та судовий збір у розмірі 1700,00 грн.та ІТЗ в сумі 30грн.,а всього 313757,48грн. Стягнення звернуто на автомобіль марки MITSUBISHI,2008 року випуску,д.н. НОМЕР_1 ,що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08.07.2013 року змінено спосіб стягнення та порядок виконання рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 03.06.2010 року по цивільні справі № 2-02-559/2010 за позовом ПАТ «Банк «Демарк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,а саме: стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Демарк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 244618,61 грн.

17.05.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Демарк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» укладено Договір № 83-069 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 83-069 Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває право вимоги Банку Первісного кредитора до позичальників/ іпотекодавців/ заставодавців/ поручителів, зазначених у Додатку №1 до Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами застави та договорами іпотеки з відповідними змінами та доповненнями до них, згідно Реєстру у Додатку №1 до договору.

Як вбачається із змісту ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення частини першоїстатті 512ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третястатті 656 ЦК); б) дарування (частина другастатті 718 ЦК); в) факторингу (глава 73 ЦК).

Частинами 1, 2 ст.442 ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд змінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

У відповідності до ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно частини п`ятоїстатті 15 Закону України «Про виконавче провадження»у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятоїстатті 15 Закону України «Про виконавче провадження»(в чинній на час постановлення оскаржених ухвал редакції) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постановівід 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Конституцією України(ст. 129-1) закріплено те, що судове рішення, є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Розділ VI ЦПК України закріплює процесуальний порядок вирішення судами питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Тобто, практика Європейського суду з прав людини переконливо свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що судове рішення у справі № 2-02/559/2010 про задоволення вимог кредитора не виконане боржником і зобов`язальні правовідносини сторін договору не припинені, зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежить цивільних прав учасників спірних правовідносин, тому суд приходить до висновку що заява ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» підставна та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 55, 258, 260, 353, 433, 442 ЦПК України, ст. ст. 512, 514 ЦК України, суд,-

постановив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні - задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство«Банк «Демарк»( ЄДРПОУ 19357516) його правонаступником Товариство з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «Паріс» (03150,м.Київ,Печерський район, вул.Велика Васильківська, 77а, ЄДРПОУ 38962392) у виконавчому провадженні,щодо виконання рішення у цивільній справі № 2-02-559/2010 за позовом ВАТ «Банк Демарк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М.Войнарівський

09.04.2021