Постанова № 96200775, 08.04.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/10904/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2021 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є. за участю: представника Галицької митниці Держмитслужби Лубоцького Б., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Бабій І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника управління протидії митним правопорушенням та МВ начальника відділу ОР Галицької митниці Держмитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил ОСОБА_1 , українки, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 12.01.2016, за ч.1ст.483 Митного кодексу України,-

в с т а н о в и в :

згідно протоколу про порушення митних правил від 07.10.2020 року № 2016/20600/20, 02 жовтня 2020 року близько 19 години 41 хвилин в зону митного контролю міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Галицької митниці Держмитслужби смугою руху «червоний коридор», з метою пропуску через митний кордон заїхав транспортний засіб марки «VolkswagenPassat», р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , під керуванням громадянки ОСОБА_1 .

До митного оформлення ОСОБА_1 подала наступні документи: паспорт громадянина для виїзду за кордон; контрольний талон для проходження по «червоному коридору»; свідоцтва про реєстрацію т/з; довіреність від ApexTradeLTD від 01.10.2020 року, фактуру фірми ApexTradeLTD № 2275 від 19.09.2020 року на автомобіль марки «VolkswagenPassat», р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .

У ході здійснення митного контролю у водія ОСОБА_1 було виявлено фактуру б/н від 01.10.2020 року та митну декларацію РП № 20PL402010E1161575 на автомобіль марки «VolkswagenPassat», р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 . Згідно даних документів продавцем зазначено SZEKAISKIWIESLAV, а отримувачем ОСОБА_2 . Даний транспортний засіб згідно виявлених документів було придбано за 25000 злотих, що еквівалентно 185700 грн.

В митного органу виникли сумніви та електронним зв`язком був скерований запит до компанії декларанта VegaSp.z.o.o даного автомобіля та засобами електронного зв`язку отримано копію договору купівлі-продажу від 01.10.2020 року та митну декларацію РП № 20PL402010E1161575.

З метою підтвердження чи спростування отриманої інформації зроблено запит до митних органів Великобританії та Польщі. Під час слухання справи в суді першої інстанції до матеріалів справи було долучено лист-відповідь митних органів РП та копію експортної декларації № 20PL402010E1161575.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Бабій І.М., із вказаним протоколом не погодилась та заперечує його в повному обсязі. Зокрема пояснила, що власником автомобіля, який ОСОБА_1 перевозила через митний кордон України є ТОВ «Велінктон» (м. Луцьк, пр. Відродження, 24 оф. 2б), яке придбало його у фірми АPEXTRADELTD за 2500 Євро, що підтверджується відповідним банківський чеком Приватбанку, долученим до матеріалів справи. Стверджує, що у ОСОБА_1 не було умислу на пред`явлення до митного органу підроблених документів, адже їх вона отримала у фірми продавця АPEXTRADELTD». Крім того, стверджує що ОСОБА_1 не була декларантом і не може бути суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Представник Галицької митниці Держмитслужби Лубоцький Б. В. заперечив вказані пояснення адвоката та просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Заслухавши думку представника Галицької митниці Держмитслужби, пояснення адвоката, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «Гурепка проти України» від 08.07.2010, суд, зокрема, зазначив, що адміністративні правопорушення через суворість санкцій, слід відносити до фактично кримінальних правопорушень, з усіма гарантіями статті 6 Конвенції та, відповідно, й статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції.

Згідно ч.1ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність (ст. 458 МК України).

Диспозиція ч.1 ст.483 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Склад правопорушення передбачений ч.1 ст.483 МК України характеризується наступними нижченаведеними ознаками.

Об`єктом правопорушення є встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Переміщення товарів з приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон: з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 3 червня 2005 року N 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Суб`єктом правопорушення є осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а також посадова особа підприємства.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом або необережністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як підставу для оформлення транспортного засобу марки ОСОБА_1 подала наступні документи: паспорт громадянина для виїзду за кордон; контрольний талон для проходження по «червоному коридору»; свідоцтва про реєстрацію т/з; довіреність від ApexTrade LTD від 01.10.2020 року, фактуру фірми ApexTrade LTD № 2275 від 19.09.2020 року на автомобіль марки «VolkswagenPassat», р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 на суму 2 500 євро.

Згідно поданих до митного оформлення документів, ОСОБА_1 переміщувала на митну територію України транспортний засіб марки VolkswagenPassat», р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 вартістю 2500,00 євро.

Відповідно до протоколу, компанією декларанта VegaSp.z.o.o засобами електронного зв`язку отримано копії договору купівлі-продажу від 01.10.2020 року та митну декларацію РП № 20PL402010E1161575.

Листом від митних органів РП отримано копію експертної декларацію РП № 20PL402010E1161575.

Згідно п. 28. ст. 4 Митного кодексу України, митні правила - встановлений Митним кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів Митним кодексом та іншими законами України.

Таким чином, особи, які переміщують товари на митну територію України, повинні дотримуватися митних правил, визначених у Кодексі; за порушення (недотримання) цих правил у Кодексі передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, встановлено, що термін «товар» вживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Таким чином «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки є рухомою річчю.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 Митного кодексу України, органу доходів і зборів в пункті пропуску через державний кордон України, згідно із статтею 335 цього Кодексу, подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 196 Митного кодексу України, не можуть бути пропущені через митний кордон України товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 Митного кодексу України, органи доходів і зборів вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на органи доходів і зборів, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати органам доходів і зборів документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 335 Митного кодексу України, під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: 1) при перевезенні автомобільним транспортом:

а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність);

б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні);

в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів;

ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки;

д) найменування товарів;

е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об`єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів;

Згідно з п.24 статті 4 Митного кодексу України, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно ст.318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

В судовому засіданні ОСОБА_3 подано належним чином оформлений банківський документ «Приватбанку» транзакції переводу 2500 Євро від ТОВ «Велінктон» (м. Луцьк, пр. Відродження, 24 оф. 2б) до фірми продавця АPEX TRADE LTD.

Аналізуючи даний банківський документ, суд зазначає, що переказ між ТОВ «Велінктон» та фірмою «АPEX TRADE LTD» відбувався на підставі рахунку № 2275 від 19.09.2020 року. Платіж був проведений банківською установою (ПАТ «Приватбанк») 21.09.2020 року (дата валютування).

Реквізити продавця та покупця зазначені у банківському документі ідентичні інформації, зазначеній в документах, поданих ОСОБА_1 при ввезені автомобіля марки «VolkswagenPassat», р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 (адреси, ідентифікатори контрагентів, банківські рахунки).

Зазначене повністю узгоджується з поданою ОСОБА_1 фактурою фірми ApexTrade LTD № 2275 від 19.09.2020 року на автомобіль марки «VolkswagenPassat», р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 на суму 2 500 євро.

Наявність в матеріалах справи копії рахунку-фактури б/н від 01.10.2020 року на ім`я ОСОБА_4 , згідно якого вартість транспортного засобу «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 становить 25 000 польських злотих не може бути прийнята судом до уваги як доказ вчинення адміністративного правопорушення, адже рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, він не фіксує господарських операцій, розпоряджень або дозволів на проведення господарської операції. Рахунок-фактура має інформаційний характер, адже передбачає лише виставлення покупцям певних сум до сплати за поставлені (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги. Факт отримання товарів (послуг) слід підтверджувати видатковою накладною постачальника або актом приймання - передачі виконаних робіт (послуг), товарним чеком тощо.

Згідно листа Міністерства Фінансів України від 16.02.2017 року № 31-11410-06-5/4339 документами, що підтверджують оплату, можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо.

Відтак, суд вважає, що наявність банківського документа є беззаперечним доказом купівлі-продажу автомобіля ТОВ «Велінктон» у фірми АPEX TRADE LTD за 2 500 євро.

Стороною захисту було долучено фотосвітлини з сайту вживаних автомобілів OTOMOTO (інформація з якого є вільному доступі), які доводять, що автомобіль «VolkswagenPassat» з р.н. НОМЕР_2 був у вільному продажі за 2500 Євро. На долучених світлинах є фото автомобіля саме з цим реєстраційним номером та відповідними його технічними характеристиками (рік випуску, пробіг, наявні ушкодження, колір, коробка передач, вид палива, об`єм двигуна).

Таким чином, поданий ОСОБА_1 рахунок-фактура № 2275 від 19.09.2020 року, виданий продавцем АPEX TRADE LTD на суму 2500 євро є документом, який не містить жодних прихованих відомостей про вартість товару, не одержаний незаконним шляхом, або документом, що містить неправдиві відомості, щодо вартості товару, містить офіційний відтиск печатки фірми відправника.

За даних обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 при здійсненні митного оформлення було дотримано вищевказаних вимог законодавства та подано до митного органу документи, які містять достовірні відомості про вартість переміщуваного товару, відправника та покупця.

Щодо експортної декларації за № 20PL402010E1161575 відповідно до якої вартість автомобіль марки «VolkswagenPassat», р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 зазначена 25000 польських злотих, то суд звертає увагу на те, що така містить посилання на рахунок-фактуру б/н від 01.10.2020 року, але разом з тим, фактура не була долучена до відповіді митними органами РП.

Досліджуючи копію рахунку-фактури б/н від 01.10.2020 року, суд вважає за необхідне відмітити, що заповнена така власноруч особою з невиробленим досвідом написання текстів іноземною мовою, без жодних відтисків штемпелів чи печаток, а відтак не має ознак офіційного документа.

З врахуванням викладеного суд дійшов висновку, що Галицькою митницею Держмитслужби не доведено, що саме експортна декларація за № 20PL402010E1161575 та фактура без номера від 01.10.2020 року є дійсною, має чи повинна мати переважне доказове значення.

Також слід відзначити, що згідно протоколу дії ОСОБА_5 митним органом кваліфіковані як такі, що спрямовані на переміщення транспортного засобу марки «VolkswagenPassat», р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 через митний кордон України шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для його переміщення підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості, щодо вартості товару, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч.1ст.483 МК України. Диспозиція вказаної статті містить декілька кваліфікуючих ознак таких як подання органу доходів і зборів як підстави для його переміщення: підроблених документів; документів, одержаних незаконним шляхом; або документів, що містять неправдиві відомості.

Водночас протокол не містить відомостей щодо того, які саме дії вчинила ОСОБА_1 , хоча застосування у диспозиції сполучника або свідчить про те, що наведені кваліфікуючі ознаки слід розмежовувати. Більше того, протокол не містить відомостей про те, чому дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за всіма наведеними кваліфікуючими ознаками, що свідчить про те, що у вищенаведеному протоколі некоректно сформульовано кваліфікація дії особи щодо якої складено протокол, а посадова особа уповноважена на складання протоколу не визначила суть (зміст) інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Інших доказів, які б вказували на факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення митним органом не надано, а сам по собі протокол та долучені до нього документи та копії не спростовують вищенаведених документів, наданих стороною захисту.

Таким чином, в ході розгляду справи не встановлено, що ОСОБА_1 при переміщенні транспортного засобу марки «VolkswagenPassat», р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 через митний кордон України подала органу доходів і зборів як підстави для його переміщення підроблені документи чи документи, одержані незаконним шляхом, або такі, що містять неправдиві відомості, щодо вартості товару.

При цьому, судом відхиляються доводи митного органу щодо обставин проходження ОСОБА_1 митних процедур на митниці країни ЄС, адже дані процедури регламентуються іншими положеннями і виходять за межі предмету доказування у даній справі, оскільки суд не перевіряє та не встановлює чи дотрималася ОСОБА_1 порядку проходження даних процедур, а перевіряє дотримання нею положень митного законодавства України.

Відповідно дост.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд зазначає, що у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року.

Згідно ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналізуючи наявні у справі докази в цілому, суд приходить до переконання, що в ході розгляду справи не здобуто належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави переміщення документів, що містять неправдиві дані щодо вартості автомобіля марки «VolkswagenPassat», р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .

З огляду на вищенаведені доводи та мотиви, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.483 МК України відсутній.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч.3 ст.528 МК України, у разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету.

Згідно ст.527 МК України, у справі про порушення митних правил митний органа бо суд(суддя), що розглядає справу,виносить одну з таких постанов: 1)про проведення додаткової перевірки; 2)про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

За даних обставин провадження по справі підлягає закриттю, а товар, вилучений згідно протоколу, слід повернути громадянину ОСОБА_1 для проведення відповідних митних процедур.

Керуючись ст.ст.247,251,458, 467, 483, КУпАП,ст.527 МК України

постановив:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.483 Митного кодексу України закрити.

Вилучений, згідно протоколу про порушення митних правил № 2016/20600/20 від 07.10.2020 року автомобіль марки «VolkswagenPassat», р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , ключі та свідоцтво про його реєстрацію повернути ОСОБА_1 .

Постанова судді у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова, особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.Є.Радченко