Ухвала суду № 96199491, 08.04.2021, Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/95/21

Провадження № 1-кп/730/16/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2021 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді – Данько О.В.

з участю секретаря судового засідання - Граб С.О.

прокурора – Ракути В.М.

третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про скасування арешту – ОСОБА_1

представника третьої особи – адвоката Квацби Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Борзнянського районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження №12020270090000299 від 01.08.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України.

6 квітня 2021 року через канцелярію суду ОСОБА_1 подала клопотання, в якому просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18.08.2020 року арешт на належний їй на праві спільної сумісної власності трактор «МТЗ-80», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, заводський номер 25-05483, двигун № НОМЕР_2 № НОМЕР_3 , з причепом 2ПТС-4, д.н.з. НОМЕР_4 , які зареєстровані на її чоловіка ОСОБА_4 та повернути чи передати на відповідальне зберігання їй як співвласнику.

Клопотання обгрунтоване тим, що вона як співвласник арештованого майна не є підозрюваною чи обвинуваченою особою, арешт майна порушує її право на вільне володіння вказаним майном, суперечить принципу недоторканості права власності. Слідчий суддя при накладенні арешту на майно прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно, крім того послався як на правову підставу накладення арешту на майно на ч. 2, 3 ст. 170 КПК України в редакції, яка втратила чинність, не з`ясував кому належить майно, не врахував наслідки арешту майна для її сім`ї, його використання в сільських умовах для ведення домашнього господарства. Також, вказує на порушення вимог КПК при проведення огляду трактора та неналежні умови зберігання вищевказаного транспортного засобу.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримала і просила його задовольнити із зазначених в клопотанні підстав. Також зазначила, що вони з чоловіком є пенсіонерами, отримують додатковий дохід від обробітку великої земельної ділянки. Трактор з причепом їм потрібен для виконання весняно-польових робіт. Гарантує схоронність арештованого майна в разі передачі їй на відповідальне зберігання. Також зазначила, що трактор зберігається у дворі їхнього господарства під навісом, що захистить його від впливу атмосферних явищ та псування. Господарство охороняють собаки.

Представник третьої особи в судовому засіданні клопотання підтримав, просив суд розглянути можливість часткового скасування арешту майна, застосувавши лише заборону на розпорядження майном, зазначив, що вказане майно не підлягає спеціальній конфіскації та конфіскації як виду покарання, а також не може бути використане для забезпечення цивільного позову, оскільки не належить обвинуваченим у даному кримінальному провадженні.

Прокурор в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, оскільки судовий розгляд кримінального провадження ще не завершено, дане майно є речовими доказами у справі. Вважає, що ОСОБА_1 не надала належних доказів того, що вона забезпечить збереження даного майна.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.1,2 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4 , шлюб між ними укладено 10.08.1985 року. ОСОБА_4 є власником трактора марки «МТЗ-80», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_5 , двигун № НОМЕР_6 .

Ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2020 року було задоволено клопотання слідчого про арешт майна й з метою забезпечення збереження речового доказу було накладено арешт на трактор колісний марки «МТЗ-80», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_5 , двигун № НОМЕР_2 № НОМЕР_3 , з причепом 2ПТС-4, д.н.з. НОМЕР_4 , з вмістом в ньому 5 фрагментів стовбурів дерев породи дуба, діаметр яких становить: 49см, 52см, 42см, 42см, 46см, загальна кубатура яких 1,556 куб.м., із забороною розпоряджатись та користуватись цим майном, залишивши його зберігати на території тимчасового тримання транспортних засобів Борзнянського ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області до вирішення питання по суті в кримінальному провадженні.

Щодо обгрунтованості арешту майна.

За змістом положень ч.1 ст.170 КПК України арешт майна – це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів; при цьому, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям або предметом вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Під час досудового розслідування слідчим суддею накладено арешт саме на те майно - трактор з причепом та навантаженою деревиною, що є речовим доказом по справі, а тому застосування арешту є обгрунтованим.

Оскільки, арешт на вказане майно був накладений з метою забезпечення збереження речових доказів, то посилання ОСОБА_1 на те, що вона не має статусу підозрюваної чи обвинуваченої є необгрунтованим, оскільки у даному випадку накладення арешту можливе на майно будь-якої особи (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Необгрунтовані також і твердження, що при накладенні арешту на майно, як слідчий у клопотанні, так і слідчий суддя в ухвалі не вказали мети та правової підстави застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки зі змісту вказаних процесуальних документів вбачається протилежне.

Щодо пояснень представника третьої особи про відсутність підстав накладення арешту на майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), то суд зазначає, що питання арешту майна з цією метою ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18.08.2020 року не вирішувалось.

Щодо існування потреби в подальшому арешті майна.

На даний час у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.246 КК Українитриває судовий розгляд. Допитані свідки в суді повідомили, що на тракторі містився пристрій для навантаження. Речові докази в даному кримінальному провадженні судом ще не досліджувалися. У разі повернення трактора та причепу власнику існує ймовірність демонтування вказаного приладу. Також, в ході судового розгляду може виникнути необхідність проведення з вказаним транспортним засобом певних процесуальних дій. Крім того, за загальним правилом речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження ухвали про закриття кримінального провадження. Дані обставини вказують на те, що потреба в подальшому арешті майна на даній стадії кримінального провадження існує.

Оцінюючи наслідки арешту майна для сім`ї заявниці, розумність і співмірність обмеження права її права власності завданням кримінального провадження, суд бере до уваги характер та суспільну значимість вчиненого кримінального правопорушення, яке є поширеним в нашій державі (згідно інформації з мас-медіа є загальновідомим фактом).

ОСОБА_1 гарантувала в суді забезпечення схоронності арештованих трактора з причепом в разі їх передачі їй на відповідальне зберігання з можливістю використання. Однак, з її пояснень вбачається, що трактор зберігається під відкритим навісом, двір охороняють собаки. На думку суду, такі умови зберігання транспортного засобу не гарантують неможливості доступу до нього сторонніх осіб.

Заявивши про наявність великої земельної ділянки та необхідність використання трактора для її обробітку, заявниця не надала відповідних доказів на підтверження вказаної обставини.

На даній стадії кримінального провадження суд не здійснює оцінку доказів, а тому, питання про визнання протоколу огляду – недопустим доказом, на що вказує заявниця, судом не вирішується.

Посилання ОСОБА_1 на неналежні умови зберігання транспортного засобу є лише припущеннями, які нічим не підтверджені й не свідчать про відсутність потреби в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Крім того, приписами ч.4 ст.100 КПК України визначено механізм компенсації завданої шкоди внаслідок втрати, пошкодження чи знищення речового доказу.

Окремо суд зазначає, що твердження ОСОБА_1 про те, що вона є співвласником трактора, так як він придбаний у шлюбі, не є переконливим доказом належності його до спільного сумісного майна подружжя, оскільки невідомо на яких правових підставах набуте дане майно (договір купівлі-продажу, дарування, прийняття спадщини).

Вищенаведені обставини дають підстави для висновку, що втручання у право власності ОСОБА_1 відповідає вимогам законності і не було свавільним, забезпечує справедливий баланс між загальним суспільним інтересом та вимогами захисту основоположних прав особи.

Таким чином, враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , всупереч принципу змагальності учасників кримінального провадження, визначеного ст. 22 КПК України, не доведено, що в подальшому застосуванні арешту на вищезазначене майно відпала потреба або арешт на майно накладено необґрунтовано, в зв`язку з чим дане клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.170-174 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна – відмовити.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя Борзнянського районного суду О.В. Данько