Вирок № 96197520, 08.04.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/19834/20

Пр-ня по справі № 1кп/521/856/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ВСТУПНА ЧАСТИНА

м. Одеса, Україна

08 квітня 2021 року

Малиновський районний суд м. Одеси засідаючи у складі:

Головуючого судді - Гарського О.В.

із секретарем судового засідання - Гаспаровою Ж.А. на стадії судового провадження розглянувши кримінальні провадження № 12020161470001114 від 09.10.2020 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вестерничани Котовського району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, неофіційно працюючого в клубі розпліднику собак «ДАСТУР ЮА» за адресою м. Одеса, вул. Житомирська, 33, зареєстрованого в Одеській області, м. Подольськ, вул. Урицького, 74, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 360 КК.

Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії судового провадження, -

з боку обвинувачення: прокурор Кінько Р.Є.

з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_1

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1.1. ОСОБА_1 , 09 жовтня 2020 року приблизно о 06 годині 38 хвилин діючи за попередньою змовою з особою, яка встановлена не була, знаходячись за адресою м. Одеса, вул. Дальницька, 20/22, де проходить підземна каналізаційна лінія міжміського зв`язку ПАТ «Укртелеком» Одеська філія, помітили колодязь кабельної каналізації, маючи злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження телекомунікаційної мережі, кабельної лінії міжміського зв`язку з метою подальшого їх викрадення, попередньо розподіливши ролі, згідно яких ОСОБА_1 мав спуститися до колодязя кабельної каналізації та перерізати кабель зв`язку, а чоловік, особу якого досудовим слідством не встановлено, мав спостерігати за обстановкою, приймати кабель та попередити ОСОБА_1 , у разі появи сторонніх осіб. Діючи умисно, ОСОБА_1 та невстановлена особа підійшли до зазначеного колодязя де зняли металеву кришку і ОСОБА_1 спустився до каналізаційного колектору та за допомогою принесеного з собою ножа, шляхом перерізання проводу лінії міжміського зв`язку ПАТ «Укртелеком» Одеська філія пошкодив телекомунікаційну мережу, встановлену за адресою м. Одеса, вул. Єкатериненська, 37, де проходив кабель марки ТПП 100х2х0,04, що спричинило тимчасове припинення зв`язку для 24 абонентів (ADSL 6 абонентів).

1.2.Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за вказаним епізодом дій, за ч. 2 ст. 360 КК, за кваліфікуючими ознаками: умисне пошкодження телекомунікаційної мережі, якщо такі дії спричинили припинення надання телекомунікаційних послуг, вчинене за попередньої змовою групою осіб.

1.3.Крім того, ОСОБА_1 09.10.2020 року приблизно о 06 годині 40 хвилин, за попередньою змовою з особою, яка встановлена не була, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 20/22, вирішили заволодіти телекомунікаційним кабелем зв`язку, який належить Одеській філії ПАТ «Укртелеком». Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, попередньо розподіливши ролі, згідно яких ОСОБА_1 мав спуститися до колодязя кабельної каналізації та перерізати кабель зв`язку, а чоловік, особу якого досудовим слідством не встановлено, мав спостерігати за обстановкою, приймати кабель та попередити ОСОБА_1 у разі появи сторонніх осіб. Діючи умисно, ОСОБА_1 спільно з невстановленою особою, підійшли до відповідного колодязя та переконавшись, що їх дії залишаються непомітними для сторонніх осіб, зняли металеву кришку колодязя, що належить філії ПАТ «Укртелеком» і ОСОБА_1 проник до вказаного колодязя, що обладнаний сигналізацією та за допомогою кухонного ножа, зрізав кабель зв`язку марки ТПП 100*2*0,4 довжиною 57 метрів, вартістю 95 гривень 99 копійок за 1 метр, загальною вартістю 5471 гривня 43 копійки, який намагався передати невстановленій особі для змотування, однак був помічений співробітниками ТОВ «Охорона Сервіс Плюс», які прибули за викликом за адресою розташування колодязя.

Після вказаних подій, невстановлена особа зникла з місця вчинення кримінального правопорушення, а ОСОБА_1 був затриманий співробітниками ТОВ «Охорона Сервіс Плюс» коли знаходився у колодязі. Відповідно ОСОБА_1 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця (не витягнув викрадений кабель; не здійснив його змотування для перенесення; не забрав ножа, яким вчиняв правопорушення; не залишив безпосереднє місце викрадення та інш.), з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий під час вчинення правопорушення.

1.4.Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК, за кваліфікуючими ознаками: незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.

2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

2.1.Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю та підтвердив факт намагання викрасти чуже майно, а саме 09 жовтня 2020 року по вул. Дальницькій в м. Одесі кабелю. Злочин вчиняв разом із знайомим, який втік під час їх виявлення. Підставою крадіжки зазначив факт тяжкого матеріального становища та необхідність грошових коштів для термінового лікування. Іншого шляху отримати грошові кошти він не бачив. Факт викрадення спланований був ним особисто. Кабель перерізав ножом, який заздалегідь він взяв з собою. Коли він повністю відрізав кабель та почав його передавати знайомому, останній втік з місця, оскільки на місце події прибули охоронці. В теперішній час обвинувачений має постійну роботу і може за рахунок заробітної плати відшкодувати завдану шкоду. У вчиненому щиро розкаюється, обіцяє нових злочинів не вчиняти.

2.2.За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_1 правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

2.3.Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК.

3.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

3.1.Обставинами які пом`якшують покарання обвинуваченого є: щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди.

3.2.Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом під час судового розгляду не встановлено.

4.Мотиви призначення покарання.

4.1.При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчинених злочинів, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

4.2.Призначаючи покарання ОСОБА_1 , та встановлюючи ступінь його вини у вказаного злочину, суд дає оцінку не окремому вчинку обвинуваченого, а і його особистості, наскільки вона проявилася у злочинних діях, наскільки він має нахили до скоєння правопорушень.

4.3.Судом встановлено, що ОСОБА_1 має лише неповну середню освіту. Жодної спеціальності не має. Вихованням його фактично займалась мати, оскільки батько залишив сім`ю. окрім того батько помер у 2001 році. Мати померла у 2005 році, коли йому було 16 років. Відповідно вихованням належним ОСОБА_1 ніхто не займався. Має молодшого брата та старшу сестру, які спільно проживають. Сестра створила свою сім`ю. З братом стосунків не підтримує. З сестрою частково спілкується. Фактично з раннього віку почав працювати різноробочим, задля забезпечення матеріально себе. Хоча раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак в теперішній час судимість погашена. Відомостей про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності, під час судового розгляду прокурором не надано. Станом на день вчинення зазначених правопорушень не мав стабільний заробіток. В теперішній час, має постійну, хоча і неофіційну роботу у розпліднику собак породи «Алабай», за адресою м. Одеса, вул. Житомирська, 33 де і проживає. Зі слів має достатній заробіток для поетапного часткового відшкодування шкоди. 08.04.2021 року, тобто в день ухвалення вироку, обвинувачений надав квитанцію про часткову сплату грошових коштів на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариство «Укртелеком» в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» у сумі 3000 гривень, як відшкодування завданої шкоди.

4.4.Згідно характеристики власника клубу розплідника «ДАСТУР ЮА» від 07.04.2021 року, ОСОБА_1 співпрацює з клубом з 21.08.2020 року. Має великий досвід роботи з тваринами. До собак розплідника відноситься з любов`ю і турботою. Безкоштовно вносить неоціненний вклад у роботу клубу розплідника. Діяльність ОСОБА_1 спрямована на порядок і чистоту утримання собак у вольєрах, своєчасно виконує приготування їжі та годування тварин. За час співпраці з клубом зарекомендував себе як чесний і порядний помічник.

4.5.Таким чином, судом встановлено, що вказане правопорушення обвинувачений вчинив, виключно в зв`язку з особливо тяжким матеріальним становищем, відсутність засобів до існування і головне термінового лікування, оскільки в той проміжок часу він дуже гостро захворів.

4.6.Вислухавши особу обвинуваченого та оцінивши умови його життя і виховання, суд вважає, що обвинувачений не схильний до системного скоєння правопорушень. Очевидно життєва скрута, відсутність достатньої кількості коштів у сукупності із обставинами життя призвели обвинуваченого ОСОБА_1 до вчинення правопорушень.

4.7.Окрім того, суд окремо сприймає характеристику на ОСОБА_1 , яка надана на вимогу суду з теперішнього місця роботи і проживання обвинуваченого, як обставини життя останнього, який має свідомість людини, яка здатна розумно співіснувати з іншими людьми і добросовісно виконувати покладені на нього робочі обов`язки. Довіра до нього з боку власника клубу, свідчить не тільки про впевненість у забезпечені побути у господарстві клубного розплідника але й у наявності позитивних взаємин між керівником та робітником, що містять впевненість у порядності й доброзичливості таких взаємних відносин.

4.8.Судом неодноразово у минулих рішеннях зазначалось /Справа № 521/1516/19, провадження № 1-кп521/547/20; Справа 521/15332/19, провадження № 1кп/521/1252/19/, що для того, щоб покарання було справедливим воно не повинно перевищувати міру суворості, яка є достатньою для утримання людей від злочинів. Мета покарання полягає не в катуванні і муках людини і не в тому, щоб зробити неіснуючим вже скоєний злочин. Покарання не може бути марною жорстокістю і знаряддям злоби. Однією з головних складових мети покарання є прагнення перешкодити винному знову завдати шкоду суспільству й утримати інших від вчинення тих самих дій. Тому на думку суду слід застосовувати тільки такі покарання, які при збереженні пропорційності зі злочинами залишали б найбільш сильне і найбільш тривале враження на душу людей і були б найменш болісними для тіла злочинця.

4.9.Суд вважає, що розумним, необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, враховуючи обставини правопорушення, особистість обвинуваченого, а також обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, повинно бути призначено покарання у межах, встановлених у санкції статі, зв`язане з позбавленням волі.

4.10.Разом з тим, відповідно до ст. 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що його виправлення можливо без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі. Суд також призначає певні обов`язки які передбачені ст. 76 КК і виконання яких буде необхідною складовою покарання для ОСОБА_1

4.11.Вказане покарання буде відповідати меті покарання передбаченого ст. 50 КК та меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.

5.Підстави для задоволення цивільного позову.

5.1.При вирішенні цивільного позову потерпілого - юридичної особи Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» суд керується вимогами ст. ст. 128, 129 КПК, ст. 13 ЦПК і ст. 1166 ЦК.

5.2.Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала /ч. 1 ст. 1166 ЦК/.

5.3.Судом встановлено, що шкода завдану майну потерпілої особи Одеської філії ПАТ «Укртелеком» заподіяна обвинуваченим ОСОБА_1 у зв`язку з чим позов заявлений потерпілим виключно до ОСОБА_1 , як до особи що заподіяла його. Сам обвинувачений повністю визнав всі позовні вимоги потерпілого - юридичної особи.

5.4.Заподіяння шкоди майну потерпілої особи Одеської філії ПАТ «Укртелеком» підтверджується матеріалами кримінального провадження, дослідження яких відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК, судом визнано недоцільним, оскільки учасники судового провадження не оспорювали фактичних обставин по провадженню.

5.5.Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК, яка встановлює диспозитивність цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках.

5.6.Документально потерпілим Одеською філією ПАТ «Укртелеком» підтверджено заподіяння матеріальної шкоди у загальній сумі 5471 гривня 43 копійки. Вказана сума складається зі шкоди, у вигляді пошкодження кабелю, який необхідно повністю замінити. Суд вважає за необхідне позов потерпілої особи в частині стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково, оскільки обвинувачений 08.04.2021 року частково сплатив на розрахунковий рахунок юридичної особи Одеської філії ПАТ «Укртелеком» грошові кошти у сумі 3000 гривень (доказ, квитанція № 31-432К від 08.04.2021 року про здійснення касової операції). Відповідно не відшкодованою залишилась лише сума 2471 гривня 43 копійки. Суд вважає, що стягненню підлягає саме вказана не відшкодована сума - 2471 гривня 43 копійки. В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

5.7.При вирішенні цивільного позову, суд також враховує повне визнання обвинуваченим всіх цивільно - правових вимог потерпілого.

6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.

6.1.Питання щодо скасування арешту майна, суд приймає на підставі ч. 4 ст. 174 КПК, відповідно до якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

6.2.Речові докази: 1)телекомунікаційний кабель ТПП 100*2*0,4 чорного кольору, довжиною 57 метрів, відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК - повернути власнику (законному володільцю) потерплому - юридичній особі Одеської філії ПАТ «Укртелеком»; 2)ніж з металевою рукояткою, який був знаряддям злочинів, відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК - конфіскувати.

6.3.Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили, враховуючи вид покарання не обирати.

6.4.Ухвалюючи вирок, суд керується ст. ст. 370, 373, 374 КПК.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

1.1.Визнати ОСОБА_1 винним у скоєні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 360 КК та призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК, у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.

за ч. 2 ст. 360 КК, у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

1.2.Відповідно до ст. 70 КК визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.

1.3.Відповідно до ст. 75 КК, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік, поклавши на ОСОБА_1 , обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

1.4.Початок строку відбування покарання обвинуваченому з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

1.5.Цивільний позов потерпілого - юридичної особи Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеської філії ПАТ «Укртелеком» 2471 (дві тисячі чотириста сімдесят одна) гривня 43 копійки матеріальної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовити, з підстав які викладені в п. 5.6. мотивувальної частини вироку.

1.6.До набрання вироком суду законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

1.7.Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 26.11.2020 року, а саме з: 1) елементів кабелю ТПП 10х2х0.9.

1.8.Скасувати заборону накладену ухвалою слідчого судді у вигляді заборони розпоряджатись та користуватись вказаним майном.

1.9.Речові докази у кримінальному провадженні: 1)телекомунікаційний кабель ТПП 100*2*0,4 чорного кольору, довжиною 57 метрів - повернути власнику (законному володільцю) потерплому - юридичній особі Одеської філії ПАТ «Укртелеком»; 2)ніж з металевою рукояткою, який був знаряддям злочинів - конфіскувати.

1.10.Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

1.11.Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

1.12.Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

1.13.Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С У Д Д Я: О.В.Гарський