Ухвала суду № 96195302, 07.04.2021, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 1-кп/679/40/2021

Справа № 679/326/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Стасюка Р.М.,

при секретарі судового засідання Плазій Н.В.

з участю прокурора Рижого Ю.С

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої - адвоката Михайлова І.С.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника - адвоката Чернова В.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин обвинувальний акт та додані до нього документи про обвинувачення ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР № 12019240080000260 від 17.09.2019

ВСТАНОВИВ:

09.03.2021 року до суду надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12019240080000260 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Ухвалою судді від 15.03.2021 року вказаний обвинувальний акт призначено до підготовчого судового засідання в силу вимог ч. 1 ст. 314 КПК України.

Під час проведення підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого - адвокат Чернов В.В. заявив, клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України із наступних підстав.

1. У обвинувальному акті, затвердженому прокурором 04.03.2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12019240080000260 від 17.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України не зазначено слідчих СВ Нетішинського ВП ГУНП в Хмельницькій області, що здійснювали досудове розслідування даного кримінального провадження до 18.06.2020 року та прокурорів Нетішинського відділу Шепетівської місцевої прокуратури, які здійснювали нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва.

2. В порушення вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України у формулюванні обвинувачення ОСОБА_2 зазначається : « обвинувачується у тому, що у порушення вимог ст.ст. 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України». При цьому диспозиція ч.2 ст. 286 КК України не містить будь-яких посилань на зазначені норми Закону.

3. У порушення вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України у формулюванні обвинувачення не міститься посилань на те, на підставі яких доказів прокурор вважає викладені фактичні обставини кримінального правопорушення щодо обставин та механізму порушення ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху, встановленими (відсутні будь-які посилання на висновки судових експертиз), а також відсутнє посилання на будь-які висновки експертів, якими підтверджено отримання потерпілою, ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень.

4. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

При цьому у реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019240080000260 від 17.09.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України відсутні будь-які посилання на вручення ОСОБА_1 пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вказаного клопотання. Вказав, що в обвинувальному акті зазначені лише ті слідчі і прокурори які завершували досудове розслідування. Що стосується відсутності посилання на висновки експертизи якою було встановлено тяжкість тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , то вважає, що це є одним із доказів у справі, а тому він не має права на нього посилатись.

Представник потерпілої Демченко Г.К. заперечував, щодо повернення обвинувального акта прокурору, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вказаного клопотання.

Суд, вивчивши клопотання про повернення обвинувального акта, перевіривши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступних висновків.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має повернути прокурору обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Положення ст.291 КПК України встановлюють, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором, у випадку погодження з ним останнього, а у самому обвинувальному акті, наряду з іншим, повинні бути викладені: фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а за ч.4 цієї ж норми закону, надання до суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого та прокурора.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення.

Під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Відповідно до ст.7 вказаного Кодексу, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів, диспозитивність судового провадження, а згідно зі ст.2 цього Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, застосування до них лише належної правової процедури.

За приписами ч.1 ст.337 означеного Кодексу, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а за змістом п.13 ч.1 ст.3 цього ж Кодексу, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленим цим Кодексом.

Отже, за наведених вимог Кримінального процесуального закону, суд в підготовчому судовому засіданні має перевірити обвинувальний акт на предмет його відповідності не тільки положень ст.291 цього закону, а й дотримання слідчим чи прокурором під час складення обвинувального акту засад кримінального провадження.

Як вбачається зі змісту обвинувального акта, у ньому зазначено лише група слідчих третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Хмельницькому, призначена 13.07.2020 згідно постанови т.в.о. начальника третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Хмельницькому, та група прокурорів військової прокуратури Рівненського гарнізону, призначена 04.07.2020 на підставі постанови військового прокурора Рівненського гарнізону. Тоді як згідно реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що крім вищезазначених постанов в ході досудового розслідування приймались інші процесуальні рішення, а саме: постанова начальника СВ Нетішинського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області від 17.09.2019 про призначення групи слідчих, та постанова першого заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури від 17.09.2019 про призначення групи прокурорів.

Крім того в порушення вимог п.4 ч.4 ст.291 КПК України додатки до обвинувального акту не містять розписки або іншого документу, що підтверджує отримання цивільним відповідачем АТ «СГ «ТАС» копії цивільного позову, який був пред`явлений під час досудового розслідування.

Дана обставина унеможливлює призначення справи до судового розгляду.

Оцінка ж обґрунтованості обвинувачення, до якої, зокрема, може належати й посилання сторони обвинувачення на порушення обвинуваченим відповідних законодавчих актів, належить до процесу доказування і не є предметом розгляду під час підготовчого провадження. Отже, в цій частині клопотання не підлягає задоволенню.

Відсутність у формулюванні обвинувачення посилання на висновки судових експертиз, свідчить про дотримання принципів неупередженості і безпосередності дослідження доказів судом. Отже, в цій частині клопотання також не підлягає задоволенню.

Щодо посилань сторони захисту на те, що у реєстрі матеріалів досудового розслідування невірно та не в повному обсязі зазначені процесуальні дії та процесуальні рішення, а саме, відсутні будь-які посилання на вручення ОСОБА_1 пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого, суд зазначає таке. Дійсно, відповідно до п. 1,2 ч. 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення, реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування. Перевіривши зміст реєстру матеріалів досудового розслідування суд дійшов до висновку, що він відповідає вимогам ст. 109 КПК України, зокрема в ньому вказані номер та найменування процесуальних дій, проведених під час досудового розслідування, реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування.

Наявність же підстав для визнання певної особи потерпілою у цьому кримінальному провадженні може бути предметом дослідження під час судового розгляду. З огляду на викладене, зазначені захистом обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Згідно з п.3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Не вдаючись до аналізу доказів у справі, не оцінюючи правильність кваліфікації дій обвинуваченого та не вирішуючи питань, що притаманні для судового розгляду, суд, дослідивши обвинувальний акт, матеріали додані до обвинувального акту та клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору з додатками, вважає, що він не повністю відповідає вимогам закону, а призначення судового розгляду за ним буде грубим порушенням права обвинуваченого на захист, оскільки він не відповідає вимогам ч.ч. 2,4 ст. 291 КПК України, які описані вище. Це порушення вимог кримінального процесуального закону, є суттєвим, і як результат унеможливлюють, до його усунення, призначення справи до судового розгляду з підготовчого судового засідання та повинно бути усунено саме органом досудового розслідування.

Втім, оцінюючи доводи клопотання захисника Чернова В.В., якими обґрунтовується заявлене клопотання, суд вважає частину з них передчасними та такими, що не містять достатніх підстав для повернення обвинувального акту прокурору, адже з`ясування обставин і перевірка їх доказами в порядку Глави 28 КПК України має відбуватися на стадії судового розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.2-3, 7-9, 22-23, 91-92, 291, 314, 369-372, ч.2 ст.376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання захисник обвинуваченого - адвоката Чернова В.В. про повернення обвинувального акту прокурору - задовольнити.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12019240080000260 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - як такий, що не відповідає вимогам КПК України, повернути прокурору Військової прокуратури Рівненського гарнізону для усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Нетішинський міський суд Хмельницької області.

Суддя Р.М. Стасюк