Вирок № 96195160, 12.04.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/257/18

кримінальне провадження

№1-кп/489/87/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретар судового засідання Коденко К.В., Буряченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алчевська Луганської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, працюючого неофіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю:

прокурора Касьяненко Т.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Шептицького О.Г.,

встановив:

30.11.2017 близько 21 год. 10 хв., ОСОБА_1 знаходячись в коридорі будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_2 , діючи умисно, розуміючи можливість заподіяння тяжкої шкоди здоров`ю потерпілому і бажаючи її настання, наніс останньому не менше двох ударів кухонним ножем в область живота і грудної клітини, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини з наскрізним пораненням шлунка, заочеревинної гематоми, внутрішньочеревної кровотечі, які відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння.

Суд визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто спричиненні умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений в ході судового розгляду показав, що 26.11.2017 знаходився на роботі та взявши аванс, грошові кошти на матеріали прийшов до місця мешкання, де також мешкав потерпілий. Потерпілий вживав алкогольні напої, а він разом з іншим напарником направився до магазину, залишивши потерпілого та його брата ОСОБА_3 вдома. Коли повернувся виявив зникнення грошових коштів та почав питати потерпілого та ОСОБА_3 про зникнення грошових коштів, внаслідок чого у нього з потерпілим відбувся конфлікт. В ході конфлікту потерпілий спочатку наздоганяв його з сокирою в руках, а після того почав наносити йому удари в область обличчя та зламав йому ніс. Потерпілий затиснув його у куті та продовжував наносити удари. Тоді, відчувши себе у безпорадній ситуації, він схопив кухонного ножа, який лежав на столі та вдарив потерпілого в область грудної клітини. Але ОСОБА_2 не заспокоївся, а навпаки почав бити його сильніше і він його вдарив ножем другий раз. Весь цей час він був у свідомості. Після цього потерпілий вийшов на вулицю, та повернувшись, знову на нього накинувся з претензіями. Шкоди завдавати потерпілому не ходів, а удари ножем наніс вимушено для того щоб той заспокоївся. Коли потерпілий ОСОБА_2 знепритомнів він викликав швидку допомогу, а сам почав надавити йому допомогу, а саме перев`язавши рани. На лікування потерпілого передав свої грошові кошти. Також зазначив, що в той час він не знаходився у стані алкогольного сп`яніння.

Вина обвинуваченого у кримінальному правопорушенні, підтверджується дослідженими судом наступними доказами.

Показами свідка ОСОБА_3 , який показав, що між потерпілим та обвинуваченим виник конфлікт через грошові кошти в ході якого обвинувачений наніс потерпілому удар кухонним ножем. Також зазначив, що не бачив як ОСОБА_2 наносив удари обвинуваченому та не знає хто розпочав конфлікт. Також підтвердив, що потерпілий вживав алкогольні напої.

Показами свідка ОСОБА_4 , який показав, що у день вчинення кримінального правопорушення був на пробіжці та побачив потерпілого, який був весь у крові. Рани на ньому на вигляд були неглибокі. Самого конфлікту не бачив, але зі слів знає, що обвинувачений оборонявся від потерпілого, внаслідок чого наніс йому ушкодження.

Показами свідка ОСОБА_5 , який показав, що обвинувачений та потерпілий працювали у нього. Йому подзвонили та розповіли про конфлікт між ними. Також показав, що обвинувачений попросив його придбати ліки для потерпілого з коштів, які він заробив. Ліки він купив та передав лікарю.

Випискою з журналу кримінального характеру з ЛШМД, відповідно до якої 30.11.2017 о 21 год. 53 хв. було доставлено ОСОБА_2 з діагнозом: колото-різана рана передньої брюшної стінки й грудної клітини.

Випискою із медичної карти стаціонарного хворого від 01.12.2017, відповідно до якої 30.11.2017 о 22 год. 30 хв. в реанімаційне відділення ЛШМД поступив ОСОБА_2 з діагнозом: непроникна колото-різанна рана грудної клітини, проникаюче поранення черевної області з наскрізним пораненням шлунка, внутрішньочеревна кровотеча.

Протоколом огляду місця події від 30.11.2017, відповідно до якого об`єктом огляду стало домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Під час огляду на підлозі виявлено та вилучено кольорові матраци в кількості 4 штуки, на одному з матраців виявлено сліди бурого кольору.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.12.2017, відповідно до якого ОСОБА_2 звернувся до правоохоронних органів із заявою про те, що 30.11.2017 близько 21 год. 10 хв. чоловік на ім`я ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Миколаїв, вул. Горохівська, 2, спричинив йому тілесні ушкодження.

Протоколом огляду місця події від 01.12.2017, відповідно до якого об`єктом огляду є ділянка по вул. Горохівська в м. Миколаєві. На відстані 10 см від стовпа з дорожнім знаком та на відстані 30-40 см. від проїжджої частини по вул. Горохівській на земельному покриві виявлено та вилучено предмет ззовні схожий на кухонний ніж, загальною довжиною 21 см, руків`я якого блакитного кольору з червоною вставкою довжиною 12,1 мм, лезо з односторонньою заточкою з найбільшою шириною 12 мм. Загальна довжина леза 198,9 мм. З однієї сторони леза наявні плями бурого кольору, з іншої наявне волосся.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.12.2017, згідно з яким свідок ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка спричинила тілесні ушкодження його брату ОСОБА_2 .

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.12.2017, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка 30.11.2017 о 21:10 год. спричинив йому тілесні ушкодження.

Висновком експерта №1951 від 20.12.2017, відповідно до якого у ОСОБА_2 мають місце тілесні у вигляді непроникаючого поранення грудної клітини, проникаючого поранення черевної порожнини з наскрізним пораненням шлунка, заочеревинної гематоми, внутрішньочеревної кровотечі, які могли утворитися від дії будь-якого колючо-ріжучого предмету, не виключено клинки ножа. Дані тілесні пошкодження могли утворитися від не менш, ніж двох ударних дій будь-яким колюче-ріжучим предметом, не виключено незадовго до звернення у лікарню 30.11.2017. По ступеню тяжкості тілесні пошкодження у вигляді непроникаючого поранення грудної клітини відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я; тілесні пошкодження у вигляді проникаючого поранення порожнини з наскрізним пораненням шлунка, заочеревинної гематоми, внутрішньочеревної кровотечі відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Утворення даних тілесних пошкоджень при падінні тіла на площину з положення стоячи виключається. При нанесенні тілесних пошкоджень потерпілий міг бути звернений передньою стороною тіла до нападника. На момент звернення в лікувальний заклад у крові потерпілого ОСОБА_2 знайдено етиловий спирт у концентрації 2,01 проміле, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння. Раньовий канал рани в ділянки черевної порожнини перервистий.

Висновком експерта №1679 від 15.12.2017, відповідно до якого на таблиці до протоколу огляду місця події від 01.12.2017 за фактом виявлення ножу по АДРЕСА_3 , наявний слід ділянки долоні руки розміром 46х23 мм., який придатний для ідентифікації особи та залишений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Висновком експерта №511 від 07.12.2017, відповідно до якого на підставі даних судово-медичного дослідження зразку крові встановлено, що кров ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО.

Висновком експерта №512 від 20.12.2017, згідно з яким кров ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО. На фрагменті тканини, представленому на експертизу знайдена кров людини при серологічному дослідженні якої виявлені антигени В і Н та ізогемаглютинін анти-А ізосерологічної системи АВО. Походження крові не виключається від особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н, у тому числі ОСОБА_2 .

Висновком експерта №152/Ц від 15.12.2017, відповідно до якого кров ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО (висновок експерта №511 експертизи речових доказів від 07.12.2017, проведеної у відділенні судово-медичної імунології МОБСМЕ). На клинку ножа знайдена кров людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген В ізосерологічної системи АВО, походження якого не виключається від потерпілого ОСОБА_2 .

Протоколом проведення слідчого експерименту від 22.12.2017, відповідно до якого ОСОБА_1 відтворив фактичні обставини вчинення ним злочину, а саме те, як і скільки разів він наніс потерпілому ОСОБА_2 ударів ножем.

Аналізуючи досліджені докази суд вважає вину ОСОБА_1 доведеною поза розумним сумнівом в обсязі встановленому вище.

Суд ставиться критично до доводів сторони захисту про кваліфікацію дій обвинуваченого за ст. 124 КК України, оскільки перебування винного при вчиненні цього діяння у стані необхідної оборони не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Так, згідно довідки ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» від 29.01.2018, у ОСОБА_1 встановлено діагноз: забій м`яких тканин обличчя у вигляді саден в області правої брови, спинки носа, синця в лівій параорбітальній області.

Вказане спростовує доводи обвинуваченого про те, що він наніс потерпілому удар ножем лише після того, як останній затиснув його у кут та зламав йому ніс. Крім того обвинувачений не зміг пояснити, чому при об`єктивній можливості уникнути бійки, в т.ч. покинути будинок або викликати поліцію, він залишився всередині будинку та продовжив конфлікт, який відбувся фактично за його ініціативою. При цьому обвинувачений зазначає, що перед бійкою пройшов досить тривалий час з моменту початку конфліктної ситуації.

За таких обставин у обвинуваченого була можливість, при відсутності прямого умислу на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, покликати на допомогу або іншим чином уникнути небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи правоохоронних органів.

При призначенні покарання, суд враховує, що обвинуваченим вчинено тяжкий злочин, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, неодружений, працюючий неофіційно, характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, наявність обставин, що пом`якшують покарання -добровільне відшкодування потерпілому витрат на лікування, наявність обставини, що обтяжує покарання - рецидив злочину.

Встановлена в обвинувальному акті обставина, що обтяжує покарання - вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння, судом оцінюється критично, оскільки жодним чином не доведена в ході судового розгляду належними та допустимими доказами.

Відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, згідно якої з урахуванням особистості обвинуваченого, його способу життя, а також високого рівня вчинення ним повторного правопорушення та небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без тримання в умовах ізоляції неможливе.

З урахуванням викладеного та з метою виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, а також обставин вчинення кримінального правопорушення, в тому числі надання обвинуваченим первинної медичної допомоги потерпілому, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальному від санкції статті розмірі.

В ході судового розгляду прокурор Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Миколаївської області в інтересах держави в особі Міської лікарні швидкої медичної допомоги звернувся із цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у сумі 5979,74 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999, встановлено, що поняття «інтереси держави» є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» передбачене право подання цивільного позову у кримінальному провадженні прокурором, який бере в ньому участь. В той же час частина 7 цієї статті містить норму про те, що повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

Так, ч. 3 ст. 128 КПК України передбачає, що цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених ч.4 ст. 25 Закону України «Про прокуратуру».

При пред`явленні в інтересах держави цивільного позову про стягнення витрат з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави в особі Міської лікарні швидкої медичної допомоги витрат на лікування потерпілого в розмірі 5979,74 грн., прокурор, всупереч вимог ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», обмежився констатацією фактів вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, його наслідків, витрат медичної установи на стаціонарне лікування потерпілого і формальним посиланням на норми ст. 131-1 Конституції України, ст. 128 КПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а тому суд вважає, що прокурором не доведено того, що захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також на відсутність такого органу. У зв`язку із цим позов прокурора підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 01.12.2017 по дату набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази: зразки крові потерпілого ОСОБА_2 , фрагмент тканини та ніж - знищити.

Стягнути з засудженого процесуальні витрати на проведення експертиз в сумі 989,60 грн. на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області (р/р UA908999980313090115000014482 в УК у м. Миколаєві/Інгульський район 24060300, код ЗКПО: 37992030, КБК 24060300).

Цивільний позов прокурора залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим з моменту вручення копії вироку.

Суддя І.В. Коваленко