Постанова № 96195094, 15.02.2013, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 1414/5873/2012

Провадження № 2-а/488/10/2013р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2013 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі

головуючого по справі судді - Безпрозванного В.В.,

при секретарі -Харитоновій І.В.,

представника позивача - Середи Н.В.,

відповідача - Ковгана І.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом Корабельного районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального .страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про повернення безпідставно виплачених державних коштів,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Корабельного районного центру зайнятості переплачені кошти допомоги по безробіттю у розмірі 3808,00 грн.

В обґрунтовування заявленого позову позивач вказував, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Корабельному районному центрі зайнятості - робочому органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та отримував державну соціальну допомогу по безробіттю з 05.10.2006 року по 23.01.2007 року.

В зв`язку з тим, що відповідач приховав відомості про те, що 26.07.1999 року ним отримано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, а 16.02.2007 року до Державного реєстру було внесено судове рішення щодо припинення ним підприємницької діяльності, як фізичної особи-підприємця, що не пов`язано з банкрутством, та на момент звернення до Корабельного центру" зайнятості ОСОБА_1 займався підприємницькою діяльністю, позивач вважає, що відповідач незаконно отримав державні кошти.

Представник позивача Середа Н.В. в судовому засідання адміністративний позов підтримала, та посилаючись на вимоги статей 36,38 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову, оскільки позивачем не надано доказів, які б підтвердили ті обставини, на які він посилається. Крім того, просив відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду із даними вимогами.

Доповнив, що закрив свою підприємницьку діяльність в 2003 році та йому невідомо, йому ці данні не були внесено до єдиного державного реєстру. Після закриття підприємницької діяльності з 2003 по 2006 р. працював на підприємстві монтажником, звільнений за згодою сторін та став на облік в службу зайнятості.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 жовтня 2006 року Корабельним районним центром зайнятості ОСОБА_1 було надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

З грудня 2006 року по січень 2007 року відповідач на підставі договору № 551 від 11.12.2006 року проходив навчання в Південній академії підвищення кваліфікації за напрямком - «Основи організації підприємницької діяльності».

19 січня 2007 року на підставі наказу № 6 відповідачу була призначена одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

23 січ+ня 2007 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.

Посилання представника позивача на те, що 20 серпня 2012 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 26 липня 1999 року було отримано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, а 16.02.2007 року до Державного реєстру було внесено судове рішення щодо припинення ним підприємницької діяльності, як фізичної особи підприємця, що не пов`язано з банкрутством, а саме на те, що на момент звернення до Корабельного центру зайнятості ОСОБА_1 займався підприємницькою діяльністю, спростовується наявними в матеріалах справи доказами. Встановлено, що 08 жовтня 2010 року вказана інформація від Державного реєстратора вже надходила до Корабельного РЦЗ і позивач через прокурора району вже звертався до Адміністративного суду Миколаївської області, де ОСОБА_1 виступав в якості відповідача з аналогічним позовом тільки за інший період, а саме за 05.10.2006 року по 23.01.2007 року, що^ідтверджується ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 року.

Відповідно до п.З ч.З ст. 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхуванні на випадок безробіття» якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду, але доведено, що виплачені відповідачу кошти були використані ним за призначенням, що не протирічить вимогам діючого законодавства.

Оскільки суд не вбачає протиправних дій зі сторони відповідача, який фактично у 2003 році припинив підприємницьку діяльність, до 2006 року працював монтажником на підприємстві, був_звільнений за згодою сторін, став на облік у службу зайнятості, навчався, правомірно отримав державні кошти по безробіттю, а потім знову отримав статус фізичної особи-підприємця та працював, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_1 при постановці на облік в службу зайнятості скрив свій статус підприємця, нічим не підтверджене, а відтак є безпідставним.

Твердження відповідача про пропуск позивачем строку для звернення до суду з адміністративним позовом також визнається безпідставним, оскільки спірні правовідносини виникли в жовтні 2010 року та розглядалися у судових інстанціях, існують до теперішнього часу, й відтак зазначені строки не порушувалися.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету.

Керуючись ст.ст.2, 3 ,17, 18, 99,104-106,117, 118, 158, 162, 171-2 КАС України,

суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Корабельного районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про повернення безпідставно виплачених державних коштів - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через-Корабельний районний суд м. Миколаєва. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,яка її подає,до суду апеляційної інстанції.

Суддя: В. В. Безпрозванний