Вирок № 96194664, 12.04.2021, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/1665/19

Провадження № 1-кп/946/284/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючий - суддя Волкова Ю.Р.,

при секретарі - Кріпакової К.Т.,

Сторони кримінального провадження:

прокурор - Бундєв І.Г., Маріоглу О.А., Кузнецов С.В.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

захисник обвинуваченого - Климук А.П.,

потерпілий - ОСОБА_2 ,

представник потерпілого - Янковський В.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі Одеської області матеріали кримінального провадження, яке внесено в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 120181160150001464 від 07 червня 2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Озерне Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України,с середньою освітою, українця, одруженого, тимчасово не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

-18.06.2004 року Ізмаїльським міським судом за ч. 3 ст.185, 15- ч. 3 ст. 186, ст. 70 КК України по 4 років позбавлення волі

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

25.05.2018 року приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись біля магазину ФОП « ОСОБА_3 », розташованого по АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до потерпілого ОСОБА_2 , рукою наніс йому один удар в область голови з права, від якого ОСОБА_2 впав на спину, вдарившись тім`яно-потиличною ділянкою голови об бетонне покриття. В результаті протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі забою правої лобної долі головного мозку тяжкого ступеня з внутрішньомозковим крововиливом та крововиливами під м`яку і тверду оболонки головного мозку, закритого переламу лобної кістки з права, забою (гематоми) м`яких тканин в лобно-скронево-тім`яній ділянці з права, садна тім`яно-потиличної ділянки. Закрита черепно-мозкова травма, в єдиний комплекс якої входять вищевказані тілесні ушкодження, оцінюються в сукупності як такі, що були небезпечні для життя та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав частково і пояснив, що 25.05.2018 року приблизно о 18 годині 00 хвилин він знаходився біля магазину ФОП « ОСОБА_3 », розташованого по АДРЕСА_2 . На ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_2 , який знаходився в нетверезому стані, приставав до відвідуючив магазину, продавчині магазину, мав у руках отвертку, як яму здавалось, погрожував йому, та чоловіку продавчині. Щоб заспокоїти ОСОБА_2 рукою відштовхнув останнього від чого той впав на спину. Йому ( ОСОБА_2 ) стало погано. Він посадив останнього на стілець, став оказувати йому допомогу, викликав швидку, яка відвезла його до лікарні, де, як стало відомо йому, зробили операцію, бо у потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми. Спричинити останньому тілесні ушкодження він не хотів та не бажав, це було зумовлено поведінкою потерпілого, його станом. Він не заперечує що саме від того, що він штовхнув потерпілого той впав на асфальт, вдарився головою, чим спричинив йому травму. В скоєному він щиро кається, але заперечує, що зробив це навмисно, наслідків падіння потерпілого він не бажав, зразу став допомагати потерпілому за допомогою води.

Незважаючи на часткове визнання своєї провини обвинуваченим своєї провини його винність підтверджується наступним дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 25.05.2018 року разом з ОСОБА_4 їздив на рибалку. В них зламався мопед і вони заїхали до магазину який розташований по АДРЕСА_2 . Там в нього виникла сварка з продавцем магазину, яка продавши їм спиртні напої погрожувала викликати його жінку. Потім ОСОБА_4 ремонтував мопед, а до нього підійшов ОСОБА_1 , який теж приїхав до магазину. Від продавця магазину йому стало відомо про конфлікт між ним і продавцем. Щоб загасити конфлікт, він ( ОСОБА_1 ) підійшов до нього, вдарив його в обличчя, від чого він впав на землю, вдарився головою об асфальт, після чого йому стало погано. ОСОБА_1 оказував йому допомогу, більш його не бив. Коли приїхала його дружина та швидка його направили до лікарні, де він утратив свідомість.

Такіж пояснення дали свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які кожен окремо, пояснили, що ОСОБА_2 був у нетверезому стані, сварився з продавцем, особами, які відвідували магазин, мав прі собі отвертку. ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_2 , який від цього впав на асфальт, від чого йому стало зле. ОСОБА_1 та інші стали оказувати ОСОБА_2 допомогу, викликали швидку. Більше ударів ОСОБА_1 ОСОБА_2 не наносив, одразу після падіння останнього став оказувати йому допомогу.

Свої покази свідки підтвердили в ході слідчого експерименту за їх участю.

Протоколом слідчого експерименту від 29 січня 2019 року за участю ОСОБА_1 , з якого вбачається, що останній розповів та показав як сталася сварка між ним та потерпілим.

Заявою ОСОБА_8 та ОСОБА_2 про вчинення відносно останнього злочину.

Висновком експерта № 218 від 10 серпня 2018 року, згідно якого у гр. ОСОБА_2 були виявлено наступні тілесні ушкодження:

-закрита черепно-мозкова травма у формі забою лобової частки правої півкулі головного мозку з утворенням масивної внутрішньомозкової гематоми з проривом в його шлуночки, субдуральної гематоми (скупчення крові між кістками черепа і твердою мозковою оболонкою) в лобно-скроневої області справа, одного лінійного перелому склепіння черепа справа в лобно-тім`яної області з підшкірним крововиливом в його проекції;

-садно тім`яно-потиличної області.

Ушкодження голови заподіяні дією тупих предметів, індивідуальні особливості яких в них не відобразилися. Наявність лінійного перелому склепіння черепа в правій лобно-тім`яної області з передлежачим до нього підшкірним крововиливом вказує на місце прикладання травмуючої сили яка діяла в напрямку спереду назад і комплекс усіх внутрішньочерепних ушкоджень, включаючи цей перелом міг виникнути одномоментно від дії тупого предмета прикладеного до області чола, що не суперечить показам ОСОБА_2 в тому, що він спочатку отримав удари рукою у лоба, після чого впав, можливо з прискоренням, на спину і вдарився потилицею, на що вказує садно тім`яно-потиличної області, яке і могло виникнути при падінні потерпілого з висоти власного зросту на спину і удару цією частиною голови об тверде покриття.

Вищевказані пошкодження завдані незадовго до поступлення постраждалого в стаціонар і, таким чином, могли бути заподіяні у строк, вказаний у ухвалі - 25.05.18 р.

Дана закрита черепно-мозкова травма з пошкодженням головного мозку, згідно п. 2.1.3. «б» та «в» «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відноситься до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Садно тім`яно-потиличної області, згідно п. 2.3.5 «Правила...», відноситься до категорії ЛЕГКИХ.

Висновком експерта № 217 від 19 листопада 2018 року, згідно якого на підставі даних комісійної судово-медичної експертизи ОСОБА_2 , 1984р.н., даних матеріалів кримінального провадження, наданої медичної документації на його ім`я, відповідно до поставлених питань, судово-медична експертна комісія прийшла до наступних підсумків:

1. У гр. ОСОБА_2 мались наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у формі забою правої лобної долі головного мозку тяжкого ступеня з внутрішньомозковим крововиливом та крововиливами під м`яку і тверду оболонки головного мозку, закритий перелам лобної кістки зправа, забій (гематома) м`яких тканин в лобно-скронево-тім`яній ділянці зправа, садно тім`яно-потиличної ділянки.

Дані тілесні ушкодження утворились від дії твердих тупих предметів, індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразились, та могли виникнути 25.05.2018 р. Лінійний характер переламу лобної кістки зправа і локалізація забою головного мозку в лобній долі (в проекції переламу) з внутрішньо мозковим крововиливом та крововиливами в м`яку і тверду оболонки головного мозку (за відсутності очагів забою головного мозку від дії протиудару), та забій м`яких тканин в лобно-скронево-тім`яної ділянки зправа свідчать про те, що вони могли виникнути одномоментно в місці прикладення травматичної сили прямої дії - удар тупим предметом в лобну ділянку зправа; садно тім`яно-потиличної ділянки могло бути спричинено при падінні тіла (з попереднім наданням йому прискорення- удар, поштовх) з «висоти власного зросту» та ударом голови об тупий предмет. Враховуючи матеріали кримінального провадження, вказані ушкодження могли бути нанесені при механізмах на який вказали і показали потерпілий ОСОБА_2 і свідок ОСОБА_9 в протоколі слідчого експеременту від 31.08.2018 р.- «Удар рукою в праву лобну частину голови, від чого ОСОБА_2 впав назад на спину і вдарився потилецею об бетонне покриття».

Різна локалізацію тілесних ушкоджень виключає можливість спричинення всіх тілесних ушкоджень голови від одноразового падіння на площину (на рівне бітонне покриття) з «висоти власного зросту».

2. Закрита черепно-мозкова травма, в єдиний комплекс якої входить забій правої лобної долі головного мозку тяжкого ступеня з внутрішньо мозковим крововиливом та крововиливами в м`яку і тверду оболонки головного мозку, закритий перелам лобної кістки зправа, забій м`яких тканин лобно-скронево-тім`яній ділянці зправа, садно тім`яно-потиличної ділянки при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень оцінюються в сукупності, як такі, що були небезпечними для життя і за цим критерієм, згідно п.2.1.3. «б» та «в» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

Вивчивши матеріали справи, допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідків, проаналізувавши висновки експертів №№ 217 та 218 суд у порядку ст. 337 КПК України вважає за необхідним кваліфікувати дії обвинуваченого за ст. 128 КК України, тобто необережне тяжке тілесне ушкодження.

Докази, які були вивчені судом, та які були надані прокурором свідчать лиши про те, що між обвинуваченім та потерпілим був конфлікт, наслідком якого стало спричинення останньому тяжких тілесних ушкоджень. Ці обставини не заперечують ні сам обвинувачений, ні потерпілий, ні свідки.

За нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК) з об`єктивної сторони характеризуються дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров`я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв`язком між указаними діянням та наслідками, а із суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК). Необережне тяжке тілесне ушкодження (ст.128 КК) характеризується аналогічними елементами об`єктивної сторони, а за суб`єктивною стороною проявляється в необережній форми вини у вигляд злочинної самовпевненості або злочинної недбалості, ви значення яких надано у ст. 25 КК.

Отже, розмежування умисного протиправного заволодіння тяжких тілесних ушкоджень іншій людині (ч. 1 ст. 121 КК) і необережне заподіяння таких ушкоджень (ст.128 КК) здійснюється як за об`єктивною, так і об`єктивно сторонами цих злочинів

Таким чином, тяжке тілесне ушкодження було не безпосереднім наслідком обвинуваченого удару в ділянку голови потерпілого, а результатом падіння останнього й удару головою об тверду поверхню, чого обвинувачений хоч і не передбачав, але повинен був і міг передбачити.

Таким чином, суд вважає, що зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов`язаними для постановлення обвинувального вироку.

Інших доказів, які підтверджували навмисне заподіяння ОСОБА_1 навмисних тілесних ушкоджень потерпілому не надано.

Суд не може погодитися з доводами обвинуваченого, що він не завдавав удар потерпілому, оскільки це спростовується показами свідків, висновками експертів.

З урахуванням викладеного, суд розцінює заяву ОСОБА_1 як спосіб захисту з метою пом`якшити покарання.

При призначенні покарання суд, відповідно до ст.ст. 65 - 67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, висновок органу пробації, обставини, які обтяжують і пом`якшувальні покарання.

Обставин, які б згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом встановлено не було.

Обставин, які б згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, судом встановлено не було.

З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно для його виправлення та запобігання нових злочинів призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій ст. 128 КК України.

При вирішенні цивільного позову, пред`явлених потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_8 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 47417 грн. 49 коп. в якості відшкодування завданої злочином майнової шкоди, суд виходить з того, що обвинувачений ОСОБА_1 згідно з положеннями ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, із вказаної норми права випливає, що майнову шкоду, завдану потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_8 повинен відшкодувати обвинувачений ОСОБА_1 , який вчинив злочини, в результаті яких і виникла у потерпілих майнова шкода, його вина повністю доведена вищенаведеними доказами, які були досліджені судом.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 та ОСОБА_8 заявили цивільний позов на загальну суму про відшкодуванням ним морального збитку у сумі 100000 грн., та 50000 грн. матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_1 .

Аргументуючи завданої моральної шкоди, позивачі вказують на переживання пов`язані із злочином, порушення нормальних життєвих зв`язків, у зв`язку з неможливістю продовження активного цивільного життя, погіршення матеріального становища, що негативно позначається на моральному стані.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що цивільний позов підлягає частинному задоволенню. При визначенні розміру компенсації моральної шкоди, суд враховує вимоги соціальної справедливості і співмірності, характер заподіяних потерпілій моральних страждань, матеріальне становище підсудних, а також інші обставини справи.

Керуючись ст. ст. 369 -371, 373 -375 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 128 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки.

З набранням вироком законної сили з метою його виконання ОСОБА_1 затримати та взяти під варту, строк основного покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його затримання та взяття під варту.

Запобіжний захід до набирання законної сили вироку відносно ОСОБА_1 не обирати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 та ОСОБА_8 задовольнити частково і стягнути на їх користь із засудженого ОСОБА_1

- на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 47417 грн. 49 коп.,

- на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 30000 грн.,

-на користь ОСОБА_8 моральну шкоду у сумі 30000 грн.,

-на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі у сумі 6000 грн.

В іншій частині позову відмовити.

На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 в той же термін з дня вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя