Постанова № 9619197, 27.04.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-12300/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2010 року                                                                                                     м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Завальнюка І.В.,

при секретарі – Катеренчук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерітайм Транспорт енд Ендженсіс» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівськ про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мерітайм Транспорт енд Ендженсіс» (далі –ТОВ МТеЕ) звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівськ №0009012350/0 від 22.10.2009 року та акт про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства за період з 05.10.2006 року по 05.10.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 05.10.2006 року по 05.10.2009 року №2808/253-0302/02/32790407 від 09.10.20009 року в частині стягнення недоїмки та штрафної санкції по податку на прибуток підприємств в сумі 6303,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зазначені рішення відповідача є неправомірними, оскільки посадовими особами податкової інспекції при проведенні перевірки не взяті до уваги договір від 03.03.2004 року №04/03/03/1 про надання юридичних та бухгалтерський послуг, укладений між ТОВ «МТеЕ» та Компанією «Maritime Freigt in Gothenburg AB», виписка за банку від 16.03.2009 року на суму 19250,00 гривень, платіжне доручення від 13.03.2009 року №2, згідно якого позивач сплатив ПП «Консалтингова компанія «В.І.А. та Ко» грошову суму в розмірі 19250,00 гривень за надані консультаційно-інформаційні послуги згідно договору від 10.02.2005 року №04/02-10, акт здачі-прийняття робіт від 16.03.2009 року №В-00000010, доповнення та уточнення до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.03.2009 року №0000010 щодо надання консультаційних послуг з законодавства України на суму 19250,00 гривень. Зважаючи на те, що сума прибутку, що вказана в декларації про прибуток підприємства за перший квартал 2009 року ж цілком виправданою, позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 21.04.2010 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання нечинним та скасування акту від 09.10.2009 року №2808/253-0302/02/32790407 про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства за період з 05.10.2006 року по 05.10.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 05.10.2006 року по 05.10.2009 року закрито.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, в задоволенні позову просила відмовити, пояснивши що акт здачі-прийняття робіт від 16.03.2000 року №00000010 з доповненнями та уточненнями до акту здачі-прийняття робіт від 16.03.2009 року №00000010 не має юридичної сили та доказовості, оскільки не розкриває суті консультаційно-інформаційних послуг, що не дає можливості вважати витрати в сумі 19250,00 гривень пов’язаними з господарською діяльністю ТОВ «МТеЕ». Зважаючи на правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов необґрунтованим та не підлягаючим задоволенню. Судом встановлено, що на підставі направлення від 06.10.2009 року №01-045/692, виданого ДПІ у м. Іллічівську, відповідно до п.6 ч.6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» співробітниками податкової інспекції проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «МТеЕ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.10.2006 року по 05.10.2009 року, у зв’язку із припиненням діяльності підприємства в результаті ліквідації, за результатами якої складено акт від 09.10.2009 року №2808/23-0302/02/32790407.

Перевіркою, серед іншого, встановлено заниження валового доходу на 37723,00 гривень, заниження валових витрат на 18326,00 гривень, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 4849,00 гривень, чим порушено п.п.4.1.1. п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі – Закон).

На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Іллічівськ винесено податкове повідомлення-рішення від 22.01.2009 року №0009012350/0 про визначення ТОВ «МТеЕ» податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 4849,00 гривень та штрафної санкції в сумі 1454,00 гривень, а всього 6303,00 гривень.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону у разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти.

Відповідно до п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

З акту перевірки від 09.10.2009 року №2808/23-0302/02/32790407 вбачається, що ТОВ «МТеЕ» не включило до складу валового доходу вартість наданих консультативних послуг в сумі 18326,00 гривень компанії «Maritime Freigt in Gothenburg AB» відповідно акту від 12.03.2009 року №09/03-2 про надання консультації по земельному законодавству України, проведення переговорів і представництво в державних органах Татарбунарського, Тарутинського, Біляївського, Комінтернівського районів з питань землевідведення при організації підприємств і інвестицій в сфері навантажувально-розвантажувальних робіт та по Кодексу торгового мореплавства України і митному праву України та проведення переговорів з портами України на предмет підписання договорів на агентування суден. Виручка за надані послуги в сумі 2300,00 доларів США (18326,00 гривень по курсу НБУ 7,7 гривень за 1 долар США на дату зарахування коштів на валютний рахунок) надійшла від компанії «Maritime Freigt in Gothenburg AB» на валютний рахунок ТОВ «МТеЕ» 05.03.2009 року. Перевіряючі дійшли висновку про порушення ТОВ «МТеЕ» п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону, в результаті чого останнім занижено дохід від продажу послуг на 18326,00 гривень. При цьому, в порушення п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону ТОВ «МТеЕ» не відобразило у рядку 04.12 «Інші витрати» (крім визначених у р.04.1-04.12) за період з 05.10.2006 року по 05.10.2009 року балансову вартість проданої іноземної валюти в сумі 18326,00 гривень.

Крім того, в зазначеному акті перевірки зазначено, що в бухгалтерському обліку не знайшли повного відображення операції з продажу іноземної валюти на міжбанківському ринку, в результаті чого ТОВ «МТеЕ» порушені п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1 та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88. Так, ТОВ «МТеЕ» не відобразило у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи» за період з 05.10.2006 року по 05.10.2009 року дохід від продажу іноземної валюти в сумі 19397,00 гривень. В зв’язку із цим перевіряючими зроблений висновок щодо порушення ТОВ «МТеЕ» п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону, в результаті чого ТОВ «МТеЕ» занижено валовий дохід на 19397,00 гривень.

Таким чином, перевіркою встановлено заниження ТОВ «МТеЕ» валового доходу на 37723,00 гривень та заниження валових витрат на 18326,00 гривень. Суд вважає зазначений висновок обґрунтованим, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним, у зв’язку з наступним.

Судом встановлено, що за період з 05.10.2006 року по 05.10.2009 року ТОВ «МТеЕ» здійснена експортна операція з надання консультативних послуг на підставі договору від 03.03.2004 року №04/03/03/1 з компанією «Maritime Freigt in Gothenburg AB», акту наданих юридичних і бухгалтерський послуг від 12.03.2009 року №09/03-2 та даних бухгалтерського обліку по рахунками 632 «Розрахунки з іноземними покупцями», 791 «Результат основної діяльності». Зазначені обставини представниками сторін не заперечувалися.

Позивач зважає, як на підставу для задоволення позову та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, на те, що посадовими особами податкової інспекції при проведенні перевірки не взяті до уваги договір від 03.03.2004 року №04/03/03/1 про надання юридичних та бухгалтерський послуг, укладений між ТОВ «МТеЕ» та Компанією «Maritime Freigt in Gothenburg AB», виписка за банку від 16.03.2009 року на суму 19250,00 гривень, платіжне доручення від 13.03.2009 року №2, згідно якого позивач сплатив ПП «Консалтингова компанія «В.І.А. та Ко» грошову суму в розмірі 19250,00 гривень за надані консультаційно-інформаційні послуги згідно договору від 10.02.2005 року №04/02-10, акт здачі-прийняття робіт від 16.03.2009 року №В-00000010, доповнення та уточнення до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.03.2009 року №0000010 щодо надання консультаційних послуг з законодавства України на суму 19250,00 гривень.

Так, позивач зважає, що понесені ним витрати при виконанні договору від 10.02.2005 року №04/02-10 від 10.02.2005 року з ПП «Консалтингова компанія «В.І.А. та Ко» в сумі 19250,00 гривень підтверджені належними доказами (актом робіт, платіжним дорученням). У зв’язку із цим, кошти в розмірі 19250,00 гривень не підлягали віднесенню до валового доходу. Проте, суд критично оцінює зазначені доводи позивача та не приймає їх до уваги.

          Відповідно до ст.3 ГК України господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями.

Згідно Національного Класифікатора України, прийнятого Наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 року №375 економічна діяльність – процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

          Основний вид економічної діяльності – вид діяльності статистичної одиниці, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або визначений інший критерій). При цьому, вибір показника для визначення основного виду діяльності, як правило, не впливає на результат.

          З акту перевірки вбачається, що окрім договору про надання консультаційно-інформаційних послуг, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), з визначенням послуг - консультаційно-інформаційними, ніяких підтверджуючих документів надано не було. Надані підприємством документи не відкривають суті консультаційно-інформаційних послуг.

          Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі – Положення), згідно якого первинні документи – це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

          Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складеного документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4, п.2.15 та п.2.16 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до п.5.1 та п.5.2 ст.5 Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону, суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям - засновникам постійно діючого третейського суду у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, передбачених підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цієї статті, та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17 цього пункту.

Таким чином, акт здачі-прийняття робіт від 16.03.2009 рок №В00000010 з доповненням та уточненням до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.03.2009 року №В00000010 не має юридичної сили та доказовості, не розкриває суті консультаційно-інформаційних послуг. Так, з акту не вбачається зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. У зв’язку із цим, позивачем не доведено, що витрати в сумі 19250,00 гривень пов’язані з господарською діяльністю ТОВ «МТеЕ».

Суд також не може визнати як достатній, належний та незаперечний доказ понесення витрат в сумі 19250,00 гривень при здійсненні власної господарської діяльності - додаток до договору від 10.02.2005 року №05/02-10 - Звіт про виконану роботу, залучений в судовому засіданні до матеріалів справи. Адже, відповідно до ч. 2 ст. 86 КАСУ ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Зазначений документ мав б силу достатнього доказу тільки у взаємному зв’язку з сукупністю з іншими доказами , при умові , якби позивачем було надано такі докази. Так, зазначений звіт містить перелік наданих послуг: аналіз законодавства, проведення особистих зустрічей з співробітниками земельних відділів та керівництвом районних адміністрацій з метою надання земельних ділянок для будівництва зерносховищ, складських приміщень, площадок для зберігання контейнерів та генеральних вантажів в Тарутинському, Тататарбунарському, Біляївському та Комінтернівському районах, надання усних консультацій; проведення співбесід з начальниками ТЕК, спеціалістами юридичних відділів щодо укладення договорів на експедирування, перевалку вантажів та агентування суден, надання усних консультацій, транспортні витрати. В підтвердження наданих послуг, представником позивача ОСОБА_1 окрім додатку до договору від 10.02.2005 року «Правовий аналіз законодавства України», який містить виключно цитати з законів України, жодного доказу не надано. При цьому, суд враховує, що ОСОБА_1 за сумісництвом займав посаду директора та (на час розгляду справи) голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерітайм транспорт енд ендженсіс», займаючи, при цьому, посаду директора Консалтингової компанії «В.І.А. і Ко» - сторін за договором про надання юридичних та бухгалтерських послуг від 10.02.2005 року №05/02-10. Виконавцем замовленого правового аналізу також був ОСОБА_1

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини в їх сукупності, суд вважає, що ТОВ «МТеЕ» не понесло витрат в сумі 19250,00 гривень при здійсненні власної господарської діяльності.

Посилання позивача на те, що ТОВ «МТеЕ» у перевіряємому періоді понесло витрати, пов’язані із господарською діяльністю, з урахуванням викладених вище обставин, суд до уваги не приймає та розцінює це як обраний позивачем спосіб ухилення від оподаткування.

Також суд враховує, що зроблений посадовою особою позивача підпис в акті перевірки засвідчив факт надання перевіряючим всіх документів, підтверджуючих фінансово-господарську діяльність. Таким чином, підстав вважати, що перевірка була проведена неповно та поверхово, у суду немає.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим — ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з’ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що Державною податковою інспекцією у м. Іллічівськ правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 22.01.2009 року №0009012350/0 про визначення ТОВ «МТеЕ» податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 4849,00 гривень та штрафної санкції в сумі 1454,00 гривень, а всього 6303,00 гривень, законних підстав для скасування вказаного рішення немає, у зв’язку із чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11,69,71,86,159-162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерітайм Транспорт енд Ендженсіс» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівськ про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано «27» квітня 2010 року.

Суддя                               _____                     І.В. Завальнюк

27 квітня 2010 року