Ухвала суду № 96191255, 12.04.2021, Кам'янський районний суд Черкаської області

12.04.2021

Справа № 2-106/2010

4-с/696/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Білопольської Н.А.,

при секретарі Галіневській Р.О.,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Кам`янського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білокінь Івана Петровича, стягувач: ОСОБА_2 , -

встановив:

12 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Кам`янського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білокінь І.П. щодо не зарахування сплачених ТОВ “Хеламін-Пластресурс” аліментів скаржника у період часу з 01 січня 2010 року по 31 січня 2012 року включно на користь ОСОБА_2 по виконавчому листу, виданому Кам`янським районним судом Черкаської області № 2-106 від 26 лютого 2010 року.

Мотивуючи доводи поданої 02 квітня 2021 року скарги, ОСОБА_1 послався на порушення головним державним виконавцем Кам`янського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білокінь І.П. ст. 195 СК України щодо неправильного визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) у період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2012 року включно.

ОСОБА_1 просить суд зобов`язати державного виконавця Білокінь І.П. зарахувати перераховані ТОВ “Хеламін-Пластресурс” аліменти за виконавчим листом Кам`янського районного суду Черкаської області № 2-632 від 13 серпня 2004 року (виконавче провадження № 31453552 державного виконавця ВДВС Святошинського районного управління юстиції м. Києва Козар О.П., а.с. 6, т. 4), як аліменти, сплачені стягувачу ОСОБА_2 за виконавчим листом № 2-106 від 26 лютого 2010 року, виданого Кам`янським районним судом Черкаської області (виконавче провадження № 48214649).

Наведена скарга мотивована тим, що з прийняттям ухвали Кам`янського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2010 року у справі № 2-106/2-233/2010 про визнання мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , за умовами якої ОСОБА_1 відмовляється від свого позову до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на дітей та погоджується на стягнення з нього аліментів, щомісячно, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі по 250 грн. на дитину: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до їх повноліття. При цьому представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала суду окрему письмову заяву про залишення позову ОСОБА_3 без розгляду в частині стягнення заборгованості по аліментах з ОСОБА_1 в сумі 6750,00 грн., вказавши, що державна виконавча служба повинна встановити суму боргу та стягнути її.

ОСОБА_1 вважає, що із врахуванням вказаної ухвали Кам`янського районного суду від 26 лютого 2010 року, починаючи з 01 січня 2010 року ані виконавчий лист № 2-632 від 13 серпня 2004 року, виданий Кам`янським районним судом Черкаської області, ані його дублікат не підлягали виконанню. Отже, на думку скаржника, відрахування його роботодавцем ТОВ “Хеламін-Пластресурс” аліментів на користь ОСОБА_2 здійснювалось з порушенням Конституції України, яка встановила, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Скаржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та просить розглядати скаргу за його відсутності.

Представник стягувача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 , посилаючись на необґрунтованість скарги, просила відмовити у її задоволенні, розгляд скарги проводити без участі стягувача та її представника.

При цьому 12 квітня 2021 року, в день судового засідання по прийняттю рішення за скаргою ОСОБА_1 , представник стягувача ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить врахувати при розгляді скарги додані до клопотання документи, які свідчать про періоди несплати ОСОБА_1 аліментів та наявність заборгованості по сплаті аліментів.

ОСОБА_4 зазначає в клопотанні, що свої претензії по розрахунку заборгованості по сплаті аліментів 02 квітня 2021 року надала в письмовій формі державному виконавцю Білокінь І.П., але відповіді не отримала.

Статтею 78 ЦПК України встановлено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Вказане правило про допустимість засобів доказування щодо обставин встановлення розміру заборгованості за аліментами, що законом повинні підтверджуватись зазначеними в законі засобами доказування, - розрахунком державного виконавця, - не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Представник державної виконавчої служби у судове засідання не з`явився, від начальника Кам`янського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Діденка С.Б. надійшла заява про відмову у задоволенні скарги та розгляд справи без участі їхнього представника.

Дослідивши матеріали скарги та провадження, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що скаржник ОСОБА_1 є батьком двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживали з матір`ю ОСОБА_2 і перебували на її утриманні.

Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 13 серпня 2004 року у справі № 2-632/2004 вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/2 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину, починаючи з 06 серпня 2004 року до досягнення дітьми повноліття, та видано, відповідно, виконавчий лист № 2-632 від 13 серпня 2004 року, який направлений на виконання у Шевченківський ВДВС м. Київ.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2010 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та представником ОСОБА_7 - ОСОБА_4 про стягнення аліментів щомісячно, починаючи з 01 січня 2010 року в твердій грошовій сумі по 250 грн. на кожну дитину до їх повноліття та видано, відповідно, виконавчий лист № 2-106 від 26 лютого 2010 року, який направлений на виконання у Святошинський ВДВС м. Київ.

При цьому попередній виконавчий лист № 2-632 від 13 серпня 2004 року не відкликався.

Скаржник стверджує, що за період з 01 липня 2008 року по 01 січня 2010 року заборгованість відсутня, переплата по сплаті аліментів становить 2714,50 грн. Проте це не відповідає дійсності.

Так, згідно з постановою про закінчення виконавчого провадження державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Семенова Р.А. від 18 листопада 2011 року, виконавче провадження № 21001466, заборгованість ОСОБА_1 по аліментам станом на 18 листопада 2011 року становила 11800 грн. (а.с. 4, т. 4).

Доказів щодо оскарження розміру визначеної державним виконавцем Семеновим Р.А. суми заборгованості із сплати аліментів матеріали справи не містять.

Постанова про закінчення виконавчого провадження державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Семенова Р.А. від 18 листопада 2011 року, виконавче провадження № 21001466, прийнята за заявою від 02 листопада 2011 року стягувача ОСОБА_3 про надіслання виконавчого документа за місцем знаходження майна боржника, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана державним виконавцем Семеновим Р.А. заборгованість по аліментам спростовує твердження ОСОБА_1 про відсутність заборгованості в 2010-2011 роках. Отже, наданою генеральним директором ТОВ “Хеламін-Пластресурс” Поддимай В.А. та головним бухгалтером ОСОБА_8 інформацією в листі від 20 липня 2012 року № 20/07-12 про утримання на користь ОСОБА_3 по виконавчому провадженню № 31453552 від 28 лютого 2012 року аліментів є погашенням боргу по сплаті аліментів: за листопад 2011 року — 614,55 грн.; за грудень 2011 року — 1229,10 грн.; за січень-лютий 2012 року — 500,00 грн. (а.с. 104, т. 4).

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 8 ст. 71 Закону України “Про виконавче провадження”, порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

При цьому, у відповідності до ч. 13 приведеної статті, довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.

Згідно з пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених ч. 4 ст. 71 Закону України “Про виконавче провадження”, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Водночас, відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У відповідності до ч.ч. 1, 5 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження”, яка регламентує оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні строки розгляду скарги визначені ст. 449 ЦПК України.

Отже, відповідно до ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” дії державного виконавця щодо виконання судового рішення по стягненню аліментів можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Державний виконавець Білокінь І.П. виконавчого провадження по зарахуванню сплачених ТОВ “Хеламін-Пластресурс” аліментів боржника ОСОБА_1 по виконавчих листах Кам`янського районного суду Черкаської області № 2-632 від 13 серпня 2004 року та № 2-106 від 26 лютого 2010 року протягом 2010-2011 років не здійснював, а лише підготував і надав довідку-розрахунок від 19 березня 2021 року щодо заборгованості зі сплати аліментів (з врахуванням індексації) згідно з виконавчим листом № 2-106/2010 за період з січня 2010 року по березень 2021 року (а.с. 100-102, т. 4).

Довідку-розрахунок, видану 09 березня 2021 року, державний виконавець Білокінь І.П. вважає недійсною у зв`язку з тим, що грошові кошти, які були відраховані із заробітної плати ОСОБА_1 за період часу з лютого 2010 року по листопад 2011 року включно були стягнуті за виконавчим листом № 2-632 від 13 серпня 2004 року (довідка ТОВ “Хеламін-Пластресурс” від 22 грудня 2011 року № 22/12-11).

Скаржник ОСОБА_1 у 2013 році звертався із заявою до Кам`янського районного суду Черкаської області про відкликання виконавчого листа № 2-632 від 13 серпня 2004 року про стягнення аліментів. Інших питань про порушення прав, свобод чи законних інтересів по сплаті аліментів заявником в судовому засіданні не ставилось.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 15 липня 2013 року у справі № 2-106/2010 виконавчий лист № 2-632 від 13 серпня 2004 року і його дублікат залишений до виконання лише у частині стягнення боргу по аліментам ОСОБА_1 , що мав місце станом на 31 грудня 2009 року (до укладення сторонами мирового угоди за ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2010 року, а.с. 92, т. 4).

Проте, як було вище зазначено, ТОВ “Хеламін-Пластресурс” з 01 лютого 2010 року по грудень 2011 року перерахувало аліменти ОСОБА_1 згідно з наданими ним платіжними дорученнями за виконавчим листом № 2-632 від 13 серпня 2004 року на загальну суму 4023,31 грн. Значна частина аліментів перерахована несвоєчасно і може бути зарахована як борг по сплаті аліментів (а.с. 105-119, т. 4).

Статтею 129-1 Конституції України констатовано, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Водночас, відповідно до приписів ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Судом встановлено, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів виконаний державним виконавцем Білокінь І.П. на підставі виконавчого листа № 2-106/2010, виданого Кам`янським районним судом Черкаської області 26 лютого 2010 року (справа № 2-106/2-233/2010, а.с. 91, т. 4).

Згідно з виконавчим листом № 2-106/2010, починаючи з 01 січня 2010 року стягнення аліментів належало здійснювати у твердій грошовій сумі по 250,00 грн. на кожну дитину щомісяця. Отже, стягненню підлягають:

2010 рік — 500,00 грн. х 12 місяців = 6000,00 грн.

2011 рік — 250,00 грн. х 12 місяців = 3000,00 грн.

250,00 грн. х 3 місяці = 750,00 грн. ( ОСОБА_5 )

Всього — 9750,00 грн.

Згідно з довідкою ТОВ “Хеламін-Пластресурс” від 22 грудня 2011 року за вих. № 22/12-11 з 01 січня 2010 року по 01 грудня 2011 року аліменти вираховувалися із заробітної плати ОСОБА_1 за виконавчим листом Кам`янського районного суду Черкаської області № 2-632 від 13 серпня 2004 року, що становить 5911,65 грн. (а.с. 127).

Начальник Кам`янського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Діденко С.Б. заявою від 12 квітня 2021 року № 4834 просить суд відмовити скаржнику ОСОБА_1 в ухваленні рішення про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Білокінь І.П. щодо незарахування сплачених ТОВ “Хеламін-Пластресурс” аліментів у період часу з 01 січня 2010 року по 31 січня 2012 року включно на користь ОСОБА_9 за виконавчим листом № 2-106 від 26 лютого 2010 року, оскільки вказані кошти згідно з довідкою ТОВ “Хеламін-Пластресурс” від 22 грудня 2011 року за вих. № 22/12-11 були вирахувані згідно з іншим виконавчим листом, а саме № 2-632 від 13 серпня 2004 року.

Виконавче провадження № 48214649, яке на даний час перебуває на виконанні у Кам`янському РВ ДВС, відкрите 27 липня 2015 року по виконавчому листу № 2-106/2010, який було видано 10 грудня 2014 року, тому підстав для зарахування коштів, що були стягнуті по іншому виконавчому листу, не було (а.с. 126).

З урахуванням несвоєчасної сплати аліментів, індексу інфляції державний виконавець Білокінь І.П. у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (з врахуванням індексації), виконавче провадження № 48214649, на підставі виконавчого листа № 2-106/210, який видано 10 грудня 2014 року Кам`янським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 500,00 грн. щомісячно і до досягнення дітьми повноліття, за період з січня 2010 року по березень 2021 року визначив загальну суму заборгованості зі сплати аліментів в сумі 7269,89 грн.

Частиною 1 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” , яка регламентує права і обов`язки сторін та інших учасників виконавчого провадження, що, зокрема, сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Із матеріалів справи вбачається, що скаржник не брав участі у вчиненні виконавчих дій по відрахуванню із заробітної плати аліментів в ТОВ “Хеламін-Пластресурс”, не ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження, не оскаржував у 2010-2011 роках дії або бездіяльність державного виконавця, не мав чіткого розрахунку стану заборгованості по сплаті аліментів.

Отже, матеріали справи, які стосуються розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, не місять будь-яких належних доказів того, що останній як боржник звертався до державного виконавця з заявою щодо здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, як і самого розрахунку, виконаного у відповідності до вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, з яким би він не погодився.

Також не містять розрахунку чи довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів, виданої органом державної виконавчої служби, за формою встановленою Міністерством юстиції України, на вимогу стягувача, з якою б не погоджувався скаржник.

Крім того, скаржником не оскаржувалась постанова державного виконавця, яка містить визначений станом на конкретну дату розмір заборгованості по сплаті аліментів.

За викладених обставин суд прийшов до висновку про необґрунтованість скарги ОСОБА_1 та не вбачає підстав для задоволення скарги, оскільки викладені у ній доводи суттєвими не являються.

Таким чином, суд дійшов висновку про залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Кам`янського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білокінь Івана Петровича — відмовити.

Ухвала може бути оскаржена через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду або безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення), а якщо ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.А. Білопольська